LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова Черкаський апеляційний суд696/1144/25

від 19.02.2026НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 19 лютого 2026 року м. Черкаси Справа № 696/1144/25 Провадження № 22-ц/821/99/26 Категорія: 304090000 Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого Василенко Л. І., суддів: Карпенко О. В., Новікова О. М., учасники справи: позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика», відповідач ОСОБА_1 , розглянувши в порядку письмового провадження в м. Черкаси апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Коханій Олексія Володимировича на рішення Кам`янського районного суду Черкаської області від 18 вересня 2025 року у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, в с т а н о в и в : Описова частина Короткий зміст позовних вимог 23 червня 2025 року ТОВ «Бізнес позика» звернулось в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Кредитним договором. Свої вимоги Товариство мотивувало тим, що 22.11.2022 між ТОВ «Бізнес Позика» та відповідачем був укладений Договір № 456620-КС-001 про надання кредиту, підписання якого вчинено у порядку, визначеному ст. 12 Законом України «Про електронну комерцію». Вказало, що 22.11.2022 ТОВ «Бізнес позика» направлено ОСОБА_1 пропозицію (оферту) укласти Договір № 456620-КС-001 про надання кредиту, а ОСОБА_1 цього ж дня пропозицію прийняла. В подальшому, ТОВ «Бізнес Позика» через телекомунікаційну систему на номер телефону, який зазначений позичальником у своїй анкеті в особистому кабінеті, направило ОСОБА_1 одноразовий ідентифікатор UA-0617, який відповідач ввів/відправив. За доводами позивача, умови п.

1. Договору передбачають, що ТОВ «Бізнес Позика» надає грошові кошти у розмірі 12 000,00 грн на засадах строковості, поворотності, платності, а ОСОБА_1 зобов`язується позику повернути та сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених Договором кредиту та Правилами про надання грошових коштів у кредит. Умови Договору визначають, що плата за користування кредитом є фіксованою і сплачується за кожен день користування кредитом. Процента ставка упродовж строку кредитування нараховується на залишок заборгованості по кредиту, наявну на початок календарного дня, за період фактичного користування коштами із урахуванням дня видачі кредиту та дня повернення кредиту згідно графіку платежів. Позивач зазначив, що ТОВ «Бізнес Позика» свої зобов`язання виконало в повному обсязі, надавши відповідачу кредит відповідно до умов укладеного Кредитного договору, а відповідач підтвердила виникнення своїх зобов`язань відповідно до умов укладеного Кредитного договору шляхом прийняття виконання зобов`язання ТОВ «Бізнес Позика», але взяті на себе зобов`язання щодо умов повернення кредиту в повному обсязі не виконала, у зв`язку з чим, станом на 08.08.2025 заборгувала позивачу 38 701,30 грн, з яких 12 000,00 грн прострочених платежів за тілом кредиту; 24 901,30 грн прострочених платежів за процентами; 1 800,00 грн прострочених платежів за комісією. У зв`язку з вищевикладеним, позивач просив суд стягнути з ОСОБА_1 загальну суму заборгованості у розмірі 38 701,30грн та судовий збір у розмірі 2 422,40 грн. Короткий зміст рішення суду першої інстанції Рішенням Кам`янського районного суду Черкаської області від 18 вересня 2025 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Бізнес Позика» заборгованість за Договором № 456620-КС-001 про надання кредиту від 22.11.2022 що становить 38 701,30, з яких: 12 000,00 грн заборгованість за кредитом, 24 901,30 грн заборгованість за відсотками, 1 800,00 заборгованість за комісією. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем доведено, що відповідачу були надані кредитні кошти, якими вона користувалась, однак допустила неналежне виконання своїх обов`язків щодо повернення кредиту та сплати комісії, внаслідок чого у неї утворилась заборгованість. Крім того, суд першої інстанції не взяв до уваги доводи сторони відповідача щодо не співмірності нарахованих відсотків, оскільки нарахування відсотків позивачем правомірно здійснювалось відповідно до умов Договору, з якими відповідачка була ознайомлена і які не оспорювала. Короткий зміст вимог апеляційної скарги Доводи особи, яка подала апеляційну скарги 23 жовтня 2025 року, не погоджуючись з рішенням Кам`янського районного суду Черкаської області від 18 вересня 2025 року, представник ОСОБА_1 адвокат Коханій О. В. подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального права, просив рішення суду першої інстанції скасувати та постановити нове, яким позов ТОВ «Бізнес Позика» задовольнити частково та стягнути з відповідача заборгованість за Кредитним договором № 456620-КС-001 від 22.11.2022 заборгованість у сумі 25 560,00 грн, з яких 12 000 грн заборгованість за тілом кредиту та 13 560 грн заборгованість за відсотками. В обґрунтування поданої апеляційної скарги вказав, що вимога про нарахування та сплату відсотків, які є явно завищеними, не відповідає передбаченим у ч. 3 ст. 509, ч. ч. 1, 2 ст. 627 ЦК України засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права. Зазначив, що зважаючи на очевидну неспівмірність заявленої до стягнення суми процентів, суд першої інстанції цілком міг зменшити заявлені до стягнення проценти, чим забезпечити баланс справедливості між сторонами. Відзив на апеляційну скаргу 02.12.2025 від ТОВ «Бізнес позика» на адресу Черкаського апеляційного суду через підсистему «Електронний суд» надійшов відзив на апеляційну скаргу. У відзиві зазначається, що відповідач не висловлювала заперечень чи претензій щодо умов Договору, не оспорювала положення діючого Кредитного договору, а перед його укладанням була повністю ознайомлена з умовами Договору, процентною ставкою, розрахунками майбутньої вартості кредиту, графіком платежів та призначенням (розподілом) таких платежів й іншими умовами Кредитного договору, що свідчить про недоцільність аргументації того, що відповідач є слабкою стороною Договору. Позивач звернув увагу, що відповідач не була позбавлена можливості надати свій розрахунок заборгованості за Кредитним договором впродовж всього періоду розгляду справи судом першої інстанції, однак цього зроблено не було. Вказав, що відповідач зобов`язаний виконувати взяті на себе за Кредитним договором зобов`язання та повернути не лише тіло кредиту, а й сплатити проценти за ним та комісію. З огляду на викладене, просив залишити апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Коханій О. В. без задоволення, а оскаржуване рішення Кам`янського районного суду Черкаської області без змін. Фактичні обставини справи Розпорядженням № 1593 від 11.05.2017 ТОВ «Бізнес позика» видано ліцензію на провадження господарської діяльності (а.с. 17 зворотній бік). З витягу із Державного реєстру фінансових установ від 14.03.2024 вбачається, що відомості щодо ТОВ «Бізнес позика» внесені до Державного реєстру фінансових установ (а.с. 16 зворотній бік). 08.08.2025 анкетою ТОВ «Бізнес Позика» встановлено інформацію про ОСОБА_1 (а.с. 20). 22.11.2022 була складена пропозиція (оферта) укласти Договір № 456620-КС-001 про надання кредиту (Споживчий кредит. Електронна форма) і прийняття (акцепт) пропозиції (оферти) укласти Договір № 456620-КС-001 про надання кредиту (Споживчий кредит. Електронна форма) (а.с. 23-24 зворотній бік, 25-26 зворотній бік). З візуальної форми послідовності дій клієнта, вбачаються дії ОСОБА_1 щодо укладення електронного Договору про надання кредиту № 456620-КС-001 від 22.11.2022 в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Бізнес Позика» на сайті https://my.tpozyka.com (а.с. 19). 22.11.2022 між ТОВ «Бізнес позика» та відповідачем був укладений Договір про надання кредиту № 456620-КС-001 (далі Договір) з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, дистанційно, в електронній формі, в порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію»(а.с. 21-22 зворотній бік). Відповідно до п. 2.1. Договору Позикодавець зобов`язався надати Позичальнику кредит на суму 12 000 грн. Строк, на який надається кредит 16 тижнів ( п. 2.3. Договору). Стандартна процентна ставка за кредитом 2,00000000 % в день. Знижена процентна ставка 1,15958126 % в день (п. 2.4. Договору). Відповідно до п. 2.5. Договору комісія за надання кредиту становить 1 800 грн. Строк дії Договору: до 14.03.2023 (п. 2.7. Договору) Орієнтовна загальна вартість наданого кредиту 25 200 грн (п. 2.8. Договору). Згідно копії Договору вбачається, що підпис договору здійснено електронним одноразовим ідентифікатором UA-0617. Відповідно до копії квитанції № 536969007 від 22.11.2022 ТОВ «Бізпозика» перерахувало 12 000 грн на номер карти НОМЕР_1 . В призначенні платежу вказано: перерахування коштів ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_2 , згідно Кредитного договору № 456620-КС-001 від 22.11.2022 (а.с. 27 зворотній бік). З розрахунку заборгованості за Кредитним договором № 456620-КС-001 вбачається, станом на 08.08.2025 заборгованість ОСОБА_1 за Договором складає 12 000,00 грн тіла кредиту, 24 901,30 грн відсотків, 1 800,00 грн комісії, а всього 38 701,30 грн (а.с. 28-33). Згідно відповіді АТ «Універсалбанк» від 15.06.2025» на ім`я ОСОБА_1 було емітовано платіжну картку № НОМЕР_3 . До відповіді долучено інформацію про рух коштів по карті, у якій містяться відомості про те, що 22.11.2022 на дану картку надійшли грошові кошти в сумі 12 000,00 грн (а.с. 66 70 зворотній бік).

Мотивувальна частина Позиція Черкаського апеляційного суду Відповідно до ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, а відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими. Згідно ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Враховуючи вищезазначене, розгляд даної справи з ознаками малозначності згідно із ч. ч. 4, 6 ст. 19, ч. 1 ст. 369 ЦПК України, здійснюється в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. Суд апеляційної інстанції створив учасникам процесу належні умови для ознайомлення з рухом справи шляхом надсилання процесуальних документів та апеляційної скарги, а також надав сторонам строк для подачі відзиву. Крім того, кожен з учасників справи має право безпосередньо знайомитися з її матеріалами, зокрема з аргументами іншої сторони, та реагувати на ці аргументи відповідно до вимог ЦПК України. Переглянувши справу за наявними в ній доказами, зважаючи на те, що сторони належним чином повідомлені про дату і час перегляду справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків. Мотиви, з яких виходить Черкаський апеляційний суд, та застосовані норми права Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. (ч. 1 та ч. 2 ст. 367 ЦПК України). Згідно з ч. ч. 1, 2 та 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Зазначеним вимогам закону рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині відповідає в повній мірі. Частиною 1 ст. 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Згідно із ч. 1 ст. 627 ЦК України відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Статтею 628 ЦК України визначено зміст договору, який становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Згідно із ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Відповідно до ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним. Із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію» від 03 вересня 2015 року, який набрав чинності 30 вересня 2015 року, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних. У ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»). Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаний в порядку, передбаченому ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію»; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію»; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»). Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі ч. 12 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію». Відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів. Відповідно до положень ст. ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. За правилами ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Частиною 1 ст. 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Як вбачається із матеріалів справи, 22.11.2022 між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 було укладено Договір № 456620-КС-001 про надання кредиту шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію», який було підписано з використанням одноразового ідентифікатора (одноразового паролю) UA-0617. Відповідно до укладеного 22.11.2022 Договору № 456620-КС-001 про надання кредиту, ТОВ «Бізнес позика» надало ОСОБА_1 кредит в загальному розмірі 12 000 грн, шляхом перерахування вказаної суми коштів на рахунок останньої, зі сплатою процентів за користування кредитом за фіксованою процентною ставкою. Відповідно до п. 2.11. Договору визначено датою повернення кредиту у повному обсязі 14.03.2023. Пунктом 2.4. Договору визначено два види процентної ставки стандартна та знижена. Стандартна процентна ставка за кредитом: в день 2,00000000 %, фіксована; знижена процентна ставка за кредитом: в день 1,15958126 %, фіксована; фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку (терміну) Договору. Разом з тим, п. 3.2.2. Договору визначено, що сторони домовились, що у разі якщо повернення кредиту не здійснюється згідно погодженого графіку платежів, що наведений в п. 3.2.3. та Додатку № 1 до Договору, (за виключенням дострокового повернення кредиту), у наслідок чого виникає прострочка по кредиту, та строк цієї прострочки більше семи календарних днів, то умови про нарахування процентів за користування кредитом за зниженою процентною ставкою втрачають чинність і до відносин між сторонами застосовуються правила нарахування процентів за стандартною процентною ставкою, що вказана в п. 2.4. Договору. Нарахування процентів за стандартною процентною ставкою починається з восьмого календарного дня, від дня простроченого платежу, передбаченого графіком платежів, що вказаний в п. 3.2.3. та Додатку №1 до Договору, та до закінчення терміну дії Договору. Також, в п. 3.2.3. Договору сторони погодили, що графік погашення заборгованості розрахований виходячи з того, що позичальник буде його дотримуватись і застосовуватиметься знижена процентна ставка. Разом з тим, встановлено, що ОСОБА_1 , порушивши графік платежів визначений в п. 3.2.3. Договору, не в повній мірі виконувала свої зобов`язання щодо погашення заборгованості, що відповідно призвело до збільшення суми нарахованих процентів відносно орієнтовної суми, що зазначена у графіку погашення заборгованості. Пунктом 3.2.4. Договору передбачено, що у випадку неповернення будь-якого з платежів у строки, передбачені графіком платежів, кредитодавець здійснює відповідне коригування зобов`язань позичальника, в тому числі з врахуванням скасування умови про нарахування процентів за зниженою процентною ставкою, при чому проценти за користування кредитом нараховуються на фактичний залишок суми кредиту. Всі нараховані проценти мають бути сплачені не пізніше дати кожного із наступних чергових платежів. У разі недостатності суми здійсненого платежу для виконання зобов`язання за Договором у повному обсязі ця сума погашає вимоги кредитодавця у такій послідовності: у першу чергу прострочена сума кредиту та прострочені проценти за користування кредитом; у другу чергу сума кредиту та проценти за користування кредитом; у третю чергу неустойка (штраф) та інші платежі відповідно до Договору (п. 3.5 Договору). Згідно графіку, позичальник зобов`язана була зробити планові платежі 06.12.2022, 20.12.2022, 03.01.2023, 17.01.2023, 31.01.2023, 14.02.2023, 28.02.2023, 14.03.2023 у сумі 3 150,00 грн, однак відповідачем не було здійснено жодного платежу у строки та у сумі визначених у Договорі, а тому, у відповідності до п. 3.2.2. Договору, починаючи з восьмого дня від дня простроченого платежу та до закінчення строку дії Кредитного договору, за Кредитним договором № 456620-КС-001 застосовувалась стандартна процентна ставка. З огляду на викладене, за Кредитним договором № 456620-КС-001 застосовувались наступні процентні ставки: з 22.11.2022 по 12.12.2022 включно знижена процентна ставка у розмірі 1,15958126 % в день; з 13.12.2022 по 14.03.23 включно стандартна процента ставка у розмірі 2,00000000 % в день. Відповідно до наданого ТОВ «Бізнес Позика» розрахунку, проценти за користування кредитом нараховувалися ним по 14.03.2025, тобто, в межах строку кредитування, визначеного Договором. Після вказаної дати розмір нарахованих процентів не збільшувався. Згідно з розрахунком заборгованості, відповідачем не було здійснено жодної оплати для виконання умов Договору. Станом на 26.08.2025 заборгованість ОСОБА_1 за Кредитним договором № 456620-КС-001від 22.11.2022 становить 38 701,30 грн, з яких 12 000,00 грн заборгованість за тілом кредиту, 24 901,30 грн заборгованість за відсотками, 1 800,00 грн заборгованість за комісією. Колегія суддів апеляційного суду акцентує увагу, що відповідачем не надано до справи належних і допустимих доказів того, що сума заборгованості є меншою, не надано власного контррозрахунку та не доведено факту погашення боргу. Також, відповідачем не наведено доводів щодо необґрунтованості порядку нарахування складових такої заборгованості (зокрема відсотків), не наведено доводів та не подано належних і допустимих доказів на спростування розрахунку заборгованості, зробленого позивачем. З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, ухвалюючи рішення, дійшов до правильного висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог ТОВ «Бізнес позика» та стягнення з ОСОБА_1 заборгованість Кредитним договором № 456620-КС-001 від 22.11.2022 у розмірі 38 701,30 грн. Інші доводи, викладені представником відповідача в апеляційній скарзі, висновків суду першої інстанції в оскаржуваній частині також не спростовують, на законність судового рішення не впливають. За своїм змістом усі доводи апеляційної скарги зводяться до незгоди з наданою судом першої інстанції оцінкою зібраних у справі доказів, власним тлумаченням норм законодавства та встановлених на їх підставі обставин, разом з тим, доказів на спростування встановлених судом першої інстанції обставин в оскаржуваному рішенні суду скаржником до апеляційної скарги не надано. Відповідно до статті 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін по суті спору, колегія суддів виходить з того, що у справі, яка розглядається, сторонам надано мотивовану відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин. Європейський суд з прав людини вказав що п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державахучасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). У відповідності ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що постановлене у справі рішення, в частині, що оскаржується скаржником, є законним та обґрунтованим і підстав для його зміни чи скасування за наведеними у скарзі доводами колегія суддів не вбачає, оскільки його доводи суттєвими не являються, носять суб`єктивний характер, не відповідають обставинам справи і правильності висновків суду не спростовують. Оскільки апеляційна скарга залишається без задоволення, підстав для перерозподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, немає. Керуючись ст. ст. 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд, у х в а л и в : Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Коханій Олексія Володимировича залишити без задоволення Рішення Кам`янського районного суду Черкаської області від 18 вересня 2025 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення, в порядку та за умов, визначених ЦПК України. Головуючий Л. І. Василенко Судді: О. В. Карпенко О. М. Новіков

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»