Постанова 4855 № 826/17642/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/17642/18 Суддя (судді) першої інстанції: Кушнова А.О. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 23 лютого 2026 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Мєзєнцева Є.І., суддів - Бужак Н.П., Епель О.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг на рішення Київського окружного адміністративного суду від 30 січня 2025 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Брокенергія" до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про визнання протиправними та скасування постанов, ВСТАНОВИВ : Приватне акціонерне товариство "Брокенергія" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг в якому просило визнати протиправними та скасувати постанови НКРЕКП від 28.09.2018: - №1137 «Про накладення штрафу на ТОВ «Брокенергія» за порушення Ліцензійних умов з виробництва теплової енергії», - №1138 «Про здійснення заходу державного регулювання до ТОВ «Брокенергія» за результатами перевірки дотримання Ліцензійних умов з виробництва теплової енергії», - №1139 «Про накладення штрафу на ТОВ «Брокенергія» за порушення Ліцензійних умов з виробництва електричної енергії, - №1140 «Про здійснення заходу державного регулювання до ТОВ «Брокенергія» за результатами перевірки дотримання Ліцензійних Умов з виробництва електричної енергії». Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.12.2018 адміністративний позов задоволено у повному обсязі. Визнано протиправними та скасовано постанови НКРЕКП від 28.09.2018 року: №1137 «Про накладення штрафу на ТОВ «Брокенергія» за порушення Ліцензійних умов з виробництва теплової енергії», №1138 «Про здійснення заходу державного регулювання до ТОВ «Брокенергія» за результатами перевірки дотримання Ліцензійних умов з виробництва теплової енергії», №1139 «Про накладення штрафу на ТОВ «Брокенергія» за порушення Ліцензійних умов з виробництва електричної енергії, №1140 «Про здійснення заходу державного регулювання до ТОВ «Брокенергія» за результатами перевірки дотримання Ліцензійних Умов з виробництва електричної енергії». Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.03.2019 апеляційну скаргу Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг залишено без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 грудня 2018 року - без змін. Постановою Верховного Суду від 17.11.2022 касаційну скаргу Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг задоволено частково. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.12.2018 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.03.2019 в частині задоволення позову про скасування постанов про накладення стягнення у вигляді штрафу №1137 та №1139 скасовано. В цій частині справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції. В решті рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.12.2018 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.03.2019 змінено в частині мотивів задоволення позовних вимог. Направляючи справу на новий розгляд до суду першої інстанції, Верховний Суд зазначив, що судами не було надано належної правової оцінки спірним постановам про накладення стягнення у вигляді штрафу та зроблено передчасні висновки про порушення положень ЗУ «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» без дослідження наявності чи відсутності порушень положень відповідних спеціальних законів та підзаконних актів. Верховний Суд зазначив, що у випадку наявності колізії між загальним та спеціальним законом, застосуванню підлягають норми спеціального закону, яким є саме Закон України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг». У разі, якщо норми нормативних актів рівної юридичної сили містять різні моделі правового регулювання, перевагу при застосуванні слід надавати тій нормі, яка регулює вужче коло суспільних відносин, тобто є спеціальною. При цьому повноваження та обов`язки Регулятора не обмежуються виключно Законом України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», а й конкретизовані у спеціальних підзаконних актах. Крім того, Верховний Суд зауважив, що судами не надано жодної оцінки факту відсутності кворуму у Регулятора, що і стало підставою відтермінування прийняття спірних рішень. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 30 січня 2025 року адміністративний позов задоволено. В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку. Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до Плану здійснення заходів державного контролю суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, на 2017 рік, затвердженого постановою НКРЕКП від 01.12.2016 № 2125 (зі змінами), на підставі постанови НКРЕКП від 19.09.2017 № 1145 «Про проведення планових виїзних перевірок суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, у IV кварталі 2017 року» з урахуванням постанови НКРЕКП від 24.10.2017 № 1287 «Про збільшення строку проведення планової перевірки ТОВ «Брокенергія» та посвідчень на перевірку, від 26.09.2018 № 220, від 27.10.2018 №243 від 26.09.2017 № 209 та від 27.10.2017 №244, з 17.10.2017 по 13.11.2017 Комісією було проведено планову виїзну перевірку щодо виконання ТОВ «Брокенергія» Умов та Правил з виробництва електричної енергії та Умов та Правил з виробництва теплової енергії. За результатами проведення планової перевірки було складено Акт планової виїзної перевірки дотримання Умов та Правил здійснення підприємницької діяльності з виробництва електричної енергії від 13.11.2017 № 202 (далі - Акт №202) та Акт планової виїзної перевірки дотримання Умов та правил (ліцензійних умов) провадження господарської діяльності з виробництва теплової енергії на теплоелектроцентралях, ТЕС, АЕС, когенераційних установках та установках з використанням нетрадиційних або поновлюваних джерел енергії від 13.11.2017 № 203 (далі - Акт №203). Як вбачається з матеріалів справи регулятором під час проведення планової перевірки встановлено, що ТОВ «Брокенергія» порушено: пункт 3.1 Умов та правил (ліцензійних умов) провадження господарської діяльності з виробництва теплової енергії на теплоелектроцентралях, ТЕС, АЕС, когенераційних установках та установках з використанням нетрадиційних або поновлюваних джерел енергії, затверджених постановою НКРЕ від 26 квітня 2006 року № 540, щодо зобов`язання ліцензіата провадити ліцензовану діяльність відповідно до законодавства у сфері теплопостачання, у тому числі згідно з цими Ліцензійними умовами, іншими нормативно-правовими актами та нормативно-технічними документами; - Умови та Правила здійснення підприємницької діяльності з виробництва електричної енергії, затверджені постановою НКРЕКП від 08 лютого 1996 року № 3. 28.09.2018 за результатами розгляду Акта № 202 та Акта № 203 на засіданні Комісії, яке було проведено у формі відкритого слухання, прийнято постанови НКРЕКП №1137 «Про накладення штрафу на ТОВ «Брокенергія» за порушення Ліцензійних умов з виробництва теплової енергії», №1138 «Про здійснення заходу державного регулювання до ТОВ «Брокенергія» за результатами перевірки дотримання Ліцензійних умов з виробництва теплової енергії», №1139 «Про накладення штрафу на ТОВ «Брокенергія» за порушення Ліцензійних умов з виробництва електричної енергії» та №1140 «Про здійснення заходу державного регулювання до ТОВ «Брокенергія» за результатами перевірки дотримання Ліцензійних умов з виробництва електричної енергії». Позивач вважає, що приймаючи вищезазначені постанови НКРЕКП вийшла за межі своїх повноважень, порушила принцип дії нормативно-правових актів в часі, прийняла постанови без дослідження всіх матеріалів та доказів, а тому звернувся до суду з даним позовом. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Правовий статус Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, її завдання, функції, повноваження та порядок їх здійснення визначені Законом України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг». Відповідно до статті 1 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - Регулятор), є постійно діючим незалежним державним колегіальним органом, метою діяльності якого є державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб`єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг. Згідно статті 3 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», Регулятор здійснює державне регулювання з метою досягнення балансу інтересів споживачів, суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, і держави, забезпечення енергетичної безпеки, європейської інтеграції ринків електричної енергії та природного газу України. Регулятор здійснює державне регулювання шляхом: 1) нормативно-правового регулювання у випадках, коли відповідні повноваження надані Регулятору законом; 2) ліцензування діяльності у сферах енергетики та комунальних послуг; 3) формування цінової і тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послуг та реалізації відповідної політики у випадках, коли такі повноваження надані Регулятору законом; 4) державного контролю та застосування заходів впливу; 5) використання інших засобів, передбачених законом. Приписами статті 19 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» визначено, що Регулятор здійснює державний контроль за дотриманням суб`єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов шляхом проведення планових та позапланових виїзних, а також невиїзних перевірок відповідно до затверджених ним порядків контролю. Перевірка проводиться на підставі рішення Регулятора. За результатами перевірки складається акт у двох примірниках, який підписується членами комісії з перевірки. У разі виявлення порушень акт про результати перевірки вноситься на засідання Регулятора, за результатами якого Регулятор приймає рішення про застосування до суб`єкта господарювання, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, санкції, передбаченої цим Законом. Суб`єкт господарювання, діяльність якого перевірялася, має право надати письмові пояснення та обґрунтування щодо проведеної перевірки та/або виявлених порушень у строк до п`яти робочих днів з дня отримання акта про результати перевірки. У разі виявлення порушень акт про результати перевірки вноситься на засідання Регулятора, за результатами якого Регулятор приймає рішення про застосування до суб`єкта господарювання, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, санкції, передбаченої цим Законом. Акт про результати перевірки разом із поясненнями та обґрунтуванням суб`єкта господарювання, діяльність якого перевірялася, підлягає оприлюдненню на офіційному веб-сайті Регулятора до розгляду акта на засіданні Регулятора. Відповідно до частини другої статті 22 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» за порушення законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг до суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у відповідній сфері, Регулятор може застосовувати санкції у вигляді: 1) застереження та/або попередження про необхідність усунення порушень; 2) накладення штрафу; 3) зупинення дії ліцензії; 4) анулювання ліцензії. У разі виявлення порушень законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг Регулятор розглядає питання відповідальності суб`єкта господарювання, його посадових осіб на своєму засіданні та приймає рішення про застосування до суб`єкта господарювання санкцій та/або застосування адміністративного стягнення до посадової особи такого суб`єкта господарювання. При застосуванні санкцій Регулятор має дотримуватися принципів пропорційності порушення і покарання та ефективності санкцій, які мають стримуючий вплив (частина третя статті 22 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг»). Регулятор застосовує штрафні санкції до суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, у розмірах, встановлених цим Законом, законами України «Про ринок електричної енергії», «Про природні монополії», «Про питну воду та питне водопостачання», «Про ринок природного газу», «Про теплопостачання» (частина четверта статті 22 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг»). Згідно з частиною першою статті 77 Закону України «Про ринок електричної енергії» учасники ринку, які порушили нормативно-правові акти, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, несуть відповідальність згідно із законом. Відповідно до пункту 1 частини другої статті 77 Закону України «Про ринок електричної енергії» правопорушеннями на ринку електричної енергії є, зокрема, порушення ліцензіатами відповідних ліцензійних умов провадження господарської діяльності. У разі скоєння правопорушення на ринку електричної енергії до відповідних учасників ринку можуть застосовуватися санкції, зокрема, у виді штрафу (пункт 2 частини третьої статті 77 Закону України «Про ринок електричної енергії»). Регулятор у разі скоєння правопорушення на ринку електричної енергії приймає у межах своїх повноважень рішення про накладення штрафів на учасників ринку (крім споживачів) у розмірах від 5 тисяч до 100 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - на суб`єктів господарювання, що провадять господарську діяльність на ринку електричної енергії, що підлягає ліцензуванню за порушення ліцензійних умов провадження відповідного виду господарської діяльності на ринку електричної енергії, що підлягає ліцензуванню (підпункт «б» пункту 4 частини четвертої статті 77 Закону України «Про ринок електричної енергії»). Відповідно до частини шостої статті 77 Закону України «Про ринок електричної енергії» рішення Регулятора про застосування санкцій за правопорушення, передбачені цією статтею, може бути прийнято протягом п`яти днів з дня виявлення правопорушення Регулятором. На момент складення актів перевірки №202 та №203 від 13.11.2017 процедура проведення та оформлення результатів перевірок ліцензованої діяльності ліцензіатів встановлювалась Порядком контролю за додержанням ліцензіатами умов та правил здійснення діяльності, пов`язаної з виробництвом, передачею та постачанням електричної енергії, комбінованим виробництвом теплової та електричної енергії, виробництвом теплової енергії на теплоелектроцентралях та установках з використанням нетрадиційних або поновлюваних джерел енергії, затвердженим постановою НКРЕ №882 від 19.05.2011 (далі - Порядок №882). Так, відповідно до п. 7.17 Порядку №882 на підставі акта перевірки, який складено за результатами здійснення перевірки, під час якої виявлено порушення вимог законодавства в галузі електроенергетики або сфері теплопостачання та ліцензійних умов, протягом п`яти робочих днів з дня завершення перевірки НКРЕ приймає письмове рішення про усунення порушень, виявлених під час здійснення перевірки, та/або про накладення санкцій, крім анулювання ліцензії. В подальшому, відповідно до вимог законів України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», «Про ліцензування видів господарської діяльності», «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» та інших законодавчих і нормативно-правових актів, які регулюють діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг розроблено Порядок контролю за дотриманням ліцензіатами, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов, затверджений постановою НКРЕКП від 14 червня 2018 року №428 (далі по тексту - Порядок №428). Пунктом 5.4 Порядку №428 (в редакції, що була чинною на момент прийняття спірних рішень) передбачено, що у разі виявлення порушень акт про результати перевірки розглядається на засіданні НКРЕКП, що проводиться у формі відкритого слухання, не пізніше п`яти робочих днів після отримання від ліцензіата, діяльність якого перевірялася, письмових пояснень та обґрунтувань до акта перевірки, але не пізніше десяти робочих днів з дати отримання ліцензіатом акта про результати перевірки. За результатами розгляду приймається рішення про застосування до ліцензіата санкцій, передбачених, зокрема, законами України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» та «Про ринок електричної енергії». Як було встановлено вище, акти перевірки складені 13.11.2017, а тому суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що акти про проведення перевірки відповідач повинен був розглянути не пізніше п`яти робочих днів з дня завершення перевірки, а граничний строк для застосування санкцій встановлений Законом України «Про ринок електричної енергії» та Порядком №882 (який був чинний на момент складання актів перевірки) припадав на 20.11.2017. Втім, оскаржувані постанови були прийняті відповідачем 28.09.2018, чим порушено строки прийняття рішення про застосування до ліцензіата санкцій за правопорушення на ринку електричної енергії. Про необхідність дотримання НКРЕКП п`ятиденного строку для накладення штрафу з моменту закінчення перевірки вказано також в постановах Верховного Суду від 18 липня 2018 року №826/14481/17, від 06 червня 2019 року у справі №804/7661/17 та від 14 березня 2023 року у справі №540/2183/19. Щодо посилань відповідача на відсутність кворуму для прийняття рішень з підстав, що не залежали від НКРЕКП, викликаних, зокрема, поступовою ротацією членів НКРЕКП, суд зазначає наступне. Відповідно до частини другої статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Згідно з частиною першої статті 17 Закону України "Про виконання рішення та застосування практики Європейського Суду з прав людини" суди України застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основних свобод та протоколи до неї і практику Європейського суду, як джерела права. Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 20.10.2011 у справі "Рисовський проти України" (заява №29979/04) підкреслив особливу важливість принципу "належного урядування", який передбачає, що в разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Також Європейський суд з прав людини у справі "Лелас проти Хорватії" зазначив, що державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати своєчасного виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (рішення у справі "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки", "Ґаші проти Хорватії", "Трґо проти Хорватії"). Судом встановлено, що Указом Президента України від 26.05.2017 № 144/2017 було звільнено члена НКРЕКП ОСОБА_1 , Указом Президента України від 26.05.2017 № 145/2017 було звільнено члена НКРЕКП ОСОБА_2 . При цьому, член НКРЕКП ОСОБА_3 з 13.11.2017 по 30.11.2018 перебував на лікарняному, що підтверджується листками непрацездатності, які міститься в матеріалах справи. Водночас, Указом Президента України від 27.11.2017 № 390/2017 було звільнено члена НКРЕКП ОСОБА_3 . Указом Президента України від 13.12.2017 № 414/2017 було звільнено члена НКРЕКП ОСОБА_4 . Поряд з цим, Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» щодо надання повноважень Президенту України для забезпечення сталої діяльності Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» до Закону було внесено зміни. Зокрема, розділ IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» доповнено пунктом 31, згідно з яким до призначення нового складу (нових членів) НКРЕКП відповідно до статті 8 цього Закону та у разі неправомочності НКРЕКП Президент України призначає членів НКРЕКП у кількості, що дорівнює кількості вакантних посад, до дня призначення членів НКРЕКП, обраних за результатами відкритого конкурсного відбору, але не більш як на три місяці. З огляду на зазначене, відповідно до Указу Президента України від 23.12.2017 № 428 та Указу Президента України від 23.12.2017 № 429 ОСОБА_5 та ОСОБА_6 було призначено членами НКРЕКП до дня призначення членів НКРЕКП, обраних за результатами відкритого конкурсного відбору, але не більш як на три місяці. Водночас, 23.03.2018 Указами Президента України за № 80/2018 та №81/2018 було звільнено ОСОБА_5 та ОСОБА_6 з посад членів НКРЕКП, що свідчить про повторну відсутність кворуму в НКРЕКП для прийняття рішень. При цьому, 26.05.2018 Указами Президента України за №№ 146/2018 та 149/2018 було звільнено ОСОБА_7 з посади Члена НКРЕКП та Голову НКРЕКП ОСОБА_8 . Разом з тим, лише 29.05.2018 Указами Президента України за №№ 150/2018, 151/2018, 152/2018, 153/2018 та 154/2018 було призначено новий склад членів НКРЕКП. Оцінивши доводи відповідача в цій частині, суд зауважує, що останній жодним чином не обґрунтував неможливість розгляду актів перевірки №202 та №203 від 13.11.2017 з моменту формування тимчасового складу членів НКРЕКП (у період з 24.11.2017 по 22.03.2018). Окрім того, суд звертає увагу, що з моменту формування нового складу членів НКРЕКП (29.05.2018) до моменту прийняття спірних рішень №1139 та №1137 від 28.09.2018, минуло чотири місяці. Таким чином, невиконання НКРЕКП своїх законодавчо визначених повноважень в частині ефективного державного контролю за дотриманням суб`єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов є порушенням принципу «належного урядування», а тому суд критично ставиться до посилання відповідача на відсутність кворуму для своєчасного прийняття рішень з підстав, що не залежали від НКРЕКП. Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Згідно з частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. За наведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про визнання протиправними та скасування постанов НКРЕКП від 28.09.2018: №1137 «Про накладення штрафу на ТОВ «Брокенергія» за порушення Ліцензійних умов з виробництва теплової енергії» та №1139 «Про накладення штрафу на ТОВ «Брокенергія» за порушення Ліцензійних умов з виробництва електричної енергії. Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права. Решта тверджень та посилань сторін судовою колегією апеляційного суду не приймається до уваги через їх неналежність до предмету позову або непідтвердженість матеріалами справи. За правилами ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - ПОСТАНОВИВ : Апеляційну скаргу Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 30 січня 2025 року - без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена безпосередньо до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду у тридцятиденний строк в порядку, встановленому статтями 329-331 КАС України. Головуючий суддя Є.І.Мєзєнцев cуддя Н.П.Бужак суддя О.В.Епель