LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова Сьомий апеляційний адміністративний суд677/1132/25

від 23.02.2026НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 677/1132/25 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Карплюк О.І. Суддя-доповідач - Шидловський В.Б. 23 лютого 2026 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Шидловського В.Б. суддів: Сапальової Т.В. Капустинського М.М. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 07 листопада 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа - Комунарський відділ державної виконавчої служби у місті Запоріжжі про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, В С Т А Н О В И В : ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третьої особи Комунарського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності. Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 07 листопада 2025 року позовну заяву залишено без розгляду. Позивач, не погодившись із вищезазначеною ухвалою суду першої інстанції, подав до суду апеляційної інстанції апеляційну скаргу. В апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, позивач просить оскаржену ухвалу скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. Так, апелянт зазначає, що повісток, або повідомлень щодо з`явлення до Хмельницького міськрайонного суду ні скаржнику, ні його представнику не надходило. Відповідач своїм правом на подання до суду апеляційної інстанції відзиву на апеляційну скаргу не скористався. Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження. Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Залишаючи позов без розгляду, суд першої інстанції послався на те, що в судові засідання, які призначалось на 04 вересня 2025 року о 10 годині, 03 жовтня 2025 року о 10 годині 40 хвилин, 07 листопада 2025 року о 10 годині 10 хвилин позивач та його представник не з`явились, повідомлені про дату, час і місце судового засідання належним чином, не повідомивши про причини неявки, що є підставами для застосування п.4 ч.1 ст.240 КАС України. Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне. Частина друга статті 44 КАС України передбачає, що учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки. За приписами частин першої та другої статті 124 КАС України судові виклики і повідомлення здійснюються повістками про виклик і повістками-повідомленнями. Повістки про виклик у суд надсилаються учасникам справи, свідкам, експертам, спеціалістам, перекладачам, а повістки-повідомлення - учасникам справи з приводу вчинення процесуальних дій, у яких участь цих осіб не є обов`язковою. Відповідно до пункту другого частини третьої статті 124 КАС України, за відсутності в особи електронного кабінету - шляхом надсилання повістки рекомендованою кореспонденцією (листом, телеграмою), кур`єром із зворотною розпискою за адресами, вказаними цими особами, або шляхом надсилання тексту повістки в порядку, визначеному статтею 129 цього Кодексу. Відповідно до частини першої статті 205 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Згідно з частиною п`ятою цієї ж статті у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. Якщо відповідач наполягає на розгляді справи по суті, справа розглядається на підставі наявних у ній доказів. До позивача, який не є суб`єктом владних повноважень, положення цієї частини застосовуються лише у разі повторної неявки. Пунктом 4 частини першої статті 240 КАС України обумовлено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб`єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності. Залишення позовної заяви без розгляду з підстав, передбачених частиною п`ятою статті 205, пунктом 4 частини першої статті 240 КАС України, можливе виключно за наявності сукупності таких умов: 1) належне повідомлення позивача про дату, час і місце судового засідання (підготовчого засідання); 2) відсутність заяви позивача про розгляд справи за його відсутності; 3) неявка позивача (повторна неявка, якщо він не є суб`єктом владних повноважень) в судове засідання (підготовче засідання) без поважних причин або неповідомлення ним про причини такої неявки; 4) неможливість розгляду справи по суті за відсутності позивача; 5) відсутність вимоги відповідача щодо розгляду справи по суті на підставі наявних у ній доказів. Вказана правова позиція відповідає правовим висновкам Великої Палати Верховного Суду викладених у постанові від 12 січня 2023 року у справі №9901/278/21. Так, судом першої інстанції здійснено повідомлення позивача про розгляд справи засобами поштового зв`язку за адресою, вказаною у позовній заяві вул.Новомиколаївська,37-С, м.Запоріжжя. Однак, до суду першої інстанції повернулись конверти, в тому числі і з відміткою, що адресат відсутній за вказаною адресою (а.с. 43,57, 74). У той же час, відповідно до частини першої статті 131 КАС України, учасники судового процесу зобов`язані під час провадження у справі повідомляти суд про зміну місця проживання (перебування, знаходження), роботи, служби. У разі неповідомлення про зміну адреси повістка надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку в порядку, визначеному статтею 129 цього Кодексу, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає. Ці ж правові висновки знайшли своє підтвердження в ухвалах Верховного Суду від 28.10.2024 , справа № 580/244/24, від 22.10.2024 справа № 215/1884/22. Апелянт про зміну місця знаходження апеляційний суд не повідомляв, будь-яких заяв до суду щодо направлення поштової кореспонденції на іншу адресу, ніж зазначено в позовній заяві не подавав. Водночас до повноважень адміністративних судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв`язку з позначками "за закінченням терміну зберігання", "адресат вибув", "адресат відсутній" і т.п., з врахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання адміністративним судом обов`язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій. З огляду на це, суд, який комунікує з учасником справи з допомогою повідомлених ним засобів комунікації, діє правомірно і добросовісно. Тому слід виходити з «презумпції обізнаності»: особа, якій адресовано повідомлення суду через такі засоби комунікації, знає або принаймні повинна була дізнатися про повідомлення. Самого лише заперечення учасника про неотримання повідомлення недостатньо, щоб спростувати цю презумпцію. Суд, який добросовісно інформує учасника справи з наміром забезпечити здійснення правосуддя, не повинен нести «ризик незнання» учасника, який надав суду свої номери та адреси, але не користується чи не стежить за ними. Попри те, що конституційне право на суд є правом, його реалізація покладає на учасників справи певні обов`язки. Практика ЄСПЛ визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Як зазначено у рішенні ЄСПЛ у справі "Пономарьов проти України" від 03.04.2008, сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. Крім того, у рішенні ЄСПЛ у справі "Тойшлер проти Германії" від 04.10.2001 наголошено, що обов`язком заінтересованої сторони є прояв особливої старанності при захисті своїх інтересів. Зважаючи на вищевикладене, байдужа поведінка учасника справи, що виявляється, зокрема у не отриманні повідомлень суду, не повинна схвалюватися судовою практикою. Навпаки, судова практика повинна стимулювати учасників справи використовувати прогресивні форми роботи. За наведених обставин, є всі підстави вважати, що позивач був належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи. Більше того, колегія суддів враховує, у відповідь на адвокатський запит судом першої інстанції повідомлено представника позивача - адвоката Марченка А.М., що справа призначалась до розгляду на 07 серпня 2025 року о 10 годині 45 хвилин, 04 вересня 2025 року о 10 годині, 03 жовтня 2025 року о 10 годині 40 хвилин, які не відбулись через неявку позивача та його представника. Наступне судове засідання відбудеться 07 листопада 2025 року о 10 годині 10 хвилин. Копію вказаної відповіді адвокат Марченко А.М. отримав 28.10.2025, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 73). За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що оскільки позивач та його представник були належним чином повідомленими про час та місце судового засідання та не з`явився у засідання без поважних причин, від них не надійшли заяви про розгляд справи за їх відсутності, а неявка позивача з огляду на обставини справи перешкоджає розгляду цієї справи, суд обґрунтовано відповідно до положень п.п.4 ч.1 ст.240 КАС України залишив адміністративний позов без розгляду. Враховуючи вищенаведене колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку про помилкове застосування ним норм процесуального права, яке призвело б до неправильного вирішення справи. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд У Х В А Л И В : апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 07 листопада 2025 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України. Головуючий Шидловський В.Б. Судді Сапальова Т.В. Капустинський М.М.

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»