Постанова Хмельницький апеляційний суд № 686/12215/25

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 12 лютого 2026 року м. Хмельницький Справа № 686/12215/25 Провадження № 33/820/157/26 Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Хмельницького апеляційного суду Федорова Н.О., з участю секретаря судового засідання Купельської Н.П., захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , адвоката Марцоня В`ячеслава Борисовича, потерпілої ОСОБА_2 , її представника, адвоката Зданевич Лариси Іванівни, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Хмельницькому справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 10 жовтня 2025 року, в с т а н о в и л а : Цією постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, що проживає за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.ч. 1, 2 ст. 1732 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень. Стягнуто ОСОБА_4 на користь держави 605 грн. 60 коп. судового збору. За постановою суду, 20 квітня 2025 року, приблизно о 17 год 00 хв, ОСОБА_1 , перебуваючи за адресою АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство психологічного характеру щодо колишньої дружини ОСОБА_2 , а саме: ображав нецензурною лайкою, принижував, внаслідок чого була завдана шкода психічному здоров`ю потерпілої. Вказаними діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 1732 КУпАП. Крім того, 20 квітня 2025 року, приблизно о 17 год ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1 , в присутності малолітньої дитини ОСОБА_5 , вчинив домашнє насильство психологічного характеру щодо колишньої дружини ОСОБА_6 , а саме: ображав нецензурною лайкою, принижував, внаслідок чого була завдана шкода психічному здоров`ю потерпілого. Такими діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 1732 КУпАП. Не погоджуючись з таким рішенням, захисник ОСОБА_1 , адвокат Марцонь В.Б., подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову скасувати, а провадження у справі закрити, у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень. Стверджує, що в діях ОСОБА_4 відсутній склад адміністративних правопорушень, передбачених ч.ч. 1, 2 ст. 1732 КУпАП, оскільки між ним та ОСОБА_2 виникла конфліктна ситуація на ґрунті особистих непорозумінь. Крім того, у протоколах про адміністративні правопорушення відсутні повні та точні відомості про вчинення правопорушень, їх кваліфікацію, а також дані про потерпілих та свідків. Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення захисника ОСОБА_1 , адвоката Марцоня В.Б. на підтримку апеляційної скарги з посиланням на зазначені в ній доводи, думку потерпілої ОСОБА_2 та її представника, адвоката Зданевич Л.І. про законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції, вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляції, суд вважає, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав. Відповідно до ст. ст. 252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об`єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з`ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Вказані вимоги під час розгляду даної справи судом першої інстанції виконанні в повній мірі. Висновок суду про наявність в діях ОСОБА_1 складу вищевказаних правопорушень ґрунтується на зібраних та досліджених в судовому засіданні доказах, яким суд дав належну правову оцінку. Хоча ОСОБА_1 винним себе не визнає, його винуватість у вчиненні вищезазначених адміністративних правопорушень підтверджується сукупністю зібраних у справі доказів, досліджених як судом першої інстанції, так і апеляційним судом. Так, із протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 418027 від 27 квітня 2025 року вбачається, що 20 червня 2025 року о 17 год 00 хв по АДРЕСА_1 ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство психологічного характеру щодо колишньої дружини ОСОБА_2 , а саме: ображав її нецензурною лайкою, принижував, внаслідок чого була завдана шкода психічному та фізичному здоров`ю потерпілої. Вказаними діями ОСОБА_1 скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 1732 КУпАП (а.с. 1). Відповідно до даних протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 418028 від 27 квітня 2025 року ОСОБА_1 20 червня 2025 року о 17 год 00 хв по АДРЕСА_1 вчинив домашнє насильство психологічного характеру щодо колишньої дружини ОСОБА_2 , в присутності малолітньої дитини ОСОБА_5 , а саме: ображав її нецензурною лайкою, принижував, внаслідок чого була завдана шкода психічному та фізичному здоров`ю ОСОБА_5 . Вказаними діями ОСОБА_1 скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 1732 КУпАП (а.с. 16). Згідно з заявою ОСОБА_2 , зареєстрованою в Хмельницькому РУП ГУНП в Хмельницькій області 23 квітня 2025 року за № 119/М-355, остання просила притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 1732 КУпАП, оскільки він систематично вчиняє щодо неї та її малолітнього сина психологічне насильство, яке виражається у словесних образах, нецензурній лайці, приниженнях, погрозах фізичною розправою, залякуванні (а.с. 4). Даними письмових пояснень потерпілої ОСОБА_2 від 27 квітня 2025 року підтверджується, що 20 квітня 2025 року потерпіла разом із сином ОСОБА_5 повернулась додому ( АДРЕСА_1 ). Там на них чекав її колишній чоловік ОСОБА_1 , який перебував у стані алкогольного сп`яніння. Він почав ображати потерпілу нецензурною лексикою, принижував її та погрожував позбавити житла та забрати сина, поводився агресивно. Усе це відбувалось у присутності їх малолітнього сина, у якого через пережите почались неврологічні розлади (посіпування очей та рук). Дії ОСОБА_1 завдали також шкоди психологічному та фізичному здоров`ю самої ОСОБА_2 (проблеми із серцем, оніміння рук) (а.с. 8). Із даних форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства від 27 квітня 2025 року вбачається, що рівень небезпеки ОСОБА_1 оцінюється як середній, щодо нього видано терміновий заборонний припис № 595203 від 27 квітня 2025 року. ОСОБА_1 схильний до сильних або постійних ревнощів, контролює більшу частину повсякденного життя потерпілої; залякував, переслідував потерпілу та сина, погрожував їм; раніше вчиняв психологічне насильство щодо неї; має фінансові проблеми; його поведінка вплинула на безпеку ОСОБА_2 та їхнього сина. Потерпіла ОСОБА_2 непокоїться за власну безпеку, оскільки ОСОБА_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, агресивно поводиться та постійно має при собі кухонний ніж (а.с. 9). Відповідно до даних термінового заборонного припису серії АА № 595203 від 27 квітня 2025 року щодо ОСОБА_1 , такий був виданий у зв`язку із тим, що 20 червня 2025 року о 17 год 00 хв по АДРЕСА_1 ОСОБА_1 ображав, принижував нецензурною лайкою ОСОБА_2 (а.с. 10). Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 05 травня 2025 року ОСОБА_1 видано обмежувальний припис, строком на 6 місяців, із забороною: перебувати за місцем проживання ОСОБА_2 та її сина ОСОБА_5 ; наближатися на відстань менше 500 метрів до місця проживання ОСОБА_2 та її сина ОСОБА_5 ; наближатися до місця роботи ОСОБА_2 та місця навчання ОСОБА_5 ; вести телефонні переговори із ОСОБА_2 та її сином ОСОБА_5 або контактувати із ними через інші засоби зв`язку особисто та через третіх осіб; особисто і через третіх осіб розшукувати ОСОБА_2 та її сина ОСОБА_5 , якщо вони за власним бажанням перебувають у місці невідомому кривднику, переслідувати їх та в будь-який спосіб спілкуватись з ними (а.с. 37-39). За даними висновку психолога від 28 квітня 2025 року № 18/2025-р неодноразове вчинення ОСОБА_1 щодо ОСОБА_2 домашнього насильства має на неї суттєвий психотравмуючий вплив, що призвело до її травматизації, зниження якості життя та непередбачуваних наслідків для здоров`я. Зокрема, ОСОБА_1 погрожує потерпілій заподіянням їй чи її брату шкоди, а саме: спровокувати звільнення з роботи, сфабрикувати звинувачення, з допомогою знайомих влаштувати неприємності тощо. Такі погрози він висловлює не безпосередньо потерпілій, а розмовляючи по телефону так голосно, щоб це почула потерпіла. Крім того, останній влаштовує часті сварки, принижує гідність ОСОБА_2 , вживає нецензурну лайку. Усе це нерідко відбувається у присутності їхнього неповнолітнього сина ОСОБА_7 . Внаслідок таких дій ОСОБА_1 , потерпіла ОСОБА_2 має розлади сну, перебуває у постійному очікуванні небезпеки та сильному емоційному напружені, потребує захисту себе та дитини (а.с. 40-41). Відповідно до даних психологічного висновку № 17/2025-р від 28 квітня 2025 року син ОСОБА_2 ОСОБА_5 страждає від психотравмуючих подій, спричинених домашнім насильством у родині, свідком якого він є. ОСОБА_1 у присутності малолітнього сина ОСОБА_5 влаштовує сварки, вживає нецензурну лайку, принижує ОСОБА_2 , погрожує останній, залякуючи її. Вчинення батьком домашнього насильства щодо матері, в присутності малолітнього ОСОБА_5 , є безумовним фактором психотравмуючого впливу на емоційний стан дитини, що призводить до порушення його базових потреб та інтересів. ОСОБА_5 систематично проходить лікування у дитячого лікаря-невролога, має неспокійний сон, періодичні головні болі, поганий апетит, нервовий тик (а.с. 43-45). Наведені докази жодних сумнівів щодо їх достовірності та допустимості не викликають, оскільки вони оформлені у визначеному процесуальним законом порядку та в сукупності підтверджують обставини, які підлягають доказуванню у справі. Суд першої інстанції, повно, всебічно та об`єктивно розглянувши справу, прийшов до правильного висновку про достатність доказів для встановлення вини ОСОБА_1 та вмотивовано визнав його винним у вчиненні правопорушень, передбачених ч.ч. 1, 2 ст. 1732 КУпАП. Доводи апелянта про те, що в діях ОСОБА_4 відсутній склад адміністративних правопорушень, передбачених ч.ч. 1, 2 ст. 1732 КУпАП, оскільки між ним та ОСОБА_2 виникла конфліктна ситуація на ґрунті особистих непорозумінь, є надуманими, на увагу суду не заслуговують, виходячи з наступного. Диспозицією ч. 1 ст. 1732 КУпАП передбачена відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого. Частиною 2 цієї статті встановлено відповідальність за діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи Об`єктом адміністративного правопорушення є суспільні відносини у сфері захисту прав громадян. Об`єктивна сторона правопорушення полягає в умисному вчиненні будь-яких дій фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування фізичного насильства, що не завдало фізичного болю і не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого. Відповідно до п. 14 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи. Визначення поняття домашнього насильства також надано і у Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу із цими явищами (Стамбульська конвенція) відповідно до положень якої «домашнє насильство» означає всі акти фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, які відбуваються в лоні сім`ї чи в межах місця проживання або між колишніми чи теперішніми подружжями або партнерами, незалежно від того, чи проживає правопорушник у тому самому місці, що й жертва, чи ні або незалежно від того, чи проживав правопорушник у тому самому місці, що й жертва, чи ні. Тобто, домашнє насильство або сімейне насильство це насильство чи інше жорстоке поводження однієї людини над іншою у межах сімейних стосунків. Основними ознаками домашнього насильства є: умисність (з наміром досягнення бажаного результату); спричинення шкоди (фізичної, психологічної); порушення прав і свобод людини; значна перевага сил (фізичних, психологічних, пов`язаних із вищою посадою тощо) того, хто чинить насильство. Якщо в діях особи немає хоча б однієї з чотирьох наведених ознак, то такі дії не є насильством. Отже, насильство є результатом свідомих дій кривдника, прикріплене агресією і бажанням завдати шкоди, а не прагненням розв`язати спір. У ст. 3 Конституції України чітко зазначено, що « ОСОБА_8 , її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю». Тобто, держава та суспільство загалом мають особливий обов`язок захищати та забезпечувати права та безпеку кожної особи. Суб`єктом адміністративного правопорушення є фізична осудна особа, яка досягла 16- річного віку. Суб`єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу. Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 , який є фізичною осудною особою, нехтуючи найвищими соціальними цінностями, які гарантовані Основним Законом України, порушуючи права і свободи людини, діючи умисно, вчинив домашнє насильство психологічного характеру щодо своєї колишньої дружини ОСОБА_2 та малолітнього сина ОСОБА_5 . Таке насильство виразилось у лайці на адресу потерпілої, словесних образах, у присутності їх малолітнього сина ОСОБА_5 , що призвело до психологічних страждань як ОСОБА_2 , так і ОСОБА_5 , відчуття ними образи та приниження. Внаслідок неправомірних дій ОСОБА_1 останні відчували приниження, емоційну невпевненість у собі, чим була завдана шкода їх психічному здоров`ю. Що ж стосується тверджень захисника про наявність конфлікту між ОСОБА_1 та потерпілою ОСОБА_2 , то такі на увагу апеляційного суду не заслуговують, враховуючи наступне. Обов`язковими елементами складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.ч.1, 2 ст. 1732 КУпАП, є умисні дії/бездіяльність та наявність наслідків їх вчинення, зокрема у виді завдання шкоди фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, або ж за наявності реальної можливості завдання такої шкоди. Виходячи зі змісту диспозиції цієї норми, відповідальність настає не тільки за наявності заподіяної шкоди, але й у випадку, коли створюється можливість заподіяння шкоди, тобто таке правопорушення має формальний склад. Системний аналіз існуючого національного та міжнародного законодавства свідчить про те, що домашнє насильство істотно відрізняється від звичайних конфліктних відносин, оскільки має певні ознаки та характеризується тим, що особа, яка застосовує домашнє насильство, маючи значну перевагу в своїх можливостях, діє умисно з наміром досягти бажаного результату, який полягає у заподіянні шкоди потерпілому шляхом порушення його прав і свобод. Характер дій ОСОБА_9 у даному випадку істотно відрізняється від конфліктних відносин, оскільки такі спричинили ОСОБА_2 та малолітньому ОСОБА_5 невпевненість, побоювання за власну безпеку, та як наслідок завдали шкоди їх психічному здоров`ю. Разом з тим, відповідно до Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», психологічне насильство охоплює не лише фізичний, але й вербальний або емоційний тиск. А тому, навіть якщо причиною конфлікту були побутові чи майнові розбіжності, це не виключає того, що поведінка ОСОБА_9 мала форму психологічного насильства, передбаченого ч.ч. 1, 2 ст. 1732 КУпАП. Метою ж ОСОБА_9 було приниження потерпілої ОСОБА_2 , а не вирішення з нею спору. За таких обставин, суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку про те, що між ОСОБА_9 та ОСОБА_2 виник не конфлікт, отже в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративних правопорушень, передбачених ч.ч. 1, 2 ст. 1732 КУпАП, з чим погоджується апеляційний суд. Доводи апеляційної скарги про те, що у протоколах про адміністративні правопорушення відсутні повні та точні відомості про вчинення правопорушень, їх кваліфікацію, а також дані про потерпілих та свідків; апеляційний суд відхиляє, з огляду на таке. Відповідно до ч. 1 ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища,адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Як вбачається із протоколів про адміністративні правопорушення серії ВАД № 418027 та серії ВАД № 418028 від 27 квітня 2025 року, у них зазначені відомості про: дату і місце їх складення; особу, яка їх складала; особу, яка притягається до адміністративної відповідальності; місце, час вчинення і суть адміністративних правопорушень; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дані правопорушення; прізвища та адреси потерпілих; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Зокрема, у протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД № 418027 від 27 квітня 2025 року вказано, що 20 червня 2025 року о 17 год 00 хв по АДРЕСА_1 ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство психологічного характеру щодо колишньої дружини ОСОБА_2 , а саме: ображав її нецензурною лайкою, принижував, внаслідок чого була завдана шкода психічному та фізичному здоров`ю потерпілої. Вказаними діями ОСОБА_1 скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 1732 КУпАП. Потерпілою від даного правопорушення є ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що проживає по АДРЕСА_1 . Свідків вчинення адміністративного правопорушення не встановлено. Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 418028 від 27 квітня 2025 року ОСОБА_1 20 червня 2025 року о 17 год 00 хв по АДРЕСА_1 вчинив домашнє насильство психологічного характеру щодо колишньої дружини ОСОБА_2 , в присутності малолітньої дитини ОСОБА_5 , а саме: ображав її нецензурною лайкою, принижував, внаслідок чого була завдана шкода психічному та фізичному здоров`ю ОСОБА_5 . Вказаними діями ОСОБА_1 скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 1732 КУпАП. Потерпілим є ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що проживає по АДРЕСА_1 . Свідків вчинення адміністративного правопорушення не встановлено. Крім того, у вищевказаних протоколах ОСОБА_1 надав свої пояснення. Отже, протоколи про адміністративні правопорушення серії ВАД № 418027 та серії ВАД № 418028 від 27 квітня 2025 року містять усі відомості, зазначення яких є обов`язковим згідно з ч. 1 ст. 256 КУпАП. З урахуванням наведеного, місцевий суд прийшов до правильного висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбаченого ч.ч. 1, 2 ст. 1732 КУпАП, з яким погоджується апеляційний суд. Адміністративне стягнення, накладене на ОСОБА_1 в межах санкції ч. 2 ст. 1732 КУпАП у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень, відповідає положенням ст.ст. 33-35 КУпАП щодо загальних правил накладення стягнень за адміністративні правопорушення, є адекватним скоєному і відповідає особі правопорушника. Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд прийшов до висновку, що постанова місцевого суду є законною та обґрунтованою, а підстави для її скасування та закриття провадження, як того просить апелянт, відсутні. Керуючись ст. 254 КУпАП, суд п о с т а н о в и в : Постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 10 жовтня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.ч. 1, 2 ст. 1732 КУпАП залишити без змін, а апеляційну скаргу його захисника, адвоката Марцоня В`ячеслава Борисовича, без задоволення. Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя Хмельницького апеляційного суду Федорова Н.О.