Ухвала КГС ВС № 916/629/25

УХВАЛА 17 лютого 2026 року м. Київ cправа № 916/629/25 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Кондратової І. Д. - головуючої, суддів - Вронської Г. О., Губенко Н. М., розглянув касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Котовський асфальтобетонний завод" на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду (головуючий - Богатир К. В., судді: Поліщук Л. В., Таран С. В.) від 18.09.2025 у справі за позовом Заступника керівника Подільської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області та Південного офісу Держаудитслужби до:

1. Відділу житлово-комунального господарства, будівництва, благоустрою та розвитку інфраструктури Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області;

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Котовський асфальтобетонний завод" про визнання додаткових угод недійсними та стягнення 502 489,83 грн, ВСТАНОВИВ:

1. У лютому 2025 року Заступник керівника Подільської окружної прокуратури в інтересах держави (далі - прокурор) в інтересах держави в особі Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області (далі - позивач 1, Сільська рада) та Південного офісу Держаудитслужби (далі - позивач 2, Держаудитслужба) звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом до Відділу житлово-комунального господарства, будівництва, благоустрою та розвитку інфраструктури Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області (далі - відповідач 1) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Котовський асфальтобетонний завод" (далі - відповідач 2, Товариство, скаржник), в якому просив визнати недійсними укладені між відповідачами додаткові угоди № 1 та № 2 до договору закупівлі та стягнути з Товариства на користь Сільської ради штрафні санкції.

2. Позов обґрунтовано тим, що відповідачами безпідставно продовжено строк дії договору. Прокурор вказував, що обставини непереборної сили, зокрема погіршення погодних умов у грудні місяці, на які вказувало Товариство, могли бути передбачувані на момент укладення договору, а впровадження військового стану на території України вже існували на момент його укладення; часткове виконання договору у визначені терміни, до 31.12.2023, є підтвердженням можливості виконання робіт у строки, не зважаючи на погодні умови або військову агресію; документальне підтвердження об`єктивних обставин, що спричинили продовження строку дії договору, були відсутні, що свідчить про незаконність укладених між відповідача додаткових угод та наявність підстав для визнання їх недійсними. 3. 04.06.2025 Господарський суд Одеської області ухвалив рішення, яким у задоволенні позову відмовив повністю.

4. Суд першої інстанції виходив з того, що додаткові угоди № 1 від 29.12.2023 та № 2 від 07.05.2024 до договору № 66 від 23.10.2023 були укладені сторонами на підставі об`єктивних обставин, які підтверджуються належними доказами, є обґрунтованими та відповідають вимогам пункту 4 частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" та підпункту 4 пункту 19 Особливостей, визначених постановою Кабінету міністрів України від 12.10.2022 № 1178. Суд також вказав, що вимога щодо стягнення з Товариства штрафних санкцій в сумі 502 489,83 грн у цьому випадку є похідною від вимоги про визнання недійсними додаткових угод № 1, № 2 до договору, тому також не підлягає задоволенню. 5. 18.09.2025 Південно-західний апеляційний господарський суд ухвалив постанову, якою апеляційну скаргу прокурора задовольнив, а рішення Господарського суду Одеської області від 04.06.2025 скасував та прийняв нове рішення про задоволення позову повністю; визнав недійсними додаткові угоди № 1 від 29.12.2023 та № 2 від 07.05.2024 до договору закупівлі № 66 від 23.10.2023, укладені між відповідачами; стягнув з Товариства штрафні санкції у сумі 502 489,83 грн та стягнув з відповідачів судовий збір за розгляд справи в суді першої та апеляційної інстанцій.

6. Суд апеляційної інстанції виходив з того, що ні на момент укладення оскаржуваних додаткових угод, ні на момент розгляду справи судом першої інстанції, відповідачами не було доведено наявність виключних обставин, за яких можливо продовжити строки виконання підрядних робіт, а тому порушено вимоги закону щодо порядку укладення таких додаткових угод. При цьому, визнаючи недійсною додаткову угоду № 1, суд виходить з того, що хоч цією додатковою угодою і не були продовжені строки виконання підрядних робіт, але нею були вчинені дії з метою подальшого продовження такого строку виконання робіт, адже сторони погодили новий строк дії договору та здійснили погодження нового плану фінансування робіт, перенісши фінансування невиконаних у 2023 році робіт на 2024 рік, тобто сторонам було достеменно відомо, що відповідні роботи на суму 4 467 257,71 грн не будуть виконані у 2023 році та строк їх виконання буде перенесено на 2024 рік. 7. 13.10.2025 Товариство звернулося до Верховного Суду через підсистему "Електронний суд" з касаційною скаргою, в якій просило скасувати постанову суду апеляційної інстанції від 18.09.2025 (за результатами перегляду апеляційної скарги на рішення Господарського суду Одеської області від 04.06.2025), а також скасувати арешт, накладений на грошові кошти Товариства в розмірі 502 489,83 грн, шляхом скасування постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 24.06.2025 (про скасування ухвали Господарського суду Одеської області від 05.05.2025, якою було скасовано забезпечення позову). 8. 05.11.2025 Верховний Суд постановив ухвалу, якою відмовив у відкритті касаційного провадження у цій справі за касаційною скаргою Товариства в частині оскарження постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 24.06.2025, а касаційну скаргу в частині оскарження постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 18.09.2025 - залишив без руху.

9. Верховний Суд встановив скаржнику строк десять днів з дня вручення ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, а саме визначення підстави (підстав), на якій (яких) подається касаційна скарга відповідно до частини другої статті 287 ГПК України та наведення відповідного їх обґрунтування. 10. 17.11.2025 скаржник подав до Верховного Суду через підсистему "Електронний суд" заяву про усунення недоліків, до якої додав уточнену редакцію касаційної скарги на оскарження постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 18.09.2025. 11. 04.12.2025 Верховний Суд постановив ухвалу, якою касаційну скаргу не прийняв до розгляду та повернув Товариству відповідно до частини другої та пункту 4 частини четвертої статті 292 ГПК України з огляду на те, що скаржник скористався правом на усунення недоліків касаційної скарги, проте не виконав вимоги ухвали Верховного Суду від 05.11.2025 у справі № 916/629/25, а саме конкретно не визначив підстави для оскарження постанови в касаційному порядку відповідно до частини другої статті 287 ГПК України. 12. 28.01.2026 Товариство повторно звернулося до Верховного Суду через підсистему "Електронний суд" з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції від 18.09.2025 й залишити рішення суду першої інстанції в силі. Скаржник також просить поновити строк на касаційне оскарження постанови суду апеляційної інстанції. 13. 03.02.2026 Заступник керівника Одеської обласної прокуратури подав до Верховного Суду через підсистему "Електронний суд" заперечення проти відкриття касаційного провадження. В обґрунтування зазначив, що скаржник уже скористалось своїм правом касаційного оскарження постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 18.09.2025 у цій справі, як і правом на усунення недоліків касаційної скарги, а подання клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження майже через 2 місяці з дня повернення Верховним Судом попередньої касаційної скарги (04.12.2025) та 4 місяці з дня винесення оскаржуваної постанови (яка навіть є виконаною на теперішній час у повному обсязі), суперечить принципу юридичної визначеності, рівності усіх учасників судового процесу та неприпустимості зловживання процесуальними правами. З огляду на зазначене прокурор просить відмовити у задоволенні клопотання Товариства про поновлення строку на касаційне оскарження, а також відмовити у відкритті касаційного провадження у цій справі.

14. Верховний Суд перевірив форму і зміст касаційної скарги та дійшов висновку про залишення скарги без руху з огляду на таке.

15. Відповідно до частини першої статті 288 ГПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

16. Строк на касаційне оскарження постанови суду апеляційної інстанції від 18.09.2025 (повний текст якої складено 23.09.2025), встановлений у частині першій статті 288 ГПК України, закінчився 13.10.2025, касаційну скаргу подано 28.01.2026, тобто з пропуском строку на108 днів (3 місяці 16 днів) .

17. За приписами частини другої статті 288 ГПК України, учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

18. Повний текст оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції скаржник отримав 25.09.2025 о 08:02 в електронному кабінеті, що підтверджується довідкою про доставку документа в кабінет Електронного суду, сформованою Верховним Судом 13.02.2026, тому перебіг двадцятиденного строку, визначеного частиною другою статті 288 ГПК України закінчився 15.10.2025, тобто касаційну скаргу подано з пропуском і цього строку (106 днів).

19. В обґрунтування поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження скаржник зазначає, що пропуск скаржником строку на касаційне оскарження зумовлено насамперед фактом повернення попередньої касаційної скарги через не усунення недоліків касаційної скарги представником відповідача - адвокатом Горбом С. А. Після не усунення недоліків касаційної скарги та її повернення скаржникові попередній представник Товариства - адвокат Горб С. А. відмовився повторно звертатись до Верховного Суду із новою касаційною скаргою, яка б повністю відповідала вимогам ГПК України, то уповноваженими представниками Товариства було вирішено готувати таку касаційну скаргу силами штатних працівників або із залученням іншого адвоката. Натомість, Товариство, виконуючи цілу низку публічних закупівель, ухвалило рішення про необхідність отримання можливості бронювання своїх працівників у майбутньому і у листопаді 2025 року розпочало тривалу методичну роботу з формування пакету документів, необхідних для надання до Одеської обласної державної (військової) адміністрації для отримання статусу підприємства, критично важливого для задоволення потреб територіальних громад Одеської області. З огляду на постійну завантаженість підприємства та його працівників підготовка вказаного пакету документів зайняла непропорційно набагато більше часу, ані ж могло б бути. Усі штатні працівники та підрозділи Товариства здійснювали діяльність, безпосередньо спрямовану на якнайшвидшу підготовку та доопрацювання пакету документів для надання до Одеської обласної державної (військової) адміністрації, оскільки не продовження статусу критично важливого підприємства неминуче тягнутиме за собою повну зупинку діяльності підприємства. Лише після опрацювання всіх питань, спрямованих на подальшу стабільну діяльність підприємства, Товариство змогло повернутись до питання підготовки касаційної скарги у справі № 916/629/25. Вказані причини у своїй сукупності обумовили звернення позивача до суду із пропуском строку на касаційне оскарження, що встановлений ГПК України, водночас, наведені причини, на думку Товариства, є поважними та підтверджуються відповідними документами.

20. Відповідно до частини першої статті 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

21. Згідно з частиною першою статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

22. Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.

23. Зі змісту наведеної правової норми вбачається, що законодавець не передбачив обов`язок суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню.

24. Таким чином, для поновлення процесуального строку суд має встановити наявність об`єктивно непереборних обставин, які перешкоджали вчасному зверненню зі скаргою на судове рішення, у зв`язку з чим заявник має довести суду їх наявність та непереборність, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків.

25. Також процесуальним законодавством не передбачено, що у випадку повторного подання касаційної скарги учасник справи має безумовне право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження.

26. Згідно із пунктом 6 частини другої статті 42 ГПК України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

27. Звернення з касаційною скаргою є суб`єктивною дією скаржника, який зацікавлений у касаційному перегляді судового рішення та залежить від його волевиявлення.

28. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (частина третя статті 13 ГПК України).

29. Частиною четвертою статті 13 ГПК України унормовано, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

30. Касаційну скаргу скаржник подав до суду касаційної інстанції 28.01.2026, тобто зі значним порушенням встановленого ГПК України строку на касаційне оскарження, зокрема, більше 3-х місяців після закінчення строку на касаційне оскарження з дня вручення оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції.

31. Верховний Суд зазначає, що наведені у касаційній скарзі обставини для поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження відносяться до організаційних питань внутрішньої діяльності скаржника, мають суб`єктивний характер, залежать від його волевиявлення та не свідчать про існування об`єктивно непереборних причин неподання належним чином оформленої касаційної скарги у встановлений законом строк.

32. Таким чином заявник не навів достатнього обґрунтування поважності причин пропуску встановленого законом строку на касаційне оскарження.

33. З огляду на зазначене, Верховний Суд дійшов висновку що причини, викладені у клопотанні, не є поважними та об`єктивно непереборними і не пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами.

34. З огляду на те, що скаржник пропустив 20-денний строк, протягом якого має право на поновлення строку, а наведені у клопотанні підстави визнані Верховним Судом неповажними, касаційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням скаржнику строку для наведення, за наявності, інших поважних підстав пропуску встановленого процесуального строку на касаційне оскарження.

35. Верховний Суд також установив, що касаційна скарга не відповідає вимогам, викладених у пункті 2 частини четвертої статті 290 ГПК України, який визначає, що до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

36. Вирішуючи питання щодо обов`язку скаржника сплатити судовий збір у встановлених порядку і розмірі, суд виходить з того, що правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України "Про судовий збір" № 3674-VI від 08.07.2011.

37. Згідно з частиною першою статті 4 цього Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

38. За подання касаційної скарги на рішення суду ставки судового збору встановлюються у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги від розміру оспорюваної суми (підпункт 7 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір").

39. Ставка судового збору за подання позовної заяви майнового характеру становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

40. Частиною другою статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру судовий збір справляється у розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

41. Частиною третьою статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

42. Відповідно до частини третьої статті 6 Закону України "Про судовий збір" за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

43. Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" з 1 січня було встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 3 028,00 грн.

44. Предметом позову у цій справі є три позовні вимоги, а саме одна вимога майнового характеру про стягнення 502 489,83 грн та дві вимоги немайнового характеру.

45. Відповідно до вимог касаційної скарги, заявник за подання касаційної скарги повинен був сплатити судовий збір у розмірі 21 749,36 грн, який розраховано таким чином: ((502 489,83 * 1,5%) + 3 028,00 * 2 (вимоги немайнового характеру) * 200% * 0,8).

46. До касаційної скарги скаржник додав документ, що підтверджує сплату судового збору у розмірі 18 738,48 грн, що на 3 010,88 грн менше, тому заявнику необхідно доплатити зазначену суму судового збору.

47. З огляду на зазначене касаційна скарга також підлягає залишенню без руху на підставі частини другої статті 292 ГПК України для надання строку на усунення встановлених недоліків у частині сплати судового збору.

48. Згідно з частиною другою статті 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

49. Відповідно до частини другої статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Керуючись нормами статей 119, 174, 234, 288, пункту 2 частини четвертої статті 290, частини другої статті 292 ГПК України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Котовський асфальтобетонний завод" на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 18.09.2025 у справі № 916/629/25 залишити без руху.

2. Встановити скаржнику строк десять днів з дня вручення ухвали для усунення недоліків касаційної скарги таким способом: - навести, за наявності, інші підстави для поновлення строку на касаційне оскарження постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 18.09.2025 у справі № 916/629/25; - надати суду документ, що підтверджує доплату судового збору у розмірі 3 010,88 грн; - заяву, подану на виконання приписів цієї ухвали, надіслати іншим учасникам справи, надавши суду докази з урахуванням положень статті 42 ГПК України.

3. Роз`яснити скаржнику, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали в частині наведення інших підстав для поновлення строку на касаційне оскарження Суд відмовить у відкритті касаційного провадження у справі; у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали в іншій частині, касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута скаржнику. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню. Головуюча І. Кондратова Судді Г. Вронська Н. Губенко