Постанова Дніпровський апеляційний суд № 187/2104/25
від 17.02.2026НЕ ВЕРХОВНИЙ СУДДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 33/803/649/26 Справа № 187/2104/25 Суддя у 1-й інстанції - Говоруха В. О. Суддя у 2-й інстанції - Мазниця А. А. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 17 лютого 2026 року м. Дніпро Суддя Дніпровського апеляційного суду Мазниця А.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні за участю: особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 на постанову Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 08 січня 2026 рокущодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, місце проживання: АДРЕСА_1 , яку визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 121 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у сумі 850 грн., з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк три місяці, та стягнуто судовий збір у розмірі 605 грн. 60 коп.,- В С Т А Н О В И В: Згідно із оскарженою постановою суду першої інстанції, 27.11.2025 о 17-10 годині в селищі Петриківка, вул. Нахімова, водій ОСОБА_1 , керувала автомобілем ВАЗ 2115012020, д.н.з. НОМЕР_1 , в якого в темну пору доби не працювали, а саме не горіли, задні габаритні ліхтарі. Своїми діями ОСОБА_1 порушила вимоги п. 31.6 "б" Правил дорожнього руху, чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 121 КУпАП. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати оскаржену постанову та винести нову постанову, якою звільнити її від адміністративної відповідальності повністю. Обґрунтовуючи апеляційні вимоги вказує, що зазначена постанова прийнята судом першої інстанції з порушеннями норм процесуального права та неправильним застосуванням суду норм матеріального права, є незаконною і необґрунтованою, а відтак підлягає скасуванню. Вказує що дане правопорушення нею було вчинено в стані крайньої необхідності, у зв`язку зі смертю батька малолітньої дитини, представником якої вона є. Вказує на те що 27.11.2025 року мала крайню необхідність їхати до суду у смт. Петріківку, з метою ознайомлення з матеріалами цивільної справи, в інтересах дитини. Зазначає, що оскільки вона проживає у смт. Магдалинівка, то їй треба було подолати 55 км до смт Петриківка, однак світовий день короткий, а їздити в нічну пору, зважаючи на її вік, вона не звикла. Маючи стресовий стан після ознайомлення з матеріалами справи, ОСОБА_1 викликала поліцію для встановлення факту порушення прав її онуки, після чого вона на особистому транспорті та працівники поліції на службовому автомобілі направились до відділу поліції для подальшого оформлення документів, однак на шляху до відділення поліції поліція зупинила її і повідомила про несправність габаритів. Зазначає, що вона, будучи схвильованою, не повністю натиснула кнопку ввімкнення задніх габаритів на автомобілі, хоча вони були справні. Також зазначає про наявність в неї статусів багатодітної матері, матері-героїні, пенсіонера, а також наявність тяжко хворих родичів та важкий психологічний стан. У зв`язку із вищенаведеним вважає, що вона діяла у стані крайньої необхідності. Суд апеляційної інстанції, заслухавши особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, яка наполягала на задоволенні апеляційної скарги з викладених у ній підстав; перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, дійшов наступного висновку. Аналізуючи доводи апеляційної скарги, апеляційний суд зважає на те, що відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити, чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення. Викладений у постанові суду першої інстанції висновок про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 121 КУпАП, суд апеляційної інстанції вважає таким, що відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 525363 від 27.11.2025 складеним уповноваженою особою з дотриманням вимог, передбачених ст. ст. 254 - 256 КупАП (а.с. 1); довідкою ВП № 3 ДРУП № 2 ГУНП в Дніпропетровській області про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121 КУпАП від 18.01.2025 (а.с. 3); рапортом працівника поліції СРПП відділення поліції №3 Дніпровського РУП №2 (а.с. 4); відеозаписом (а.с. 5). Частиною 1 ст. 121 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за керування водієм транспортним засобом, що має несправності системи гальмівного або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил, експлуатація його забороняється, або переобладнаним з порушенням відповідних правил, норм і стандартів. Частиною 4 ст. 121 КУпАП передбачено відповідальність за повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частинами першою-третьою цієї статті. Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Як вбачається з ст. 18 КУпАП, не є адміністративним правопорушенням дія, яка хоч і передбачена цим Кодексом або іншими законами, що встановлюють відповідальність за адміністративні правопорушення, але вчинена в стані крайньої необхідності, тобто для усунення небезпеки, яка загрожує державному або громадському порядку, власності, правам і свободам громадян, установленому порядку управління, якщо ця небезпека за даних обставин не могла бути усунута іншими засобами і якщо заподіяна шкода є менш значною, ніж відвернена шкода. Згідно із ст. 35 ЗУ про Національну поліцію, поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі: 1) якщо водій порушив Правила дорожнього руху; 2) якщо є очевидні ознаки, що свідчать про технічну несправність транспортного засобу; Відповідно до п. 31.1 ПДР України технічний стан транспортних засобів та їх обладнання повинні відповідати вимогам стандартів, що стосуються безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього середовища, а також правил технічної експлуатації, інструкцій підприємств-виробників та іншої нормативно-технічної документації. Положеннями п. 31.6 б ПДР України встановлено заборону подальшого руху транспортних засобів, у яких у темну пору доби або в умовах недостатньої видимості не горять лампи фар чи задніх габаритних ліхтарів. Пунктом 2.3 а ПДР України передбачено, що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний перед виїздом перевірити і забезпечити технічно справний стан і комплектність транспортного засобу, правильність розміщення та кріплення вантажу. Переглядом наявного в матеріалах справи відеозапису встановлено, що автомобіль під керуванням ОСОБА_1 рухався по дорозі загального користування без увімкнутих задніх габаритних ліхтарів (час запису 00:00:25 00:00:35), через що працівники полії зупинили його для перевірки обставин, під час якої було з`ясовано, що зовнішнє освітлення автомобіля не працює та щодо ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення. З вищенаведеного суд апеляційної інстанції приходить до висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого їй адміністративного правопорушення, передбаченого п. 4 ст. 121 КУпАП. Щодо доводів апеляційної скарги суд апеляційної інстанції зазначає, що згідно із ст. 18 КУпАП крайня необхідність виникає лише тоді, коли небезпека безпосередньо загрожує особі або правам громадян, і якщо ця небезпека за даних обставин не могла бути усунута іншими засобами. Доводи апелянта про майнові суперечки, складні сімейні обставини та психологічний стрес не можуть бути розцінені як стан крайньої необхідності в контексті положень КУпАП. Суд апеляційної інстанції приймає до уваги відомості про особу ОСОБА_1 , втім зазначає, що вони не спростовують самого факту вчинення адміністративного правопорушення та винуватості останньої. Належить додатково зазначити, що керування транспортним засобом з несправними освітлювальними приладами у темну пору доби характеризується високою суспільною небезпечністю, оскільки створює реальну загрозу життю та здоров`ю інших учасників дорожнього руху. ОСОБА_1 таке правопорушення було вчинене повторно протягом року. При розгляді справи судом порушень ст. ст. 279, 280 КУпАП не допущено, докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність відповідно до ст. 252 КУпАП, а всі обставини, що мають значення для вирішення справи, суд з наведенням відповідних мотивів встановив та правильно кваліфікував вчинене правопорушення. Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які б були підставою для скасування постанови судді та закриття провадження у справі, апеляційним переглядом не встановлено. Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову місцевого суду без змін. Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,- ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Постанову Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 08 січня 2026 року щодо ОСОБА_1 за ч. 4 ст. 121 КУпАП, залишити без змін. Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя Дніпровського апеляційного суду А.А. Мазниця