Постанова 4807 № 317/3877/25

Дата документу Справа № 317/3877/25 запорізький апеляційний суд Провадження №33/807/322/26Головуючий у 1-й інстанції Мінгазов Р.В. Єдиний унікальний №317/3877/25Доповідач в 2-й інстанції Гончар О.С. Категорія ч.1 ст.130 КУпАП ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 06 лютого 2026 року м.Запоріжжя Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду Гончар О.С., за участі ОСОБА_1 і його захисника Сєдова М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника Сєдова Михайла Володимировича на постанову судді Запорізького районного суду Запорізької області від 07 листопада 2025 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживає у АДРЕСА_1 , притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП, ВСТАНОВИВ Згідно з постановою суду, 13.07.2025 року о 15 год. 07 хв. по вул.Центральній, 1 у с.Новоолександрівка Запорізького району Запорізької області водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «Mercedes C180» д.н.з. НОМЕР_1 , відмовився від проходження відповідно до встановленого законом порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху України. ОСОБА_1 визнано винним за ч.1 ст.130 КУпАП і на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Стягнуто із ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605,60 гривень. В апеляційній скарзі захисник Сєдов М.В. просив скасувати постанову суду першої інстанції та закрити провадження у справі. Свої вимоги мотивував тим, що оскаржувану постанову ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права. ОСОБА_1 свою вину не визнає та вважає, що протокол про адміністративне правопорушення щодо нього складено незаконно. Особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, не було роз`яснено права та обов`язки. Працівниками поліції спеціально створено підстави для відмови від проходження огляду на стан сп`яніння водія, який повідомив про вживання лікарських препаратів. У подальшому водій самостійно пройшов огляд на стан сп`яніння у медичному закладі та згідно отриманих результатів огляду він у стані сп`яніння не перебував. Захисник зазначає, що уповноваженими особами було проігноровано встановлену ст.266-1 КУпАП процедуру проходження огляду на стан сп`яніння, враховуючи, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем ЗСУ. Відтак, на переконання апелянта, винуватість ОСОБА_1 у вчиненні передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП адміністративного правопорушення не доведено. Заслухавши ОСОБА_1 і його захисника Сєдова М.В., які підтримали апеляційну скаргу та наполягали на її задоволенні; перевіривши матеріали справи, наведені у скарзі доводи, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне. Згідно зі ст.245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Положеннями ст.280 КУпАП регламентовано, що орган (посадова особа) під час розгляду справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Суддею першої інстанції в порушення вищезазначених вимог не вжито належних заходів, спрямованих на встановлення всіх обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Як вбачається із оскаржуваної постанови судді водія ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП за відмову від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законодавством порядку. Однак, з таким висновком суд апеляційної інстанції не може погодитись у зв`язку з наступним. Визнаючи вину ОСОБА_1 доведеною, суд не перевірив належним чином докази на підтвердження законності вимог працівників поліції та обґрунтованості їх сумнівів щодо перебування ОСОБА_1 у стані сп`яніння. Так, змістом наявних в матеріалах провадження відеозаписів зафіксовано зупинку автомобіля «Mercedes C180» під керуванням ОСОБА_1 , перевірку документів та вказаного транспортного засобу, візуальний огляд водія ОСОБА_1 . Апеляційний суд зауважує, що з оглянутого відеозапису не вбачається наявність явних візуальних ознак наркотичного сп`яніння у ОСОБА_1 , його поведінка була більш ніж адекватною та не надавала жодних об`єктивних підстав для висновку про наявність у останнього ознак наркотичного сп`яніння. Встановлені під час огляду відео обставини переконують апеляційний суд у відсутності об`єктивних підозр перебування ОСОБА_1 у стані наркотичного сп`яніння, а зафіксовані у направленні на огляд ознаки явно не відповідають зафіксованим на відео даним. Вказані обставини впливають на встановлену ст.266 КУпАП процедуру огляду на стан наркотичного сп`яніння і недотримання вказаної процедури є суттєвим порушенням, оскільки лише дійсна наявність ознак певного сп`яніння у водія надає працівникам поліції право оголошувати вимогу пройти такий огляд у медичному закладі. Більш того, на відео відображено, що після оголошення таких ознак, наявність яких, на переконання апеляційного суду, є більш ніж сумнівною, уповноваженою особою зазначено, що водій має право відмовитися та має право проїхати до лікаря нарколога для проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння. В подальшому працівники поліції запевнили водія, що навіть у випадку вживання вказаних водієм лікарських препаратів за результатами тестування на наркотичні речовини обов`язково буде отримано позитивний показник. Крім того, під час роз`яснення ОСОБА_1 юридичних наслідків у разі можливого його притягнення до адміністративної відповідальності працівник поліції зазначив, що на водія може бути накладено лише штраф без позбавлення права керування транспортними засобами, що не узгоджується із законодавчо визначеним змістом санкції ч.1 ст.130 КУпАП, що є безальтернативною та передбачає накладення обох вказаних видів адміністративних стягнень. Тим самим, ОСОБА_1 було явно введено в оману як щодо наслідків і результатів медичного огляду на стан сп`яніння, так і правових наслідків можливого вчинення ним адміністративного правопорушення у виді відмови від проходження огляду на стан сп`яніння. В результаті вказаних дій уповноваженої особи у ОСОБА_1 було сформовано хибне уявлення як про процедуру проходження огляду на стан сп`яніння у закладі охорони здоров`я, так і про юридичну відповідальність у разі визнання водія винуватим у вчиненні передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП адміністративного правопорушення. Відтак, сукупність встановлених обставин вочевидь не слугує підтвердженням провини ОСОБА_1 за викладених у протоколі про адміністративне правопорушення фактичних обставин. Отже, з урахуванням наведеного апеляційний суд дійшов висновку, що запропонований працівниками поліції порядок огляду на стан сп`яніння не відповідає законодавчо встановленій процедурі, що є підставою для визнання встановленого факту відмови ОСОБА_1 від огляду на стан сп`яніння недійсним. Крім того, апеляційний суд зважає й на те, що того ж дня протягом нетривалого часу від моменту складання протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 прибув до КНП «ОКЗПНД та СЗХ» ЗОР задля перевірки заявника на стан сп`яніння. Відповідно до висновку медичної установи №5114 від 13.07.2025 року ОСОБА_1 був тверезим. Відтак, дана обставина додатково свідчить про відсутність наміру у водія ухилитися від проходження огляду на стан сп`яніння та підтверджує, що відмова ОСОБА_1 від проведення вказаного огляду не була зумовлена бажанням приховати своє перебування у стані сп`яніння, а була пов`язана виключно із упередженим проведенням працівником поліції огляду на стан сп`яніння та штучним створенням ним умов для відмови водія від проходження такого огляду. Інші доводи апеляційної скарги фактично зводяться до непогодження з обставинами, викладеними в протоколі про адміністративне правопорушення, що за вже встановлених порушень, суттєво не впливають на висновки суду апеляційної інстанції. Враховуючи вищевикладені обставини, апеляційний суд дійшов висновку про недоведеність матеріалами провадження об`єктивної сторони інкримінованого ОСОБА_1 передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП адміністративного правопорушення, а відтак і відсутність в його діях складу даного адміністративного правопорушення, оскільки у відповідності до вимог ст.62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Отже, апеляційний суд вважає за необхідне постанову судді скасувати, а провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП за відсутністю складу даного адміністративного правопорушення в діях останнього. Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд ПОСТАНОВИВ Апеляційну скаргу захисника Сєдова Михайла Володимировича задовольнити. Постанову судді Запорізького районного суду Запорізької області від 07 листопада 2025 року в цій справі щодо ОСОБА_1 скасувати. Провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП адміністративного правопорушення. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя О.С. Гончар