Постанова Херсонський апеляційний суд № 650/4836/24

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Постанова Іменем України 17 лютого 2026 року м. Херсон справа № 650/4836/24 провадження № 22-ц/819/228/26 Херсонський апеляційний суд у складі колегії суддів з розгляду цивільних справ: головуючого Радченка С.В., суддів: Воронцової Л.П., Склярської І.В. розглянувши в порядку спрощеного письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» на рішення Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 22 жовтня 2025 року, ухваленого під головуванням судді Сікори О.О., у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, ВСТАНОВИВ: Короткий зміст вимог і рішення суду першої інстанції В жовтні 2024 року року ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ»звернулося до суду із зазначеним позовом, посилаючись на ту обставину, що 12 вересня 2021 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 780842591 у формі електронного документа, підписаного відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором MNV7WG79. Після заповнення відповідачем заявки на отримання кредиту на офіційному вебсайті кредитодавця www.moneyveo.ua та проходження електронної ідентифікації, кредитодавець надав відповідачу грошові кошти у сумі 18 670 грн, які були перераховані 12 вересня 2021 року на банківську картку № НОМЕР_1 , що належить відповідачу. Факт зарахування коштів підтверджується копіями платіжних доручень і довідкою АТ «ТАСКОМБАНК». Відповідно до умов договору, позичальник зобов`язувався повернути кредит до 12 жовтня 2021 року та сплатити проценти за користування коштами, які нараховувались за дисконтною ставкою 0,55 % на день (200,75 % річних), а у разі прострочення - за базовою ставкою 1,98 % на день (722,70 % річних). Втім, відповідач не виконав узятих на себе договірних зобов`язань, кредит не повернув, відсотки сплачував нерегулярно, у зв`язку з чим виникла прострочена заборгованість. Первісний кредитор - ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» - 14 грудня 2021 року відступив право грошової вимоги за цим кредитом на користь ТОВ «Таліон Плюс» на підставі договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року та витягу з реєстру прав вимоги №

164. Надалі 31 липня 2023 року ТОВ «Таліон Плюс» передало це право ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» згідно з договором факторингу № 05/0820-01 від 05 серпня 2020 року та витягом з реєстру прав вимоги №

10. У подальшому, 20 серпня 2024 року, ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» передало право грошової вимоги до ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» за договором факторингу № 200824 та актом приймання-передачі реєстру боржників, унаслідок чого саме позивач набув статус нового кредитора. Станом на день подання позову загальна сума заборгованості за кредитним договором № 780842591 становить 86 771,13 грн, з яких 18 670 грн - основний борг, а 68 101,13 грн - заборгованість за нарахованими відсотками, яку просили стягнути з відповідача разом із судовими витратами. Рішенням Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 22 жовтня 2025 року в задоволенні позову відмовлено. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з їх не обгрунтованості, а саме, що позивач не довів належного переходу до нього права грошової вимоги за кредитним договором та подані документи не підтверджують виникнення у нього правових підстав для звернення з цим позовом. Короткий зміст вимог апеляційної скарги та доводи особи, яка подала апеляційну скаргу. Не погодившись з таким рішення суду, ТОВ «Юніт Капітал» звернулося з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просили рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким позов задовольнити в повному обсязі. Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції помилково дійшов висновку про відмову у задоволенні позову через неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи. Вказує, що суд першої інстанції не звернув уваги на те, що договори факторингу укладені між первісними кредиторами та в подальшому з ТОВ «Юніт Капітал» у відповідності до вимог чинного законодавства, а тому останнє має право грошової вимоги до відповідача. Доводи осіб, які подали відзив (заперечення) на апеляційну скаргу Письмового відзиву на апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції не надходило. Фактичні обставини справи Встановлено, що 12 вересня 2021 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №780842591. Відповідно до умов зазначеного договору, ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» зобов`язалось надати позичальнику кредитні кошти у сумі 18 670 грн строком на 30 днів, а позичальник - повернути суму кредиту та сплатити проценти за користування коштами відповідно до умов договору. На підтвердження виконання умов договору позивачем подано платіжну інструкцію № fcc07c8c-1e52-4a16-a5cf-30562409ad73 від 12 вересня 2021 року, відповідно до якої грошові кошти у сумі 18 670 грн перераховано на рахунок відповідача. До матеріалів справи також долучено електронне повідомлення АТ «ТАСКОМБАНК» про успішне зарахування коштів на рахунок відповідача. 28 листопада 2018 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (клієнт) та ТОВ «Таліон Плюс» (фактор) укладено договір факторингу №28/1118-01. В подальшому між зазначеними сторонами укладались додаткові угоди, якими строк дії договору було продовжено: №19 від 28 листопада 2019 року, №26 від 31 грудня 2020 року, №27 від 31 грудня 2021 року, №31 від 31 грудня 2022 року та №32 від 31 грудня 2023 року. Строк дії договору продовжено до 31 грудня 2024 року. Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги №164 від 14 грудня 2021 року, до договору факторингу №28/1118-01, ТОВ «Таліон Плюс» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №780842591 на суму 55 614,41 грн. 05 серпня 2020 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу №05/0820-01. Додатковими угодами №2 від 03 серпня 2021 року та №3 від 30 грудня 2022 року строк дії зазначеного договору продовжено до 30 грудня 2024 року. Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги №10 від 31 липня 2023 року, до договору факторингу №05/0820-01, право грошової вимоги до ОСОБА_1 на суму 86 771,13 грн перейшло від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс». 20 серпня 2024 року між ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» (клієнт) та ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» (фактор) укладено договір факторингу №200824. Відповідно до акта приймання-передачі реєстру боржників та витягу з реєстру боржників за договором факторингу №200824 від 20 серпня 2024 року, від ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» до ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №780842591 у сумі 86 771,13 грн. Згідно з розрахунком заборгованості, поданим позивачем, загальний розмір заборгованості відповідача за кредитним договором №780842591 становить 86 771,13 грн, з яких 18 670 грн - основна сума боргу, 68 101,13 грн - нараховані проценти за користування кредитом. Позиція апеляційного суду Згідно частини першої ст.368 ЦПК України, в апеляційному суді справа розглядається за правилами розгляду справ у суді першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням ст. 369 цього Кодексу. Відповідно до ч.1 ст. 369 ЦПК України, апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. За частиною третьою ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Враховуючи, що ціна позову в даній справі є меншою тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, її розгляд здійснюється у письмовому провадженні, без виклику сторін. Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає апеляційну скаргу такою, що підлягає задоволенню, з огляду на таке. За змістом частини першоїстатті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (стаття 5 ЦПК України). Згідно з пунктом 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Відповідно достатті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. За частиною першою статті 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. Відповідно до частини першої статті 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Таким чином, у ЦК України встановлена можливість замінити кредитора у зобов`язанні шляхом відступлення права вимоги новому кредитору, вчинивши відповідний правочин у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким відступається. Відповідно до статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає. Згідно зі статтею 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається. Відповідно до статті 1079 ЦК України, сторонами у договорі факторингу є фактор і клієнт. Клієнтом у договорі факторингу може бути фізична або юридична особа, яка є суб`єктом підприємницької діяльності. Фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції. Як вбачається з матеріалів справи, 28 листопада 2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ТАЛІОН ПЛЮС» та Товариством з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» було укладено договір факторингу № 28/1118-01, строк дії якого закінчується 28 листопада 2019 року. Пунктом 4.1. вказаного договору, передбачено, що право вимоги переходить від клієнта до фактора в день підписання сторонами реєстру прав вимог, по формі встановленій у відповідному додатку до договору. Підписанням Реєстру прав вимоги сторони засвідчують передачу права вимоги до боржників в повному обсязі, за відповідним реєстром права вимоги. 28 листопада 2019 року, укладено Додаткову угоду № 19 до зазначеного Договору факторингу № 28/1118-01, якою строк його дії продовжено до 31 грудня 2020 року. 31 грудня 2020 року укладено Додаткову угоду № 26 до Договору факторингу №28/1118-01 та викладено його в новій редакції, згідно з якою сторони визначили, що «право вимоги права грошових вимог клієнта до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому; предметом цього Договору в редакції від 31 грудня 2020 року є відступлення прав вимоги, зазначені у відповідних реєстрах, в тому числі і щодо вимог, які виникнуть у клієнта в майбутньому; строк дії договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018року продовжено до 31.12.2021 року (а.с. 27). В подальшому сторони договору факторингу уклали додаткові угоди, а саме: № 27 від 31 грудня 2021 року, відповідно до якої строк дії договору продовжено до 31.12.2022 року (а.с.45); №31 від 31 грудня 2022 року, якою строк дії договору продовжено до 31.12.2023 року (а.с. 46); №32 від 31 грудня 2023 року, продовживши строк дії договору до 31.12.2024 року (а.с.47). Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги №164 від 14 грудня 2021 року, до договору факторингу №28/1118-01, ТОВ «Таліон Плюс» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №780842591 на суму 55 614,41 грн. 05 серпня 2020 року між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» укладено Договір факторингу № 05/0820-01, строк якого закінчується 04 серпня 2021 року (а.с.50-52). За п.4.1 цього договору передбачено, що право вимоги переходить від клієнта до фактора з моменту підписання ними відповідного реєстру прав вимог, по формі встановленій у відповідному додатку. Форма реєстру прав вимог також підписана сторонами договору факторингу від 05 серпня 2020 року (а.с.53). З урахуванням додаткових угод до договору факторингу №05/0820-01 від 05.08.2020 року (№2 від 03.08.2021 року; №3 від 30.12.2022 року) строк дії договору продовжено до 30.12.2024року включно. Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги №10 від 31 липня 2023 року, до договору факторингу №05/0820-01, право грошової вимоги до ОСОБА_1 на суму 86 771,13 грн перейшло від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс». 28.10.2024 року між ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» та ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» було укладено договір факторингу №28/10/24-У, предметом якого є зобов`язання фактора передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт має відступити право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов`язання (суму позики) плату за позикою ( проценти за користування позикою та проценти на прострочну суму позики), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, праов на одержання яких належить клієнту. Перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами Акта прийому-передачі реєстру боржників згідно з додатком № 2 до договору, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їхніми печатками акт прийому-передачі підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості (п.1.2). В цей же день, ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ», згідно умов укладеного Договору, отримало реєстр боржників від 28.10.2024 року, в тому числі щодо кредитного договору від 390465713 від 10.02.2020, укладеного між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 . Із наведених обставин справи вбачається, що відбулася заміна кредитодавця, на підставі укладених договорів, а тому до ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» перейшло право вимоги за кредитним договором № 780842591 від 12.09.2021 року, укладеного між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 . Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позову у зв`язку із недоведеністю переходу прав вимоги не звернув увагу на п. 1.3; п.1.4; 4.1 Договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, в яких сторонами визначено, що таке право вимоги, борг та порядок відступлення права вимоги та не звернув уваги, що право вимоги переходить від клієнта до фактора в день підписання сторонами реєстру прав вимог, по формі, яка затверджена сторонами договору. Відповідно до п.п.5.3.3 договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року фактор ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» має право розпоряджатися правом вимоги на свій власний розсуд, в тому числі відступати право вимоги на користь третіх осіб. Таким чином, договором передбачено право ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» відступити право вимоги за кредитними договорами. Частиною 1 статті 1078 ЦК України встановлено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Відповідно до п.п.1.3. договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року під правом вимоги розуміється всі права клієнта за кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому. Розділом 2 вищезазначеного договору регламентовано порядок відступлення права вимоги: згідно п.4.1. право вимоги переходить від клієнта до фактора в день підписання сторонами реєстру прав вимог по формі, встановленій у відповідному додатку. Підписання реєстру прав вимоги сторони засвідчують передачу права вимоги до боржників в повному обсязі, за відповідним реєстром права вимоги. Надана копія договору факторингу № 28/1118-01від 28 листопада 2018 року містить підписи сторін, які підтверджують укладення договору та перехід права вимоги від клієнта, ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА», до фактора ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС», а в подальшому до ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС», який відступив право вимоги до відповідача ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ». При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України). У постанові Верховного Суду від 07 січня 2026 року у cправі № 727/2790/25 зазначено, що: допускається відступлення за договором факторингу наявної вимоги та майбутньої вимоги. При цьому для розмежування прав грошової вимоги, що може відступатися на підставі договору факторингу обрано різні критерії. Зокрема, для: (а) наявної вимоги - це строк платежу; (б) майбутньої вимоги - це момент виникнення. Різність критеріїв, які покладені в виокремлення видів, створює складнощі у розумінні як наявної, так і майбутньої вимоги; наявна вимога - це право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (частина перша статті 1078 ЦК України). Втім очевидно, що строк платежу визначає не існування, а тільки можливість здійснення права грошової вимоги. І, звісно, що наявні грошові вимоги не вичерпуються тими, строк платежу яких настав. Оскільки якщо зробити протилежний висновок, то в категорію майбутніх вимог слід віднести будь-які інші права грошової вимоги, навіть ті які існують в зобов`язанні, але їх здійснення залежить від настання умови чи спливу строку. Саме тому до наявних вимог потрібно віднести й «недозрілі» грошові вимоги. «Недозріла» вимога - це різновид наявної вимоги, тобто право грошової вимоги, можливість здійснення якого залежить від настання умови чи спливу строку платежу. Як наслідок наявна та недозріла вимога існують до або в момент укладення договору факторингу; майбутня вимога - це право грошової вимоги, що виникне в майбутньому (частина перша статті 1078 ЦК України), тобто майбутніми мають кваліфікуватися такі права грошової вимоги, що «з`явилися» із тих чи інших договорів, укладених після договору факторингу; Таким чином висновок суду першої інстанції про те, що у позивача відсутнє належне право вимоги до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором №780842591 від 12.09.2021 року є помилковим, таким, що не відповідає фактичним обставинам справи. Суд не врахував, що в даному випадку, умовами договору передбачено перехід прав вимоги саме з моменту підписання сторонами реєстру прав вимог. Крім того, відповідачем не спростовано право позивача на стягнення заборгованості відповідно до договору факторингу. Щодо стягнення заборгованості за кредитним договором, колегія суддів виходить з наступного. Згідно зістаттею 526 ЦК Українизобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно достатті 611 ЦК Україниу разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Відповідно до ч. 1 ст.104 8та ч. 1 ст.1054 ЦК Україникредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюється договором. Отже, припис абзацу 2 ч.1 ст.1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Після спливу визначеного договором строку кредитування право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. За змістом ч.1ст. 627 ЦК України відповідно достатті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України). Як вбачається з матеріалів справи, 12 вересня 2021 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 780842591 у формі електронного документа, підписаного відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором MNV7WG79. Після заповнення відповідачем заявки на отримання кредиту на офіційному вебсайті кредитодавця www.moneyveo.ua та проходження електронної ідентифікації, кредитодавець надав відповідачу грошові кошти у сумі 18 670 грн, які були перераховані 12 вересня 2021 року на банківську картку № НОМЕР_1 , що належить відповідачу. Факт зарахування коштів підтверджується копіями платіжних доручень і довідкою АТ «ТАСКОМБАНК». Відповідно до п.4.2, строк дії цього договору, вказаний в п.1.2 договору, продовжується на весь період, протягом якого сторони здійснюють свої права і виконують свої обов`язки за цим договором та визначається період від дати отримання позичальником кредиту до фактичної дати повернення кредиту, процентів за Дисконтною або Базовою процентними ставками, компенсації, яка має бути сплачена у разі невиконання умов договору (пені) та інших нарахувань, передбачених договором. Пунктом 4.3, сторони погодили, що проценти, нараховані після закінчення строку надання кредиту, визначеного в п.1.2 цього договору, є процентами в розумінні ч.2 ст.625 ЦК України. Згідно з п.4.1 невід`ємною частиною цього договору є «Правила надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту «Смарт» Товариства з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА». Уклавши цей договір позичальник підтверджує, що він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно дотримуватись Правил, текст яких розміщений на сайті товариства www.moneyveo.ua. Як вбачається з укладеного договору, позичальник має сплачувати, визначені у Договору кредитодавцю відсотки за користування кредитом. Відповідно до п. 1.9 Договору на період строку, визначеного п. 1.7 Договору, нарахування процентів за користування кредитом здійснюється за Дисконтною процентною ставкою у розмірі 0,55 % від суми кредиту за кожний день користування кредитом. Відповідно до п. 1.9.2 Договору, за умови продовження строку Дисконтного періоду, нарахування процентів за користування кредитом здійснюється за Індивідуальною процентною ставкою у розмірі 1,38 % від суми кредиту за кожний день користування кредитом. Відповідно до п.1.9.3 зазначеного договору, у випадку користування кредитом понад строк, встановлений п.1.7 договору, умови щодо нарахування процентів за дисконтною процентною ставкою скасовуються і до взаємовідносин між сторонами застосовується Базова процентна ставка в розмірі 1,98 відсотків від суми кредиту за кожний день користування кредитом, відповідно до чого позичальник зобов`язується сплатити товариству різницю між фактично сплаченими процентами за дисконтною та нарахованою Базовою процентними ставками за весь строк користування кредитом (від дати отримання кредиту до фактичної дати його повернення). Таким чином, колегія суддів вважає, що позивачем доведено розмір нарахованих процентів в сумі 68 101,13 грн, з огляду на погоджені сторонами умови кредитування. Також не спростованою відповідачем є заборгованість за тілом кредиту в сумі 18 670 грн. Відповідач у добровільному порядку нараховану заборгованість за кредитним договором № 780842591 від 12.09.2021 року не погасив. З урахуванням конкретних обставин даної справи, суд апеляційної інстанції вважає, що позивачем доведено розмір існуючої заборгованості за кредитом, оскільки в ході розгляду справи було встановлено обставини погодження між сторонами всіх істотних умов кредитного договору. Таким чином, враховуючи вищевикладене, позов ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» слід задовольнити та ухвалити нове судове рішення, яким стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» заборгованість за кредитним договором у загальному розмірі 86 771,13 грн, з яких 18 670 грн - основний борг, а 68 101,13 грн - заборгованість за нарахованими відсотками. Виходячи з вищезазначеного, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ», є обґрунтованими, а тому вона підлягає задоволенню. Оскільки висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи, та не ґрунтуються на нормах матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового судове рішення про задоволення позову, за вищевказаного обґрунтування. Розподіл судових витрат Згідно зі ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Відповідно до частини першо їстатті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове рішення, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат (ч. ч. 1, 13ст. 141 ЦПК України). ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» у позовній заяві просило суд стягнути з відповідача на його користь витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 422,40 грн та витрати на правову допомогу в розмірі 6000,00 грн. Відповідно до ч. 1. п. 1ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаний з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Отже, зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. При поданні до суду першої інстанції позовної заяви, представник позивача вказав орієнтовний розрахунок витрат на правову допомогу в розмірі 6000,00 грн, що складаються з вивчення матеріалів справи: 2 год 1000,00 грн; складання позовної заяви: 2 год - 5000,00 грн. На підтвердження надання правової допомоги, апелянтом надано копію договору про надання правової допомоги, копію протоколу погодження вартості послуг до договору про надання правничої допомоги, копію додаткової угоди №4 до договору про надання правничої допомоги; копію акту прийому-передачі наданих послуг на загальну суму 6000,00 грн. Аналізуючи матеріали справи апеляційний суд вважає, що визначений адвокатом розмір оплати є дещо завищеним, враховуючи, що ціна позову в цій справі становить 86 771,13 грн, тобто справа в силу закону відноситься до малозначних, та визначає вартість наданих правових послуг в розмірі 3000 грн., які відповідають критерію реальності адвокатських витрат, підготовка та складання позовної заяви, а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи. Крім цього, у зв`язку із скасуванням судового рішення і задоволенням позову відповідно до ст.141, п.4 ч.1 ст.382 ЦПК України, апеляційний суд покладає на відповідача витрати позивача по оплаті судового збору за подачу позову та апеляційної скарги у розмірі 6 056 грн. (2422,40 + 3633,60) грн. Керуючись статтями 374, 376, 381-384 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» - задовольнити. Рішення Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 22 жовтня 2025 року скасувати та ухвалити нове рішення. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» заборгованість за кредитним договором №780842591 від 12.09.2021 року у розмірі 86 771,13 грн., судові витрати, понесені в суді першої та апеляційної інстанці,ї у вигляді сплати судового збору у розмірі 6056 грн., а також витрати на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції у розмірі 3000,00 грн Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню у касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.3 ст. 389 ЦПК України. Головуючий С.В. Радченко Судді Л.П. Воронцова І.В. Склярська