LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4808338/1110/25

від 13.02.2026 ·

Справа № 338/1110/25 Провадження № 22-ц/4808/297/26 Головуючий у 1 інстанції Шишко О. А. Суддя-доповідач Бойчук ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 13 лютого 2026 року м. Івано-Франківськ Івано-Франківський апеляційний суд в складі: судді-доповідача Бойчука І.В., суддів: Пнівчук О.В., Томин О.О., розглянувши у порядку письмового провадження справу за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, за апеляційною скаргою представника Акціонерного товариства «Універсал Банк» адвоката Пушка Сергія Володимировича на заочне рішення Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 02 грудня 2025 року під головуванням судді Шишка О. А. в селищі Богородчани, в с т а н о в и в: АТ «Універсал Банк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором про надання банківських послуг "Monobank" від 09.11.2020 у розмірі 32 834,65 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_2 09.11.2020 звернулася в банк з метою отримання банківських послуг та підписала анкету-заяву до договору про надання банківських послуг від 09.11.2020, яка разом з умовами, тарифами, таблицею обчислення вартості кредиту та паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг і відповідно до якого відповідачці надано кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку у розмірі 30 000 грн з можливістю його коригування. У зв`язку з порушенням взятих на себе зобов`язань за вказаним кредитним договором станом на 04.06.2025 у відповідачки утворилася заборгованість в розмірі 32 834,65 грн. Представник АТ «Універсал Банк» просив позов задовольнити та стягнути з відповідачки заборгованість у розмірі 32 834,65 грн станом на 04.06.2025, а також понесені судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 028 грн. Заочним рішенням Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 02 грудня 2025 року позов задоволено частково.Стягнуто з ОСОБА_2 на користь АТ «Універсал Банк» 30 000 грн заборгованості за договором про надання банківських послуг «Monobank» №б/н від 09.11.2020, а також 2 763,94 грн судового збору. Відмовлено в решті позовних вимог. Не погодившись з таким рішення суду представник АТ «Універсал Банк» подав апеляційну скаргу. Вважає, що таке рішення в частині відмовлених вимог є незаконним та необґрунтованим, ухваленим з неправильним застосуванням матеріальних норм та з неповним дослідженням всіх обставин справи. Вказав, що суд першої інстанції неналежним чином дослідив обставини справи та докази, на яких ґрунтуються вимоги, в результаті чого прийшов до неправильного висновку про встановлення кредитного ліміту відповідачці у розмірі 30 000 гри та неможливості стягнення грошових коштів з ОСОБА_2 у розмірі, що перевищує вказану суму. Вважає, що в результаті неповного дослідження судом першої інстанції доказів, що містяться в матеріалах справи було ухвалено незаконне та необґрунтоване рішення. Просив скасувати заочне рішення в частині відмовлених вимог. Ухвалити нове судове рішення в цій частині, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі та вирішити питання щодо розподілу судових витрат. Відзиву на апеляційну скаргу не надходило, що відповідно до ч.3 ст.360 ЦПК України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку. У порядку ч.1 ст.369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Згідно з ч.13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Тому, розгляд справи здійснюється без виклику сторін в порядку письмового провадження. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного заочного рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення апеляційної скарги, враховуючи таке. Відповідно до положень ч. 1-3 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні. Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відсутні підстави для стягнення заборгованості по тілу кредиту у визначеному банком додатково в сумі 2 834,65 грн, оскільки заборгованість за тілом кредиту, як зазначає АТ «Універсал Банк» в позовній заяві виходячи з кредитного ліміту, становить 30 000 грн. Апеляційний суд вважає, що такі висновки суду першої інстанції є неправильними, враховуючи таке. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом 09.11.2020 між АТ «Універсал Банк» та ОСОБА_2 укладено кредитний договір б/н у вигляді анкети-заяви про приєднання до договору про надання банківських послуг «Monobank» (а.с.6). Відповідно до вказаної анкети-заяви ОСОБА_2 просила АТ «Універсал Банк» відкрити поточний рахунок у гривні на її ім`я та встановити кредитний ліміт на суму, зазначену в мобільному додатку. Підписуючи цю анкету-заяву власноручним підписом, вона підтвердила, що надані нею документи є чинними (дійсними) та наведені вище їх копії відповідають оригіналу; погодилася з тим, що ця анкета - заява разом з умовами і правилами надання банківських послуг, тарифами, таблицею обчислення вартості кредиту та паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг; у разі виходу з пільгового періоду, що складає до 62 календарних днів, на кредит буде нараховуватися процентна ставка 3,1% на місяць з першого дня користування кредитом; засвідчила генерацію ключової пари удосконаленого електронного підпису (УЕП) з особистим ключем і відповідним йому відкритим ключем, що буде використовуватися нею для вчинення правочинів та платіжних операцій; визнав, що УЕП є аналогом власноручного підпису. Умовами договору визначено обов`язок клієнта сплачувати щомісячний мінімальний платіж за користування кредитними коштами в розмірі та в термін, зазначені в мобільному додатку. Згідно розрахунку станом на 04.06.2025 загальний залишок заборгованості за наданим кредитом становить 32 834,65 грн (а.с.16). Відповідно до поданої виписки по рахунку в період з 01.02.2021 по 02.12.2024 відповідачкою використано 34 522, 54 грн кредитних коштів, з яких погашено 1 687, 89 грн, залишок заборгованості становить 32 834, 65 грн (а.с.17-18). Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення закону щодо договору позики, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Згідно з ч.1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Згідно з ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору. Згідно із ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Також, згідно із ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Згідно з ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим до виконання сторонами. Частиною 1 статті 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем у строк та в порядку, що встановлені договором. Враховуючи, що згідно поданої позивачем виписки по рахунку в період з 01.02.2021 по 02.12.2024 відповідачкою використано 34 522, 54 грн кредитних коштів, з яких погашено 1 687,89 грн і залишок заборгованості становить 32 834, 65 грн, тому є підстави для задоволення позовних вимог в повному обсязі. Оскільки заявлені вимоги підтверджено матеріалами справи є помилковими висновки суду першої інстанції про стягнення лише 30 000 грн. Відповідно до ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є, зокрема: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи. Враховуючи викладене, колегія судді приходить висновку, що постановлене у справі оскаржуване заочне рішення суду першої інстанції у частині визначеної суми заборгованості не відповідає зібраним у справі доказам, тому його слід змінити, а позовні вимоги задовольнити у повному обсязі з перерозподілом відповідно понесених позивачем судових витрат. Відповідно до вимог цивільно-процесуального закону слід визначити інший розмір судових витрат. Відповідно до ч. 13 ст. 141 ЦПК України якщо суд апеляційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, відповідно змінює розподіл судових витрат, до яких відповідно до статті 133 ЦПК України віднесені витрати зі сплати судового збору. Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Пунктом 1 частини 2 статті 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача. Враховуючи, що судом апеляційної інстанції змінюється рішення суду і задоволенню підлягають позовні вимоги в повному обсязі з ОСОБА_2 на користь АТ «Універсал Банк» слід стягнути судовий збір в розмірі 3 028 грн за розгляд справи в суді першої інстанції та 4 542 грн за розгляд справи в апеляційній інстанції. Керуючись ст. 374, 376, 381-384, 389, 390 ЦПК України, суд п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу представника Акціонерного товариства «Універсал Банк» адвоката Пушка Сергія Володимировича задовольнити частково. Заочне рішення Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 02 грудня 2025 року про стягнення заборгованості за договором про надання банківських послуг «Monobank» №б/н від 09.11.2020 та судового збору змінити. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» (04080, м. Київ, вул. Оленівська, 23, код ЄДРПОУ 21133352) заборгованість за договором про надання банківських послуг «Monobank» №б/н від 09.11.2020 в розмірі 32 834, 65 грн (тридцять дві тисячі вісімсот тридцять чотири гривні шістдесят п`ять копійок) та судовий збір в сумі 7 570 грн (сім тисяч п`ятсот сімдесят гривень). Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття і у випадках, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України, може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Постанову складено 13 лютого 2026 року. Суддя-доповідач: І.В. Бойчук Судді: О.В. Пнівчук О.О. Томин

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»