Постанова Миколаївський апеляційний суд № 484/3872/25

20.02.26 22-ц/812/543/26 Провадження №22-ц/812/543/26 П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 16 лютого 2026 року м. Миколаїв справа № 484/3872/25 Миколаївський апеляційний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Шаманської Н.О., суддів: Коломієць В.В., Серебрякової Т.В., із секретарем судового засідання Лівшенком О.С., переглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Південь Агро Інвест» про розірвання договору оренди земельних ділянок, стягнення пені та індексації за апеляційною скаргою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області, ухвалене суддею Маржиною Т.В., 31 грудня 2025 року в приміщенні цього ж суду, дата складення повного тексту рішення 31 грудня 2025 року, у с т а н о в и в: У липні 2025 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись з позовом до ТОВ «Південь Агро Інвест» про розірвання договору оренди земельних ділянок, стягнення пені та індексації. В обґрунтування позовних вимог зазначали, що згідно свідоцтв про право на спадщину за заповітом вони є власниками земельних ділянок з кадастровими номерами 4825486300:06:000:0582, 4825486300:01:000:0180, 4825486300:06:000:0259, 4825486300:01:000:0928, що знаходяться в межах Синюхино-Брідської сільської ради Первомайського району Миколаївської області з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. 07 вересня 2009 року між ОСОБА_3 , яка була матір`ю та бабусею позивачів, та ПСП ім. Т.Г. Шевченка укладено договір оренди землі № 040802200123 та 15 травня 2017 року проведено державну реєстрацію за номерами 20502202, 20502295, 20502396, 20502114. 01 березня 2018 року між ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ПСП ім. Т.Г. Шевченка і новим орендарем ТОВ «Південь Агро Інвест» було підписано додаткову угоду до договору оренди землі про зміну орендаря та розміру орендної плати. Відповідно до пункту 4.1 умов договору оренди землі орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 12,37% від нормативної грошової оцінки земельних ділянок, що складає: ділянка 1 18287 грн 27 коп., ділянка 2 2879 грн 48 коп., ділянка 3 1160 грн 46 коп., ділянка 4 46 грн 67 коп., що разом становить 22373 грн 88 коп. Пунктом 4,5 передбачено, що орендна плата вноситься орендарем не пізніше 01 вересня поточного року. Орендар перераховує грошові кошти орендної плати на банківський розрахунковий рахунок орендодавця. Згідно з п.4.7 додаткової угоди у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня у розмірі 0,1 % від несплаченої суми за кожний день прострочення. Сплата орендної плати за 2021-2024 роки здійснювалась у безготівковій формі шляхом зарахування орендної плати на її картковий рахунок із грубим порушенням строків сплати орендної плати у відповідності до умов договору оренди землі. Також при виплаті/нарахуванні орендної плати ТОВ «Південь Агро Інвест» не враховувало індексацію. Позивачі зазначали, що ТОВ «Південь Агро Інвест» повинно було виплати орендну плату за 2022-2024 роки з урахуванням індексу інфляції. ТОВ «Південь Агро Інвест» на момент звернення до суду заборгувало позивачам пеню за період несвоєчасної виплати орендної плати та індексацію Загальний розмір заборгованості становить 18046 грн 98 коп. Протягом 2022-2024 років позивачі неодноразово зверталися до ТОВ «Південь Агро Інвест» відносно виплати орендної плати, але жодного результату не було. Посилаючись на викладене, уточнюючи позовні вимоги, позивачі просили розірвати договір оренди землі № 040802200123 від 07 вересня 2009 року, укладений між ОСОБА_3 та ТОВ «Південь Агро Інвест» (ПСП ім. Т.Г.Шевченка), стягнути з ТОВ «Південь Агро Інвест» на користь ОСОБА_1 заборгованість з орендної плати за 2025 рік у розмірі 11186 грн 94 коп., пеню у розмірі 3579 грн 21 коп та індексацію у розмірі 4885 грн 03 коп. та на користь ОСОБА_2 заборгованість з орендної плати за 2025 рік у розмірі 11186 грн 94 коп., пеню у розмірі 4697 грн 71 коп. та індексацію у розмірі 4885 грн 03 коп. Рішенням Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 31 грудня 2025 року позов задоволено частково. Стягнуто з ТОВ «Південь Агро Інвест» на користь ОСОБА_1 пеню в сумі 2 278 грн 37 коп. та на користь ОСОБА_2 пеню в сумі 2 728 грн 65 коп. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Розподілено судові витрати. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просили скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким повністю задовольнити позов. Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для розірвання договору оренди землі, оскільки з боку ТОВ «Південь Агро Інвест» мають місце істотні порушення умов договору оренди, а саме: сплата орендної плати здійснювалась у безготівковій формі шляхом зарахування орендної плати на карткові рахунки позивачів із грубим порушенням строків сплати орендної плати, встановлених договором оренди землі. Так, пунктом 4.5 договору передбачено, що орендна плата вноситься орендарем не пізніше 01 вересня поточного року. Проте, станом на перше вересня кожного року орендна плата не була виплачена. Такі порушення утворюють системність та дають підстави для розірвання договору оренди землі. В обґрунтуванням зазначеного посилались на правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 20 листопада 2025 року у справі № 918/391/23. Щодо відмови суду першої інстанції у задоволенні позовних вимог щодо стягнення індексації позивачі зазначали наступне. Розрахунок інфляційних нарахувань виконаний ними за методикою, викладеною у листі Верховного Суду України «Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ» від 03 квітня 1997 року № 62-97. Сукупний індекс інфляції розраховується шляхом множення щомісячних індексів за період існування боргу. При виплаті/нарахуванні орендної плати ТОВ «Південь Агро Інвест» не врахувало індексацію. За такого, твердження про розрахунок з позивачами у повному обсязі є недоведеним. Відзив на апеляційну скаргу не надходив. У судове засідання сторони не з`явились, про дату, час т місце розгляду справи були повідомлені належним чином (а.с.213, 218,219). У зв`язку з цим суд розглядав справу у відсутність сторін, відповідно до вимог ч.2 ст. 372 ЦПК України. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне. Згідно з положеннями статті 14 Закону України «Про оренду землі» ( тут і надалі в редакції чинній на час укладення додаткових угод до договорів) договір оренди землі укладається в письмовій формі. Згідно зі статтею 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. Відповідно до статті 15 Закону України «Про оренду землі» на момент укладання договору, істотними умовами договору оренди землі є об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату. Згідно з положеннями статей 21, 22 Закону України «Про оренду землі» орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди. Орендна плата справляється у грошовій формі. За згодою сторін розрахунки щодо орендної плати за землю можуть здійснюватися у натуральній формі. Розрахунок у натуральній формі має відповідати грошовому еквіваленту вартості товарів за ринковими цінами на дату внесення орендної плати. Частиною 1 статті 32 Закону України «Про оренду землі» (в редакції, чинній на момент укладення додаткових угод) визначено, що на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України. Відповідно до пункту «д» частини 1 статті 141 ЗК України підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати. Аналіз вище вказаних норм права дає підстави для висновку, що підставою для розірвання договору оренди землі є саме систематична несплата орендної плати. Зазначені положення закону вимагають систематичної (два та більше випадки) несплати орендної плати, передбаченої договором, як підстави для розірвання договору оренди. Отже, для того щоб констатувати наявність підстав для припинення права користування земельною ділянкою згідно з пунктом «д» частини 1 статті 141 ЗК України, суд має встановити такі обставини, як «систематичність» та «несплату», зокрема, орендної плати. У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 6 березня 2019 року у справі № 183/262/17 (провадження № 61-41932сво18) зроблено висновок, що частинами 1 і 2 статті 651 ЦК України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Підставою для розірвання договору оренди землі є систематична несплата орендної плати (два та більше випадки). При цьому систематична сплата орендної плати не у повному обсязі, визначеному договором, тобто як невиконання, так і неналежне виконання умов договору, є підставою для розірвання такого договору, оскільки згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Тлумачення пункту «д» частини 1 статті 141 ЗК України, частини 2 статті 651 ЦК України свідчить, що «несплата орендної плати» охоплює випадки як невиплати орендної плати у цілому, так і її виплата у розмірі меншому, ніж визначеному договором (без урахування індексації, індексу інфляції тощо). В той же час Велика Палата Верховного Суду у постанові від 20 листопада 2024 року під час розгляду справи № 918/391/23 відступила від наведеного висновку Об`єднаної Палати КЦС, викладеного у вищенаведеної постанові, шляхом конкретизації та зазначення про те, що несплата орендної плати в розумінні пункту «д» частини 1 статті 141 ЗК України охоплює випадки лише повної несплати орендної плати, у строки, визначені договором. Натомість часткова несплата (недоплата) орендної плати може бути підставою для розірвання договору оренди землі на підставі частини другої статті 651 ЦК України, якщо таке порушення умов договору буде кваліфіковане як істотне. У цьому разі Велика Палата Верховного Суду виснувала, що у разі якщо має місце сплата орендної плати у меншому розмірі, аніж визначено умовами договору оренди землі, тобто коли орендар допустив недоплату орендної плати й таке порушення умов договору є істотним, тоді застосуванню підлягає не спеціальна норма пункту «д» частини 1 статті 141 ЗК України, а загальне правило частини 2 статті 651 ЦК України. Тобто якщо суд дійде висновку, що орендар істотно порушив умови договору та внаслідок недоплати орендної плати орендодавець значною мірою був позбавлений того, на що розраховував, то договір має бути розірваний на підставі частини 2 статті 651 ЦК України. У випадку неістотної недоплати орендної плати (чи встановлення неістотності такого порушення судом) ефективним та пропорційним буде такий спосіб захисту, як стягнення заборгованості з орендної плати. Судом встановлено, що згідно свідоцтв про право на спадщину за заповітом, посвідчених 02 серпня 2018 року держнотаріусом Другої Первомайської держнотконтори Грушанською І.В., ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на праві спільної часткової власності належать земельні ділянки з кадастровими номерами 4825486300:06:000:0582 площею 4,8978 га, 4825486300:01:000:0180 площею 0,7712 га, 4825486300:06:000:0259 площею 0,3108 га та 4825486300:01:000:0928 площею 0,0125, га, що знаходяться в межах Синюхино-Брідської сільської ради Первомайського району Миколаївської області з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, частка кожного складає по 1/2 /а.с.14-21/. Між матір`ю ОСОБА_2 , яка є бабою ОСОБА_1 - ОСОБА_3 та ПСП ім. Т.Г. Шевченка 07 вересня 2009 року було укладено договір оренди № 040802200123 земельних ділянок з кадастровими номерами 4825486300:06:000:0582 площею 4,8978 га, 4825486300:01:000:0180 площею 0,7712 га, 4825486300:06:000:0259 площею 0,3108 га та 4825486300:01:000:0928 площею 0,0125, га, що знаходяться в межах Синюхино-Брідської сільської ради Первомайського району Миколаївської області з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, строком на п`ять років. Державну реєстрацію іншого речового права права оренди проведено за номерами 20502202, 20502295, 20502396, 20502114 від 15 травня 2017 року. Згодом, а саме 1 березня 2018 року між ОСОБА_1 і ОСОБА_2 та ПСП ім. Т.Г. Шевченка і новим орендарем ТОВ «Південь Агро Інвест» було підписано додаткову угоду до договору оренди землі про зміну орендаря та розміру орендної плати /а.с.151-152/. Відповідно до пункту 4.1 умов договору оренди землі орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 12,37% від нормативної грошової оцінки земельних ділянок, що складає: ділянка 1 - 18287грн. 27 коп, ділянка 2 - 2879 грн. 48 коп, ділянка 3 1160 грн.46 коп, ділянка 4 - 46 грн. 67 коп, що разом становить 22373 грн.88 коп. Умовами, викладеними у пунктах 4.2 та 4.7 цієї додаткової угоди сторонами визначено, що із суми орендної плати в розмірі 22373 грн.88 коп. орендарем як податковим агентом утримуються податки (збори), передбачені чинним законодавством України. А у випадку невнесення орендної плати у строки, визначені цією угодою, справляється пеня у розмірі 0,1% від несплаченої суми за кожний день прострочення. Тому, з урахуванням умов пункту 4.2 сума орендної плати, яка підлягає щорічній виплаті на користь орендодавців без урахування податків та зборів складає 18010 грн.97 коп. Таким чином, між позивачами та відповідачем склалися правовідносини, пов`язані з передачею у платне строкове користування земельних ділянок за узгодженою сумою орендної плати, яка повинна сплачуватися орендарем у визначені додатковою угодою строки. Така сума до виплати на користь позивачів складає 18010 грн 94 коп., тобто по 9005 грн 47 коп, кожний, вже з урахуванням утримання та сплатою відповідачем податків та зборів. В той же час позивачі обґрунтовували неналежним виконанням орендарем обов`язків, взятих на себе за додатковими угодами до договору оренди, та вказували на систематичне порушення строків виплати на їх користь орендної плати за період 2022-2025рр, та недоплатою орендної плати. При тому недоплатою за 2023-2024рр вказували недоотриману суму, яка перерахована відповідачем як податковим агентом відповідно до пункту 4.2 додаткових угод на оплату зборів та податків. Крім того, з відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела /суми нарахованого доходу на виконання зобов`язань за договорами оренди, орендарем ТОВ «Південь Агро Інвест» сплачено ОСОБА_1 у березні 2023 року орендну плату, нараховану у грудні 2022 року за 2022 рік, у розмірі 11 052 грн 37 у листопаді 2023 року нараховану орендну плату в сумі 13 701 грн 07 коп., тобто за 2023 рік орендарем сплачено орендодавцю орендної плати у загальному розмірі 24753 грн 44 коп.; у 2024 році у вересні 2024 року нараховано та виплаченою оренду плату на суму 14399 грн 82 коп. та у листопаді 2024 року у розмірі виплату у розмірі 9583 грн 54 коп, а всього у загальному розмірі 23 983 грн 36 коп. (а.с.61-62 ). Під час виплати орендодавцю орендної плати, орендарем утримані податки та збори на користь держави. З відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела /суми нарахованого доходу на виконання зобов`язань за договорами оренди, орендарем ТОВ «Південь Агро Інвест» сплачено ОСОБА_2 у травні 2023 року орендну плату, нараховану у грудні 2022 року за 2022 рік, у розмірі 11 052 грн 37 коп, у грудні 2023 року нараховану орендну плату в сумі 13 701 грн 07 коп., тобто за 2023 рік орендарем сплачено орендодавцю орендної плати у загальному розмірі 24753 грн 44 коп.; у 2024 році у вересні 2024 року нараховано та виплаченою оренду плату на суму 14399 грн 82 коп. та у листопаді 2024 року у розмірі виплату у розмірі 9583 грн 54 коп, а всього у загальному розмірі 23 983 грн 36 коп. (а.с.60 ). Під час виплати орендодавцю орендної плати, орендарем утримані податки та збори на користь держави. Зазначене також частково підтверджено ОСОБА_1 , яким надано інформацію про рух коштів на рахунку клієнта АТ КБ «ПриватБанк» про надходження 7 березня 2023 року 11 029грн 36 коп. орендної плати по договору оренди за 2022 рік, та 23 грн 01 коп. орендної плати за 2021 рік , 17 листопада 2023 року 11 029 грн 36 коп. орендної плати за 2023 рік, 06 вересня 2024 року 11 029 грн 36 коп. орендної плати за 2024 рік та 6 лютого 2025 року 7 785 грн 32 коп. орендної плати за 2024 рік (а.с.29). Орендодавицею ОСОБА_2 надано інформацію про рух коштів на рахунку клієнта АТ КБ «ПриватБанк» про надходження 19 травня 2023 року 11 029грн 36 коп. орендної плати по договору оренди за 2022 рік, та 23 грн 01 коп. орендної плати за 2021 рік , 27 листопада 2023 року 11 029 грн 36 коп. орендної плати за 2023 рік, 06 вересня 2024 року 11 029 грн 36 коп. орендної плати за 2024 рік та 6 лютого 2025 року 7 785 грн 32 коп. орендної плати за 2024 рік (а.с.29). Таким чином, надані відомості підтверджують, що орендарем, хоча і з деяким порушенням строку за 2022-2024рр сплачена орендна плата на користь орендодавців у більшому розмірі, ніж передбачено додатковими угодами до договорів оренди, та при виплаті орендної плати утримані та сплачені на користь держави обов`язкові податки та збори. Що стосується виплати орендної плати за 2025 рік, то згідно платіжних інструкцій від 06 листопада 2025 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було сплачено ТОВ «Південь Агро Інвест» по 21126 грн 86 коп. (а.с. 149-150). Так, згідно пункту 164.2.5 статті 164 Податкового Кодексу України (ПК) до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються дохід від надання майна в лізинг, оренду або суборенду (строкове володіння та/або користування), визначений у порядку, встановленому пунктом 170.1 статті 170 цього Кодексу. У відповідності до положень пункту 170.1.1. статті 170 ПК України податковим агентом платника податку - орендодавця щодо його доходу від надання в оренду (емфітевзис) земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю), майнового паю є орендар. Тому відповідач, як орендар та податковий агент орендодавців, має обов`язок з перерахування податку на доходи фізичних осіб та військового збору з прибутку нарахованого позивачам, який ним перераховано до бюджету відповідно до наданої Головним управлінням ДПС у Миколаївській області: - за ОСОБА_1 у листопаді 2023 року на суму 2466 грн 19 коп податку та 205 грн 52 коп. військового збору , у вересні 2024 року відповідно на суму 2 591 грн 96 коп. податку та 216 грн військового збору, а у листопаді 2024 року 1623 грн 79 коп. податку та 135 грн 31 коп. військового збору, (а.с.61 зв.), у листопаді 2025 рік 4938 грн. 75 коп податку. - за ОСОБА_2 у грудні 2023 року на суму 2466 грн 19 коп податку та 205 грн 52 коп. військового збору , у вересні 2024 року відповідно на суму 2 591 грн 96 коп. податку та 216 грн військового збору, а у листопаді 2024 року 1623 грн 79 коп. податку та 135 грн 31 коп. військового збору, (а.с.60 зв.), у листопада 2025 року 4938 грн. 75 коп. податку. За наведених обставин слід дійти висновку, що виплата орендної плати на користь позивачів здійснена не лише в розмірі, який відповідає умовам угоди, з урахуванням утримання з орендної плати податків та зборів, та ще є таким, що загалом перевищує її розмір, що визначено за умовами додаткових угод. Тобто заборгованості за сплатою на користь позивачки орендної плати за період 2022-2025рр немає. В той же час виконання обов`язків зі сплати орендної плати здійснено орендарем за 2022 рік з тривалою затримкою з її виплати, а саме орендодавцю ОСОБА_1 у березні 2023 року, хоча вона була нарахована у грудні 2022 року, а за 2023 рік з меншою затримкою у 2 місяці при виплаті у листопаді 2023 року, замість 1 вересня 2023 року, за 2024 рік у вересні 2024 року, за 2025 рік у листопаді 2025 року. Орендодавиці ОСОБА_2 за 2022 рік з тривалою затримкою з її виплати, а саме у травні 2023 року, хоча вона була нарахована у грудні 2022 року, а за 2023 рік з меншою затримкою у 3 місяці при виплаті у грудні 2023 року, замість 1 вересня 2023 року, за 2024 рік у вересні 2024 року, за 2025 рік у листопаді 2025 року. Внаслідок затримки виплати орендар за умовами додаткових угод (пункт 4.7) повинен був сплатити на користь орендодавців пеню за період користування усіма земельними ділянками ОСОБА_1 за періоди: за 2022 рік за 181 день (в межах позовних вимог), за 2023 рік 67 днів (в межах позовних вимог), за 2024 рік за 5 днів; пеня щодо виплати орендної плати, а ОСОБА_2 підлягає обрахуванню за наступні періоди: за 2022 рік за 181 день (в межах позовних вимог), за 2023 рік 117 днів, за 2024 рік за 5 днів. Пеня судом першої інстанції розраховувалась за наступною формулою: сума боргу х 0,1% (розрахункова ставка пені)/100% х кількість днів прострочення зобов`язання. Отже пеня щодо виплати орендної плати ОСОБА_1 за 2022 рік становить 1 629 грн 99 коп. (9 005,48 грн. х 0.1% / 100% х 181); за 2023 рік 603 грн 36 грн. (9 005,48 грн. х 0.1% / 100% х 67), за 2024 рік 45 грн 02 коп (9 005,48 грн. х 0.1% / 100% х 5), що разом становить 2 278 грн.37 коп. Пеня щодо виплати орендної плати ОСОБА_2 за 2022 рік становить 1 629грн.99 коп (9 005,48 грн. х 0.1% / 100% х 181); за 2023 рік 1 053 грн. 64 коп (9 005,48 грн. х 0.1% / 100% х 117), за 2024 рік 45 грн. 02 коп.(9 005,48 грн. х 0.1% / 100% х 5), що разом становить 2 728 грн 65 коп.. З огляду на викладене, колегія суддів вважає вірним складений судом розрахунок та не вбачає підстав для зміни рішення в цій частині. За умовами пункту 4.4 орендар повинен був також при обчисленні та виплаті орендної плати застосовувати коефіцієнт індексації станом на 1 січня виплати/нарахування в залежності від того, яка подія сталася раніше. Тому за виплатою орендної плати за період 2022 року, але у березні 2023 та травні 2023 року відповідно року повинен був враховуватися коефіцієнт індексації станом на 1 січня 2023 року, що без врахування податків та зборів складає 1080 грн. 65 коп. А виплати за 2023 рік та 2024 рік сплачені за той рік користування, в якому повинна бути здійснена виплата орендної плати. Таким чином, не маючи боргу з виплати орендної плати за період 2022-2024рр, орендар повинен був виплатити на користь орендодавців пеню ОСОБА_1 у розмірі - 2 278 грн.37 коп., ОСОБА_2 у розмірі 2 728 грн 65 коп.. а також індексації за 2022 рік на суму 1080 грн 65 коп кожному з подальшим утриманням обов`язкових платежів. Отже, за 2022 рік з урахуванням суми орендної плати з пенею та коефіцієнтом індексації відповідач повинен був виплатити на користь позивача ОСОБА_1 загальну суму в розмірі 11 187 грн 53 коп., а фактично виплатив у березні 2023 року суму в розмірі 11029 грн. 36 коп. з урахуванням утриманих податків та зборів У 2023 році за умовами договору відповідач повинен був сплатити ОСОБА_1 суму в розмірі орендної плати та пені за порушення строків її виплати з урахуванням утриманих податків та зборів на суму 9608 грн. 83 коп., а фактично виплатив у листопаді 2023 року 11029 грн. 236 коп. У вересні 2024 році повинен був сплатити суму в розмірі орендної плати та пені за порушення строків її виплати з урахуванням утриманих податків та зборів на суму 9041 грн. 71 коп., а фактично сплатив 11029 грн. 36 коп. та ще додатково у лютому 2025 року 7824 грн. 44 коп. У листопаді 2025 року повинен був сплатити суму в розмірі орендної плати та пені за порушення строків її виплати з урахуванням утриманих податків та зборів на суму 9608 грн. 83 коп., а фактично сплатив 21126 грн. 86 коп. Стосовно позивача ОСОБА_2 слід зазначити наступне: За 2022 рік з урахуванням суми орендної плати з пенею та коефіцієнтом індексації відповідач повинен був виплатити на користь позивачки загальну суму в розмірі 11 187 грн 53 коп., а фактично виплатив у 2023 року суму в розмірі 11029 грн. 36 коп. з урахуванням утриманих податків та зборів У 2023 році за умовами договору відповідач повинен був сплатити ОСОБА_1 суму в розмірі орендної плати та пені за порушення строків її виплати з урахуванням утриманих податків та зборів на суму 9853 грн.65 коп., а фактично виплатив у грудні 2023 року 11029 грн. 236 коп. У вересні 2024 році повинен був сплатити суму в розмірі орендної плати та пені за порушення строків її виплати з урахуванням утриманих податків та зборів на суму 9041 грн. 71 коп., а фактично сплатив 11029 грн. 36 коп. та ще додатково у лютому 2025 року 7824 грн. 44 коп. У листопаді 2025 року повинен був сплатити суму в розмірі орендної плати та пені за порушення строків її виплати з урахуванням утриманих податків та зборів на суму 9608 грн. 83 коп., а фактично сплатив 21126 грн. 86 коп Таким чином, за відомостями з податкової служби на користь позивачів відповідачем сплачено загальних сум за договором оренди в більшому розмірі, ніж передбачено умовами договору. Крім того, за обставинами справи слід врахувати ще і те, що на підставі Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», на території України введено воєнний стан із 5 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, який в подальшому неодноразово продовжувався у порядку, передбаченому законодавством України, та діє на даний час. Після введення на території країни воєнного стану, Торгово промисловою палатою України усім зацікавленим особам надіслано листа від 28 лютого 2022 року №2024/02.0-7.1, в якому засвідчено настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), якими є військова агресія Російської Федерації проти України. У листі Торгово промислова палата України підтвердила, що зазначені обставини, починаючи з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили). У подальшому, вже 7 жовтня 2022 року Миколаївською обласною радою прийнято рішення №9 «Про наявність обставин непереборної сили та перелік суб`єктів господарювання, що постраждали внаслідок таких дій», якими рада визнала обставини, що склалися на території Миколаївської області, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та стали підставою введення воєнного стану в Україні, обставинами непереборної сили з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення. До переліку суб`єктів господарювання, що постраждали внаслідок обставин непереборної сили, включені юридичні особи незалежно від організаційно-правової форми, які є сільськогосподарськими товаровиробниками та місцезнаходження яких станом на 31 грудня 2022 року зареєстровано у межах території Миколаївської області. Підпунктом 3 пункту 27 розділу Х «Перехідні положення» ЗК України визначено, що під час дії воєнного стану земельні відносини регулюються з урахуванням такої особливості: власники, користувачі земельних ділянок не несуть відповідальності за невиконання вимог щодо використання земель за цільовим призначенням, що полягає у невикористанні земельної ділянки, право власності, користування якою виникло до введення воєнного стану. Разом з тим, заявлені суми позивачами за 2022 рік, орендарем на їх користь виплачені, як і здійснена виплата сум за 2023-2025рр в більшому розмірі, який перевищує, як суму орендної плати, так і прорахованих сум пені та індексації за умовами додаткової угоди до договору оренди. Тому підстав для стягнення на користь позивачів орендної плати за 2025 рік за додатковою угодою до договору оренди колегія суддів не вбачає Не вбачає колегія і підстав для врахування здійснених позивачами нарахувань сум з індексації, оскільки вони ними неправильно прораховані за умовами пункту 4.2 додаткових угод, так як посилаючись на порушення умов договору, ними застосовано алгоритм дій з нарахування збитків від інфляції у відповідності до частини 2 статті 625 ЦК України, які з огляду на положення статті 4 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» за період затримки строків виплати з вересня 2022 року по лютий 2023 року включно та за вересень-жовтень 2023 року включно не підлягають застосуванню, оскільки індекс споживчих цін за кожний перелічений місяць не перевищував 103%. З огляду на викладене доводи позивачів про відповідність розрахунку індексації вимогам закону є безпідставними та не підлягають задоволенню. Немає підстав і для розірвання додаткової угоди до договору оренди, у зв`язку з відсутністю таких позовних вимог та відсутністю суттєвого порушення прав та інтересів орендодавців під час затримки виплати орендної плати за 2022 рік та 2023 рік, яка виплачена орендарем в повному обсязі з урахуванням коефіцієнту індексації та пені. Тому, з огляду на належне виконання відповідачем обов`язків протягом 2024 року та зверненням позивачки безпосередньо до суду у січні 2025 року без пред`явлення вимог до орендаря, встановлені колегією суддів обставини слід розцінити, як свідчення того, що позивачами отримано за додатковою угодою усе те, на що вони розраховувала під час укладення додаткової угоди та ще і в обсязі, що є більшим за виплатами, ніж вони розраховувала отримати. Отже, доводи позивачів про наявність підстав для розірвання додаткової угоди до договору оренди спростовуються матеріалами справи та не підлягають задоволенню. За такого, враховуючи встановлені обставини в суді апеляційної інстанції та висновки суду першої інстанції, які перепровірені колегією суддів за цими обставинами, підстав для скасування рішення суду про відмову у задоволенні позову колегія суддів не вбачає. Відповідно до ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись статтями 367, 374, 375, 382, 384 ЦПК України, суд п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 залишити без задоволення. Рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області 31 грудня 2025 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення з підстав, передбачених ст. 389 ЦПК України. Головуючий: Н.О. Шаманська Судді: В.В.Коломієць Т.В.Серебрякова Повний текст постанови складено 20 лютого 2026 року.