Постанова Сьомий апеляційний адміністративний суд № 240/10312/24

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 240/10312/24 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Лавренчук Ольга Володимирівна Суддя-доповідач - Матохнюк Д.Б. 19 лютого 2026 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Матохнюка Д.Б. суддів: Граб Л.С. Сторчака В. Ю. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування наказу, В С Т А Н О В И В : ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 (в/ч НОМЕР_1 ) в якому просив: -визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно - господарської діяльності) від 26 квітня 2024 року №165 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності". Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2024 року позов задоволено. Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними в матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, з наступних підстав. Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, наказом командира військової частини НОМЕР_2 (по особовому складу) від 10.10.2023 №681, ОСОБА_1 призначено на посаду заступника командира 1 зенітної кулеметної роти з морально-психологічного забезпечення військової частини НОМЕР_1 . Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 12.10.2023 №26, ОСОБА_1 зараховано до списків особового складу військової частини та всіх видів забезпечення із 12.10.2023. Командиром військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 26 квітня 2024 року №165 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності" наказано: "1. За порушення доручень та розпоряджень старших начальників та командирів, особисту недисциплінованість, а також порушення вимог абзацівм 2-5 статті 11, статті 16 Статуту внутрішньої служби Збройних сил України, статей 1, 4 Дисциплінарного Статуту Збройних Сил України та відповідно до ст. 45, пункту "в" статті 48 та статті 54 Дисциплінарного Статуту Збройних Сил України старшого лейтенанта ОСОБА_1 , заступника командира 1 зенітної кулеметної роти з морально-психологічного забезпечення військової частини НОМЕР_1 , притягнути до дисциплінарної відповідальності та накласти дисциплінарне стягнення "сувора догана". У вказаному наказі, як на підставу для його прийняття, зазначено рапорт командира 1 зенітної кулеметної роти старшого лейтенанта ОСОБА_2 від 20.04.2024 та пояснення, які надані командиром 1 зенітної кулеметної роти старшим лейтенантом ОСОБА_2 від 25.04.2024, а також враховано наказ від 09.04.2024 №144, яким на ОСОБА_1 накладено дисциплінарне стягнення. Не погоджуючись із вказаним наказом позивач оскаржив його до Житомирського окружного адміністративного суду. За результатом розгляду справи, суд першої інстанції, керуючись нормами чинного законодавства дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступні обставини. Так, спірні правовідносини регулюються Дисциплінарним статутом Збройних Сил України, затвердженим Законом України від 24.03.1999 № 551-XIV (ДС ЗСУ), Порядком проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затвердженим наказом Міністерства оборони України від 21.11.2017 № 608 (Порядок № 608). Згідно ст. 1 ДС ЗСУ військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених статутами Збройних Сил України та іншим законодавством України. Відповідно до ст. 5 ДС ЗСУ за стан військової дисципліни у з`єднанні, військовій частині (підрозділі), закладі та установі відповідає командир. Інтереси захисту Вітчизни зобов`язують командира постійно підтримувати військову дисципліну, вимагати її додержання від підлеглих, не залишати поза увагою жодного дисциплінарного правопорушення. Стан військової дисципліни у військовій частині (підрозділі), закладі, установі та організації визначається здатністю особового складу виконувати в повному обсязі та в строк поставлені завдання, морально-психологічним станом особового складу, спроможністю командирів підтримувати на належному рівні військову дисципліну. Стосовно кожного випадку правопорушення командир зобов`язаний прийняти рішення щодо необхідності притягнення винного до відповідальності залежно від обставин скоєння правопорушення, ступеня вини, попередньої поведінки порушника та розміру завданих державі та іншим особам збитків, а також з урахуванням бойового імунітету, визначеного Законом України "Про оборону України". Діяльність командира щодо підтримання військової дисципліни оцінюється не кількістю накладених ним дисциплінарних стягнень, а виконанням обов`язків з додержанням вимог законів і статутів Збройних Сил України, повним використанням дисциплінарної влади для наведення порядку і запобігання порушенням військової дисципліни. Кожний військовослужбовець зобов`язаний сприяти командирові у відновленні та постійному підтриманні порядку й дисципліни. Статтею 45 ДС ЗСУ визначено, що у разі невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцем своїх службових обов`язків порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку командир повинен нагадати йому про обов`язки служби, а за необхідності - накласти дисциплінарне стягнення. Статтею 84 ДС ЗСУ передбачено, що прийняттю рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування; воно проводиться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини. Так, порядок проведення службового розслідування у Збройних Силах України визначається наказом Міністерства оборони України, в інших військових формуваннях, правоохоронних органах спеціального призначення - наказами державних органів, які мають у своєму підпорядкуванні військові формування, утворені відповідно до законів України, правоохоронних органів спеціального призначення, Державної спеціальної служби транспорту, Адміністрації Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України (ст. 85 ДС ЗСУ). Відповідно до ст. 87 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, дисциплінарне стягнення має бути накладене не пізніше ніж за 10 діб від дня, коли командирові (начальникові) стало відомо про правопорушення, а у разі провадження службового розслідування - протягом місяця від дня його закінчення, не враховуючи часу перебування військовослужбовця на лікуванні або у відпустці. Під час накладення дисциплінарного стягнення командир не має права принижувати гідність підлеглого. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене після шести місяців з дня вчинення правопорушення. До зазначеного строку не зараховується час перебування військовослужбовця на лікуванні або у відпустці, а також час відсутності на службі без поважних причин. Отже, метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення та визначення ступеня вини, прийняттю рішення про накладення на військовослужбовця дисциплінарного стягнення може передувати проведення службового розслідування. Так, зі змісту оскаржуваного наказу вбачається, що стосовно позивача не було проведено службового розслідування. При цьому, відповідач посилається на пункт 2 розділу ІІ Порядку, яким визначено, що службове розслідування не призначається якщо причини та умови, що сприяли вчиненню правопорушення, ступінь вини, розмір заподіяної матеріальної шкоди та інші обставини, які мають значення для прийняття рішення командиром (начальником) про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення, не потребують додаткового встановлення (уточнення) або їх встановлено під час проведення інспектування, інвентаризації, аудиту, за рішенням суду. З цього приводу колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне. Так, наказом Міністерства оборони України від 21.11.2017 №608, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 13.12.2017 за №1503/31371, затверджено Порядок проведення службового розслідування у Збройних Силах України (Порядок №608). Згідно п. 2 розділу І Порядку №608 службова перевірка - комплекс заходів, які здійснюються відповідно до цього Порядку, з метою перевірки інформації про вчинення правопорушення, з`ясування наявності підстав для призначення службового розслідування, обставин порушення виконавської дисципліни, встановлення осіб, які вчинили правопорушення. Службове розслідування - комплекс заходів, які проводяться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, а також встановлення ступеня вини особи (осіб), чиї дії або бездіяльність стали причиною вчинення правопорушення. Пунктом 3 розділу ІІ Порядку №608 визначено, що службове розслідування проводиться для встановлення: -неправомірних дій військовослужбовця, яким вчинено правопорушення; - причинного зв`язку між правопорушенням, з приводу якого було призначено службове розслідування, та виконанням військовослужбовцем обов`язків військової служби; - ступеня вини військовослужбовця; - порушень нормативно-правових актів, інших актів законодавства; - причин та умов, що сприяли вчиненню правопорушення; - причин виникнення матеріальної шкоди, її розміру та винних осіб (у разі виявлення факту її заподіяння). Відповідно до п. 1 розділу VІІ Порядку №608, з метою перевірки інформації про факт правопорушення, з`ясування наявності підстав для призначення службового розслідування, обставин порушення виконавської дисципліни, а також якщо особу правопорушника не встановлено, але виявлено факт правопорушення, проводиться службова перевірка. Пунктом 2 розділу VІІ Порядку №608 визначено, що під час службової перевірки встановлюються: -особа, яка вчинила дисциплінарне правопорушення або порушення виконавської дисципліни; - обставини (час, місце, спосіб, наслідки тощо) правопорушення або порушення виконавської дисципліни; - не виконані або неналежно виконані військовослужбовцем розпорядження, доручення, вказівки начальників, службові обов`язки; - наявність чи відсутність події, з приводу якої призначалась перевірка. У разі необхідності уточнення причин та умов, що сприяли вчиненню дисциплінарного правопорушення, за фактом якого проведено службову перевірку, та ступеня вини військовослужбовця за результатами службової перевірки може бути проведено службове розслідування. Із змісту оскаржуваного наказу від 26.04.2024 №165, підставою для його прийняття вказано: -рапорт командира 1 зенітної кулеметної роти старшого лейтенанта ОСОБА_2 від 20.04.2024; - пояснення, які надані командиром 1 зенітної кулеметної роти старшим лейтенантом ОСОБА_2 від 25.04.2024. Так у рапорті командира 1 зенітної кулеметної роти старшого лейтенанта ОСОБА_2 від 20.04.2024 (вх. №1708 від 22.04.2024) вказано: "Дійсним доповідаю, що внаслідок особистої недисциплінованості та безвідповідальності, будучи обізнаним про відповідальність, в порушення вимог ст. 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, ст. лейтенанту ОСОБА_1 , заступнику командира 1 зенітної кулеметної роти з морально-психологічного забезпечення військової частини НОМЕР_1 , вчинив порушення військової дисципліни, а саме: невиконання наказу командира. У зв`язку з вище наведеним, прошу Вас вказаного військовослужбовця у відповідності до ст. 45, пункту "в" ст. 48, ст. 54 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, притягнути до дисциплінарної відповідальності та накласти дисциплінарне стягнення - "сувора догана". У поясненнях від 25.04.2024, які відібрані заступником командира військової частини НОМЕР_1 з морально-психологічного забезпечення капітаном ОСОБА_3 у командира 1 зенітної кулеметної роти старшим лейтенантом ОСОБА_2 зазначено: "Я, ОСОБА_2 дійсним доповідаю, що 20.04.2024 року сарший лейтенант ОСОБА_1 вчинив порушення військової дисципліни, а саме невиконання мого наказу. В цей день я суворо заборонив йому залишати місце ПУ першої роти, на що останній не відреагував, зняв з поста ПУ солдата ОСОБА_4 і його ж автомобілем поїхав в невідомому мені напрямку". За таких обставин, на думку відповідача, наявність вказаної вище інформації, без проведення службової перевірки/службового розслідуванн, було достатнім для притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності. Однак, колегія суддів вважає за необхідне зазначити про те, що проведення службового розслідування/службової перевірки дійсно не є обов`язковим в силу приписів Дисциплінарного статуту, але його проведення дозволило б встановити всі істотні факти вчинення позивачем правопорушення, причини і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступень вини. Притягнення до дисциплінарної відповідальності без проведення службового розслідування/службової перевірки має місце тоді, коли всі елементи складу дисциплінарного проступку, такі як об`єкт, об`єктивна сторона, суб`єкт та суб`єктивна сторона, вважаються встановленими та підтвердженими належними засобами доказування. Зі змісту наведених норм закону слідує, що законодавець наділив військовослужбовця правом "бути почутим" перед притягненням до дисциплінарної відповідальності. На підставі викладеного, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що відповідачем не дотримано вимог щодо всебічності, повноти та об`єктивності встановлення обставин, що були підставою для притягненням позивача до дисциплінарної відповідальності. При цьому, відповідачем не було надано доказів на підтвердження факту не виконання позивачем своїх функціональних обов`язків, вимог статутів та нормативно-правових актів. Крім того, відповідно до ст. 97 та 98 Закону України "Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України", про накладені дисциплінарні стягнення військовослужбовцям може бути оголошено особисто, у письмовому наказі (розпорядженні), на нараді чи перед строєм військовослужбовців, які мають військові звання (обіймають посади) не нижче за військове звання (посаду) військовослужбовця, який вчинив правопорушення. Оголошувати про дисциплінарні стягнення командирам у присутності підлеглих заборонено. Під час оголошення дисциплінарного стягнення до відома військовослужбовця доводять, в чому полягає порушення ним військової дисципліни чи громадського порядку. Однак, відповідачем не надано доказів, що позивача було ознайомлено з оскаржуваним наказом у порядку та спосіб, визначений статтями 97 та 98 Закону України "Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України. За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для визнання протиправним та скасування оскаржуваного наказу. Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими у справі обставинами. Колегія суддів звертає увагу, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення дотримано норми матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для задоволення вимог апеляційної скарги. Одночасно слід зазначити, що в контексті положень п.6 ч.6 ст.12 КАС України дана справа відноситься до категорій справ незначної складності, а тому відповідно до п.2 ч.5 ст.328 цього Кодексу судове рішення за результатами її розгляду судом апеляційної інстанції в касаційному порядку оскарженню не підлягає. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд У Х В А Л И В : апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2024 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає. Головуючий Матохнюк Д.Б. Судді Граб Л.С. Сторчак В. Ю.