Постанова 4824 № 757/36133/18-ц

П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 11 лютого 2026 року місто Київ справа № 757/36133/18-ц провадження № 22-ц/824/1977/2026 Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача - Шкоріної О.І., суддів - Поливач Л.Д., Стрижеуса А.М., за участю секретаря судового засідання Хасанової А.Р. заявник: АТ КБ «ПриватБанк» заінтересована особа: ОСОБА_1 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК на ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 25 червня 2025 року, постановлену у складі судді Вовка С. В., - ВСТАНОВИВ: У липні 2018 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до ПАТ КБ «ПриватБанк», правонаступником якого є АТ КБ «ПриватБанк», з позовом про захист прав споживачів. Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 6 листопада 2019 року позов ОСОБА_1 задоволено. Стягнуто з АТ КБ «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 заборгованість за договорами банківського вкладу № SAMDN25000728480366 від 6 вересня 2012 року, № SAMDN25000733626604 від 06 березня 2013 року, № SAMDN25000736979434 від 07 серпня 2013 року, № SAMDN25000736979511 від 7 серпня 2013 року, № SAMDN25000737278936 від 27 серпня 2013, а також за договорами, на підставі яких були внесені вклади на рахунки № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 , № НОМЕР_3 , в загальному розмірі 436 163,23 доларів США, що станом на 10 липня 2018 року становить 11 444 923,16 грн, з яких сума вкладів - 296 767,21 доларів США, сума процентів - 139 396,02 доларів США. Стягнуто з АТ КБ «ПриватБанк» на користь ОСОБА_2 три проценти річних, нарахованих на заборгованість за договорами банківського вкладу, в розмірі 19 757,76 грн. Стягнуто з АТ КБ «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 пеню, нараховану на заборгованість за договорами банківського вкладу, у розмірі 19 757,76 грн. Стягнуто з АТ КБ «ПриватБанк» на користь Держави України судовий збір у розмірі 9 605 грн. Постановою Київського апеляційного суду від 17 лютого 2022 року апеляційну скаргу АТ КБ «ПриватБанк» задоволено частково. Рішення Печерського районного суду міста Києва від 6 листопада 2019 року скасовано, ухвалено нове судове рішення. Позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково і стягнуто на його користь із ПАТ КБ «ПриватБанк» 49 999,99 доларів США депозитного вкладу, 20 333,75 доларів США процентів за депозитним договором № SAMDN25000728480366 від 6 вересня 2012 року, та трьох процентів річних у сумі 7 281,07 грн, на підставі частини другої статті 625 ЦК України. В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено. Постановою Верховного Суду від 17 лютого 2023 року касаційну скаргу ОСОБА_1 та касаційну скаргу АТ КБ «ПриватБанк» залишено без задоволення. Постанову Київського апеляційного суду від 17 лютого 2022 року залишено без змін. 19 квітня 2023 року АТ КБ «ПриватБанк» звернувся до Печерського районного суду м. Києва із заявою про поворот виконання рішення Печерського районного суду м. Києва від 6 листопада 2019 року у справі №757/36133/18-ц. Заява обґрунтована тим, що під час нового розгляду справи апеляційним судом рішення суду першої інстанції скасовано в частині вимог, проте відповідач вже виконав рішення суду у скасованій частині, а відтак воно підлягає повороту виконання. Одночасно АТ КБ «ПриватБанк» порушувало перед судом питання про визнання поважними причин пропуску строку на звернення із заявою про поворот виконання рішення та його поновлення з підстав того, що справа розглядалась у Верховному Суді більше 9 місяців, введення військового стану в Україні, а також обмежень, які встановлені Міністерством юстиції України на прийом громадян. Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 25 червня 2025 рокуАТ КБ «ПриватБанк» про поворот виконання судового рішення у справі № 757/36133/18 за позовом ОСОБА_1 до АТ КБ «ПриватБанк» про стягнення коштів за договором банківського вкладу залишено без розгляду. Не погоджуючись з такою ухвалою суду, АТ КБ «ПриватБанк» 1 серпня 2025 року подав апеляційну скаргу, в якій просив оскаржувану ухвалу скасувати та заяву банку задовольнити, в порядку повороту виконання рішення стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» 365 603,36 долари США. В обґрунтування апеляційної скарги банк посилався на те, що суд першої інстанції не провів належної оцінки та необґрунтовано відхилив наведені АТ КБ «ПриватБанк» об`єктивні причини пропуску строку: тривалий розгляд справи у Верховному Суді (більше 9 місяців), введення воєнного стану в Україні, обмеження Міністерства юстиції України на прийом громадян та неможливість оперативного ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження, що є ключовим порушенням. Тобто зазначив ті ж підстави пропуску звернення в річний термін до суду , що і в заяві про поворот виконання судового рішення. У відзиві на апеляційну скаргу, поданому представником ОСОБА_1 - адвокатом Бараніковою М.М., викладені заперечення проти її задоволення. В судовому засіданні представник АТ КБ «ПриватБанк» - адвокатКоцюба О.В. підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити, ухвалу суду першої інстанції скасувати та задовольнити заяву про поворот виконання судового рішення. В судовому засіданні представник ОСОБА_1 адвокат Баранікова М.М.проти доводів апеляційної скарги заперечувала, просила оскаржувану ухвалу залишити в силі. Заслухавши доповідь судді Шкоріної О.І., вислухавши пояснення учасників справи, перевіривши законність і обґрунтованість постановленої у справі ухвали, суд апеляційної інстанції дійшов наступних висновків. У рішенні Конституційного Суду України від 2 листопада 2011 року № 13-рп/2011 зазначено, що поворот виконання рішення - це цивільна процесуальна гарантія захисту майнових прав особи, яка полягає у поверненні сторін виконавчого провадження в попереднє становище через скасування правової підстави для виконання рішення та повернення стягувачем відповідачу (боржнику) всього одержаного за скасованим (зміненим) рішенням. Інститут повороту виконання рішення спрямований на поновлення прав особи, порушених виконанням скасованого (зміненого) рішення, та є способом захисту цих прав у разі отримання стягувачем за виконаним та у подальшому скасованим (зміненим) судовим рішенням неналежного, безпідставно стягненого майна (або виконаних дій), оскільки правова підстава для набуття майна (виконання дій) відпала. Отже, поворот виконання - це повернення позивачем відповідачеві всього одержаного ним за скасованим чи зміненим рішенням суду. Частина четверта статті 263 ЦПК України передбачає, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. В постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 січня 2019 року у справі № 210/2104/16-ц зазначено, що акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом`якшує або скасовує цивільну відповідальність особи. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов`язків, що виникли з моменту набрання ним чинності (стаття 5 ЦК України). Позицію щодо незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів неодноразово висловлював Конституційний Суд України. Зокрема, у рішеннях від 13 травня 1997 року № 1-зп, від 9 лютого 1999 року № 1-рп/99, від 5 квітня 2001 року № 3-рп/2001, від 13 березня 2012 року № 6-рп/2012 Конституційний Суд України зазначив, що закони та інші нормативно-правові акти поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності; дію нормативно-правового акту в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється із втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце; дія закону та іншого нормативно-правового акту не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом. Разом з тим, відповідно до положень статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи. Встановлено, що рішенням Печерського районного суду м. Києва від 6 листопада 2019 року, ухваленим у складі судді Ільєвої Т.Г., позов ОСОБА_1 задоволено. Стягнуто з АТ КБ «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 заборгованість за договорами банківського вкладу № SAMDN25000728480366 від 06 вересня 2012 року, № SAMDN25000733626604 від 06 березня 2013 року, № SAMDN25000736979434 від 07 серпня 2013 року, № SAMDN25000736979511 від 07 серпня 2013 року, № SAMDN25000737278936 від 27 серпня 2013, а також за договорами, на підставі яких були внесені вклади на рахунки № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 , № НОМЕР_3 , в загальному розмірі 436 163,23 доларів США, що станом на 10 липня 2018 року становить 11 444 923,16 грн, з яких сума вкладів - 296 767,21 доларів США, сума процентів - 139 396,02 доларів США. Стягнуто з АТ КБ «ПриватБанк» на користь ОСОБА_2 три проценти річних, нарахованих на заборгованість за договорами банківського вкладу, в розмірі 19 757,76 грн. Стягнуто з АТ КБ «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 пеню, нараховану на заборгованість за договорами банківського вкладу, у розмірі 19 757,76 грн. Стягнуто з АТ КБ «ПриватБанк» на користь Держави України судовий збір у розмірі 9 605 грн. Після перегляду цього рішення касаційним судом, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. Постановою Київського апеляційного суду від 17 лютого 2022 року апеляційну скаргу АТ КБ «ПриватБанк» задоволено частково. Рішення Печерського районного суду міста Києва від 6 листопада 2019 року скасовано, ухвалено нове судове рішення. Позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково і стягнуто на його користь із ПАТ КБ «ПриватБанк» - 49 999,99 доларів США депозитного вкладу, 20 333,75 доларів США процентів за депозитним договором № SAMDN25000728480366 від 6 вересня 2012 року, та трьох процентів річних у сумі 7 281,07 грн, на підставі частини другої статті 625 ЦК України. В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено. Стягнуто із ПАТ КБ «ПриватБанк» на користь держави 1 421,05 грн судового збору за розгляд справи судом першої інстанції. Постановою Верховного суду від 17 лютого 2023 року постанову Київського апеляційного суду від 17 лютого 2022 року залишено без змін. Як убачається зі змісту судових рішень, в кінцевому результаті апеляційним судом у постанові від 17 лютого 2022 року зменшено суму стягнутих коштів з банку на користь ОСОБА_1 .. У зв`язку з цим, АТ КБ «ПриватБанк» 19 квітня 2023 року подав заяву про поворот виконання судового рішення. 2 грудня 2020 року Печерським районним ВДВС у місті Києві було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження №63621052 у зв`язку з фактичним виконанням рішення суду (а.с. 13 том 4). Отже, з урахуванням зазначеного, починаючи з 18 лютого 2022 року, у АТ КБ «ПриватБанк» виникло право на поворот виконання рішення. Процедуру повороту виконання рішення регулює стаття 444 ЦПК України, в якій визначено, що суд апеляційної чи касаційної інстанції, приймаючи постанову, вирішує питання про поворот виконання, якщо, скасувавши рішення (визнавши його нечинним), задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі. Питання про поворот виконання рішення суд вирішує за наявності відповідної заяви сторони. До заяви про поворот виконання рішення шляхом повернення стягнутих грошових сум, майна або його вартості додається документ, який підтверджує те, що суму, стягнуту за раніше прийнятим рішенням, списано установою банку або майно вилучено державним або приватним виконавцем. Відповідно до частини 10 цієї ж статті, заява про поворот виконання може бути подана протягом одного року з дня ухвалення відповідного рішення суду апеляційної чи касаційної інстанції або з дня ухвалення рішення при новому розгляді справи. Отже, процесуальним законом встановлено строк подання заяви про поворот виконання судового рішення - 1 рік з дня ухвалення відповідного судового рішення. В обґрунтування апеляційної скарги банк зазначав, що причиною пропуску цього строку став тривалий розгляд справи у Верховному Суді, введення воєнного стану в Україні та обмеження Міністерства юстиції України на прийом громадян та неможливість оперативного ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження. Проте, такі доводи апеляційної скарги не можуть бути взяті колегією суддів до уваги, як обґрунтована підстава для скасування оскаржуваної ухвали, враховуючи наступне. Згідно ч. 4 ст. 263 ЦПК при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Велика Палата Верховного Суду у справі № 569/15646/16-ц роз`яснила, якщо обов`язок щодо вирішення питання про поворот виконання судового рішення не був виконаний судом апеляційної чи касаційної інстанції, відповідач має право в межах річного строку звернутися до суду, у якому перебуває справа, із заявою про поворот виконання рішення. При цьому відлік строку починає обраховуватись з моменту набрання законної сили судовим рішенням, яким відмовлено в задоволенні позову, чи задоволено позовні вимоги у меншому розмірі, чи закрито провадження у справі, чи залишено заяву без розгляду. У частині першій статті 384 ЦПК України встановлено, що постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення. Тобто, оскарження постанови апеляційного суду в суді касаційної інстанції не зупиняє її дію. Крім того, як убачається з ЄДРС, ухвалою Верховного Суду від 30 травня 2022 року відкрито провадження за касаційною скаргою АТ КБ «ПриватБанк» та у задоволенні клопотання АТ КБ «ПриватБанк» про зупинення виконання постанови Київського апеляційного суду від 17 лютого 2022 року відмовлено. Отже, після відкриття касаційного провадження, банк дізнався, що постанова Київського апеляційного суду від 17 лютого 2022 року не є зупиненою, відповідно і перебіг строку звернення із заявою про поворот виконання судового рішення розпочався 18 лютого 2022 року та закінчується 17 лютого 2023 року, як правильно встановив в оскаржуваній ухвалі суд першої інстанції. З урахуванням наведеного, доводи апеляційної скарги в цій частині є необґрунтованими. Інші доводи апеляційної скарги висновки суду не спростовують. Суд звертає увагу, що в силу положень Закону України «Про виконавче провадження» постановою про відкриття виконавчого провадження банку було надано ідентифікатор доступу Автоматизованої системи виконавчого провадження, відтак банку надано доступ до документів виконавчого провадження, у тому числі платіжних доручень та постанов про закінчення виконавчого провадження. Також банк не був позбавлений можливості листування з органами виконавчої служби в період введення обмежень щодо особистого прийому. Що стосується інших причин пропуску річного строку заявником, то колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що тривалість розгляду справи Верховним Судом та введення військового стану в України не є безумовною підставою для твердження про поважність пропуску процесуального строку. За змістом статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції постановлена з дотриманням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, а зводяться до незгоди з такими, що відповідно до статті 375 ЦПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду першої інстанції без змін. На підставі викладеного та керуючись статтями 141, 367, 368, 374, 376, 381, 382, 384 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» залишити без задоволення. Ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 25 червня 2025 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення, але може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови. Повна постанова складена 23 лютого 2026 року. Суддя-доповідач: О.І. Шкоріна Судді: Л.Д. Поливач А.М. Стрижеус