Постанова Херсонський апеляційний суд № 712/12139/24

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Єдиний унікальний номер справи: 712/12139/24 Головуючий І-й інстанціі : Шестакова Я.В. Номер провадження: 22-ц/819/165/26 Доповідач: Воронцова Л.П. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 16 лютого 2026 року м. Херсон Херсонський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого (суддя- доповідач): Воронцової Л.П., суддів: Майданіка В.В., Склярської І.В., секретаря Олійник К.О., учасники справи: позивач - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , представник позивачів - адвокат Чорненький В.М., відповідачі - Державний реєстратор прав на нерухоме майно Атамась Ірина Іванівна Департаменту управління справами та юридичного забезпечення Черкаської міської ради, Департамент управління справами та юридичного забезпечення Черкаської міської ради , розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Херсоні в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , від імені яких діє адвокат Чорненький Володимир Миколайович, на ухвалу Херсонського міського суду Херсонської області від 08 жовтня 2025 року, постановлену суддею Шестаковою Я.В., у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Атамась Ірини Іванівни Департаменту управління справами та юридичного забезпечення Черкаської міської ради, Департаменту управління справами та юридичного забезпечення Черкаської міської ради про скасування рішення про відмову в проведенні реєстраційних дій, ВСТАНОВИВ :

1. Описова частина Короткий зміст позовних вимог У жовтні 2024 року ОСОБА_1 і ОСОБА_2 , від імені яких діє представник адвокат Чорненький В.М., звернулися до суду з позовом, в якому просять визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Атамась Ірини Іванівни, Департаменту управління справами та юридичного забезпечення Черкаської міської ради про відмову в проведені реєстраційних дій від 07 серпня 2024 року №74478043; зобов?язати державного реєстратора прав на нерухоме майно Департаменту управління справами та юридичного забезпечення Черкаської міської ради здійснити реєстрацію права спільної власності на кватиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_2 та ОСОБА_1 . Короткий зміст рішення суду першої інстанції Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 08 жовтня 2025 року провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Атамась Ірини Іванівни Департаменту управління справами та юридичного забезпечення Черкаської міської ради, Департаменту управління справами та юридичного забезпечення Черкаської міської ради про скасування рішення про відмову в проведенні реєстраційних дій - закрито. Роз`яснено позивачам їх право звернення з відповідним позовом до окружного адміністративного суду. Своє рішення суд мотивував тим, що оскільки позивачі у позові не порушують питання, пов`язане з визнанням за ними права власності на майно, захист свого права власності від інших осіб, суд дійшов висновку, що спір виник між сторонами з приводу здійснення відповідачем як службовою особою суб`єкта владних повноважень делегованих йому законом повноважень та надання адміністративних послуг на підставі законодавства, тому не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а має вирішуватися в порядку адміністративного судочинства. Короткий зміст вимог апеляційної скарги Не погоджуючись з ухвалою суду ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , від імені яких діє адвокат Чорненький В.М.,подали апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на невідповідність висновків, викладених в ухвалі суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права, просили скасувати ухвалуХерсонського міського суду Херсонської області від 08 жовтня 2025 року, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції. Рух справи в суді апеляційної інстанції Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24 листопада 2025 року справа розподілена колегії суддів Херсонського апеляційного суду у складі головуючого (суддя-доповідач) ОСОБА_3 , судді: Майданік В.В., ОСОБА_4 . Ухвалою колегії суддів Херсонського апеляційного суду у даному складі від 02 грудня 2025 року поновлено скаржнику строк на апеляційне оскарження ухвали суду та відкрито апеляційне провадження. У зв`язку зі звільненням з посади судді ОСОБА_3 протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22 грудня 2025 року проведено заміну головуючого судді (судді-доповідача) Кутурланової О.В. на суддю Воронцову Л.П. Ухвалою Херсонського апеляційного суду від 14 січня 2026 року справу призначено до розгляду на 16 лютого 2026 року о 13 годині 50 хвилин. Аргументи учасників справи Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу і заперечення інших учасників справи Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції не врахував, що позивачі звернулися до суду з позовом, у якому оскаржують дії державного реєстратора щодо відмови їм у вчиненні дій з державної реєстрації права власності на нерухоме майно, причиною якої слугувала неможливість отримати запитувану ним інформацію від Олешківської філії КП "Херсонського бюро технічної інвентаризації" Херсонської обласної ради, робота якої на даний час не відновлена через тимчасову окупацію військами рф. Незважаючи на те, що предметом спору є рішення органу державної влади (державного реєстратора), суть вимог в кінцевому результаті зводиться до майнових прав на нерухоме майно, отже предмет спору у цій справі щодо скасування спірного рішення виник з цивільних правовідносин. Відзив на апеляційну скаргу не надходив. В судове засідання апеляційної інстанції учасники справи не з`явилися, належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, що відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи. Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог скарги, апеляційний суд дійшов такого висновку. 2.

Мотивувальна частина Позиція суду апеляційної інстанції Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Відповідно до частин першої та другої статті 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Мотиви, з яких виходив апеляційний суд, та застосовані норми права Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. У справі, що переглядається, позивачізвернулися до суду з позовом про визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора, зобов?язання державного реєстратора здійснити реєстрацію права спільної власності на нерухоме майно. Підставою для прийняття оскаржуваного рішення державного реєстратора зазначено неможливість перевірити інформацію щодо підтвердження реєстрації заявлених прав, яка була проведена на паперових носіях інформації, оскільки робота Олешківської філії КП "Херсонського бюро технічної інвентаризації" Херсонської обласної ради не відновлена (тимчасово знаходиться під окупацією). Постановляючи ухвалу про закриття провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки спір виник між сторонами з приводу здійснення відповідачем як службовою особою суб`єкта владних повноважень делегованих йому законом повноважень та надання адміністративних послуг на підставі законодавства, тому не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а має вирішуватися в порядку адміністративного судочинства. Колегія суддів частково погоджується із таким висновком суду першої інстанції, з огляду на таке. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 4 КАС України адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір. За змістом пункту 2 частини першої статті 4 КАС публічно-правовий спір - це спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій. Згідно з пунктом 7 частини першої статті 4 КАС суб`єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 19 КАС юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України). Велика Палата Верховного Суду неодноразово висловлювала свою правову позицію щодо правил розмежування предметної юрисдикції, а також критеріїв, які при цьому потрібно враховувати. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 вересня 2020 року у справі № 0740/993/18 викладено висновок про те, що до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення. Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь органу державної влади чи органу місцевого самоврядування, або їхніх службових чи посадових осіб є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама собою участь у спорі зазначених суб`єктів не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції. Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин. Разом з тим приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели дії органів державної влади, місцевого самоврядування, їхніх посадових чи службових осіб. Якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, які спричинені рішенням, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу місцевого самоврядування, їхньої посадової або службової особи, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов`язані з реалізацією її майнових або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправими) таких рішень є способом захисту цивільних прав та інтересів. Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду від 28 листопада 2018 року у справі № 490/5986/17-ц, при визначенні юрисдикційності спору з державним реєстратором чи щодо оскарження дій державного реєстратора критерієм такого розмежування є предмет оскарження. Якщо позивач оскаржує дії державного реєстратора з приводу розгляду його заяви у контексті статті 24 Закону № 1952-IV, і цей спір не стосується речових прав чи обмежень на нерухоме майно третіх осіб, такий спір є публічно-правовим і підлягає розгляду у порядку адміністративного судочинства. Якщо позивачем оскаржуються дії державного реєстратора щодо вчинення їх за заявами третьої особи, тобто стосуються правовідносин, які виникли чи виникають між державним реєстратором і іншою, відмінною від позивача, особою, вбачається спір про право між позивачем та іншою особою щодо нерухомого майна, який повинен розглядатися у порядку цивільного чи господарського судочинства, залежно від суб`єктного складу сторін, та є за своєю природою приватноправовим спором. Як вірно зазначив суд першої інстанції, позовні вимоги у даній справі не пов`язані із спором про право між позивачами та іншими особами щодо нерухомого майна, та не стосуються правовідносин, які виникли чи виникають між державним реєстратором і іншою, відмінною від позивача, особою, тому правовідносини є публічно-правовим і такими, що виникли за участю суб`єкта владних повноважень, який реалізовує у цих правовідносинах надані йому законом управлінської функції при прийнятті рішення за заявами позивачів. Позовні вимоги не стосуються речових прав позивачів чи обмежень прав на це нерухоме майно третіх осіб. Отже, даний спір є публічно-правовим і має розглядатися у порядку адміністративного судочинства. Разом з цим, ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2024 року у справі № 580/9745/24 позивачам відмовлено у відкритті провадження у адміністративній справі за їх позовною заявою з аналогічними позовними вимогами до тих самих відповідачів. Зазначаючи про те, що за захистом своїх прав позивачі можуть звернутися в порядку адміністративного судочинства, суд не обґрунтував, у який саме з передбачених нормами КАС України способів захисту вони можуть звернутися до адміністративного суду за наявності ухвали про відмову у відкритті провадження, тобто чи можливе взагалі відновлення їхніх прав у порядку, визначеному положеннями КАС України. Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. Ураховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно визначив характер спірних правовідносин у цій справі, однак дійшов передчасного висновку про закриття провадження у справі. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Згідно із пунктом 4 частини 1 статті 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали. Ураховуючи гарантоване законом право на доступ до правосуддя, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду. Керуючись ст. ст. 367, 374, 379, 381-384 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , від імені яких діє адвокат Чорненький Володимир Миколайович, задовольнити. Ухвалу Херсонського міського суду Херсонської області від 08 жовтня 2025 року скасувати, цивільну справу за позовом за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Атамась Ірини Іванівни Департаменту управління справами та юридичного забезпечення Черкаської міської ради, Департаменту управління справами та юридичного забезпечення Черкаської міської ради про скасування рішення про відмову в проведенні реєстраційних дій направити для продовження розгляду до суду першої інстанції. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови. Головуючий Л.П. Воронцова Судді: В.В. Майданік І.В. Склярська