Постанова П'ятий апеляційний адміністративний суд № 420/22251/21

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 23 лютого 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/22251/21 Перша інстанція: суддя Бойко О.Я., повний текст судового рішення складено 31.10.2025, м. Одеса П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Федусика А.Г., суддів: Семенюка Г.В. та Шляхтицького О.І., розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов`язання здійснити перерахунок та виплату пенсії, - В С Т А Н О В И В: ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (далі ГУПФ) та просив: - визнати протиправними дії ГУПФ щодо відмови ОСОБА_1 в проведенні перерахунку та виплати пенсії з 01.04.2019 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі ОТЦК) №ЮО82276 від 13.08.2021, виданої станом на 05.03.2019 у відповідності до вимог ст.43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб (далі Закон №2262-ХІІ) та положень Постанови КМУ від 30.08.2017 року №704 Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб (далі Постанова №704); - зобов`язати ГУПФ з 01.04.2019 року перерахувати та виплачувати пенсію ОСОБА_1 на підставі довідки ОТЦК №ЮО82276 від 13.08.2021, виданої станом на 05.03.2019 року у відповідності до вимог ст.43 і 63 Закону №2262-ХІІ та положень Постанови №704, та здійснити виплату різниці між максимально нарахованим та фактично виплаченим розміром з 01.04.2019 по день проведення перерахунку. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 18 січня 2022 року позов задоволено. Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 21.11.2024 заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконання рішення суду від 18.01.2022 у справі №420/22251/21 задоволено, зобов`язано ГУПФ до Одеського окружного адміністративного суду звіт про виконання судового рішення від 18.01.2022 у справі №420/22251/21 у місячний строк з моменту отримання відповідної ухвали. 19.12.2024 від відповідача надійшов звіт про виконання рішення суду, у прийнятті якого суд ухвалою від 13.01.2025 відмовив та зобов`язав ГУПФ подати протягом 3 (трьох) місяців з дати прийняття цієї ухвали звіт про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18.01.2022 у справі №420/22251/21. 15.04.2025 від відповідача надійшов звіт про виконання рішення суду, у прийнятті якого суд ухвалою від 28.04.2025 відмовив та зобов`язав ГУПФ подати протягом 3 (трьох) місяців з дати прийняття цієї ухвали звіт про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18.01.2022 у справі №420/22251/21. 23.07.2025 від відповідача надійшов звіт про виконання рішення суду, у прийнятті якого суд ухвалою від 31.07.2025 відмовив та зобов`язав ГУПФ подати протягом 3 (трьох) місяців з дати прийняття цієї ухвали звіт про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18.01.2022 у справі №420/22251/21. 24.10.2025 від відповідача надійшов звіт про виконання рішення суду. Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2025 року у задоволенні заяви ГУПФ про прийняття звіту по справі №420/22251/21 відмовлено. Зобов`язано ГУПФ подати протягом 3 (трьох) місяців з дати прийняття цієї ухвали звіт про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18.01.2022 по справі №420/22251/21. Не погоджуючись з даною ухвалою, заявник подав апеляційну скаргу. В апеляційній скарзі зазначено, що судове рішення судом першої інстанції ухвалене з порушенням норм процесуального права, у зв`язку з чим апелянт просить його скасувати та прийняти нове судове рішення, яким прийняти звіт про виконання рішення. Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на таке. Приймаючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що судове рішення виконане частково, а саме лише в частині здійснення перерахунку пенсії позивача. При цьому, рішення суду в частині виплати заборгованості, яка утворилась на його виконання, залишається невиконаним. Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного. Відповідно до ст.129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Відповідно до ч.8 ст.382 КАС України судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснюється також у порядку, встановленому статтею 287 цього Кодексу. Згідно з положеннями ч. 1 ст. 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. Частинами 2-3 зазначеної статті встановлено, що за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Половина суми штрафу стягується на користь позивача, інша половина - до Державного бюджету України. Як вбачається з матеріалів справи, поданий відповідачем звіт обґрунтований тим, що Головним управлінням на підставі рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18.01.2022 по справі №420/22251/21, яке набрало законної сили 18.02.2022, позивачу 02.06.2022 проведено перерахунок пенсії з 01.04.2019 на підставі довідки ОТЦК №ЮО82276 від 13.08.2021, виданої станом на 05.03.2019 у відповідності до вимог ст.43 і 63 Закону №2262-ХІІ та положень Постанови №704. Розмір пенсії позивача з 01.07.2022 становив 11052,70 грн, але після масового перерахунку пенсії відповідно бюджету Пенсійного фонду України на 2022, затвердженого Постановою КМУ від 14.10.2022 №1167, розмір пенсії становив 11075,95 грн.; Сума доплати за період з 01.04.2019 по 30.06.2022 з урахуванням фактично виплачених сум склала 157558,06 грн та обліковується в автоматизованих базах даних обробки пенсійної документації. На лист Головного управління від 13.08.2025 № 1500-0403- 5/137337, яким здійснено запит до Пенсійного фонду України щодо сформування бюджетного запиту для виділення коштів з Державного бюджету України з метою виплати за рішенням суду по справі №420/22251/21, Пенсійний фонд України листом від 05.09.2025 №2800-030101-9/58946 повідомив, що виплата заборгованості, обчисленої на виконання судових рішень, здійснюється органами Пенсійного фонду України, визначеними судом боржниками, в межах бюджетних асигнувань, виділених на цю мету. Порядок здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, затверджено Постановою КМУ від 14.07.2025 №821; З огляду на те, що Головним управлінням включено нараховані суми пенсії до реєстру судових рішень та поставлено у відповідну чергу на безпосередню виплату пенсії (станом на 21.10.2025 за №210230), необхідно дійти висновку, що невиконання судового рішення в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин. Покладені судом зобов`язання виконані в повному обсязі, в порядку, встановленому чинним законодавством, та в межах повноважень, покладених на Головне управління. Виплата нарахованої доплати пенсії за період з 01.04.2019 по 30.06.2022 в сумі 157558,06 грн буде здійснена після виділення відповідних коштів на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду. Апеляційний суд наголошує, що органи Пенсійного фонду України фінансують види пенсійних виплат за рахунок коштів Державного бюджету у межах виділених асигнувань. Тобто, нарахована позивачу сума різниці пенсії має бути виплачена за рахунок коштів Державного бюджету України. Отже, проведення такої виплати не може бути здійснене за рахунок власних коштів Пенсійного фонду України, зокрема ГУПФ, що надійшли від сплати єдиного соціального внеску, а проводиться лише у разі наявності на це відповідних бюджетних асигнувань. Згідно із підпунктами 4-5 пункту 4 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об`єднані управління, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 №28-2, Управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань: забезпечує ведення бухгалтерського обліку з виконання доходів і видатків, кошторису видатків на утримання управління Фонду та своєчасно складає і в установленому порядку подає затверджену звітність головним управлінням Фонду. Отже, пенсійні виплати здійснюються ГУПФ виключно за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством. Інших фінансових можливостей, крім зазначених, для здійснення виплат управління не має. Виділення коштів із державного бюджету на фінансування даної бюджетної програми не залежить від територіального органу Пенсійного фонду України. Відповідно до частин першої та другої статті 23 Бюджетного кодексу України, будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення, встановленого законом про Державний бюджет України. Згідно із пунктами 20, 29 Бюджетного кодексу України, взяття зобов`язань без відповідних бюджетних асигнувань та здійснення видатків бюджету з перевищенням бюджетних призначень є порушеннями бюджетного законодавства. Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 23.04.2020 року у справі №560/523/19, від 07.11.2019 року у справі №420/70/19, від 24.01.2018 у справі №405/3663/13-а, невиконання судового рішення ГУ ПФУ в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин. Судовий контроль за виконанням рішень в адміністративних справах передбачений статтею 382 Кодексу адміністративного судочинства України. За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (частина друга статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України). Отже, судовий контроль здійснюється судом шляхом зобов`язання відповідача надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту на виконання постанови суду першої інстанції, а в разі неподання такого звіту - встановленням нового строку для подання звіту та накладенням штрафу. При цьому, зазначені процесуальні дії є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об`єктивних обставин, які підтверджені належними та допустимими доказами. Колегія суддів наголошує, що не можна вважати фактично виконаним таке рішення шляхом перерахунку пенсії та внесення заборгованості до реєстру судових рішень, адже порядок та спосіб, у який таке судове рішення мало бути виконано, встановлений у його резолютивній частині. При цьому, відповідачем не доведено повного та фактичного виконання рішення суду у даній справі, а саме: рішення виконане частково, лише в частині здійснення перерахунку пенсії позивача. Разом з тим, рішення суду в частині виплати заборгованості, яка утворилась на його виконання, залишається невиконаним. Згідно ч.2 ст.382 КАС України за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. На підставі вищевикладеного та з урахуванням вказаних у звіті відповідачем обставин, колегія судді вважає обґрунтованим висновок суду 1-ї інстанції щодо відсутності підстав для прийняття звіту та необхідності зобов`язання ГУПФ встановити новий строк подання звіту про виконання рішення суду по даній справі. Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм процесуального права, відповідно до ст. 316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін. Керуючись ст.308, 311, 312, 316, 321, 325, 327, 329 КАС України, суд - П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області залишити без задоволення а ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2025 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повного тексту судового рішення. Суддя-доповідач А.Г. Федусик Судді Г.В. Семенюк О.І. Шляхтицький