Постанова 4803 № 177/1661/25

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 33/803/500/26 Справа № 177/1661/25 Суддя у 1-й інстанції - Березюк М. В. Суддя у 2-й інстанції - Сєдих А. В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 03 лютого 2026 року м.Кривий Ріг Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду Сєдих А.В., за участю секретаря судового засідання Ворони Б.А., захисника Носенка А.Г. розглянувши апеляційну скаргу захисника Носенка А.Г. на постанову судді Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 16 липня 2025 року, щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 згідно протоколу проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 офіційно не працевлаштованого якого визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення,- ВСТАНОВИВ: Згідно постанови 17.06.2025 о 23:48 год, по вул. Миру, поблизу буд. № 1, с. Лозуватка Криворізького району Дніпропетровської області, ОСОБА_1 керував транспортним засобом автомобілем Hyundai Sonata днз НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови), від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку, на місці зупинки транспортного засобу або в медичному закладі, відмовився. Зазначеними діями водій ОСОБА_1 порушив п. 2.5 ПДР України, що передбачає адміністративну відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП. Постановою Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 16 липня 2025 року, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч гривень 00 копійок) з позбавленням права керування транспортними засобами, строком на один рік. Стягнуто судовий збір. Не погодившись з постановою суду захисником Носенком А.Г., який діє в інтересах ОСОБА_1 , оскаржено її в апеляційному порядку з пропуском строку на апеляційне оскарження. В обґрунтування поновлення строку на апеляційне оскарження вказує, що ОСОБА_1 не отримував копію постанови суду, оскільки не був належним чином повідомлений про дату та час розгляду справи, повістка надійшла до поштового відділення лише у день судового засідання. Через це він не мав можливості бути присутнім у суді та своєчасно отримати рішення. Про існування постанови ОСОБА_1 дізнався лише 09.10.2025 року після складення щодо нього протоколу та накладення штрафу за ч. 4 ст. 122 КУпАП. Надалі його представником подавались заяви про ознайомлення з матеріалами та відео справи через ЄСІТС. До Державної виконавчої служби штраф було передано лише 23.10.2025 року. Апеляційну скаргу подано 12.11.2025 року, але її було повернуто через процесуальні недоліки. Відповідно до ч. 2 ст. 289 КУпАП, строк апеляційного оскарження може бути поновлений з поважних причин. Просить визнати ці причини поважними та поновити строк на апеляційне оскарження. В обґрунтування апеляційної скарги вказує, що суд першої інстанції неправомірно розглянув справу за відсутності ОСОБА_1 , без належного повідомлення про дату, час і місце судового засідання. Зазначає, що посилання суду на відеозапис з місця події як доказ обізнаності особи не є належним способом повідомлення. Зазначає, що повістки містили помилки в адресі або були доставлені у день розгляду справи, що позбавило ОСОБА_1 можливості бути присутнім у суді та реалізувати право на захист, гарантоване КУпАП, Конституцією України та ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Вказує, що провадження у справах про адміністративні правопорушення підпадає під гарантії справедливого суду, а особа має право на достатній час і можливості для підготовки захисту, ознайомлення з матеріалами справи та подання доказів. Зазначає, що суд першої інстанції не забезпечив повного, всебічного та об`єктивного з`ясування обставин справи, не дослідив належним чином докази та не навів мотивів відхилення доводів ОСОБА_1 . Вважає, що зупинка транспортного засобу була незаконною, оскільки працівники поліції не зафіксували та не повідомили законну підставу для зупинки, а відеозаписи не підтверджують дотримання вимог ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію». Зазначає, що відеозаписи є неповними, мають розбіжності у часі та не відображають початку спілкування з водієм, у зв`язку з чим не можуть вважатися допустимими та достатніми доказами. Вказує, що поведінка ОСОБА_1 на відео не свідчить про наявність зовнішніх ознак сп`яніння, а всі подальші дії поліції та зібрані докази є наслідком незаконної зупинки. Вважає, що висновки суду першої інстанції ґрунтуються на припущеннях, без належного аналізу доказів, що суперечить принципу презумпції невинуватості. Зазначає, що істотні порушення норм процесуального права та обмеження права на захист є безумовною підставою для скасування постанови. Вказує, що за відсутності належних, допустимих і достатніх доказів у діях ОСОБА_1 відсутні подія та склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, у зв`язку з чим провадження підлягає закриттю. Просить оскаржувану постанову скасувати, а провадження у справі закрити. Учасники по справі про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлені належним чином, що підтверджується наявними матеріалами справи. Клопотань про відкладення розгляду справи, до початку судового розгляду не надходило. Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення та доводи апеляційної скарги, вислухавши думку сторони захисту, апеляційний суд приходить до наступних висновків. Суд апеляційної інстанції вважає зазначені апелянтом причини пропуску строку апеляційного оскарження поважними та вважає за можливе визнати причину пропуску строку поважною та поновити строк апеляційного оскарження постанови. Статтею 294 КУпАП визначено, що апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Відповідно до вимог ст.268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. У разі відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце та час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Як вбачається з постанови суду першої інстанції ОСОБА_1 , будучи обізнаним про дату та місце розгляду справи, що зафіксовано на відеозаписі з місця події (явка оголошена на 16.07.2025), не вжив заходів для явки до суду ні на 09.07.2025 (дата вказана в протоколі), ні на 16.07.2025 (явка оголошувалася під відеозапис), про причини неявки не повідомив, клопотань з процесуальних питань не надав, долею справи не цікавиться. Суд першої інстанції дійшов висновку, що з урахуванням достатності обсягу наявних доказів, можливо розглянути справу за відсутності правопорушника ОСОБА_1 та його захисника. Апеляційний суд не може погодитись з такими висновками суду першої інстанції та зазначає, що виходячи з вимог національного законодавства у разі відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, справу може бути розглянуто лише у двох випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце та час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Враховуючи встановлені судом першої інстанції обставини, ОСОБА_1 працівниками поліції було повідомлено про дві різні дати слухання справи. Таке повідомлення не може вважатися належним. Також судом першої інстанції була направлена повістка ОСОБА_1 , яка повідомляла про розгляд справи. Проте в матеріалах справи відсутня інформація про належне вручення повістки. Як зазначає сам апелянт, повістка про дату та час розгляду справи надійшла до поштового відділення лише у день судового засідання, у зв`язку з чим він не мав можливості бути присутнім у суді та своєчасно реалізувати свої процесуальні права. З урахуванням цього слід визнати, що ОСОБА_1 був повідомлений з порушенням ст. 277-2 КУпАП, та позбавлений можливості реалізувати в суді, передбачені законом ст.268 КУпАП права, якими наділена особа, котра притягається до адміністративної відповідальності, що є безумовною підставою для скасування постанови суду. За таких обставин постанова районного суду підлягає скасуванню, відповідно до ст.294 КУпАП за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції скасовує постанову та приймає нову постанову. Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом. Як регламентують приписи ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення, зобов`язаний, зокрема, з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність особи, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, як наголошується в ст. 251 КУпАП. Суд, у відповідності з приписами ст. 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Доводи апеляційної скарги про відсутність належних, допустимих і достатніх доказів по справі, що у діях ОСОБА_1 відсутня подія та склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, у зв`язку з чим провадження підлягає закриттю, є безпідставними та спростовуються наявними доказами по справі. Відповідно до ч.1 ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення від 18.06.2025 серії ЕПР1 № 365096, 17.06.2025 о 23:48 год, по вул. Миру, поблизу буд. № 1, с. Лозуватка Криворізького району Дніпропетровської області, ОСОБА_1 керував транспортним засобом автомобілем Hyundai Sonata днз НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови), від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку, на місці зупинки транспортного засобу або в медичному закладі, відмовився. Складання протоколу, оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення спрямовані на фіксацію адміністративного правопорушення та не є розглядом справи відповідно до положень статей 221, 279 КУпАП. Відповідно до диспозиції ст. 130 КУпАП адміністративна відповідальність за даною статтею настає у разі керування транспортним засобом особами в стані алкогольного, наркотичного або іншого сп`яніння, а так само у разі відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння. Відповідно до п. 2.5 ПДД України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Так, факт вчинення адміністративного правопорушення та винність ОСОБА_1 у його вчиненні підтверджується даними з протоколу про адміністративне правопорушення від 18.06.2025 серії ЕПР1 № 365096 Актом огляду на стан сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння до КП «КБЛПД» ДОР» від 18.06.2025, згідно яких огляд не проводився, у зв`язку з відмовою від нього ОСОБА_1 . Даними з рапорту працівника поліції, в якому зафіксовано обставини виявлення у водія ОСОБА_1 ознак алкогольного сп`яніння, при цьому він відмовився від огляду на стан сп`яніння. Під час оформлення матеріалів виявлено, що ОСОБА_1 перебуває в активному розшуку ІНФОРМАЦІЯ_2 , після чого останній залишив автомобіль, та з місця події зник. Був відсторонений від керування транспортним засобом. Носієм інформації є відеозапис із місця скоєння правопорушення, на якому зафіксовано момент зупинки працівниками поліції автомобіля, яким керував ОСОБА_1 . Рух транспортного засобу здійснювався під час дії комендантської години, про що його було повідомлено. Під час спілкування з водієм поліцейські виявили у нього ознаки алкогольного сп`яніння та повідомили йому про це. ОСОБА_1 не заперечував наявності зазначених ознак. Правоохоронці поінформували його про виявлені ознаки сп`яніння та неодноразово запропонували пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння як на місці події із застосуванням газоаналізатора, так і в медичному закладі. Від проходження огляду ОСОБА_1 відмовився. Йому було роз`яснено процесуальні права. Надалі його поведінка свідчила про намагання уникнути проходження огляду, зокрема він почав стверджувати, що не перебував за кермом автомобіля. При цьому працівники поліції попередили його про складання протоколу про адміністративне правопорушення за ст. 130 КУпАП. Довідкою національної автоматизованої інформаційної системи підтверджується той факт, що ОСОБА_1 отримував посвідчення водія. Проаналізувавши докази по справі, вважаю, що в діях ОСОБА_1 міститься склад правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП. Доводи апеляційної скарги щодо незаконності зупинки транспортного засобу та недотримання вимог ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» Посилання апелянта на незаконність зупинки транспортного засобу є необґрунтованими та безпідставними. Із дослідженого відеозапису вбачається, що рух транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 здійснювався о 23:48 год під час дії комендантської години, що саме по собі є підставою для зупинки транспортного засобу та перевірки документів. Відповідно до вимог Закону України «Про Національну поліцію» поліцейські уповноважені зупиняти транспортні засоби у випадках, передбачених законом, зокрема з метою перевірки дотримання встановлених обмежень та правил. Таким чином, доводи апелянта про відсутність законних підстав для зупинки спростовуються матеріалами справи та дослідженим відеозаписом і не дають підстав для висновку про незаконність подальших процесуальних дій працівників поліції. Твердження апелянта про те, що відеозаписи є неповними, містять розбіжності у часі та не можуть вважатися належними доказами, є безпідставними. Матеріали відеофіксації долучені до протоколу про адміністративне правопорушення відповідно до вимог ст. 266 КУпАП. З відеозапису чітко вбачається факт керування транспортним засобом саме ОСОБА_1 , наявність у нього ознак алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови), неодноразове пропонування пройти огляд на стан сп`яніння як на місці зупинки, так і в медичному закладі, а також його пряма відмова від такого огляду. Незначні розбіжності у часових позначках або відсутність початкових секунд фіксації не впливають на зміст зафіксованих подій та не спростовують встановлених обставин, оскільки ключові юридично значимі факти зафіксовані належним чином. Міркування апелянта про те, що поведінка ОСОБА_1 на відео не свідчить про наявність ознак сп`яніння, не заслуговують на увагу та є суб`єктивною оцінкою сторони захисту. Право поліцейського виявляти у водіїв ознаки алкогольного сп`яніння унормовано законами України та підзаконними нормативно-правовими актами. Ознаки алкогольного сп`яніння, зокрема запах алкоголю з порожнини рота та порушення мови, прямо передбачені Інструкцією, затвердженою наказом МВС та МОЗ України №1452/735 від 09.11.2015 року. З матеріалів справи вбачається, що такі ознаки були встановлені працівниками поліції під час безпосереднього спілкування з водієм та озвучені йому. Сам ОСОБА_1 не заперечував їх наявності, що також зафіксовано на відеозаписі. Отже, доводи апелянта з цього приводу є безпідставними та спростовуються сукупністю доказів. На підставі викладеного суд апеляційної інстанції встановив, що 17.06.2025 о 23:48 год, по вул. Миру, поблизу буд. № 1, с. Лозуватка Криворізького району Дніпропетровської області, ОСОБА_1 керував транспортним засобом автомобілем Hyundai Sonata днз НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови), від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку, на місці зупинки транспортного засобу або в медичному закладі, відмовився, чим своїми діями порушив вимоги п.2.5 ПДР України та скоїв адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст.130 КУпАП. Досліджені судом у сукупності докази підтверджують винність ОСОБА_1 у скоєнні правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Суд при накладенні адміністративного стягнення враховує особу ОСОБА_1 при цьому не встановлені обставини, які пом`якшують або обтяжують його відповідальність. З метою виховання особи, запобігання нових проступків, суд вважає необхідним призначити ОСОБА_1 адміністративне стягнення передбачене санкцією частини 1 статті 130 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 1 000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік. На підставі положень статті 40-1 КУпАП, з ОСОБА_1 на користь держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі, встановленому пунктом 5 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» в сумі 605 гривень 60 копійок. На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ: Поновити захиснику Носенку А.Г. строк на апеляційне оскарження. Апеляційну скаргу захисника Носенка А.Г. задовольнити частково. Постанову судді Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 16 липня 2025 року, у справі про адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, щодо ОСОБА_1 скасувати. Прийняти нову постанову, якою ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого за ч.1 ст.130 КУпАП, та притягнути його до адміністративної відповідальності із застосуванням адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 1 000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що в грошовому вираженні становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік. Стягнути з ОСОБА_1 до спеціального фонду Державного бюджету України судовий збір у розмірі 605 (шістсот п`ять) гривень 60 коп. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя