Постанова Запорізький апеляційний суд № 334/7328/25

Дата документу Справа № 334/7328/25 запорізький апеляційний суд Провадження №33/807/224/26Головуючий у 1-й інстанції Новікова Н.В. Єдиний унікальний №334/7328/25Доповідач в 2-й інстанції Гончар О.С. Категорія ч.1 ст.130 КУпАП ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 06 лютого 2026 року м.Запоріжжя Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду Гончар О.С., за участі ОСОБА_1 і його захисника Ями Д.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Дніпровського районного суду м.Запоріжжя від 13 жовтня 2025 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає у АДРЕСА_1 ), притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП, ВСТАНОВИВ Згідно з постановою суду, 30.08.2025 року о 01 год. 05 хв. по вул.Зачиняєва, 39 у м.Запоріжжі водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «CHEVROLET AVEO» д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння, чим порушив п.2.9 «а» Правил дорожнього руху України. ОСОБА_1 визнано винним за ч.1 ст.130 КУпАП і на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Стягнуто із ОСОБА_1 у дохід держави судовий збір у розмірі 605,60 гривень. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просив скасувати постанову суду першої інстанції та закрити провадження у справі у зв`язку із відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення. Свої вимоги мотивував тим, що у працівників поліції були відсутні правові підстави зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 . З долученого до матеріалів провадження відеозапису вбачається, що жодних ознак сп`яніння у ОСОБА_1 не було. Огляд водія на стан сп`яніння було проведено за допомогою спеціального технічного засобу за відсутності доказів його перебування у технічно справному стані та без дотримання вимог щодо експлуатації приладу. Сертифікат повірки в матеріалах провадження відсутній. Некоректна робота пристрою свідчить про недопустимість отриманих результатів тестування. ОСОБА_1 посилається на недотримання вимог ст.266-1 КУпАП під час огляду його на стан сп`яніння, адже він є військовослужбовцем. Заслухавши ОСОБА_1 і його захисника Яму Д.М., які підтримали апеляційну скаргу та наполягали на її задоволенні; перевіривши матеріали справи, наведені у скарзі доводи, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне. З матеріалів справи про адміністративне правопорушення вбачається, що висновки суду про наявність в діях ОСОБА_1 складу передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП адміністративного правопорушення засновані на досліджених в судовому засіданні доказах та є обґрунтованими. Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 судом виконано вимоги ст.ст.280, 283 КУпАП, повно та всебічно розглянуто обставини справи, дотримано вимоги щодо змісту постанови про адміністративне правопорушення. Рішення суду про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП адміністративного правопорушення відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується відомостями, які зазначені у - протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №438219 від 30.08.2025 року, відповідно до якого водій ОСОБА_1 у зазначений час керував транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння; підпис ОСОБА_1 наявний; - акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціального технічного засобу «Alcotest Drager 6820», в якому перелічено виявлені у ОСОБА_1 ознаки алкогольного сп`яніння, зазначено позитивний результат з показником 1,14 ‰ алкоголю, з яким ОСОБА_1 погодився, про що свідчить його особистий підпис у графі «з результатами згоден»; - роздруківці результатів приладу «Alcotest Drager 6820», серійний номер ARНК-0077, тест №3665, з яких вбачається, що водій ОСОБА_1 пройшов огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою технічного приладу, а результат тестування склав 1,14 ‰ алкоголю; підпис особи, що тестують, наявний; - долученим до матеріалів справи відеозаписом, яким за допомогою технічного засобу зафіксовано обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення. У зв`язку з чим у апеляційного суду відсутні підстави сумніватися в тому, що викладені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини мали місце. Під час перевірки апеляційним судом матеріалів справи будь-яких істотних порушень, допущених при їх оформленні, не встановлено. Протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 складено уповноваженою особою з дотриманням вимог ст.256 КУпАП та Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС №1395 від 07.11.2015 року. В ньому зазначено дату та місце його оформлення, відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, місце, час вчинення адміністративного правопорушення, нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення, суть вчиненого адміністративного правопорушення. Перевіряючи доводи апеляційної скарги щодо відсутності правових підстав зупинки транспортного засобу під керуванням водія ОСОБА_1 , суд апеляційної інстанції виходить з наступного. Питання поважності чи неповажності причини зупинки автомобіля поліцейськими не є предметом судового розгляду у справі про адміністративне правопорушення за ст.130 КУпАП, а відтак вирішення цього питання не може бути підставою для скасування оскаржуваної постанови суду. Апелянтом не надано доказів встановлення незаконності дій працівників поліції і їх ймовірної протиправної поведінки, яка нібито мала місце 30.08.2025 року під час зупинки транспортного засобу. Що стосується доводів апеляційної скарги про порушення працівниками поліції процедури огляду водія на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу, апеляційний суд акцентує увагу на наступному. Підстави, умови та порядок проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння визначені ст.266 КУпАП та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою спільним наказом МВС/МОЗ №1452/735 від 09.11.2015 року (в подальшому "Інструкція"). За змістом цих нормативних документів водій зобов`язаний на вимогу поліцейського пройти огляд з метою встановлення стану сп`яніння. Відповідно до п.2 розділу І Інструкції огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Як вбачається з матеріалів справи, огляд на стан алкогольного сп`яніння зі згоди ОСОБА_1 проведено працівниками поліції на місці зупинки транспортного засобу внаслідок виявлення у водія передбачених п.3 розділу І Інструкції ознак алкогольного сп`яніння. При цьому апеляційний суд зауважує, що жоден із нормативних документів не дає водієві права оспорювати таку вимогу поліцейського. Згідно зі змістом п.п.1, 4 Розділу ІІ Інструкції за наявності ознак алкогольного сп`яніння поліцейський проводить огляд на стан сп`яніння за допомогою дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом спеціальних технічних засобів, у тому числі і «Alcotest Drager 6820». Огляд на стан сп`яніння проводиться з дотриманням інструкції з експлуатації спеціального технічного засобу та фіксацією результатів на паперових та електронних носіях, якщо спеціальний технічний засіб має такі функції. Наказом Держлікслужби № 1529 від 29.12.2014 року затверджено перелік зареєстрованих медичних виробів, які вносяться до державного реєстру медичної техніки та виробів медичного призначення, де в п.43 вказано газоаналізатори «Drager Alcotest», реєстрація та строк дії свідоцтва яких необмежений, номер свідоцтва про державну реєстрацію 14455/2014. Жодних обмежень щодо виду газоаналізатору за номером не передбачено. Згідно з п.13 наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України №1747 від 13.10.2016 року міжповірочний інтервал законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки для категорії «вимірювачі вмісту алкоголю в крові та повітрі, що видихується» становить 1 рік. Усім вказаним вимогам «Alcotest Drager 6820» відповідає, останнє калібрування зазначений спеціальний технічний прилад пройшов 07.11.2024 року, міжповірочний інтервал складає 1 рік. Апеляційний суд зауважує, що специфіка сервісного обслуговування такого спеціального технічного приладу як «Alcotest Drager» вимагає проведення як калібрування (градуювання), так і повірки. Для приладів, що підлягають інтенсивній експлуатації, у тому числі для алкотестерів, калібрування здійснюється з метою налаштування точності приладу, що гарантує успішне проходження подальшої метрологічної повірки, яка у свою чергу підтверджує відповідність роботи приладу встановленим стандартам. Тобто така процедура, як калібрування дійсно об`єктивно проводиться хронологічно раніше, ніж повірка, або щонайменше співпадає з днем її проведення. При цьому вищевказані вимоги щодо періодичності проведення обох процедур під час експлуатації спеціального технічного приладу «Alcotest Drager 6820» в ході огляду на стан сп`яніння водія ОСОБА_1 дотримано, що у свою чергу підтверджує коректність отриманих результатів вимірювання. А протилежні аргументи апелянта спростовуються з огляду на вищенаведені обставини. Змістом дослідженого апеляційним судом відеозапису події встановлено, що неодноразові спроби здійснити тестування, на що посилається в апеляційній скарзі апелянт, обумовлені не технічними несправностями спеціального приладу, а поведінкою самого водія, який 8 разів намагався продути у мундштук зі слабкою силою, лише імітуючи проходження тестування. Апеляційний суд зауважує, що відповідно п.5 Розділу ІІ Інструкції свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки, як і сертифікат відповідності, надаються уповноваженими особами тільки на вимогу особи, що тестують. Чинними нормами КУпАП та іншими актами, що входять до законодавства у даній сфері правового регулювання, не передбачено обов`язку долучати такий сертифікат відповідності до матеріалів провадження за ст.130 КУпАП. Крім того, перед та під час проведення огляду на стан сп`яніння водій таких вимог не заявляв. Вказана обставина підтверджується відеозаписом з бодікамери працівника поліції, що міститься в матеріалах справи. А відтак, заперечення апеляційної скарги ОСОБА_1 в цій частині є безпідставними. Аргументи апеляційної скарги про недотримання встановленої ст.266-1 КУпАП процедури під час оформлення матеріалів в рамках даної справи про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП відносно ОСОБА_1 , апеляційний суд вважає безпідставними. Згідно із ч.ч.1, 2 ст.266-1 КУпАП військовозобов`язані та резервісти під час проходження зборів, а також військовослужбовці Збройних Сил України, щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Огляд військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, виконують обов`язки військової служби або перебувають на території військових частин, проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України або командиром (начальником) військової частини (установи, організації, підприємства, закладу, підрозділу), іншого утвореного відповідно до законів України військового формування, а також правоохоронного органу спеціального призначення, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів. Так, аналізуючи зміст п.39 ч.1 ст.255 КУпАП, апеляційний суд зауважує, що вказані у даній нормі права уповноважені посадові особи не наділені повноваженнями складати протокол про передбачене ч.1 ст.130 КУпАП адміністративне правопорушення, вчинення якого інкримінується ОСОБА_1 в рамках даного провадження. При цьому уповноважені посадові особи органів управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України мають право складати протоколи про передбачені ст.44, ч.ч.2, 3 ст.123, ст.ст.172-10 172-20, 173, 174, 178, 182, 184-1, 185 і 185-7 адміністративні правопорушення. Даний перелік є вичерпним, тобто розширенню та доповненню він не підлягає. При цьому про посадових осіб інших військових формувань, на чому акцентує увагу апелянт у поданій апеляційній скарзі, у даній статті КУпАП не йдеться. Апеляційний суд враховує, що у відповідності до п.1 ч.1 ст.255 КУпАП уповноважені особи органів Національної поліції, до компетенції яких віднесено оформлення протоколів про адміністративні правопорушення, зокрема за ст.130 КУпАП, не вправі складати даний процесуальний документ без дотримання встановленої положеннями ст.266 КУпАП процедури. Крім того, згідно із ч.1 ст.15 КУпАП військовослужбовці за порушення правил, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, несуть адміністративну відповідальність на загальних підставах. Інкриміноване ОСОБА_1 передбачене ч.1 ст.130 КУпАП адміністративне правопорушення віднесено до категорії правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху. Відтак, в рамках справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 положення, якими регламентовано адміністративну відповідальність, застосовуються до нього на загальних підставах. Апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, що дія положень ст.266 КУпАП за колом осіб поширюється на всіх водіїв транспортних засобів, незалежно від їх роду діяльності та без урахування наявності/відсутності факту проходження військової служби. Базовим критерієм для розмежування застосування вимог ст.266 та 266-1 КУпАП під час процедури проходження огляду на стан сп`яніння або відмови від його проходження у даному випадку є керування транспортним засобом, тобто виконання особою функції водія, а не обов`язків військової служби. Відтак, з урахуванням вищевикладеного у сукупності, на переконання апеляційного суду, застосування працівниками поліції положень ст.266 КУпАП відносно водія ОСОБА_1 під час оформлення матеріалів в рамках даної справи про адміністративне правопорушення ґрунтується на вимогах закону. Загалом доводи апеляційної скарги фактично зводяться до незгоди апелянта із прийнятою районним судом постановою, проте висновків суду не спростовують. Відтак, постанова суду є законною та обґрунтованою, а тому у апеляційного суду відсутні підстави вважати, що постанова прийнята судом першої інстанції без урахування всіх фактичних обставин справи. Досліджені судом докази є допустимими і достатніми для визнання ОСОБА_1 винуватим у вчиненні передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП адміністративного правопорушення. Накладене судом першої інстанції адміністративне стягнення за вчинене ОСОБА_1 порушення Правил дорожнього руху за своїм видом та розміром узгоджується з вимогами ст.33 КУпАП, а також відповідає передбаченій ст.23 КУпАП меті стягнення - вихованню особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, та запобіганню вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами. Істотних порушень законодавства, що тягнуть безумовне скасування постанови суду першої інстанції, під час апеляційного розгляду справи не встановлено. Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд ПОСТАНОВИВ Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Постанову судді Дніпровського районного суду м.Запоріжжя від 13 жовтня 2025 року в цій справі щодо ОСОБА_1 залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя О.С. Гончар