Постанова 4852 № 160/24216/25

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 20 лютого 2026 року м. Дніпросправа № 160/24216/25 (суддя Букіна Л.Є. м. Дніпро) Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Чередниченка В.Є. (доповідач), суддів: Шальєвої В.А., Іванова С.М., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2025 року у справі №160/24216/25 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ГРУП ІНТРЕЙД» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,- ВСТАНОВИВ: Товариство з обмеженою відповідальністю «ГРУП ІНТРЕЙД» звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі відповідач-1), Державної податкової служби України (далі відповідач-2) згідно з яким просить: - визнати протиправним та скасувати рішення комісії ГУ ДПС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такий реєстрації № 13126967/41071921 від 31.07.2025 року; - зобов`язати ДПС України зареєструвати податкову накладну від 12.03.2025 року №3. Позов обґрунтовано тим, що оскаржуване рішення відповідача є протиправними та підлягає скасуванню, оскільки винесене без врахування всіх обставин, що мають значення для його прийняття. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2025 року позов задоволено повністю. Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржене рішення комісії ГУ ДПС у Дніпропетровській області не відповідає вимогам та принципам управлінської діяльності, закріпленим у частині 2 статті 2 КАС України, позаяк прийнято необґрунтовано, тобто без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, недобросовісно, всупереч повноваженням відповідача та вимогам чинного законодавства. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції відповідач-1, зазначаючи про порушення судом першої інстанції норм матеріального права, оскаржив його в апеляційному порядку. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю. Апеляційна скарга фактично обґрунтована тим, що обов`язок щодо доведення наявності підстав для реєстрації податкової накладної покладено на платника податків. Відповідач зазначає про те, що рішенням від 16.06.2021 позивача включено до переліку ризикових. Крім того зазначає, що непогоджуєтся з сумою правової допомоги в розмірі 5000 грн. Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом першої інстанції з`ясовано та знайшло підтвердження під час апеляційного розгляду справи, що позивач є суб`єктом господарювання юридичною особою приватного права, перебуває на обліку у контролюючому органу як платник, у тому числі, податку на додану вартість. Між позивачем та АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ АНТОНОВ (АТ АНТОНОВ) укладено договір №10.6135.2024 від 23.05.2024 року, за умовами якого ТОВ «Груп Інтрейд» взяло на себе зобов`язання здійснити поставку продукції, визначеної у Специфікаціях (додатках до Договору), на адресу Покупця, а Покупець зобов`язався прийняти та оплатити такий товар. Також сторонами укладено Специфікацію №2 від 02.10.2024 до Договору, Додаткову угоду № 1 від 02.10.2024 р. до Договору та Додаткову угоду № 2 від 12.02.2025 р. Після укладення вищезазначеного Договору, ТОВ «Груп Інтрейд» виставило покупцю рахунок-фактуру №0002494 від 18.10.2024 року на суму 1 509 036,00 грн. АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО АНТОНОВ частково сплатило за Товар, що підтверджується платіжною інструкцією № 3998 від 03.04.2025 р. ТОВ «Груп Інтрейд» здійснило поставку товару на адресу Покупця на виконання умов вищезазначеного Договору, а саме поставило товар за видатковою накладною №3847 від 24.01.2025 року на суму 1 127 520,00 грн. з ПДВ та ЕКСПРЕС-НАКЛАДНОЮ № 59001307503822 від 24.01.2025 року. Однак, продукція (Контактор ТКТ11ПДО, кількість 2 шт.), яка була реалізована за видатковою накладною №3847 від 24.01.2025 року не пройшла вхідний контроль, була заблокована та 06.02.2025 р. повернена АТ АНТОНОВ, згідно з видатковою накладною (звор) № 169-2-576 від 06.02.2025 року на суму 281 880,00 грн. Далі ТОВ «Груп Інтрейд» здійснило поставку товару частково на адресу Покупця на виконання умов вищезазначеного Договору, а саме поставило товар за видатковою накладною №4101 від 12.03.2025 року на суму 281 880,00 грн. з ПДВ та експрес накладною № 59001335974658 від 12.03.2025 року. За фактом господарської операції із постачання товару за видатковою накладною № 4101 складено ПН №3 від 12.03.2025 року та направлено її на реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. За результатами обробки податкової накладної, автоматизованою системою «Єдине вікно подання електронних документів» ДПС України позивачеві надіслано квитанцію про зупинення її реєстрації відповідно до п.201.16 ст.201 ПК України з тієї причини, що податкова накладна відповідала критеріям оцінки ступеня ризику, визначених пунктом п.8 Критеріїв ризиковості платника податку. Підприємству запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН. Користуючись зазначеним правом, позивач в електронному вигляді направив на адресу контролюючого органу повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності та правомірності здійснення господарської операції, відображеної у поданій податковій накладній, а також копії первинних та додаткових документів щодо здійснення цих операції. Однак, комісією ГУ ДПС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації прийнято оскаржене рішення, яким позивачу відмовлено у реєстрації податкової накладної. Підставою для прийняття рішення визначено надання платником податків копій документів, складених із порушенням законодавства. У графі додаткова інформація зазначено: «неможливість встановлення походження товару». Законність та обґрунтованість вищезазначеного рішення відповідача є предметом спору переданого на вирішення суду. Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при ухвалені оскарженого рішення виходить з наступного. Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України від 02.12.2010 №2755-VI (далі - ПК України). Згідно з п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України (далі по тексту - ПК України) датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Пунктом 201.1 ст. 201 ПК України передбачено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін. В силу п. 201.10 ст. 201 ПК України реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені; для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем). Пунктом 201.16 ст. 201 ПК України встановлено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України. Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних затверджено постановою Кабінету Міністрів України № 1246 від 29.12.2010 року (далі Порядок №1246, в редакції чинній на час виникнення спірних відносин), та відповідно до п. 12 цього Порядку після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності кваліфікованого електронного підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України «Про електронні довірчі послуги», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Відповідно до п.13 Порядку №1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція). Положеннями п.18 Порядку №1246 передбачено, що на момент прийняття у встановленому порядку рішення про реєстрацію або відмову у реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування щодо таких податкової накладної та/або розрахунку коригування проводяться перевірки, визначені пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого). За результатами таких перевірок формується квитанція про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування, яка надсилається платнику податку разом з відповідним рішенням. Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначений наведеним вище Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України №1165 від 11.12.2019 року. Постановою Кабінету Міністрів України №1165 від 11.12.2019 року, яка набула чинності з 01.02.2020 року, затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок зупинення реєстрації ПН); Порядок роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі - Порядок роботи комісії); Порядок розгляду скарг на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі - Порядок №1165). Пунктом 5 Порядку №1165 передбачено що, платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2). Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3). Відповідно до змісту пункту 10 Порядку №1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації. Положеннями п. 11 Порядку №1165 передбачено, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації. Як вбачається з матеріалів справи, підставою для зупинення реєстрації податкової накладної №3 від 12.03.2025 року стала відповідність позивача пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість яка є Додатком №1 до Порядку №1165. Відповідно до додатку 1 до Порядку №1165 критеріїв ризиковості платника податку, у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування (п.8). Судом першої інстанції встановлено та знайшло підтвердження під час апеляційного розгляду наступні обставини. Так попри те, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної зазначено про відповідність її пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку, відповідач-1 так і не пояснив, яка сама інформація стала відома у процесі провадження поточної діяльності позивача, що визначає ризиковість здійснення господарських операцій, зазначених в поданій для реєстрації податковій накладній. Також відповідачами не надано інших доказів виявлення під час моніторингу об`єктивних ознак неможливості здійснення позивачем операцій з поставки товару, дані про який зазначені у податковій накладній, та/або ймовірності уникнення позивачем виконання свого податкового обов`язку, які б свідчили про ризик порушення ним норм податкового законодавства. Враховуючи викладене колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції відносно того, що відповідачами не доведено наявність підстав для зупинення реєстрації складеної позивачем податкової накладної в ЄРПН. При цьому, судом встановлено, що позивач одержавши квитанцію про зупинення реєстрації ПН, направив до контролюючого органу пояснення на підтвердження реальності здійснення операцій щодо реалізації на адресу АТ АНТОНОВ відповідної продукції. Однак, комісія регіонального рівня - комісія ГУ ДПС у Дніпропетровській області, розглянувши ці документи, прийняла оскаржене рішення про відмову в реєстрації податковій накладній, зі змісту якого видно, що при прийнятті відповідач-1 керувався наданням платником податків копій документів, складених із порушенням законодавства. Проте, в оскарженому рішенні міститься лише загальні фрази, а також перелік документів, передбачений формою такого рішення, без зазначення тих документів, які, на думку контролюючого органу, позивачем не надані. Колегія суддів зазначає, що загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. В той же час, вищезазначене рішення не містить жодної мотивації підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку, які б могли бути підставою для зупинення реєстрації поданої позивачем податкової накладної та необхідності надання первинних документів щодо операції за цими накладними. Суд апеляційної інстанції зауважує, що головною рисою індивідуальних актів є їхня конкретність (гранична чіткість), а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб`єктами адміністративного права, які видають такі акти; розв`язання за їх допомогою конкретних, а саме індивідуальних, справ або питань, що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата, конкретної особи або осіб; виникнення конкретних адміністративно-правових відносин, обумовлених цими актами; чітка відповідність такого акта нормам чинного законодавства. При вирішенні питання про реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування адміністративний суд не досліджує зміст господарських правовідносин. Завдання суду полягає у дослідженні документів первинного бухгалтерського обліку в аспекті їх належності для цілей підтвердження реальності господарських операцій. Необхідність підтвердження реальності господарських операцій переслідує публічно-правові цілі - встановлення належності виконання платниками податків визначених законодавством податкових обов`язків. Суд також звертає увагу на те, що у випадку неконкретизації переліку документів у рішенні про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування платник податків перебуває у стані правової невизначеності, що позбавляє його можливості надати контролюючому органу необхідний в розумінні суб`єкта владних повноважень пакет документів, а для контролюючого органу, відповідно, створюються передумови для можливого прояву негативної дискреції - прийняття рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування. Вказані висновки відповідають правовій позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 02.07.2019 у справі № 140/2160/18, від 10.04.2020 по справі № 819/330/18, які у відповідності до положень частини 5 статті 242 КАС України є обов`язковими до врахування судом апеляційної інстанції. Колегія суддів зауважує, що недотримання податковим органом вимог законодавства на етапі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування щодо оформлення квитанції прямо вказує на те, що рішення, яке прийняте на наступному етапі, тобто рішення Комісії про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування як наслідок є протиправним. Суд апеляційної інстанції враховує і те, що позивачем було подано додаткові документи та пояснення щодо реєстрації податкової накладної №3 натомість відповідач цим документам належної оцінки не надав. Колегія суддів зауважує, що саме лише зазначення про надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства, не є достатньою підставою для відмови в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, зважаючи на те, що контролюючим органом повинно бути зазначено об`єктивні обставини, які перешкоджають реєстрації податкової накладної з урахуванням недоліків таких документів, при цьому, обов`язково повинна бути надана оцінка тим документам, що фактично подано платником податку. Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності та як наслідок його скасування. Приймаючи рішення про реєстрацію податкових накладних, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарської операції може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України. У свою чергу, при реєстрації податкових накладних фактично проводиться моніторинг операції чи платника податків лише за зовнішніми (формальними) критеріями. Тому і суд за результати розгляду цієї справи не робить висновків щодо реальності господарських операцій за участю позивача, а лише оцінює наявність чи відсутність підстав для реєстрації податкової накладної. З огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо протиправності рішення відповідача №13126967/41071921 від 31.07.2025 та, як наслідок, наявності підстав для його скасування, а тому суд першої інстанції зробив правильний висновок про наявність підстав для задоволення позову. Щодо доводів відповідача викладених в апеляційній скарзі, та які є аналогічні доводам викладеним у відзиві на позов, слід зазначити, що під час розгляду справи суд першої інстанції дослідив та правильно вирішив усі основні питання віднесені на його розгляд та аргументи сторін, тому підстав для повторного вирішення цих аргументів у зв`язку з їх викладенням в апеляційній скарзі немає. Відносно інших доводів відповідача, які викладені в апеляційній скарзі та які зводяться до незгоди з судовим рішенням слід зазначити, що повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватись для виправлення судових помилок та недоліків правосуддя, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Всі інші аргументи апеляційної скарги не є доречними і важливими аргументами, оскільки не спростовують висновок суду про наявність підстав для задоволення позову. Крім того, не заслуговують на увагу доводи відповідача про його непогодження з сумою правової допомоги визначеною судом першої інстанції в цій справі в розмірі 5000 грн, оскільки судом першої інстанції стягнута на користь позивача з відповідача сума правової допомоги в іншому розмірі, а саме 1000 грн. На підставі зазначеного, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції під час розгляду цієї справи об`єктивно, повно та всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, дав їм правильну юридичну оцінку і ухвалив законне, обґрунтоване рішення без порушень норм матеріального та процесуального права, тому рішення суду першої інстанції у цій справі необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Керуючись: статтями 241-245, 250, пунктом 1 частини 1 статті 315, статтями 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, Третій апеляційний адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області залишити без задоволення, а рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2025 року у справі №160/24216/25 без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду за наявності підстав, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Повне судове рішення складено 20 лютого 2026 року. Головуючий - суддя В.Є. Чередниченко суддя С.М. Іванов суддя В.А. Шальєва