Постанова 4856 № 560/2738/25

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 560/2738/25 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Шевчук О.П. Суддя-доповідач - Матохнюк Д.Б. 23 лютого 2026 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Матохнюка Д.Б. суддів: Граб Л.С. Сторчака В. Ю. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 28 квітня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Об`єднаної житлової комісії військової частини НОМЕР_1 та ІНФОРМАЦІЯ_1 , військової частини НОМЕР_1 , Квартирно-експлуатаційного відділу міста Хмельницький про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Об`єднаної житлової комісії військової частини НОМЕР_1 та ІНФОРМАЦІЯ_1 , військової частини НОМЕР_1 , Квартирно-експлуатаційного відділу міста Хмельницький в якому просив: -визнати протиправними дії Об`єднаної житлової комісії військової частини НОМЕР_1 та ІНФОРМАЦІЯ_2 а також дії військової частини НОМЕР_1 щодо відмови позивачу, у прийняті рішення про виключення з числа службового житла квартири АДРЕСА_1 , розподіленої позивачу на підставі Ордеру на жиле приміщення № 722, виданого виконавчим комітетом Старокостянтинівської міської ради на підставі рішення виконавчого комітету Старокостянтинівської міської ради від 14.02.2008 №68, для забезпечення нею для постійного проживання позивачу на склад сім`ї З (три) особи; - зобов`язати об`єднану житлову комісію військової частини НОМЕР_1 та ІНФОРМАЦІЯ_2 прийняти рішення про виключення з числа службового житла квартиру АДРЕСА_1 , розподілену позивачу на підставі Ордеру на жиле приміщення № 722, виданого виконавчим комітетом Старокостянтинівської міської ради на підставі рішення виконавчого комітету Старокостянтинівської міської ради від 14.02.2008 №68, для забезпечення нею для постійного проживання позивачу на склад сім`ї 3 (три) особи; - зобов`язати військову частину НОМЕР_1 видати наказ про надання позивачу жилого приміщення для постійного проживання - квартири АДРЕСА_1 , розподіленої позивачу на підставі Ордеру на жиле приміщення № 722, виданого виконавчим комітетом Старокостянтинівської міської ради на підставі рішення виконавчого комітету Старокостянтинівської міської ради від 14.02.2008 №68, та направити до Квартирно-експлуатаційного відділу міста Хмельницький витяг із затвердженого у встановленому законодавством порядку протоколу засідання житлової комісії військової частини та наказ командира військової частини про надання військовослужбовцю жилого приміщення для постійного проживання; - визнати протиправними дії Квартирно-експлуатаційного відділу міста Хмельницький щодо відмови підготувати та подати на затвердження списку надання жилої площі для постійного проживання, до якого включити квартиру АДРЕСА_1 , розподілену позивачу на підставі Ордеру на жиле приміщення № 722, виданого виконавчим комітетом Старокостянтинівської міської ради на підставі рішення виконавчого комітету Старокостянтинівської міської ради від 14.02.2008 №68, як таку, що надається для постійного проживання позивачу на склад сім`ї 3 (три) особи; - зобов`язати Квартирно-експлуатаційний відділ міста Хмельницький підготувати та подати на затвердження список надання жилої площі для постійного проживання, до якого включити квартиру АДРЕСА_1 , розподілену позивачу на підставі Ордеру на жиле приміщення № 722; виданого виконавчим комітетом Старокостянтинівської міської ради на підставі рішення виконавчого комітету Старокостянтинівської міської ради від 14.02.2008 №68, як таку, що надається для постійного проживання позивачу на склад сім`ї 3 (три) особи. Зобов`язати Квартирно-експлуатаційний відділ міста Хмельницький подати до Старокостянтинівської міської ради клопотання (подання), разом з належно оформленими документами, про виключення з числа службового житла та надання для постійного проживання позивачу на склад сім`ї 3 (три) особи квартири АДРЕСА_1 , розподіленої позивачу на підставі Ордеру на жиле приміщення № 722, виданого виконавчим комітетом Старокостянтинівської міської ради на підставі рішення виконавчого комітету Старокостянтинівської міської ради від 14.02.2008 №68. Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 28 квітня 2025 року відмовлено у задоволенні позовних вимог. Не погодившись з прийнятим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, виходячи з наступного. Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, позивач в період з 31.07.1998 по 30.04.2024 проходив військову службу у Збройних Силах України. Рішенням житлової комісії військової частини НОМЕР_1 , оформленим протоколом №52 від 11.11.2005 позивача зараховано на квартирний облік при військовій частині НОМЕР_1 зі складом сім`ї 2 особи (позивач, дружина - ОСОБА_2 , 1984 року народження) в загальну чергу з 16.06.2002. У 2008 році, на підставі ордеру на жиле приміщення № 722, виданого виконавчим комітетом Старокостянтинівської міської ради на підставі рішення виконавчого комітету Старокостянтинівської міської ради від 14.02.2008 №68, позивачу у складі сім`ї 2 особи розподілене службове житлове приміщення - однокімнатна квартира житловою площею 17,44 м2, за адресою: АДРЕСА_2 . Так, 12.12.2008 рішенням житлової комісії військової частини НОМЕР_1 , оформленим протоколом №26, внесені зміни в облікову справу позивача та зараховано на квартирний облік при військовій частині НОМЕР_1 у складі сім`ї 3 осіб (позивач, дружина - ОСОБА_2 , 1984 року народження; донька - ОСОБА_3 , 2008 року народження) в загальній черзі з 16.06.2002. Рішенням об`єднаної житлової комісій військової частини НОМЕР_1 та ІНФОРМАЦІЯ_2 , оформленого протоколом №6 від 29.08.2022 та затвердженого наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 01.09.2022 №592, позивача знято з квартирного обліку для поліпшення житлових умов при військовій частині НОМЕР_1 , у зв`язку з вибуттям для подальшого проходження військової служби до нового місця служби. Наказом командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) №123 від 30.04.2024 позивача виключено зі списків особового складу військової частини як такого, що звільнений з військової служби наказом командувача військ оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_3 » (по особовому складу) від 17.04.2025 № 308, у запас. Згідно витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 30.04.2024 №123 вислуга у Збройних Силах України на час звільнення з військової служби позивача становить: 26 років 00 місяців 27 днів; не забезпечений постійним житлом. Після звільнення з військової служби в запас, рішенням житлової комісії військової частини НОМЕР_3 , оформленим протоколом №29 від 05.10.2024, позивача зараховано на квартирний облік за обраним ним місцем проживання в Старокостянтинівському гарнізоні, при військовій частині НОМЕР_3 , у складі сім`ї 3 особи. 25.11.2024 позивач звернувся до Об`єднаної житлової комісії військової частини НОМЕР_1 та ІНФОРМАЦІЯ_2 , військової частини НОМЕР_1 , Квартирно-експлуатаційного відділу міста Хмельницький з заявою, в якій просив виключити з числа службового житла займану ним квартиру та підготувати і подати до Старокостянтинівської міської ради клопотання (подання), разом з належно оформленими документами, про виключення вказаної квартири з числа службового житла та надання його для постійного проживання, вказавши на те, що військова частина НОМЕР_1 листом за вихідним. №682/485/60/363/пс від 13.02.2025 відмовила у прийнятті відповідного рішення, посилаючись на відсутність в Житлової комісії правових підстав щодо забезпечення позивача постійним житлом. КЕВ м. Хмельницький, супровідним листом за вихідним № 577/7/6039 від 02.12.2024 повідомило про відсутність підстав вчинення ним дій щодо включення розподіленої позивачу службової, квартири до списку надання житлової площі для постійного проживання, з мотивів того, що рішення про надання житлових приміщень для постійного . проживання приймає житлова комісія військової частини, проте від останньої не надходила до КЕВ м. Хмельницький сформована „ належним чином облікова справа позивача. Вказані обставини слугували підставою для звернення до суду з даним позовом. За результатами встановлених обставин судом першої інстанції зроблено висновок щодо необґрунтованості позовних вимог. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне. Статтею 47 Конституції України передбачено, що кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких громадянин має змогу побудувати житло, придбати його у власність, або взяти в оренду. Громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно або за доступною платою відповідно до закону. Згідно ч. 1 ст. 12 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (Закон № 2011-XII) держава забезпечує військовослужбовців жилими приміщеннями або за їх бажанням грошовою компенсацією за належне їм для отримання жиле приміщення на підставах, у порядку і відповідно до вимог, встановлених Житловим кодексом Української РСР та іншими нормативно-правовими актами. Військовослужбовцям, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, та членам їх сімей надаються жилі приміщення для постійного проживання або за їх бажанням грошова компенсація за належне їм для отримання жиле приміщення. Такі жилі приміщення або грошова компенсація надаються їм один раз протягом усього часу проходження військової служби за умови, що ними не було використано право на безоплатну приватизацію житла, з урахуванням особливостей, визначених пунктом 10 цієї статті. Разом з тим, постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2006 року № 1081 затверджено Порядок забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями (Порядок № 1081). Вказаний порядок визначає механізм забезпечення житловими приміщеннями військовослужбовців - осіб офіцерського (у тому числі осіб, які проходять військову службу за призовом осіб офіцерського складу), старшинського і сержантського, рядового складу (крім військовослужбовців строкової служби) Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, правоохоронних органів спеціального призначення та Держспецтрансслужби, Держспецзв`язку, посади в яких комплектуються військовослужбовцями, у тому числі звільнених в запас або у відставку, що залишилися перебувати на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, у військових частинах, закладах, установах та організаціях (далі - військові частини) після звільнення (далі - військовослужбовці) та членів їх сімей. Порядком № 1081 визначено алгоритм обліку військовослужбовців та членів їх сімей, які потребують поліпшення житлових умов, надання житлових приміщень для постійного проживання. Облік військовослужбовців, які потребують поліпшення житлових умов, ведеться у військових частинах та квартирно-експлуатаційних органах. Отже, військовослужбовці мають право на забезпечення їх та членів їх сімей жилими приміщеннями або за їх бажанням грошовою компенсацією за належне їм для отримання жиле приміщення. Для реалізації такими особами зазначеного права необхідним є їх перебування на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов. Облік військовослужбовців, які потребують поліпшення житлових умов ведеться у військових частинах та квартирно-експлуатаційних органах. Так, з метою вдосконалення забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями наказом Міністерства оборони України № 380 від 31.07.2018 року затверджено Інструкцію з організації забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями (Інструкція № 380), яка визначає зміст та методику забезпечення жилими приміщеннями військовослужбовців Збройних Сил України (крім військовослужбовців строкової служби), а також осіб, звільнених в запас або відставку, що залишилися перебувати після звільнення з військової служби на обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов шляхом надання жилих приміщень для постійного проживання, та членів їх сімей, у тому числі членів сімей військовослужбовців, які загинули (померли), зникли безвісти під час проходження військової служби, що перебувають на обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов. Відповідно до пункту 1 Розділу VI Інструкції 380 житловими приміщеннями для постійного проживання забезпечуються військовослужбовці та члени їх сімей, які відповідно до вимог статті 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» набули права та не забезпечувалися постійним житлом протягом усього часу проходження військової служби і мають календарну вислугу на військовій службі 20 років і більше, зареєстровані в населеному пункті дислокації військової частини, в якій військовослужбовець проходить службу та перебуває на відповідному обліку. Згідно пункту 1 розділу VII Інструкції з організації забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 31.07.2018 №380, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 06.09.2018 за №1020/32472 (далі - Інструкція №380), визначено, що особи, які потребують поліпшення житлових умов шляхом надання житлових приміщень для постійного проживання, забезпечуються жилим приміщенням згідно з чергою у військовій частині, що визначається часом зарахування на облік (включення до списків осіб, які користуються правом першочергового одержання житлових приміщень, або до списків осіб, які користуються правом позачергового одержання житлових приміщень) за рішенням житлової комісії військової частини (об`єднаної житлової комісії), яке затверджується наказом командира військової частини. Відповідно до пункту 3 розділу VII Інструкції №380 для прийняття рішення про надання жилих приміщень для постійного проживання житлова комісія військової частини (об`єднана житлова комісія) протягом одного місяця з дня затвердження командиром військової частини протоколу з питань, вказаних у пункті 7 розділу III цієї Інструкції, розглядає документи облікових справ військовослужбовців. Після розгляду документів облікової справи житлова комісія військової частини (об`єднана житлова комісія) приймає рішення про надання житлового приміщення для постійного проживання. Затверджений у встановленому законодавством порядку протокол засідання житлової комісії військової частини (об`єднаної житлової комісії) є підставою для підготовки наказу командира військової частини про надання військовослужбовцю жилого приміщення для постійного проживання, який видається протягом трьох робочих днів з дня затвердження протоколу. Протягом трьох робочих днів з дня видання наказу командира військової частини про надання військовослужбовцю жилого приміщення для постійного проживання облікова справа військовослужбовця разом з витягом із затвердженого у встановленому законодавством порядку протоколу засідання житлової комісії військової частини (об`єднаної житлової комісії) та зазначеного наказу направляються військовою частиною до КЕУ, КЕВ (КЕЧ) району. Згідно з пунктом 4 розділу VII Інструкції №380 на підставі отриманих документів КЕУ, КЕВ (КЕЧ) району протягом п`яти робочих днів з дня їх надходження готує список надання жилої площі для постійного проживання (додаток 23) (далі - список надання постійного житла), який затверджується командиром військової частини. Список надання постійного житла, підписаний начальником КЕУ, КЕВ (КЕЧ) району, з обліковою справою військовослужбовця, витягом із наказу командира військової частини про надання військовослужбовцю жилого приміщення для постійного проживання, копією протоколу засідання житлової комісії військової частини (об`єднаної житлової комісії) невідкладно в межах строку, визначеного абзацом першим цього пункту, направляються до ЦУПЗ для узагальнення та внесення на розгляд Комісії з контролю. Для розгляду Списку надання постійного житла Комісією з контролю на її засідання можуть запрошуватися голови житлових комісій військових частин (об`єднаних житлових комісій). За результатами розгляду Списку надання постійного житла Комісія з контролю приймає рішення окремо щодо кожного військовослужбовця про: погодження надання постійного житла; відмову в погодженні надання постійного житла із зазначенням причини такої відмови. Рішення Комісії з контролю оформлюється протоколом. У разі прийняття Комісією з контролю рішення щодо відмови в погодженні надання постійного житла воно підлягає новому розподілу у встановленому цією Інструкцією порядку протягом одного місяця та є підставою для скасування наказу командира військової частини про надання військовослужбовцю житлового приміщення для постійного проживання. Рішення Комісії з контролю є обов`язковим для виконання КЕУ, КЕВ (КЕЧ) району, ТЦК та СП та військовими частинами. ЦУПЗ на підставі рішення Комісії з контролю протягом п`яти робочих днів з дня проведення засідання Комісії з контролю готує список надання постійного житла у Збройних Силах України та надає його до ГУКВ. ГУКВ протягом одного дня подає список надання постійного житла заступнику Міністра оборони України (згідно з розподілом обов`язків), який затверджує цей список протягом десяти робочих днів з дня його надходження. Затверджений Список надання постійного житла у Збройних Силах України є підставою для оформлення протягом десяти робочих днів КЕУ, КЕВ (КЕЧ) району та подання до виконавчих органів районної, міської, районної у місті ради документів для видачі ордеру на постійну житлову площу, який є єдиною підставою для вселення в надане житлове приміщення. Пунктом 10 Розділу VII Інструкції 380 також зазначено, що військовослужбовці, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, а також особи, звільнені з військової служби за станом здоров`я, віком, у зв`язку із скороченням штатів, особи з інвалідністю І чи II групи, члени сімей військовослужбовців, які загинули (померли) або пропали безвісти під час проходження військової служби, що забезпечені службовими житловими приміщеннями незалежно від місця його знаходження, мають право на виключення цього житла з числа службового та забезпечення ним для постійного проживання за умови перебування на обліку та в порядку, визначеному пунктами 3-7 цього розділу. Вказані норми Інструкції 380 щодо обов`язковості перебувати на квартирному обліку узгоджуються з пунктом 31 Порядку 1081 та статтею 42 Житлового кодексу України, які також наголошують, що житлові приміщення надаються тільки громадянам (в тому числі військовослужбовцям), що перебувають на обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов. Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, наказом командувача Повітряних Сил Збройних Сил України (по особовому складу) від 26 лютого 2021 року №117 позивача було призначено на посаду офіцера групи організації забезпечення технічними засобами та майном тилу логістики військової частини НОМЕР_4 АДРЕСА_3 , а наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 04 березня 2021 року №51 його виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення, у зв`язку з вибуттям до нового місця служби. На виконання вимог пункту 17 Розділу VI Інструкції 380 рішенням Об`єднаної житлової комісії військової частини НОМЕР_1 та ІНФОРМАЦІЯ_4 (протокол №6 від 29.08.2022, затверджений наказом командира в/ч НОМЕР_1 від 01.09.2022 №592) позивача знято з квартирного обліку у військовій частині НОМЕР_1 зі складом сім`ї три особи. Отже, позивач звільнений з військової служби у запас та перебуває на квартирному обліку при військовій частині НОМЕР_3 у складі сім`ї своєї дружини - військовослужбовця військової частини НОМЕР_3 ОСОБА_2 , що підтверджується витягом з протоколу засідання житлової комісії військової частини НОМЕР_3 від 05.10.2024 №29 та витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_5 від 07.10,2024 №417. Враховуючи той факт, що позивач не перебуває на обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов при військовій частині НОМЕР_1 , а перебуває на такому обліку при військовій частині НОМЕР_3 у складі сім`ї своєї дружини, він не може бути заявником на отримання постійного житла, а саме від військової частини НОМЕР_1 . Відтак, право позивача на забезпечення постійним житлом в даному (конкретному) випадку існує за наявності у його дружини такого права як військовослужбовця у складі сім`ї якого позивач перебуває на квартирному обліку, адже право членів сім`ї військовослужбовця на забезпечення житлом за рахунок житлового фонду Міністерства оборони України є похідним від права самого військовослужбовця. Крім того, згідно абз. 2, 4 пункту 2 Розділу VII Інструкції 380 житлові приміщення надаються військовослужбовцям та членам їх сімей не менше рівня середньої забезпеченості громадян житловою площею, але не більше 13,65 квадратних метрів житлової площі на одну особу за умови, що ними не було використано право на безоплатну приватизацію житла. Під час надання житлових приміщень не допускається заселення однієї кімнати особами різної статі, старшими 9 років, крім подружжя, а також особами, що страждають тяжкими формами деяких хронічних захворювань, у зв`язку з чим вони не можуть проживати в одній кімнаті разом з членами своєї сім`ї, згідно з переліком хронічних захворювань, що затверджується центральним органом виконавчої влади, який формує державну політику у сфері охорони здоров`я. Вказані норми Інструкції 380 узгоджуються з абзацом 4 пункту 3 Порядку 1081, а також з частиною 1 статті 48 та з частиною 2 статті 50 Житлового кодексу України, які також регламентують, що житлові приміщення надаються в межах норм, встановлених законодавством з недопущенням заселення однієї кімнати особами різної статі, старшими за 9 років, крім подружжя. Так, згідно інформації, яка зазначена в ордері на жиле приміщення №722, що виданий позивачу на підставі рішення виконавчого комітету Старокостянтинівської міської ради від 14 лютого 2008 року спірна квартира складається з однієї кімнати житловою площею 17,44 кв. м. Відповідно до пункту 4 Постанови від 02 січня 1985 року №8 м. Хмельницький «Про порядок обліку громадян, потребуючих поліпшення житлових умов і надання їм жилої площі в Хмельницькій області», рівень середньої забезпеченості громадян жилою площею в містах і населених пунктах Хмельницької області визначено у розмірі 8 кв.м. на одну особу. Враховуючи те, що службова квартира АДРЕСА_1 має жилу площу 17,44 кв.м. та в ній зареєстровано три особи, на кожного з яких припадає лише 5,81 кв.м. жилої площі, а відтак бажання позивача на забезпечення його сім`ї вказаною квартирою для постійного проживання не може бути реалізоване, оскільки порушує його право на забезпечення належним житлом згідно норм житлового законодавства. Крім того, житлове законодавство не дає право сім`ї позивача на забезпечення вказаною квартирою для постійного проживання також через те, що квартира складається з однієї кімнати, а до складу їх сім`ї входить три особи різної статі, з яких крім подружжя є дочка ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка старше 9 років. Отже, обов`язковою умовою для виключення квартир з числа службових та надання їх для постійного проживання, крім наявності у військовослужбовця вислуги на військовій службі 20 років і більше, є обов`язковість перебування на квартирному обліку за місцем отримання службового житла та відповідність цього житла встановленим нормам житлового законодавства. Також, у листопаді 2022 року заступником Міністра оборони України прийнято рішення від 04.11.2022 №2551/з/5 про те, що надання житла для постійного проживання шляхом виключення його з числа службового дозволяється лише сім`ям військовослужбовців Збройних Сил України, які загинули (померли) або пропали безвісти, як виняток у зв`язку з неможливістю надання іншого житла. Вказане рішення є чинним, а тому є обов`язковим до виконання всіма командирами військових частин, керівниками установ, організацій та квартирно-експлуатаційних органів. Таким чином, виключення житла з числа службового на даний час крім вищезазначеної категорії є неможливим, поки не буде надано відповідного дозволу заступником Міністра оборони України в межах його повноважень. При цьому, згідно Інструкції №380, саме військова частина здійснює подання необхідних документів до Квартирно-експлуатаційного відділу міста Хмельницький, зокрема облікової справи військовослужбовця, витягу з протоколу засідання житлової комісії військової частини та наказу командира військової частини НОМЕР_6 АДРЕСА_4 , у свою чергу, приймає ці документи від військової частини, готує список надання жилої площі для постійного проживання, після чого направляє до ЦУПЗ для узагальнення та внесення на розгляд Комісії з контролю. Тобто, КЕВ м. Хмельницький не уповноважений подавати до Старокостянтинівської міської ради про виключення з числа службових без відповідно прийнятих рішень, зокрема Комісії військової частини, а також Комісії з контрою ЦУПЗ ЗСУ та Міністра оборони України. Так, позивач звертався до Квартирно-експлуатаційного відділу міста Хмельницький із заявою, в якій просив виключити з числа службового житла займану квартиру та підготувати і подати до Старокостянтинівської міської ради клопотання (подання) разом з належно оформленими документами про виключення вказаної квартири з числа службового житла та надання його для постійного проживання. Листом від 02.12.2024 року №577/7/6039 КЕВ м. Хмельницький повідомив позивача, що згідно 380 Інструкції, затвердженої наказом Міністра оборони України від 31 липня 2018 року, житлова комісія у встановленому законодавством порядку приймає рішення про надання жилих приміщень для постійного проживання. Станом на 02.12.2024 року в КЕВ м. Хмельницький відсутня сформована належним чином облікова справа ОСОБА_1 . Отже, позивач порушив процедуру подачі документів, оскільки звернувся саме до звернувся до КЕВ м. Хмельницький, однак подача документів для забезпечення житлом має здійснюватися через військову частину, яка повинна прийняти відповідне рішення та направити необхідні документи до КЕВ м. Хмельницький, відтак КЕВ м.Хмельницький не мав правових підстав для прийняття такого рапорту (заяви) та не зобов`язаний самостійно ініціювати процес, що регламентується іншими органами та структурами. За таких обставин, виконання КЕВ м. Хмельницький рішення ставиться у пряму залежність від дій та рішень житлової комісії, на обліку якої перебуває позивач, відтак покладення зобов`язання на КЕВ м. Хмельницький може бути обґрунтованим виключно після виконання відповідних зобов`язань житловою комісією відповідної військової частини. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що в розрізі встановлених обставин справи, відсутні підстави для задоволення позовних вимог. Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення. За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими у справі обставинами. Колегія суддів звертає увагу, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення дотримано норми матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для задоволення вимог апеляційної скарги. Одночасно слід зазначити, що в контексті положень п.6 ч.6 ст.12 КАС України дана справа відноситься до категорій справ незначної складності, а тому відповідно до п.2 ч.5 ст.328 цього Кодексу судове рішення за результатами її розгляду судом апеляційної інстанції в касаційному порядку оскарженню не підлягає. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд У Х В А Л И В : апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 28 квітня 2025 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає. Головуючий Матохнюк Д.Б. Судді Граб Л.С. Сторчак В. Ю.