Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 380/2915/25

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 23 лютого 2026 рокуЛьвівСправа № 380/2915/25 пров. № А/857/47136/25 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі : головуючого судді : Кухтея Р.В., суддів : Носа С.П., Шевчук С.М., розглянувши в порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 08 жовтня 2025 року (ухвалене головуючою-суддею Карп`як О.О. в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження у м. Львові) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, в с т а н о в и в : ОСОБА_1 звернувся в суд із адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України (далі - ГУ ПФУ) в Хмельницькій області, ГУ ПФУ у Львівській області, в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ПФУ в Хмельницькій області №134550011245 від 30.01.2025 про відмову йому щодо переведення з пенсії за віком згідно Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування №1058-IV від 09.07.2003 (далі - Закон №1058) на пенсію відповідно до Закону України Про державну службу, зарахувавши до стажу державної служби період роботи в органах доходів і зборів (податкових та митних органах) з 01.01.2014 по 16.04.2018 04 роки 03 місяці 15 днів та період військової служби у Збройних Силах та інших військових формуваннях з 30.11.1984 по 20.06.1986 01 рік 06 місяців 21 день та зобов`язати ГУ ПФУ у Львівській області призначити та виплатити йому з 23.01.2025 пенсію за віком відповідно до Закону України Про державну службу, з урахуванням довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця від 21.10.2024 за №210/7.4-22/51, №13-70-05/38-41. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 08.10.2025 позовні вимоги були задоволені частково. Визнано протиправним та скасовано оспорюване рішення, зобов`язано ГУ ПФУ в Хмельницькій області зарахувати до стажу державної служби ОСОБА_1 період з 01.01.2014 по 01.05.2016 в органах державної податкової служби та період військової служби у Збройних Силах та інших військових формуваннях з 30.11.1984 по 20.06.1986 та зобов`язано ГУ ПФУ в Хмельницькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 23.01.2025 про переведення з пенсії за віком призначеної відповідно до Закону №1058 на пенсію за віком державного службовця відповідно до Закону України Про державну службу №3723-XII від 16.12.1993, та прийняти відповідне рішення з урахуванням висновків суду, зазначених у цьому рішенні. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій через неправильне застосування норм матеріального та порушення норм процесуального права просить його скасувати та ухвалити постанову, якою відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог повністю. В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що у позивача відсутнє право на пенсію за нормами Закону України Про державну службу №3723-ХІІ від 16.12.1993, оскільки у нього відсутній необхідний стаж державної служби, передбачений Прикінцевими та перехідними положеннями Закону України Про державну службу №889-VIII від 10.12.2015. Також зазначає, що робота на посадах в митних органах не зараховується до стажу державної служби, відповідно позивач не має права на переведення на пенсію, призначену відповідно до Закону №3723-ХІІ. Позивач не скористався правом подачі відзиву на апеляційну скаргу у встановлений судом строк. Згідно п.3 ч.1 ст.311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наявні по справі матеріали та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного. З матеріалів справи видно, що позивач 23.01.2025 звернувся до ГУ ПФУ у Львівській області із заявою про перехід на пенсію на умовах Закону України Про державну службу №889-VIII від 10.12.2015, яким визначено право на пенсійне забезпечення державних службовців відповідно до ст.37 Закону України Про державну службу №3723-ХІІ від 16.12.1993. За принципом екстериторіальності заяву позивача було розглянуто ГУ ПФУ в Хмельницькій області та прийнято оспорюване рішення, яким відмовлено позивачу у задоволенні такої заяви у зв`язку тим, що відсутні підстави для зарахування до стажу державної служби відповідно до ст.25 Закону № 3723 періодів роботи з 01.01.2014 по 01.05.2016 в органах державної податкової та митної служби, оскільки в зазначені періоди були присвоєні персональні чи спеціальні звання. Вважаючи таку відмову відповідача протиправною, позивач звернувся до суду з даним позовом. Задовольняючи частково адміністративний позов, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що періоди роботи позивача в органах ДПС з 01.01.2014 по 01.05.2016 зараховуються до стажу державної служби та до стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, що дає право на призначення йому пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу». Водночас суд зазначив, що стаж, набутий після 01.05.2016 на посадах державної служби зараховується до страхового стажу і відповідно до статті 90 Закону № 889 слугує підставою для призначення пенсії та обрахунку її розміру відповідно до Закону № 1058, а тому підстави для зарахування до стажу державної служби позивача періодів його роботи в митних органах після 01.05.2016 відсутні, що узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 22.05.2024 по справі № 500/1404/23. Щодо зарахування військової служби до стажу державної служби періоду з 30.11.1984 по 20.06.1986 суд дійшов висновку, що такий період проходження позивачем військової служби у Збройних Силах та інших військових формуваннях підлягає зарахуванню до стажу державної служби. Щодо вимог позивача про призначення йому пенсії з урахуванням складових заробітної плати, наведених у довідках від 21.10.202 за: № 210/7.4-22/51, №13-70-05/38-41 суд зазначив, що такі є передчасними. Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними та такими, що ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального права та з дотриманням норм процесуального права, а також при повному, всебічному та об`єктивному з`ясуванні всіх обставин, що мають значення для справи, виходячи з наступного. Згідно ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог не оскаржується, а тому суд апеляційної інстанції не надає правової оцінки спірним правовідносинам у цій частині та не вбачає підстав для застосування положень частини другої цієї статті. Закон України «Про державну службу» №889-VІІІ від 10.12.2015, який набрав чинності з 01.05.2016 (далі - Закон №889-VІІІ), визначає принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях. Підпунктом 1 пункту 2 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII, визнано таким, що втратив чинність Закон №3723-XII, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу. Відповідно до ч.1 ст.37 Закон №3723-ХІІ, на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування. Пунктом 10 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII передбачено, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців Пунктом 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII передбачено, що для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Проаналізувавши вищенаведені норми, колегія суддів дійшла висновку, що обов`язковою умовою для збереження у особи права на призначення пенсії відповідно до ст.37 Закону №3723-ХІІ після 01.05.2016 є дотримання сукупності вимог, визначених ч.1 ст.37 цього Закону та Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-VIII, зокрема, щодо віку, страхового стажу, стажу державної служби. Аналогічні правові висновки щодо застосування зазначених норм права було викладено у постанові Верховного Суду від 18.03.2021 по справі № 500/5183/17, від 11.04.2023 по справі № 1.380.2019.003855. Колегія суддів звертає увагу, що підставою для відмови позивачеві у переведені з пенсії за віком на пенсію державного службовця в оспорюваному рішенні пенсійний орган зазначив відсутність необхідного стажу на посадах віднесених до категорії посад державної служби, а саме вказав, що періоди роботи посадових осіб в митних органах, органах державної фіскальної служби на посадах, в період на яких були присвоєні персональні та спеціальні звання не зараховуються до стажу роботи на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців. Однак, суд апеляційної інстанції вважає протиправними такі підстави для відмови у переведені пенсії за віком на пенсію державного службовця, з огляду на наступне. Пунктом 8 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VIII передбачено, що стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством Для призначення пенсії державного службовця відповідно до Закону № 3723-ХІІ стаж державної служби обраховується відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 283 від 03.05.1994 «Про порядок обчислення стажу державної служби» (діяв до набрання чинності Законом України «Про державну службу» № 889) З матеріалів справи видно, що згідно з відомостями трудової книжки серії НОМЕР_1 від 01.08.1984, позивач у період з 20.06.1995 по 16.04.2018, працював на різних посадах в органах державної податкової служби та митних органах. Також, записами трудової книжки позивача підтверджується, що у період з 01.01.2014 по 01.05.2016 позивач проходив службу в органах ДПС, а також позивачу протягом вказаного періоду присвоювалися спеціальні звання. Пунктом 1 Порядку № 283 визначено, що цим Порядком визначаються посади і органи, час роботи в яких зараховуються до стажу державної служби. З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що обчислення стажу державної служби позивача здійснено відповідно до Порядку №

283. Згідно з пунктом 2 цього Порядку, до стажу державної служби зараховується робота на посадах керівних працівників та спеціалістів у апараті органів прокуратури, судів, нотаріату, дипломатичної служби, митного контролю, внутрішніх справ, служби безпеки, розвідувальних органів, інших органів управління військових формувань, Держспецзв`язку, Адміністрації Держспецтрансслужби, державної податкової та контрольно-ревізійної служби, Держфінінспекції та її територіальних органів. Пунктом 4 Порядку № 283 передбачено, що документами, які підтверджують стаж державної служби, є трудова книжка та інші документи, визначені чинним законодавством. Відповідно до п.5 Порядку № 283, обчислений стаж державної служби застосовується для встановлення надбавки за вислугу років, надання додаткових оплачуваних відпусток та призначення пенсії. Також колегія суддів звертає увагу, що спеціальним законом, що визначав статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності, був Закон України № 509-XII від 04.12.1990 «Про державну податкову службу в Україні» (далі - Закон № 509). Відповідно до ст.15 Закону № 509 посадовою особою органу державної податкової служби за правилами може бути особа, яка має освіту за фахом та відповідає кваліфікаційним вимогам, установленим Державною податковою адміністрацією України. Посадовим особам органів державної податкової служби присвоюються спеціальні звання. Видатки на утримання органів державної податкової служби визначаються Кабінетом Міністрів України і фінансуються з державного бюджету (ст. 6 Закону № 509). Крім того, відповідно до п. 344.1 ст. 344 ПК України пенсійне забезпечення посадових осіб контролюючих органів, крім діючих у них підрозділів податкової міліції, здійснюється в порядку та на умовах, передбачених Законом України «Про державну службу». Водночас період роботи зазначених осіб (зокрема тих, яким присвоєні спеціальні звання) у контролюючих органах зараховується до стажу державної служби та стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, що дає право на призначення пенсії відповідно до Закону № 3723 незалежно від місця роботи на час досягнення віку, передбаченого зазначеним Законом. Отже, посадові особи податкової служби, яким присвоєно спеціальне звання, є державними службовцями зі спеціальним статусом, тому період проходження служби в податкових органах має зараховуватися до стажу державної служби, який дає право на пенсію державного службовця відповідно до статті 37 Закону № 3723. Суд першої інстанції слушно зауважив, що Верховний Суд України раніше сформулював правовий висновок щодо застосування норм матеріального права у спорах цієї категорії у подібних правовідносинах, відповідно до якого аналіз положень ст.37 Закону № 3723, Закону № 509 дає підстави вважати, що посадові особи державної податкової служби, яким присвоєно спеціальні звання, є державними службовцями зі спеціальним статусом, а тому період проходження такої служби в податкових органах має зараховуватися до стажу державної служби, який дає право на пенсію державного службовця відповідно до статті 37 Закону № 3723. В подальшому аналогічні висновки щодо застосування норм права висловлені Верховним Судом у постановах від 03.07.2018 по справі № 586/965/16-а, від 13.12.2018 по справі № 539/1855/17, від 18.03.2021 по справі № 500/5183/17. Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що періоди роботи позивача в органах ДПС з 01.01.2014 по 01.05.2016 зараховуються до стажу державної служби та до стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, що дає право на призначення йому пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу». Вказане підтверджується також положенням п. 7 ч. 2 ст. 46 Закону № 889-VIII та п. 4 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 229 від 25.03.2016 (далі - Порядок № 229), які діють з 01.05.2016, де закріплено, що до стажу державної служби зараховується, зокрема, час перебування на посадах, на яких присвоюються військові та спеціальні звання. Колегія суддів вважає, що період проходження позивачем служби в податкових органах, на посадах із присвоєнням спеціальних звань, підлягає зарахуванню до стажу державної служби відповідно до чинного законодавства. Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що у відповідача не було фактичних та правових підстав для не зарахування до стажу державної служби позивача періодів роботи на посадах в податкових органах та відмови у зв`язку із цим у переведенні позивача на інший вид пенсії, а у позивача наявні умови, передбачені частиною першою статті 37 Закону №3723-ХІІ (а саме, досягнення віку, наявність не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, та страхового стажу), для реалізації права на одержання пенсії державних службовців згідно із пунктом 12 розділу ХІ Закону №889-VIII та відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ. Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що періоди роботи позивача в органах ДПС з 01.01.2014 по 01.05.2016 зараховуються до стажу державної служби та до стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, що дає право на призначення йому пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу». Колегія суддів також погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність зарахування до стажу державної служби позивача період проходження ним військової служби з 30.11.1984 по 20.06.1986. Так, згідно пункту 8 розділу Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» №889-VIII від 10.12.2015 стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством. Судом вірно враховано, що посади і органи, час роботи в яких зараховується до стажу державної служби було визначено «Порядком обчислення стажу державної служби», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №283 від 03.05.1994 (далі - Порядок №283). Згідно п. 3 вказаного Порядку до стажу державної служби включається, зокрема, час військової служби у Збройних Силах та інших військових формуваннях. Відповідно до ч.1 ст.2 Закону України Про військовий обов`язок і військову службу №2232-XII від 25.03.1992, військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Враховуючи вищенаведене, колегія дійшла висновку про наявність підстав, передбачених частиною першою статті 37 Закону №3723-ХІІ (зокрема, досягнення віку, наявність не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, та страхового стажу), для одержання позивачем пенсії державних службовців згідно із пунктом 12 розділу ХІ Закону №889-VIII та відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ. Відтак, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що належним способом захисту прав позивача буде зобов`язання ГУ ПФУ зарахувати до стажу державної служби період його роботи з 01.01.2014 по 01.05.2016 в органах державної податкової служби та період проходження військової служби у Збройних Силах та інших військових формуваннях з 30.11.1984 по 20.06.1986 та зобов`язати відповідача повторно розглянути заяву позивача від 23.01.2025 про переведення з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за віком державного службовця, та прийняти відповідне рішення з урахуванням висновків суду, зазначених у цьому рішенні. Згідно ст.316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржуване рішення ухвалене відповідно до норм матеріального та процесуального права, а висновки суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному з`ясуванні всіх обставин, що мають значення для справи, які не спростовані доводами апеляційної скарги, у зв`язку з чим відсутні підстави для її задоволення. Одночасно слід зазначити, що в контексті положень п.3 ч.6 ст.12 КАС України дана справа відноситься до категорій справ незначної складності, а тому судове рішення, постановлене за результатами апеляційного перегляду в касаційному порядку оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 цього Кодексу. Керуючись ст.ст.12, 308, 311, 315, 316, 321, 325, 328, 329 КАС України, суд, п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 08 жовтня 2025 року по справі №380/2915/25 - без змін. Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя Р. В. Кухтей судді С. П. Нос С. М. Шевчук