Постанова 4811 № 442/5746/25

Справа № 442/5746/25 Головуючий у 1 інстанції: Гарасимків Л.І. Провадження № 33/811/28/26 Доповідач в 2-й інстанції: Урдюк Т. М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 11 лютого 2026 року Львівський апеляційний суд в складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Урдюк Т.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу захисника Хамандяка Б.С. в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , на постанову судді Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 04 грудня 2025 року про притягнення останнього до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, в с т а н о в и в : вищенаведеною постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та застосовано до нього стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1 (однієєї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - 17 000 ( сімнадцять тисяч ) гривень з позбавленням права керування транспортним засобом на строк один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 605,60 грн. в дохід держави. Згідно з постановою, 21.07.2025 року, о 19.23 год., в с.Модричі, по вул.В.Великого,3, Дрогобицьекого району, Львівської області, ОСОБА_1 , керував скутером Honda Dio, з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме : поведінка, що не відповідає обстановці, різка зміна шкіряного покриву обличчя, тремтіння пальців рук, від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився, що зафіксовано на нагрудний відеореєстатор 1595,1619, тобто вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КпАП України. Не погоджуючись із рішенням судді першої інстанції, захисник Хамандяк Б.С. подав апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк апеляційного оскарження, скасувати постанову судді Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 04 грудня 2025 року, провадження по справі закрити на підставі п.1 ст. 247 КУпАП. Зазначає, що 17.12.2025 ОСОБА_1 уклав угоду про наданя правової допомоги та лише 30.12.2025 він як захисник ознайомився з матеріалами справи та подав апеляційну скаргу. В обґрунтування апеляційних вимог покликається на те, що постанова прийнята з порушеням норм матеріального та процесуального права. Апелянт вказує, що відеозапис не підтверджує, що транспортний засіб за керування ОСОБА_1 був зупинений поліцейськими. Коли працівники поліції підійшли до транспортного засобу такий був зупинений, а двигун вимкнений. Зазначає, що ОСОБА_1 на час спілкування з поліцейськими не вживав алкоголю, а не бажання проходити огляд на алкотестері, викликане недовірою та бажанням пройти огляд в медичному закладі. У протоколі не зазначено відомості про свідків, відсутні підтвердження про відсторонення ОСОБА_1 від керування транспортним засобом. Захисник наголошує, що у протоколі не вказано за допомогою якого приладу поліцейський пропонував ОСОБА_1 пройти огляд, також не зафіксовано роз`яснення права проходження огляду в медичному закладі. Матеріали справи містять направлення на огляд, а у протоколі зазначено про відмову від огляду, хоча такі події не зафіксовано на відеозаписі. Протокол, акт огляду та направлення на огляд у присутності ОСОБА_1 не складався, про наявність протоколу ОСОБА_1 дізнався коли отримав судову повістку. У судове засідання апеляційного суду ОСОБА_1 , захисники Крецул Л.М., Хамандяк Б.С. будучи належним чином повідомленими про час та місце його проведення, не з`явились, причини неявки апеляційному суду не повідомили, клопотання про відкладення розгляду справи не подали. Так, судове засідання призначалось апеляційним судом на 14:10 год. 21.01.2026. Однак у судове засідання ОСОБА_1 , захисники Крецул Л.М., Хамандяк Б.С. не прибули. Захисник Хамандяк Б.С. надіслав клопотання про відкладення розгляду справи. Клопотання було задоволено, судове засідання відкладено на 14:45 год. 11.02.2026. Проте у судове засідання 11.02.2026 ОСОБА_1 , захисники Крецул Л.М., Хамандяк Б.С. повторно не з`явились, не повідомили апеляційний суд про причин своєї неявки, клопотань про відкладення розгляду справи до апеляційного суду не надходило. Відтак, із врахуванням того, що справа перебуває у провадженні апеляційного суду із 05.01.2026, відсутності клопотання про відкладення розгляду справи, належного повідомлення ОСОБА_1 , захисників Крецул Л.М., Хамандяка Б.С. про судове засідання, за таких обставин, з урахуванням вимог ч. 6 ст. 294 КУпАП, апеляційний суд вважає за можливе здійснити розгляд апеляційної скарги у їх відсутності. Перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що строк апеляційного оскарження слід поновити, апеляційну скаргу залишити без задоволення з таких підстав. Матеріалами справи підтверджуються доводи апелянта щодо причин пропуску строку апеляційного оскарження. Суд вважає, що строк апеляційного оскарження пропущений апелянтом з поважних причин, а тому його слід поновити. Відповідно до вимог ст. ст. 245, 280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення необхідно з`ясувати питання: чи було вчинено таке правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Всупереч тверджень апеляційної скарги ці вимоги закону суддею першої інстанції при розгляді справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 були дотримані, а висновок судді про доведеність винуватості останнього у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за обставин, викладених у протоколі та постанові судді, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується зібраними по справі доказами у їх сукупності, які були досліджені в судовому засіданні та наведені у постанові. Так, пунктом 2.5 Правил дорожнього руху встановлено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Разом з тим, ст. 130 КУпАП України встановлено відповідальність як за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, так і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Тобто об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, у випадку невиконання водієм вимог п. 2.5 ПДР полягає у відмові особи, яка здійснювала керування транспортним засобом та якій працівник поліції висловив вимогу пройти огляд на стан сп`яніння, пройти такий огляд. Відповідно до ст. 2, 3 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» від 9 листопада 2015 року №1452/735 (далі - Інструкція №1452/735) огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці. З протоколу серії ЕПР1 №398644 від 21.07.2025 року (а.с. 7) вбачається, що такими ознаками у ОСОБА_1 були: поведінка, що невідповідає обстановці, різка зміна шкірного покриву обличчя, тремтіння пальців рук. З огляду на наведені ознаки, у поліцейського виникли підстави вважати, що водій ОСОБА_1 перебуває у стані алкогольного сп`яніння, наслідком чого стала вимога поліцейського до ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп`яніння. Наявним у матеріалах справи відеозаписом з камер спостереження патрульних підтверджується, що працівники поліції зупинили транспортний засіб скутер «Honda Dio», яким кервав ОСОБА_1 . Під час спілкування із ОСОБА_1 працівник поліції виявив у нього ознаки алкогольного сп`яніння, тому пред`явив вимогу про проходженя огляду. Однак ОСОБА_1 відмовився від огляду, після чого поліцейський роз`яснив наслідки відмови та повідомив ОСОБА_1 , що відносно нього буде складено протокол за ч.1 ст. 130 КУпАП. Таким чином, відмовляючись від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 ПДР, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП. У матеріалах справи також наявний рапорт поліцейського СРПП ВП №2 Дрогобицького РВП ГУ НП у Львівській області Олійника І. від 21.07.2025 зі змісту якого вбачається, що під час несення служби з охорони громадського порядку та забезпечення безпеки дорожнього руху у період з 08:00 год. 21.07.2025 по 08:00 год. 22.07.2025 у складі екіпажу «Дефіз-102» разом із старшим лейтенантом поліції Пацевко М.П. о 19:23 год. 21.07.2025 у с. Модричі на вул. В. Великого, було виявлено транспортний засіб «Honda Dio» під керуванням водія ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який під час керування транспортним засобом рухався без мотошолома на незареєстрованому транспортному засобі, без посвідчення водія відповідної категорії на право керування таким транспортним засобом, чим порушив п. 2.1 а ПДР. Під час розгляду справи у водія було виявлено ознаки алкогольного спяніння: поведінка, що не відповідає обстановці, різка зміна шкірного покриву обличчя, тремтіння пальців рук. Водію було запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора «Alcotest Drager 6820». Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку водій відмовився, що зафіксовано на нагрудний відеореєстатор 1595, 1619, чим порушив п. 2.5 ПДР. Крім того у матеріалах справи наявне направлення на огляд водія транспортного засобу з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 21.07.2025 відповіднодо якого ОСОБА_1 скеровувався на огляд до Трускавецької міської лікарні (а.с. 10). Доводи апеляційної скарги апелянта про те, що поліцейські не залучили свідків під час огляду, не може бути підставою для скасування постанови. Відповідно до ч. 2 ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. Як вбачається з матеріалів справи працівниками поліції застосовувались технічні засоби відеозапису під час пред`явлення вимоги до ОСОБА_1 про проходженя огляду на стан алкогольного сп`яніння, інформація якого на цифровому носії (СD диску) долучена до матеріалів справи. Відтак присутність свідків із врахуванням вимог ст. 266 КУпАП не є обов`язковою із врахуванням того, що здійснювалась фіксація технічними засобами. Не заслуговують на увагу доводи захисника про те, що про нявність протоколу ОСОБА_1 дізнався отримавши судову повістку, оскільки з наявного у матеріалах справи відеозапису вбачається, що після відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, поліцейський роз`яснив останньому наслідки такої відмови та повідомив, що буде складено протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Відсутність на відеозаписі даних про складення направлення на огляд не спростовує факт складення такого, оскільки воно наявне у матеріалах справи (а.с. 10). Наявний у справі протокол про адміністративне правопорушення відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, а також вимогам, передбаченим Інструкцією з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, містить усі необхідні реквізити та є належним і допустимим доказом. Апеляційний суд вважає здобуті у справі докази є належними та допустимими доказами вини ОСОБА_1 та у ході апеляційного розгляду апеляційним судом не отримано даних, які б свідчили про незаконність дій працівників поліції та невідповідність їх дій вимогам «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої спільним наказом МВС України та МОЗ України №1452/735 від 09.11.2015 року. Крім того, апеляційний суд звертає увагу на те, що матеріали справи не містять відомостей про те, що ОСОБА_1 оскаржував дії працівників поліції щодо складання відносно нього протоколу. Доказів неправомірної поведінки працівників поліції чи інших доказів, які б спростовували фактичні дані, що містяться в протоколі про адміністративне правопорушення та додатках до нього матеріали справи не містять. Інші доводи апеляційної скарги не містять посилання на нові факти чи засоби доказування, які б вказували на незаконність винесеної у справі постанови. Таким чином, наявні у справі докази, яким суддя першої інстанції надав належну оцінку, у своїй сукупності поза розумним сумнівом свідчать про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення, а саме відмови від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, за ч. 1 ст. 130 КУпАП та узгоджується зі стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. theUnitedKingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпційфакту» (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011 року). При обранні ОСОБА_1 адміністративного стягнення суддя районного суду в оскаржуваній постанові в повній мірі врахував характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь її вини, та наклав адміністративне стягнення у відповідності до вимог ст. 33 КУпАП в межах безальтернативної санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, що є достатнім для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами. При розгляді справи суддею першої інстанції порушень вимог ст. ст. 279, 280 КУпАП не допущено, докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність відповідно до ст. 252 КУпАП. Ураховуючи наведене, порушень норм процесуального або матеріального права не було встановлено під час апеляційного перегляду, оскаржувана постанова судді є законною, обґрунтованою і такою, що відповідає фактичним обставинам справи. Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд п о с т а н о в и в: поновити захиснику Хамандяку Б.С. строк апеляційного оскарження. Постанову судді Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 04 грудня 2025 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, залишити без змін, апеляційну скаргу захисника Хамандяка Б.С. - без задоволення. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя Львівського апеляційного суду Урдюк Т.М.