Ухвала КЦС ВС № 650/507/25

УХВАЛА 23 лютого 2026 року м. Київ справа № 650/507/25 провадження № 61-1868ск26 Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Тітова М. Ю. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., розглянувши касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» на рішення Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 06 жовтня 2025 року та постанову Херсонського апеляційного суду від 12 січня 2026 року в справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ», товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС» про розірвання договору оренди землі, встановив: У листопаді 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» (далі - ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ»), товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС» (далі - ТОВ «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС») про розірвання договору оренди землі. РішеннямВеликоолександрівського районного суду Херсонської області від 06 жовтня 2025 року, залишеним без змін постановою Херсонського апеляційного суду від 12 січня 2026 року, позов задоволено. Розірвано договір оренди землі від 19 січня 2007 року, в редакції згідно додаткової угоди від 25 листопада 2021 року, укладений між орендарем ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» та ОСОБА_1 щодо земельної ділянки площею 6, 0697 га, кадастровий номер 6520982000:07:014:0031, з урахуванням договору купівлі-продажу від 17 квітня 2025 року № 1704/25-07. Стягнуто з ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 1 211, 20 грн. 13 лютого 2026 року ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» через підсистему «Електронний суд» надіслало до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 06 жовтня 2025 року та постанову Херсонського апеляційного суду від 12 січня 2026 року у вказаній справі. Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню: судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково. За приписами пункту 8 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про розірвання договору найму (оренди) або договору найму (оренди) житла - сукупністю платежів за користування майном або житлом протягом строку, що залишається до кінця дії договору, але не більше ніж за три роки. Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев`ята статті 19 ЦПК України). Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» встановлено, що з 01 січня 2026 року прожитковий мінімум для працездатних осіб складає 3 328, 00 грн. Суди попередніх інстанцій встановили,що 25листопада 2021 року ОСОБА_1 уклала зТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» додаткову угоду до договору оренди землі, якою договір оренди в цілому викладено в новій редакції. Строк дії договору було продовжено до 31 грудня 2030 року, а орендну плату визначено в розмірі 11, 50% від нормативної грошової оцінки землі, що становить 20 902, 10 грн за кожен рік оренди. Тобто розмір орендної плати за три роки становитиме 62 706, 30 грн (20 902, 10грн * 3роки). Таким чином, ціна позову у цій справі з урахуванням пункту 8 частини першої статті 176 ЦПК України становить 62 706, 30 грн, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3 328, 00 грн * 250 = 832 000, 00 грн). Заявник вказує, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, а сама справа має для нього виняткове значення (підпункти «а» та «в» пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України). Посилається на те, що питання застосування норм права щодо неможливості використання об'єкта оренди у період дії воєнного стану на територіях, що були визнані непридатними для їхнього використання відповідними органами місцевого самоврядування чи військовими адміністраціями, потребує єдиного підходу та у зв'язку зі значною кількістю судових справ з аналогічними підставами позову має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики. Також заявник вказує на виняткове значення для нього цієї справи з урахуванням того, що у різних судах розглядалась і розглядається значна кількість аналогічних справ та від результату розгляду цієї справи залежить в тому числі й результат розгляду інших справ. Наголошує на тому, що об'єктом оренди за договорами, які позивачі просять розірвати в судовому порядку, є земельні ділянки загальною площею більше 6 000, 00 га, що є дуже значним об'ємом сільськогосподарських угідь та суттєво вплине на господарську діяльність заявника. Перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що наведені обставини, передбачені підпунктом «а» пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, не дають підстав для висновку про те, що скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики. Так, у касаційній скарзі не наведено переконливих доводів стосовно того, в чому саме полягає фундаментальне значення цієї справи для формування єдиної правозастосовчої практики із зазначенням новітніх, проблемних, засадничих, раніше ґрунтовано не досліджуваних питань права, відповідь касаційного суду на які мала б надати нового, уніфікованого розуміння та застосування права як для сторін спору, так і для невизначеного, але широкого кола суб'єктів правовідносин. Також, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що наведені обставини, передбачені підпунктом «в» пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, не дають підстав для висновку про те, що справа має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу. Оцінка судом «винятковості» може бути зроблена виключно на підставі дослідження мотивів, відповідно до яких сам учасник справи вважає її такою, що має для нього виняткове значення. Винятковість значення справи для учасника справи можна оцінити тільки з урахуванням особистої оцінки справи таким учасником. Відтак, особа, яка подає касаційну скаргу, має обґрунтувати наявність відповідних обставин у касаційній скарзі. Аналіз наведених у скарзі доводів не дає підстав для висновку про те, що вказана справа має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу. Більш того, незгода з оскаржуваними судовими рішеннями не свідчить про винятковість справи для заявника, як і не може вказувати на таку обставину, як негативні наслідки для останнього внаслідок прийняття таких судових рішень. Крім того, наявність інших спорів, учасником яких є ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ», не свідчить про фундаментальність порушених у скарзі питань для формування єдиної правозастосовчої практики чи про виняткове значення цієї справи для заявника. Інших підстав, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких суд міг би визнати оскаржувані судові рішення такими, що підлягають касаційному оскарженню, у касаційній скарзі не зазначено та не обґрунтовано. Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають Конституції України, відповідно до статті 129 якої основними засадами судочинства є, серед інших, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Відповідно до пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. Оскільки оскаржувані заявником судові рішення ухвалено у справі з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, і вони не підлягають касаційному оскарженню, тому у відкритті касаційного провадження у справі необхідно відмовити. Верховним Судом взято до уваги, що під час вирішення питання про відкриття касаційного провадження (зокрема й про відмову у відкритті провадження) у справі не надається правова оцінка законності та обґрунтованості оскаржуваних судових рішень, а виключно встановлюється наявність чи відсутність підстав для їх касаційного оскарження відповідно до вимог статей 389, 394 ЦПК України. У зв'язку з відмовою у відкритті касаційного провадження у справі не підлягає окремому розгляду клопотання заявника про поновлення строку на касаційне оскарження. Керуючись статтею 129 Конституції України, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду, ухвалив: У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» на рішення Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 06 жовтня 2025 року та постанову Херсонського апеляційного суду від 12 січня 2026 року в справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ», товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС» про розірвання договору оренди землі відмовити. Копію ухвали та додані до скарги матеріали надіслати заявнику. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді: М. Ю. Тітов А. Ю. Зайцев Є. В. Коротенко