Постанова Харківський апеляційний суд № 638/14091/25

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД __________________________________________________________________ Справа № 638/14091/25 Головуючий І інстанції - Провадження № 33/818/285/26 Семіряд І.В. Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАП Доповідач Кружиліна О.А. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 17 лютого 2026 року Харківський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ - Кружиліної О.А., за участю секретаря - Михайлюка А.В., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , захисника - Бреславець М.Г. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 адвоката Бреславець Марини Григорівни на постанову судді Шевченківського районного суду м. Харкова від 07 жовтня 2025 року у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за частиною 1 статі 130 КУпАП, в с т а н о в и в : Постановою судді Шевченківського районного суду м. Харкова від 07.10.2025 визнано винною ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 605,60 грн. Не погодившись з вказаною постановою, захисник ОСОБА_1 адвокат Бреславець М.Г. подала апеляційну скаргу, в якій просить постанову судді скасувати та ухвалити нову постанову, якою провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП. В обґрунтуванні доводів апеляційної скарги захисник зазначає, що постанова винесена суддею з порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки судді не відповідають фактичним обставинам справи. Зазначає, що поліцейськими не було повідомлено водія ОСОБА_1 про причину зупинки, чим порушено вимоги статті 35 Закону України «Про Національну поліцію». Вказує, що поліцейськими було проігнороване право водія на вибір виду проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння. Звертає увагу, що суддею не було надано оцінки відеозапису в частині відсутності у водія ознак алкогольного сп`яніння. Посилається на порушення поліцейськими правил експлуатації газоаналізатора «Drager Alcotest 6820», а саме не дотримано інтервалу між продуванням. Звертає увагу на наявність ознак навіювання або психологічного тиску з боку поліцейських, а також на відсутність добровільної згоди ОСОБА_1 з результатами огляду водія на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки за допомогою спеціального технічного засобу. Дослідивши матеріали справи відповідно до вимог частини 7 статті 294 КУпАП, перевіривши законність і обґрунтованість постанови судді в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши пояснення ОСОБА_1 та її захисника адвоката Бреславець М.Г., які апеляційну скаргу підтримали, просили її задовольнити, апеляційний суд приходить наступного висновку. Визнаючи винним та накладаючи на ОСОБА_1 адміністративне стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, суддя виходив з того, що в її діях наявний склад адміністративного правопорушення, яке виразилося у відмові особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, чим порушила вимоги пункту 2.5 ПДР України. З зазначеним висновком судді апеляційний суд погоджується, вважає його правильним, обґрунтованим та таким, що відповідає наявним в матеріалах справи доказам. Відповідно до статті 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Стаття 251 КУпАП встановлює, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу. Відповідно до статті 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складання, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвище, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, які необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі. Пункт 1.3 Правил дорожнього руху України (далі ПДР України) передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. В пункті 1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством. Так, пункт 2.9 «а» ПДР України забороняє водію керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Відповідальність за порушення вимог пункту 2.9 «а» ПДР України передбачена статтею 130 КУпАП. Відповідальність за частиною 1 статті 130 КУпАП настає у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції врегульовано нормами статті 266 КУпАП та положеннями «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» (далі Інструкція). Частиною 1 статті 266 КУпАП встановлено, що особи, які керують транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами і щодо яких є підставі вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Частиною 2 статті 266 КУпАП встановлено, що огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. Положеннями пункту 7 частини І Інструкції встановлено, що у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі заклад охорони здоров`я). Відповідно до частини 3 статті 266 КУпАП у разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється. Судовим розглядом встановлено, що 14.07.2025 о 02:23 у м. Харкові по вул. Клочківській, 94-А, водій ОСОБА_1 керувала транспортним засобом «SKODA FABIA», д.н.з. НОМЕР_1 , де була зупинена поліцейськими у зв`язку з порушенням комендантської години. Під час спілкування поліцейських з водієм у неї були виявлені ознаки алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння проводився зі згоди водія на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора «Drager Alcotest 6820», що підтверджується наявним в матеріалах справи тестом. Результат огляду склав 1,27 %о (проміле) алкоголю у видихаємому повітрі. З результатом проведеного поліцейським огляду водій ОСОБА_1 погодилася. За наслідками вказаних подій, поліцейським складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 390972 від 14.07.2025 року за порушення водієм ОСОБА_1 пункту 2.9 «а» ПДР України. Проходження водієм ОСОБА_1 огляду на стан алкогольного сп`яніння за допомогою газоаналізатора зафіксовано на нагрудну камеру поліцейських, відповідно до вимог статті 266 КУпАП, відеозапис з якої долучено до протоколу про адміністративне правопорушення. Вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП підтверджується доказами, наявними в матеріалах справи, яким суддя надав належну правову оцінку. Апеляційний суд вважає, що вимоги частини 2 статті 251, статей 256, 2652, 266, 268 КУпАП, «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі» поліцейськими дотримано. Матеріали справи не містять доказів про порушення поліцейськими законодавства при складанні протоколу про адміністративне правопорушення стосовно водія ОСОБА_1 за частиною 1 статті 130 КУпАП. Апеляційний суд дійшов висновку, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , суддею, відповідно до статей 251, 252 КУпАП на підставі наявних в матеріалах справи доказів, повно і всебічно встановлені фактичні обставини адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП Постанова судді відповідає вимогам статей 245, 280, 283 КУпАП. Приймаючи до уваги встановлені обставини справи, оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному їх дослідженні в сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, апеляційний суд визнає зібрані докази у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 належними, допустимими та такими, що відповідають вимогам статті 251 КУпАП. Доводи апеляційної скарги про те, що матеріали справи не містять даних про законність підстав зупинки автомобіля під керуванням водія ОСОБА_1 , є безпідставними, з огляду на таке. Відповідно до статей 23, 35 Закону України «Про Національну поліцію», статей 130, 255, 266 КУпАП, вимог «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» поліцейський є спеціально уповноваженою особою на зупинку транспортного засобу та виявлення ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння. Апеляційний суд зазначає, що транспортний засіб під керуванням водія ОСОБА_1 був зупинений поліцейськими під час дії комендантської години. Відповідно до пункту 7 частини 1 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський може зупиняти транспортні засоби, якщо уповноважений орган державної влади прийняв рішення про обмеження чи заборону руху. Крім того, відповідно до абзацу 2 пункту Порядку здійснення заходів під час запровадження комендантської години та встановлення спеціального режиму світломаскування в окремих місцевостях, де введено воєнний стан, затвердженого постановою КМУ № 573 від 8 липня 2020 року (з подальшими змінами) на території, де запроваджено комендантську годину, забороняється перебування у визначений період доби на вулицях та в інших громадських місцях осіб без виданих перепусток, а також рух транспортних засобів. Згідно наказу Харківської обласної військової адміністрації № 199-В від 22.05.2022 комендантська година у м. Харкові запроваджена з 23:00 до 05:00 з забороною перебування громадян на вулицях та в інших громадських місцях без спеціально виданих перепусток і посвідчень, а також рух транспортних засобів. Доводи апеляційної скарги захисника щодо порушення поліцейськими процедури огляду водія ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння та незабезпечення проведення такого огляду в закладі охорони сп`яніння, не знайшли свого обґрунтованого підтвердження, та спростовуються встановленими судом обставинами. З наявних в матеріалах справи доказів, зокрема відеозаписів, вбачається, що водій ОСОБА_1 пройшла огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою газоаналізатора на місці зупинки транспортного засобу. Після оголошення поліцейським результату огляду 1,27 %0 алкоголю у видихаємому повітрі, водій ОСОБА_1 з таким результатом погодилася та розписалася в акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів. Окремо ОСОБА_1 повідомила поліцейським про вживання напередодні шампанського. Відповідно, у поліцейських були відсутні підстави для направлення ОСОБА_1 до медичного закладу для проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння, за умови погодження водія з результатами проведеного поліцейськими огляду на стан алкогольного сп`яніння за допомогою газоаналізатора. Апеляційний суд звертає увагу, що поліцейські неодноразово перепитували чи згодна ОСОБА_1 з результатами огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки за допомогою газоаналізатора та повідомляли про можливість проведення відповідного огляду в закладі охорони здоров`я у разі незгоди. Не знаходять свого обґрунтованого підтвердження і доводи захисника про те, що згода водія ОСОБА_1 з результатами огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки не була добровільною. Щодо доводів апеляційної скарги захисника про відсутність у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп`яніння, які б могли стати підставами для проведення огляду та відсутність оцінки суддею наявності таких ознак, апеляційний суд зазначає, що виявлення та оцінка ознак сп`яніння, які має водій, є суб`єктивним сприйняттям поліцейського, а його дії щодо дотримання вимог «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції». При цьому перебування водія в стані алкогольного сп`яніння підтверджується актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використаням спеціальних технічних засобів. Щодо доводів апеляційної скарги захисника про порушення поліцейськими порядку проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння, апеляційний суд звертає увагу на положення статті 267 КУпАП, відповідно до яких визначено порядок оскарження заходів забезпечення провадження у справах про адміністративне правопорушення, відповідно до яких огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, а також щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, може бути оскаржено заінтересованою особою у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) відносно органу (посадової особи), який застосував ці заходи, або до суду. Отже, у разі незгоди водія ОСОБА_1 з процедурою проведеного поліцейськими огляду на стан алкогольного сп`яніння за допомогою газоаналізатора, він мав право оскаржити заходи забезпечення провадження у справі про адміністративне правопорушення, однак таким правом не скористалася. Є недоречним посилання захисника на практику Верховного Суду, зокрема у справах №№ 522/19196/17, 127/24734/19, 760/26105/21, 214/3461/24, 686/20285/20, 524/7619/17, 686/2324/19, 755/5895/16-а, 524/5533/16-а, 404/679/17, 520/11791/18, 522/19766/19, 308/6189/19, 524/6016/16-а, 761/16140/20, 204/1215/21, оскільки вказані справи стосувалися інших адміністративних правопорушень, кримінальних проваджень, стягнення заборгованості тощо, та у вищевказаних справах Верховний Суд рішень не приймав. Не є релевантним у даному випадку посилання на висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 15.02.2018 у справі № 337/3389/16-а, оскільки наявність навіювання та психологічного тиску з боку поліцейських до водія під час судового розгляду не знайшло свого обґрунтованого підтвердження. З урахуванням встановлених судом обставин, апеляційний суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, її винуватість у вчиненні даного правопорушення підтверджується сукупністю наявних у справі, належних та допустимих доказів, які узгоджуються між собою і сумнівів у їх достовірності не викликають, а доводи апеляційної скарги зводяться до переоцінки встановлених суддею обставин. У зв`язку із наведеним, під час апеляційного перегляду справи за доводами апеляційної скарги захисника ОСОБА_1 адвоката Бреславець М.Г., апеляційним судом не встановлено підстав для скасування постанови судді Шевченківського районного суду м. Харкова від 07.10.2025 та закриття провадження у справі, з підстав, передбачених пунктом 1 частини 1 статті 247 КУпАП. Керуючись статтями 1, 7, 23, 130, 245, 251, 252, 256, 266-267, 276, 278-280, 284, 294, 295 КУпАП, п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 адвоката Бреславець Марини Григорівни залишити без задоволення. Постанову судді Шевченківського районного суду м. Харкова від 07 жовтня 2025 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя Харківського апеляційного суду О.А. Кружиліна