Постанова П'ятий апеляційний адміністративний суд № 420/26912/25

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 23 лютого 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/26912/25 Головуючий в 1 інстанції: Єфіменко К.С. Дата і місце ухвалення: 03.12.2025 р., м. Одеса Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого Ступакової І.Г. суддів Бітова А.І. Лук`янчук О.В. розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2025 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Е-ВЕНДОР» до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень комісії і зобов`язання вчинити певні дії,- В С Т А Н О В И Л А : В серпні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Е-ВЕНДОР» звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України, в якому просило суд: - визнати протиправними дії (бездіяльність) Головного управління ДПС в Одеській області щодо відмови у реєстрації наступних податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, поданих Товариством з обмеженою відповідальністю «Е-ВЕНДОР» податкові накладні №36 від 16.02.2024 р., №25 від 09.02.2024 р., №32 від 15.02.2024 р., №33 від 17.02.2024 р., №16 від 05.02.2024 р., №22 від 09.02.2024 р., №9 від 01.02.2024 р., №35 від 16.02.2024 р. та скасувати рішення про відмову в реєстрації податкової накладної №12426281/43696781 від 28.01.2025 р.; №12426297/43696781 від 28.01.2025 р.; №12426279/43696781 від 28.01.2025 р.; № 12440958/43696781 від 30.01.2025 р.; № 12426244/43696781 від 28.01.2025 р.; № 12426293/43696781 від 28.01.2025 р.; № 12404946/43696781 від 23.01.2025 р.; № 12426282/43696781 від 28.01.2025 р.; - зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати наступні податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних, що подані Товариством з обмеженою відповідальністю «Е-ВЕНДОР» №36 від 16.02.2024 р., №25 від 09.02.2024 р., №32 від 15.02.2024 р., №33 від 17.02.2024 р., №16 від 05.02.2024 р., №22 від 09.02.2024 р., №9 від 01.02.2024 р., №35 від 16.02.2024 р. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що на вимогу контролюючого органу підприємство надало копії документів, підтверджуючих здійснення господарських операцій по виписаних податкових накладних, проте, Комісією прийнято спірні рішення про відмову у реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, обґрунтовані ненаданням платником усіх первинних документів. Позивач, вважає, що контролюючим органом формально визначено підстави для відмови в реєстрації податкових накладних в ЄРПН. Спірні рішення відповідача не відповідають вимогам щодо чіткості та зрозумілості, породжують їх неоднозначне трактування. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2025 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Е-ВЕНДОР» задоволено. Визнано протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській №12426281/43696781 від 28.01.2025 р.; №12426297/43696781 від 28.01.2025 р.; №12426279/43696781 від 28.01.2025 р.; № 12440958/43696781 від 30.01.2025 р.; № 12426244/43696781 від 28.01.2025 р.; № 12426293/43696781 від 28.01.2025 р.; № 12404946/43696781 від 23.01.2025 р.; № 12426282/43696781 від 28.01.2025 р.. Зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №36 від 16.02.2024 р., №25 від 09.02.2024 р., №32 від 15.02.2024 р., №35 від 16.02.2024 р., №16 від 05.02.2024 р., №22 від 09.02.2024 р., №9 від 01.02.2024 р., №33 від 17.02.2024 р., складені товариством з обмеженою відповідальністю «Е-ВЕНДОР», датою їх фактичного подання на реєстрацію. Не погоджуючись з вказаним рішенням Головне управління ДПС в Одеській області подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, не повне з`ясування обставин справи, просить скасувати рішення від 03.12.2025 р., з ухваленням по справі нового судового рішення - про відмову в задоволенні позову ТОВ «Е-ВЕНДОР» у повному обсязі. В своїй скарзі апелянт зазначає, що на момент винесення оскаржуваних рішень позивач не виконав вимоги ПК України та Порядку №520 щодо підтвердження правомірності формування та подання податкових накладних, і саме з цих підстав контролюючий орган відмовив у реєстрації податкової накладної. Таким чином, рішення комісії про відмову в реєстрації податкової накладної із посиланням на підставу - не надання платником податку всіх необхідних копій документів, є повністю обґрунтованими. Апелянт звертає увагу, що наявність формально складених первинних документів та/або сплати грошових коштів не може слугувати підставою для врахування господарських правовідносин, як таких, що відбулись, за відсутності самого факту придбання/поставки товару. Банківські виписки не містять підпису клієнта банківської установи, а тому, Головне управління ДПС в Одеській області вважає, що документи є сумнівними та ймовірно складені з порушенням чинного законодавства. Отже, документи, які були подані на розгляд комісії є сумнівними та ймовірно складені із порушенням чинного законодавства. Посилається апелянт і на те, що вимога позову щодо зобов`язання ДПС України зареєструвати в ЄРПН податкові накладні є передчасною, оскільки належним способом захисту порушеного права позивача буде зобов`язання контролюючого органу повторно розглянути питання щодо реєстрації зазначених податкових накладних. Позивач надав суду відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначає про обґрунтованість та законність рішення суду першої, тому просить відмовити в її задоволенні. Справу розглянуто судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження на підставі п.3 ч.1 ст.311 КАС України. Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Як вбачається з матеріалів справи та правильно встановлено судом першої інстанції, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Е-ВЕНДОР" зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 05.10.2022 за № 1001741070003018047. Основний вид економічної діяльності ТОВ "Е-ВЕНДОР" за кодом КВЕД 46.71 Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами. З матеріалів справи вбачається, що позивачем складені та в лютому 2024 року направлені на реєстрацію до ЄРПН податкові накладні №36 від 16.02.2024 р., №25 від 09.02.2024 р., №32 від 15.02.2024 р., №35 від 16.02.2024 р., №16 від 05.02.2024 р., №22 від 09.02.2024 р., №9 від 01.02.2024 р., №33 від 17.02.2024 р. Проте, відповідно до квитанцій реєстрацію накладних зупинено відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, оскільки податкові накладні складені та подані платником податку, який відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку (додаток 1 Порядку). Запропоновано надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної. Позивачем направлені до контролюючого органу повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних, реєстрацію яких зупинено, з копіями первинних документів, що підтверджують господарські операції. Однак комісією Головного управління ДПС в Одеській області прийняті оскаржувані в цій справі рішення про відмову в реєстрації податкових накладних в ЄРПН у зв`язку із наданням платником податку копій документів, складених/оформлених з порушенням законодавства. У графі «додаткова інформація (зазначити конкретні документи)» зазначено «первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні. Обсяг постачання товару/послуги перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання. Не погодившись із вищезазначеними рішеннями, позивач звернувся до суду із адміністративним позовом у цій справі. Суд першої інстанції, задовольняючи позов, виходив з того, що зважаючи на наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про проведення господарських операцій між позивачем і його контрагентом, а також враховуючи те, що такі документи були надані контролюючому органу, у відповідача не було достатніх підстав для відмови у проведенні реєстрації досліджуваної податкової накладної. Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції виходячи з наступного. Відповідно до п.201.1 ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін. Аналогічні за своїм змістом положення визначено п.201.10 ст.201 ПК України. Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначено Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим постановою КМУ від 11.12.2019р. №1165 (далі Порядок №1165). Відповідно до п.4, п.5 Порядку №1165 у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі. Платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку, показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку. Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій. Згідно п.7 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. Відповідно до п.10 Порядку №1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації. Вимоги до квитанції визначено п.11 Порядку №1165. У постановах від 03.06.2021р. по справі №822/2095/18, від 24.06.2021р. по справі №140/2034/19 Верховний Суд вказав, що первинним об`єктом судового дослідження у справі, предметом якої є визнання протиправним та скасування рішення Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, є обставини, за яких відповідач вчинив дії щодо зупинення реєстрації податкової накладної та приймав рішення про відмову у її реєстрації. Підставою для таких дій мають бути: чіткі критерії оцінки ступеня ризиків відповідних господарських операцій; конкретний перелік документів, встановлений податковим законодавством, який підлягав наданню контролюючому органу для дослідження при прийнятті ним оспорюваних рішень. З огляду на зазначене, враховуючи правові висновки Верховного Суду, в межах предмету розгляду даної адміністративної справи, суд апеляційної інстанції надає оцінку як правомірності дій податкового органу по зупиненню реєстрації податкових накладних та наявності підстав для витребування від позивача пояснень та копій документів, так і законності та обґрунтованості прийнятих Комісією рішень про відмову в їх реєстрації. На момент формування квитанцій, якими зупинено реєстрацію податкових накладних, Критерії ризиковості платника податку визначені додатком 1 до Порядку №1165. У додатку №1 до Порядку №1165 визначено Критерії ризиковості платника податку на додану вартість, зокрема п. 8 «у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування. Довідник кодів податкової інформації, що стала підставою для розгляду питання про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, визначається ДПС та затверджується відповідним наказом, який оприлюднюється на офіційному веб-сайті ДПС.». Критерій, зазначений у п.8 Додатку 1 до Порядку №1165 свідчить про те, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування. Водночас, в порушення норм 10-11 Порядку №1165, в квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних не зазначено належної мотивації підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість. Відповідач послався лише на номер пункту та не конкретизував, про який саме ризик платника податку йдеться. В порушення п. 11 Порядку №1165, квитанції містять вимогу про надання пояснень та копій документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, без зазначення конкретної пропозиції щодо переліку документів, необхідних та достатніх для прийняття відповідного рішення. Зазначене фактично ставить платника податку у стан невизначеності у питанні документального спростування існуючих на думку відповідача ризиків. У постановах від 25.11.2022р. по справі №320/3484/21, від 11.04.2024р. по справі №500/4244/22, від 22.05.2024р. по справі №640/26298/21 Верховний Суд зазначив, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної до реєстрації в ЄРПН прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків з зазначенням необхідності надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не довільно, на власний розсуд. Наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019р. №520 затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №520). Пунктом 2 Порядку №520 визначено, що рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, приймають комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі територіальних органів ДПС (далі - комісія регіонального рівня). Відповідно до пунктів 3, 4 Порядку №520 Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі у терміни, визначені пунктом 9 цього Порядку, та надсилає його платнику податку на додану вартість (далі - платник податку) засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» і «Про електронні довірчі послуги». У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі. Пунктом 5 Порядку №520 визначено перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі. При цьому, письмові пояснення та копії документів, зазначені у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування. Згідно з вимогами пунктів 9, 10 Порядку №520 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня. За результатами розгляду поданих письмових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку: або приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку; або надсилає повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі (далі - Повідомлення), засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку з пропозицією щодо надання платником податку додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування; або приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі у разі надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства, та надсилає його платнику податку засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку. Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання / часткового надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, при отриманні Повідомлення; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства. Як вбачається з матеріалів справи, позивачем подано до контролюючого органу пояснення щодо операцій, які здійснено на підставі податкових накладних, реєстрацію яких зупинено, до яких долучено копії наявних документів. У спірних рішеннях про відмову в реєстрації податкових накладних Головне управління ДПС в Одеській області зазначило про надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства. Рішення Комісії повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної. Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості актів індивідуальної дії призводить до їх протиправності. Колегія суддів встановила, що у квитанціях про зупинення реєстрації податкової накладної відсутня інформація, які саме документи необхідно було надати позивачем до контролюючого органу для реєстрації спірної податкової накладної, що фактично ставить платника податку у стан невизначеності у питанні документального спростування існуючих на думку відповідача ризиків. Колегія суддів встановила, що позивачем надано до податкового органу та до суду пояснення та документи, які підтверджують здійснення позивачем господарських операцій, за якими ним подано на реєстрацію податкові накладні та з яких можливо встановити зміст і обсяг господарських операцій. Крім того, колегія суддів спростовує доводи апелянта з посиланням на постанову правління НБУ №75 від 04.07.2018 року «Про затвердження Положення про організацію бухгалтерського обліку в банках України» стосовно відсутності у банківській виписці, наданої позивачем, усіх обов`язкових реквізитів, які передбачені законодавством України (не завірена належним чином підписами посадових та службових осіб, а також, платником). Так, колегія суддів зазначає, що відповідно до п. 2 Постанови Національного Банку України «Про затвердження Положення про організацію бухгалтерського обліку в банках України» від 04.07.2018 року №75 це Положення встановлює основні вимоги щодо організації бухгалтерського обліку в банках України. Таким чином, оскільки позивач не є банківською установою, тому вимоги цієї постанови на нього не поширюються. Разом з тим, Інструкцією про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг, затвердженої Постановою Правління Національного банку України від 29.07.2022 року № 163 передбачено, що ініціатор має право оформити платіжну інструкцію в електронній або паперовій формі. Форма, порядок надання платіжної інструкції, засоби дистанційної комунікації для ініціювання платіжних операцій визначаються умовами договору між користувачем і надавачем платіжної послуги (п. 9 Інструкції). Відповідно до п. 37 Інструкції платіжна інструкція, оформлена платником в електронній або паперовій формі, повинна містити такі обов`язкові реквізити: 1) дату складання і номер; 2) унікальний ідентифікатор платника або найменування/прізвище, власне ім`я, по батькові за наявності), код платника та номер його рахунку; 3) найменування надавача платіжних послуг платника;4) суму цифрами та словами; 5) призначення платежу; 6) підпис (и) платника; 7) унікальний ідентифікатор отримувача або найменування/прізвище, власне ім`я, по батькові (за наявності), код отримувача та номер його рахунку; 8) найменування надавача платіжних послуг отримувача. Платник заповнює обов`язкові реквізити платіжної інструкції, оформленої у паперовій формі, від руки/із застосуванням технічних засобів або надавач платіжних послуг платника за згодою платника заповнює платіжну інструкцію із застосуванням технічних засобів. Правильність заповнення реквізитів платіжної інструкції надавачем платіжних послуг платника із застосуванням технічних засобів платник засвідчує власноручним/електронним підписом. Надавач платіжних послуг платника та платник у разі ініціювання платником платіжної операції із застосуванням засобів дистанційної комунікації мають право у відповідному договорі встановити перелік реквізитів платіжної інструкції, які надавач платіжних послуг платника за наявності технічної можливості заповнює автоматично на підставі інформації, отриманої в процесі ідентифікації платника. Колегія суддів зазначає, що відносини учасників платіжних систем «клієнт-банк», «клієнт-Internetбанк» регулюються, крім договору між банком та клієнтом, Законом України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», Інструкцією про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженою постановою Національного банку України від 21.01.2004 №22 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29.03.2004 за №377/8976). Відповідно до пункту 1.14 статті 1 Закону №2346-ІІІ електронний платіжний засіб - платіжний інструмент, який надає його держателю можливість за допомогою платіжного пристрою отримати інформацію про належні держателю кошти та ініціювати їх переказ. Згідно зі статтею 18 Закону №2346-ІІІ електронний документ на переказ має однакову юридичну силу з паперовим документом. Відповідно до Положень Постанови Правління НБУ від 29.07.2022 №163 «Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг» через централізовану систему електронний банк - клієнт було сформовано Позивачем платіжне доручення на здійснення платіжних операцій в електронному вигляді, підписує їх за допомогою ЕЦП та засобами електронного зв`язку та направляє до банківської установи. Банком перевіряється уся інформація, правильність заповнення усіх обов`язкових реквізитів, ідентифікується клієнт (Позивач), платіжне доручення проводиться банком, в підтвердження чого накладається електронна печатка, ставиться підпис голови правління банку та направляється на адресу Позивача. Саме такий електронний документ і використовує Позивач для цілей ведення бухгалтерського обліку та саме такі копії платіжних доручень та платіжних інструкцій (електронних документів) в копіях надавались Відповідачу через електронний кабінет платника податків разом з поясненнями для розблокування податкової накладної, при цьому кожна копія документу була підписана, тобто завірена, за допомогою електронно цифрового підпису (ЕЦП). Відповідно до п.22 Положень Надавач платіжних послуг отримувача під час виконання платіжної операції з метою встановлення належного отримувача коштів за платіжною операцією зобов`язаний перевірити в платіжній інструкції відповідність: 1) номера рахунку отримувача та коду отримувача або 2) унікального ідентифікатора отримувача. Надавач платіжних послуг приймає рішення щодо перевірки в платіжній інструкції інформації, зазначеної в підпункті 1 або в підпункті 2 пункту 22 розділу I цієї Інструкції, самостійно, а якщо він є учасником платіжної системи, то згідно з правилами платіжної системи. Надавач платіжних послуг отримувача зараховує кошти за платіжною операцією на рахунок отримувача лише в разі відповідності інформації, зазначеної в підпункті 1 або в підпункті 2 пункту 22 розділу I цієї Інструкції, тій інформації про отримувача, що зберігається в цього надавача платіжних послуг. Відповідно до Положення Ініціатор має право оформити платіжну інструкцію в електронній або паперовій формі. З тексту Постанови Правління Національного банку України від 04.07.2018 №75 вбачається, що цією постановою затверджено ПОЛОЖЕННЯ про організацію бухгалтерського обліку в банках України. Пунктом 2 Положення встановлено, що це Положення встановлює основні вимоги щодо організації бухгалтерського обліку в банках України. Пунктом 42 Положення встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку операцій банку є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Пунктом 43 Положення передбачено, що первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються в бухгалтерському обліку за умов дотримання законодавства України про електронні документи та електронний документообіг. Пунктом 51 Положення встановлено, що первинні документи в паперовій/електронній формі повинні мати такі обов`язкові реквізити, серед іншого, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні операції. Отже, що відповідно до Положення, затвердженого Постановою НБУ №75 від 04.07.2018 р. наявність такого реквізиту, як особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні операції обов`язкове саме для ведення бухгалтерського обліку в банках України, та здійснення операції з фактичного перерахування коштів між розрахунковими рахунками клієнтів банківської установи. Щодо доводів апелянта про відсутність у видаткових накладних посади та ПІБ Отримувача чи номера та дати Довіреності, за якою діє Отримувача та розрахункового рахунку, код ЄДРПОУ та юридична адреса Покупця, слід зазначити, що відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо. Такими чином, оскільки видаткові накладні містять підтвердження з боку Покупця в отриманні товару, тобто підпис та печатку установи, найменування покупця, обсяг господарської операції, реквізити постачальника та інші обов`язкові вимоги, твердження про їх недійсність є хибним. Щодо доводів апеляційної скарги стосовно ненадання штатного розпису, слід зазначити, що перелік документів, які подаються платником податку для розгляду питання щодо реєстрації податкової накладної, є орієнтовним та не містить вимоги документом, щодо обов`язкового подання штатного розпису. Штатний розпис не є первинним підтверджує господарської операції, контролюючий орган не має законних підстав вимагати його подання у межах процедури розблокування податкової накладної. При цьому, колегія суддів наголошує, що підставою для прийняття оскаржуваних рішень слугувала надання документів складаних з порушенням законодавства, а не ненадання повного пакету документів. Стосовно доводів апелянта про відсутність відомостей щодо пролонгації дії наданого Договору оренди нежитлового приміщення №2022-10-09 від 04 жовтня 2022 року, колегія суддів зазначає, що відповідно до п. 5 Порядку даний договір не є обов`язковим документом, що необхідний для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, при цьому як встановлено судом ТОВ «Е-ВЕНДОР» продовжує співпрацювати з АТ «ПРОЕКТНО-ПОШУКОВИЙ ІНСТИТУТ «ПІВДЕНМЕДБОСИНТЕЗ» та має діючий договір оренди нежитлового приміщення. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач надав докази як на підтвердження придбання палива шляхом придбання талонів, сплату позивачем придбаного товару, так і на підтвердження реалізації палива шляхом надання талонів контрагентам та сплату ними коштів за цей товар. Слід зазначити, що підставою для зупинення реєстрації податкових накладних є п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість - у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладні/розрахунку коригування, однак як вірно встановлено судом першої інстанції, рішенням суду у справі №420/22586/23 від 05.02.2024 року, яке набрало законної сили, зобов`язано ГУ ДПС в Одеській області виключити ТОВ «Е-ВЕНДОР» з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податків. Отже доводи апелянта про те, що надані позивачем документи про здійснення оплати складені з порушенням законодавства, колегія суддів зазначає, що дослідивши надані до суду платіжні інструкції підтверджують здійснення оплати, тому доводи відповідача не знайшли свого підтвердження. Слід зазначити, що змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України. Предметом розгляду в цій справі є виключно стадія правильності та правомірності зупинення та відмови в реєстрації податкових накладних, а не реальність та товарність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом, про що зазначається апелянтом в апеляційній скарзі. Аналогічні правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 07.12.2022 року по справі №500/2237/20. З наявних в матеріалах справи доказів судом встановлено, що первинні документи, оформлені позивачем в рамках господарських відносин із контрагентом, копії яких надані разом із поясненнями для прийняття рішення та наявні в матеріалах справи щодо реєстрації податкових накладних складені у відповідності до вимог законодавства та є достатніми для здійснення реєстрації. При цьому, пунктом 9 Порядку №520 контролюючому органу надано право направлення платнику податків повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та / або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі з пропозицією щодо надання додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/ розрахунку коригування. Однак, таким правом Комісія не скористалася та прийняла спірне рішення про відмову в реєстрації податкової накладної, яке належним чином не обґрунтувала. В свою чергу як вбачається з матеріалів справи податковим органом було прийнято рішення з підстав невідповідності поданих документів вимогам законодавства. При цьому, Податковим органом не зазначено в чому саме полягають порушення, та які саме документи містять недоліки. Так само, не зазначено яка саме інформація свідчить про здійснення ризикових операцій. Колегія суддів наголошує, що при оцінці рішення про відмову в реєстрації податкових накладних суд враховує, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної не було зазначено перелік документів, необхідних для її реєстрації. З врахуванням цієї обставини невідповідність вимог контролюючого органу в квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної щодо надання документів правовій визначеності виключала для контролюючого органу можливість прийняття негативного для позивача рішення з підстав невиконання ним вимог. На підставі викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області є протиправними та підлягають скасуванню. Також, колегія суддів вважає обґрунтованим задоволення судом першої інстанції вимог позову про зобов`язання ДПС України зареєструвати в ЄРПН податкові накладні Аналогічну правову позицію щодо способу відновлення порушеного права платника податків висловлено Верховним Судом у постановах від 12.04.2023р. по справі №500/1836/22, від 27.04.2023р. по справі №460/8040/20, від 20.04.2023р. у справі №380/4746/22, від 06.03.2024р. по справі №440/3706/23, від 11.04.2024р. по справі №500/4244/22. Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції про задоволення позову, а тому підстав для задоволення апеляційної скарги відповідача та скасування рішення суду першої інстанції колегія суддів не вбачає. Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому, відповідно до ст.316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. З огляду на залишення рішення суду першої інстанції без змін, відповідно до приписів статті 139 КАС України, підстави для розподілу судових витрат відсутні. Враховуючи, що дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, тому постанова суду апеляційної інстанції, відповідно до ч.5 ст.328 КАС України, в касаційному порядку оскарженню не підлягає. Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, - П О С Т А Н О В И Л А : Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області залишити без задоволення, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2025 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України. Повний текст судового рішення виготовлений 23 лютого 2026 року. Головуючий: І.Г. Ступакова Судді: А.І. Бітов О.В. Лук`янчук