Постанова 4856 № 240/18988/24

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 240/18988/24 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Горовенко А.В. Суддя-доповідач - Біла Л.М. 23 лютого 2026 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Білої Л.М. суддів: Гонтарука В. М. Моніча Б.С. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Житомирської митниці на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 17 червня 2025 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерспецтехніка" до Житомирської митниці Державної митної служби України про визнання протиправними та скасування рішення і картки відмови, В С Т А Н О В И В : Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтерспецтехніка" звернулося до суду з позовом про визнання протиправними та скасування рішення Житомирської митниці про коригування митної вартості товарів №UA101000/2024/000332/1 від 05.09.2024 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA101020/2024/007416. Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 17 червня 2025 року позов задоволено. Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору. Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), суд апеляційної інстанції в порядку п.3 ч.1 ст.311 КАС України розглядає справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. Проаналізувавши вимоги та підстави апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи в їх сукупності, колегія суддів встановила наступне. 13.11.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Інтерспецтехніка» ("Покупець") та CV EXPORT DIRECT LTD ("Постачальник") укладено Договір міжнародної купівлі-продажу №1-2019 (далі - Договір купівлі-продажу). Відповідно до п. 1.1. Договору купівлі-продажу відповідно до умов Договору "Продавець" постачає, а "Покупець" приймає та оплачує вживану техніку, обладнання та комплектуючих (далі "Товари") на базисних умовах СІР (ІНКОТЕРМС 2010), якщо інше не передбачено відповідним Додатком до Договору, що являється невід`ємною частиною Договору. Згідно з п. 1.2. Договору купівлі-продажу конкретний перелік Товарів та їх ціна, що постачається за цим Договором зазначається додатками до цього договору. Відповідно до п. 1.3. Договору купівлі-продажу строки постачання Товарів та інші умови, які не визначені текстом цього договору, визначаються додатками до нього. Відповідно до п. 2.1. Договору купівлі-продажу ціна Товару вказується в додатках до Договору в англійських фунтах стерлінгів за одну одиницю Товару. 23.08.2024 між сторонами укладено Додаток №37 до Договору міжнародної купівлі-продажу від 13.11.2019 № 1-2019 (далі - Додаток №37) відповідно до п. 1. якого поставка техніки: MAN; модель: TGS 32.360, ідентифікаційний номер (номер шасі): НОМЕР_1 , вартістю 11500,00 GBP, надалі по тексту «Товар». Замовлення оформляється у формі інвойсу. Відповідно до п. 2 Додатку №37 загальна вартість Товару, що буде поставлятися по цьому Додатку, становить 10500,00 GBP (англійських фунтів стерлінгів). Відповідно до п. 4 Додатку №36 оплата Товару проводиться у строк 365 (триста шістдесят п`ять) календарних днів з моменту поставки Товару "Постачальнику" шляхом банківського переказу на вказану суму. Оплата за Товар може здійснюватися по попередній оплаті та частинами. Сторони можуть змінити умови оплати за взаємною згодою. Згідно з п. 5 Додатку №36 Товар постачається на умовах DAP, відповідно до положень ІНКОТЕРМС 2010. 23.08.2024 "Продавцем" виставлений інвойс №1931 на суму 10500,00 англійських фунтів стерлінгів. 04.09.2024 до відділу митного оформлення №1 митного посту «Житомир центральний» з метою імпорту товару «Автомобіль - розкидач сипучих речовин, бувший у використанні, марка - MAN, модель - TGS 32.360. Календарний рік виготовлення: 2010», що ввозився на адресу ТОВ «Інтерспецтехніка», подано митну декларацію № 24UA101020031480U3. Позивач визначив митну вартість вказаного вище товару згідно статті 57 Митного Кодексу України за основним методом - за ціною договору (вартість операції) на рівні 11500,00 фунтів стерлінгів за одиницю. До митної декларації, як встановлено з інформації, що міститься в гр. 44 МД, уповноваженою особою позивача були подані наступні документи: контракт № 1-2019 від 13.11.2019; доповнення до зовнішньоекономічного договору №32 від 20.03.2024; доповнення до зовнішньоекономічного договору №37 від 23.08.2024; рахунок-фактура №1932 від 23.08.2024 з перекладом; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 від 31.07.2024 з перекладом. З метою підтвердження заявленого рівня митної вартості імпортованого товару декларанту направлено електронне повідомлення щодо необхідності надання додаткових документів. На вимогу митниці декларантом надано: експортна декларація країни відправлення та переклад такої декларації; звіт експертного авто-товарознавчого дослідження з оцінки транспортного засобу. За результатами вивчення поданих декларантом документів, відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товару від 05.09.2024 №UA101000/2024/000332/1. В розділі 33 вказаного рішення зазначено: "За результатами перевірки встановлено, що заявлена митна вартість товару є нижчою за вартість ввезених на митну територію України схожих товарів". Документи, подані для митного оформлення містять розбіжності та не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товар, не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. Відповідно до преамбули Контракту №1-2019 від 31.11.2019 (далі Контракту) сторонами контракту є "Постачальник" (Supplier) - CV EXPORT DIRECT LIMITED та Покупець (Buyer) - ТОВ "Інтерспецтехніка". Відповідно до п 1.1 Контракту "Покупець" (Supplier) (CV EXPORT DIRECT LIMITED) постачає, а "Покупець" (Buyer) (ТОВ "Інтерспецтехніка") приймає та оплачує вживану техніку. Відповідно до п. 1.2 Контракту конкретний перелік товарів та їх ціна, що постачається за цим договором зазначається у додатку до контракту. До митної декларації долучено додаток до Контракту №1-2019 від 31.11.2019 від 23.08.2024 №37 відповідно до якого сторонами виступають «Виконавець» та «Замовник», що суперечить відомостям зазначеним в преамбулі Контракту. Тобто дане доповнення може стосуватися іншого правочину щодо надання послуг, виконання робіт, та не стосуватися даної поставки щодо купівлі продажу. Відповідно до п 7.1 Контракту термін дії до 31.12.2022 роки. Таким чином, якщо дана зовнішньоекономічна операція здійснюється за даним контрактом, то станом на 04.09.2024 сторони повинні були укласти додаткову угоду про продовження дії контракту. До митного оформлення надано додаткову угоду №32 від 20.03.2024 до Контракту №1-2019 від 31.11.2019 про продовження терміну дії Контракту №1-2019 від 31.11.2019 до 31.12.2024, разом з тим сторонами даного доповнення виступають «Виконавець» та «Замовник», що суперечить відомостям зазначеним в преамбулі Контракту. Тобто дане доповнення може стосуватися іншого правочину щодо надання послуг, виконання робіт, та не стосуватися даної поставки щодо купівлі продажу. Відповідно до Національного стандарту №1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2013 №1440, під час підготовки висновку оцінювач самостійно здійснює пошук інформаційних джерел, їх аналіз та виклад обґрунтованих висновків. При цьому оцінювач повинен проаналізувати всі інформаційні джерела, пов`язані із об`єктом оцінки, тенденції на ринку подібного майна, інформацію про угоди щодо подібного майна та іншу істотну інформацію. Разом з тим, Звіт №05/09/2024-5 експертного авто-товарознавчого дослідження з оцінки транспортного засобу від 05.09.2024 ґрунтується на інформації про вартісні характеристики товарів лише із одного джерела «xn-machinerytrader». При цьому експертом не проведено аналіз кон`юнктури ринку, не проаналізована інформація про вартісні характеристики товарів із інших джерел. Крім того, додатки до Звіту, що викладені на сторінках 5-7, подані у неналежній якості (зображення нечітке, розмите), що позбавляє митний орган можливості перевірити правильність здійсненого експертом розрахунку такого показника як «середня ціна, який був у використанні, за інформацією з довідкової літератури». Також, як джерело використано транспортні засоби які відрізняються за призначенням з оцінюваним. Відповідно до ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України не подані такі додаткові документи, що підтверджують заявлену митну вартість товару, а саме: 1) виписку з бухгалтерської документації; 2) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товару, митна вартість якого визначається; 3) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом). Згідно із ч.6 ст.54 Митного кодексу України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах 2-4 ст. 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні (ч. 2 ст. 58 Митного кодексу України). З метою обґрунтованого вибору другорядного методу визначення митної вартості оцінюваних товарів проведено консультацію, в ході якої декларанту запропоновано інформацію щодо вартості схожого товару. Методи 2а і 2б не можуть бути застосовані у зв`язку з відсутністю цінової інформації на ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методи 2в і 2г в зв`язку з відсутністю основи для віднімання та додавання вартості. Митна вартість визначена за резервним методом, із врахуванням обмежень, передбачених ч. 3 ст. 64 Митного кодексу України, яка ґрунтується на раніше визнаній (визначеній) митними органами митній вартості схожого товару за МД № 24UA110130004097U8 від 23.02.2024 - самохідний піскорозкидач спеціально спеціально сконструйований для розміщення різних пристроїв, які надають можливість виконувати визначені не транспорті функції, самохідній піскорозкидач: що використовувався: марка - MAN, модель - TGM 26.330:номер шасі/VIN - НОМЕР_3 ; тип двигуна - дизельний, робочий об`єм циліндрів - 6870 см3,потужність - 243 кВт, екологічна норма- не нижче рівня ЄВРО-5; кількість осей - 2; дата виготовлення - 16.03.2009; реєстраційний номер - WP09JHH(GB); колір - помаранчевий. КТЗ має пошкодження корозією кузову: коробок жорсткості, забруднена оббивка салону і оббивка сидінь, відзначені порушення лакофарбового покриття в районі рами, капота і порогів. КТЗ має складові частини, які потребують ремонту: кабіна в задній частині, рама, складові кузова. Для зимового обслуговування доріг: призначення - розкидання солевих сумішей на дорогах загального призначення; пристрої для виконання нетранспортних функцій смужковий пристрій для розкидання солевих сумішей, бункер для сумішей, резервуари для реагентів, пристрій розкидання 25680.46 GBP за одиницю." У зв`язку з прийняттям вказаного рішення, відповідачем видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA101020/2024/007416, з тих підстав, що митна декларація не може бути оформлена, у зв`язку з неподанням повного пакету документів для підтвердження заявленої митної вартості. Вказані обставини слугували підставою для звернення до суду з даним позовом. Суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення виходив з обґрунтованості та доведеності позовних вимог, а відтак наявності підстав для задоволення адміністративного позову. Колегія суддів, надаючи оцінку висновкам суду першої інстанції та доводам апеляційної скарги, виходить з наступного. Частиною 1 статті 246 Митного кодексу України у редакції, на час виникнення спірних правовідносин (далі МК України) встановлено, що метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів. Відповідно до частини 1 статті 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію. Положеннями частини 1 статті 257 МК України встановлено, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи. Згідно статті 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що Фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відповідно до частин 1, 2 статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу. Частиною 1 статті 52 МК України встановлено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Згідно частини 4 статті 58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини 10 цієї статті. У частині 5 цієї правової норми надається визначення терміну ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця. Відповідно до частини 2 статті 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації. Стаття 53 МК України визначає перелік документів, що подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості. Згідно частини 2 названої правової норми документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах 5 і 6 статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок фактура (інвойс), або рахунок проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. Згідно частини 5 статті 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. Відповідно до частини 3 цієї правової норми у разі якщо документи, зазначені у частині 2 цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. У пункті 1 частини 4 статті 54 МК України встановлено обов`язок митного органу здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Разом з тим, згідно частини 3 статті 53 МК України, якщо документи, зазначені у частині 2 цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи. Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено тощо. Відповідно до правової позиції викладеної у постанові Верховного Суду від 13 липня 2021 року у справі №200/6521/20-а наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності. Як встановлено з матеріалів справи, в якості підстави для надання позивачем додаткових документів відповідачем у повідомленні зазначено, що заявлена декларантом митна вартість товару є нижчою за вартість ввезених на митну територію України схожих товарів, а документи, подані для митного оформлення, містять розбіжності та не містять всіх відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за товар, не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. Щодо доводів в оскаржуваному рішенні митного органу про закінчення строку дії Договору міжнародної купівлі-продажу від 13.11.2019 № 1-2019, судова колегія зазначає наступне. Митним органом вірно встановлено, що згідно з пунктом 7.1 Контракту №1-2019 від 13 листопада 2019 року термін його дії визначений до 31 грудня 2022 роки. На підтвердження продовження строку дії названого контракту декларантом подано додаток №32 від 20 березня 2024 року, пунктом 8 якої передбачено внесення змін до пункту 7.1 Контракту №1-2019 від 13 листопада 2019 року та продовження терміну дії останнього до 31 грудня 2024 року. При цьому, на обґрунтування правильності визначення митної вартості імпортованого товару декларантом було подано інвойс від 23 серпня 2024 року, який містить інформацію про вартість проданого товару, що імпортується, умови його поставки та характеристики, зокрема VIN-код. Відповідно до п 1.2 Контракту №1-2019 від 13.11.2019 конкретний перелік товарів та їх ціна, що постачається за цим договором зазначається у додатку до контракту. До митної декларації долучено додаток до контракту від 23.08.2024 №37 який містить відомості про найменування (опис товару) MAN; модель: TGS 32.360, ідентифікаційний номер (номер шасі): НОМЕР_1 . При цьому вищезазначені документи містять дані про один і той самий номер кузова транспортного засобу. Всі товаросупровідні документи містять ідентифікаційний номер транспортного засобу НОМЕР_1 . Стандарт ISO 3778:2009, який встановлює вимоги до змісту і структури ідентифікаційного номера транспортного засобу з метою встановлення єдиної нумерації системи ідентифікації дорожніх транспортних засобів на міжнародному ринку, передбачає, що VIN-код або VIN номер кузова є індивідуальним для кожного конкретного транспортного засобу та має 17 символів. Такий код містить інформацію про виробника, характеристики транспортного засобу та рік випуску. З огляду на те, що в усіх наданих декларантом документах, зазначений один і той самий номер кузова, про що зазначає і відповідач, суд першої інстанції вірно виснував, що твердження останнього про суттєві розбіжності в описі та моделі транспортного засобу, які викликають сумнів щодо пов`язаності наданих декларантом документів з транспортним засобом, що імпортується, є безпідставним. Також, з матеріалів справи встановлено, що у Додатку № 37 сторонами виступають «Виконавець» та «Замовник», що на переконання митного органу, суперечить відомостям зазначеним в преамбулі Контракту, тобто дане доповнення може стосуватися іншого правочину, що не стосується даної поставки. В даному випадку, вказаний висновок контролюючого органу обгрунтовано визнаний судом першої інстанції безпідставним, оскільки в преамбулі Додатку № 37 вказано, що сторони уклали цей Додаток №37 до Договору №1-2019 від 13 листопада 2019 року. З огляду на вказане, виявлені митним органом неточності у Контракті №1-2019 та додатках до нього, зокрема, щодо строку дії такого контракту та використання скороченого найменування сторін договору, не можуть бути покладені в основу сумнівів щодо правильності визначення митної вартості імпортованого товару, оскільки достатнім документом на підтвердження такої є інвойс, який містить всі необхідні реквізити та обов`язкові умови письмової угоди купівлі продажу між сторонами. До того ж, імпортером надано експорту декларацію та її переклад, що підтверджує факт вивезення транспортного засобу із зазначенням вартості такого, аналогічній тій, що указана в імпортній декларації. З огляду на викладене, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач надав митному органу пакет документів, що підтверджує договірну вартість імпортованого транспортного засобу у розмірі 11500 фунтів стерлінгів. Таким чином, надані позивачем документи, для підтвердження митної вартості товару, містять всі обов`язкові документи, передбачені статтею 53 МК України, та які підтверджують складові визначення вартості товару, що підлягав розмитненню. В контексті викладеного, судова колегія доходить до переконання про недоведеність митним органом, що основні документи, подані декларантом, містили розбіжності, які мали вплив на правильність визначення митної вартості, чи мали місце ознаки підробки або не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягала сплаті за ці товари, як того вимагає ч.3 ст.53 МК України для виникнення права у митного органу витребувати додаткові документи. За таких обставин судова колегія погоджується з критичною оцінкою судом першої інстанції позиції митного органу щодо наявності у поданих декларантом документах розбіжностей, які мають вплив на правильність визначення митної вартості. Отже, відповідачем, апелянтом у справі, не доведено в чому саме полягають виявлені ним розбіжності в поданих для митного оформлення документах, який вони мають вплив на правильність визначення митної вартості, що передбачено ч.3 ст.53 МК України; які саме складові митної вартості не підтверджені документально; та яких саме відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена, або підлягає сплаті за товар, не вистачає. Митний орган зобов`язаний довести обґрунтованість цього сумніву, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Вимоги частин третьої-четвертої статті 53 та частини другої статті 58 МК України зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів. Наявність у митного органу інформації про ціну подібних чи аналогічних товарів може призвести до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товарів та ініціювання повної її перевірки, але така інформація не є підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товару. Як визначено частиною шостою статті 54 МК України, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості. Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування. Згідно з пунктом 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року №598, посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні. Зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом. Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, орган доходів і зборів повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу. Саме лише посилання на митну декларацію, на підставі якої коригується митна вартість товару, не є достатнім для того, щоб вважати прийняте рішення обґрунтованим. Таке твердження ґрунтується на тому, що товари можуть мати суттєві відмінності різних показників та характеристик, що прямопропорційно впливає на ціноутворення даного товару. Верховний Суд у постанові від 29.09.2020 року у справі №520/7041/19 звернув увагу на те, що рішення про коригування митної вартості товарів є обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 частини другої статті 55 Митного кодексу якщо містить не лише дату та номер митної декларації, на підставі якої здійснено коригування митної вартості, а й порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервним методом. В свою чергу, відповідно до змісту оскаржуваного рішення контролюючим органом не взято до уваги технічний стан транспортного засобу, комплектація, пробіг та інші обставини, які впливають на ціноутворення. Формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення (подібного, а не аналогічного товару) не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості. Тобто, застосування вказаного методу без наявності відповідних висновків щодо оцінки вартості оцінюваного та взятого для порівняння товару не може вказувати на об`єктивність та правомірність такого методу митного оцінювання товару. У даному випадку зазначених висновків митним органом наведено не було. Згідно з пунктом 2 параграфу (а) статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито або аналогічного товару і не повинна базуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості. Відповідно до пункту 2 параграфу (b) статті VII цієї угоди під дійсною вартістю слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи аналогічний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. Згідно з пунктом 2 параграфу (с) статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року якщо дійсна вартість не може бути визначена відповідно до параграфу (b) цього параграфа, оцінка для митних цілей повинна базуватися на найближчому еквіваленті такої вартості, який можна визначити. Між тим, як свідчить зміст рішення про коригування митної вартості товарів №UA101000/2024/000332/1 від 05.09.2024, у ньому зазначено про неможливість застосування 2а та 2б методів визначення митної вартості у зв`язку з відсутністю інформації щодо угод на ідентичні та подібні (аналогічні) товари та даних, на підставі яких можливе визначення митної вартості. При цьому, обов`язком митного органу у разі незгоди із заявленою декларантом митною вартістю є проведення консультацій з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та послідовний вибір методів з обґрунтуванням причин неможливості застосування кожного з попередніх методів. Окрім того, витребування митним органом додаткових документів має відбуватися у випадку наявності обґрунтованого сумніву у достовірності поданих декларантом відомостей. При цьому, як достеменно встановлено судом першої інстанції, в поданих декларантом документах відсутні ознаки підробки, вони містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, відомості щодо ціни, яка була фактично сплачена за товар, та підтверджують можливість визначення митної вартості за першим методом (ціною договору). Різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю схожих товарів, що розмитнювалися цією особою чи іншими особами у попередніх періодах також не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками. Досліджуючи наявні у справі докази та обставини щодо наявності розбіжностей у документах, поданих позивачем для митного оформлення, суд першої інстанції встановив, що такі розбіжності мали місце, відображені в рішенні відповідача про коригування митної вартості товарів, проте спростовані позивачем під час розгляду справи відповідно до вимог частини першої статті 77 КАС України. Підсумовуючи всі наведені висновки у цій справі, слід зазначити, що як у взаємозв`язку, так і окремо, кожне порушення, допущене митним органом призвело до прийняття неправомірного рішення про коригування митної вартості товарів №UA101000/2024/000332/1 від 05.09.2024. До них належать: відсутність аргументації та невідповідність нормам митного законодавства в прийнятих рішень; недоведеність необхідності застосування резервного методу визначення митної вартості товару, що в свою чергу потягнуло за собою неправомірність проведення наступних дій митним органом. В контексті встановлених обставин, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про недоведеність відповідачем належними та допустимими доказами правомірність коригування митної вартості товарів згідно із оскаржуваним рішенням №UA101000/2024/000332/1 від 05.09.2024 та винесення картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA101020/2024/007416, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню. Відтак, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення. Згідно із п.1 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Відповідно до ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд У Х В А Л И В : апеляційну скаргу Житомирської митниці залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 17 червня 2025 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. 325 КАС України. Головуючий Біла Л.М. Судді Гонтарук В. М. Моніч Б.С.