Постанова 4856 № 560/13447/24

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 560/13447/24 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Печений Є.В. Суддя-доповідач - Шидловський В.Б. 17 лютого 2026 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Шидловського В.Б. суддів: Сапальової Т.В. Капустинського М.М. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 10 червня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до НОМЕР_1 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_2 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до НОМЕР_1 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_2 ), в якому просив: визнати протиправною бездіяльність НОМЕР_1 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_2 ) щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 в 2017 року підйомної допомоги в розмірі місячного грошового забезпечення; зобов`язати НОМЕР_1 прикордонний загін (військова частина НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 підйомну допомогу за 2017 рік в розмірі місячного грошового забезпечення. Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 10 червня 2025 року у задоволенні позову відмовлено. Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального права, неповноти з`ясування обставин справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції у відповідній частині та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. 05 листопада 2025 року до суду надійшов відзив на апеляційну скаргу від відповідача, в якому останній вказав на безпідставності доводів апеляційної скарги, у зв`язку із чим просив залишити рішення суду першої інстанції без змін. Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог п.3 ч.1 ст.311 КАС України. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків. Як встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 проходив військову службу в Державній прикордонній службі України. Наказом Ректора Національної академії Державної прикордонної служби України ім.Б.Хмельницького від 06 червня 2024 року № 617-ос звільнено за підпунктом «д» (у зв`язку із звільненням з полону) пункту 3 частини п`ятої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» в запас майора ОСОБА_1 . Наказом Ректора Національної академії Державної прикордонної служби України ім.Б.Хмельницького від 10 червня 2024 року № 635-ос майора ОСОБА_1 виключено із списків особового складу та всіх видів забезпечення з 17 червня 2024 року. ОСОБА_1 у період з 18 травня 2017 року по 12 червня 2017 року проходив військову службу та перебував на грошовому забезпеченні у НОМЕР_1 прикордонному загоні (військова частина НОМЕР_2 ). Згідно інформації зазначеної в особистій картці грошового забезпечення за 2017 рік ОСОБА_1 був призначений та приступив до виконання обов`язків за посадою начальника ВПС « ІНФОРМАЦІЯ_1 » НОМЕР_1 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_2 ) з 18 травня 2017 року відповідно до наказу № 102-ос від 18 травня 2017 року. Прибув з військової частини НОМЕР_3 АДРЕСА_1 . Як вбачається з архівних відомостей особистої картки грошового забезпечення за 2017 рік, відповідачем не було здійснено нарахування та виплату ОСОБА_1 підйомної допомоги, у зв`язку з переїздом на нове місце військової служби в інший населений пункт у зв`язку з призначенням на військову посаду. Позивач вважає, що під час проходження військової служби відповідачем протиправно ненараховано та невиплачено в 2017 року підйомну допомогу в розмірі місячного грошового забезпечення, а тому, звернувся до суду за захистом порушених прав. Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з безпідставності заявлених позовних вимог. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції по суті спору, виходячи з наступного. Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Положеннями ч.2 ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України визначає Закон України від 25 березня 1992 року № 2232-XII "Про військовий обов`язок і військову службу" (далі - Закон №2232-XII). Згідно із частиною першою статті 4 Закону №2232-XII, Збройні Сили України та інші військові формування комплектуються військовослужбовцями шляхом: призову громадян України на військову службу; прийняття громадян України на військову службу за контрактом. Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі визначає Закон України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон № 2011-XII). Частиною третьою статті 9-1 Закону №2011-XII визначено, що при переїзді військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом, а також тих, хто перебуває на кадровій військовій службі та військовій службі за призовом осіб офіцерського складу, на нове місце військової служби в інший населений пункт, у зв`язку з призначенням на військову посаду, зарахуванням до військового навчального закладу, термін навчання в якому становить не менше шести місяців, або у зв`язку з передислокацією військової частини їм виплачується: 1) підйомна допомога в розмірі місячного грошового забезпечення на військовослужбовця і 50 відсотків місячного грошового забезпечення на кожного члена сім`ї військовослужбовця, який переїжджає з ним на нове місце військової служби; 2) добові, встановлені Кабінетом Міністрів України для працівників, які перебувають у відрядженні, за кожний день перебування в дорозі на військовослужбовця та кожного члена сім`ї військовослужбовця, який переїжджає разом з ним. Більш детально умови та порядок виплати підйомної допомоги військовослужбовцям Державної прикордонної служби України унормовано в Інструкції, затвердженій наказом Міністерства внутрішніх справ від 19.08.2016 №848 (далі - Інструкція №848), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14 вересня 2016 р. за № 1249/29379. Пунктом 1 Інструкції №848 передбачено, що військовослужбовцям, які проходять військову службу за контрактом або перебувають на кадровій військовій службі та військовій службі за призовом осіб офіцерського складу (далі - військовослужбовці), що переїхали на нове місце військової служби в інший населений пункт у зв`язку з призначенням на військову посаду, зарахуванням до військового навчального закладу, строк навчання в якому становить не менше шести місяців, або у зв`язку з передислокацією органу (підрозділу) Державної прикордонної служби України (далі - орган (підрозділ) Держприкордонслужби), виплачується підйомна допомога в розмірі місячного грошового забезпечення. У силу пункту 3 Інструкції №848, підйомна допомога в порядку і розмірах, передбачених пунктами 1 і 2 цієї Інструкції, також виплачується: військовослужбовцям, які після закінчення підготовки в навчальних центрах Державної прикордонної служби України, до яких вони були прийняті на військову службу за контрактом на посади рядового, сержантського і старшинського складу, призначені на посади в органи (підрозділи) Держприкордонслужби, за умови, що ці органи (підрозділи) дислоковані в інших населених пунктах, ніж навчальні центри; військовослужбовцям, зарахованим на навчання до Національної академії Державної прикордонної служби України імені Б. Хмельницького (далі - Національна академія) зі строком навчання не менше шести місяців без збереження посад за попереднім місцем служби, за умови якщо попереднє місце служби до зарахування в Національну академію знаходилось в іншому населеному пункті; особам офіцерського складу, які закінчили Національну академію або інші вищі військові навчальні заклади з присвоєнням первинного офіцерського звання та призначені на посади в органи (підрозділи) Держприкордонслужби, дислоковані в інших населених пунктах, ніж вищі військові навчальні заклади. Отже, наведені вище приписи Інструкції визначають коло осіб, яким виплачується підйомна допомога в розмірі місячного грошового забезпечення, порядок і умови її виплати. Пунктом 4 Інструкції №8484, передбачено, що виплата військовослужбовцям підйомної допомоги та добових здійснюється за новим місцем військової служби (місцем навчання) за їх рапортом на підставі наказу начальника (командира) органу Держприкордонслужби, а начальнику (командиру) - на підставі наказу начальника (командира) вищого рівня із зазначенням у ньому суми, належної до виплати підйомної допомоги. У наказі зазначаються дата й номер наказу про призначення військовослужбовця на посаду (зарахування на навчання), дата, коли він приступив до виконання обов`язків за посадою (дата прибуття на нове місце дислокації органу Держприкордонслужби, підрозділу органу Держприкордонслужби), населений пункт (місце проживання), з якого вибув військовослужбовець, та населений пункт, до якого він прибув, інформація щодо переїзду членів його сім`ї, а також чи є дружина (чоловік) військовослужбовцем. Відповідно до пункту 14 Інстукції №848, виплата підйомної допомоги та добових здійснюється, якщо звернення щодо їх отримання надійшли протягом трьох років з дня виникнення права на їх отримання. Дослідивши матеріали справи, колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції, що позивач до НОМЕР_1 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_2 ) з рапортом (зверненням) про отримання підйомної допомоги не звертався, а тому, у відповідача відсутні правові підстави для здійснення такої виплати. Враховуючи викладене, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про необґрунтованість заявлених позовних вимог та відсутність правових підстав для їх задоволення. Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. Колегія суддів також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційних скарг висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення. Згідно із п.1 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Відповідно до ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд У Х В А Л И В : апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 10 червня 2025 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає. Головуючий Шидловський В.Б. Судді Сапальова Т.В. Капустинський М.М.