Постанова Сьомий апеляційний адміністративний суд № 560/22367/25

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 560/22367/25 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Петричкович А.І. Суддя-доповідач - Мацький Є.М. 11 лютого 2026 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Мацького Є.М. суддів: Сушка О.О. Залімського І. Г. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 19 січня 2026 року у справі за адміністративним позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Хмельницькій області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання протиправною та скасування постанови, В С Т А Н О В И В : І. ІСТОРІЯ СПРАВИ КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ

1. Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області звернулось до суду з адміністративним позовом від 31.12.2025, який змінило уточненою позовною заявою від 08.01.2026 за №2200-0902-7/2126 в якій просить скасувати постанову від 22.12.2025 ВП №78789682 про накладення штрафу в розмірі 10200 гривень.

2. Позивач пояснив, що на виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 24.02.2025 у справі № 560/16101/24, головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області 08.07.2025 здійснено з 20.03.2024 перерахунок пенсії ОСОБА_1 без обмеження максимальним розміром, з урахуванням виплачених сум. Розмір пенсії після перерахунку станом на 20.03.2024 склав 27263,38 грн. Сума доплати за період з 20.03.2024 по 28.02.2025 становить 37689,56 грн. З 01.03.2025 на виконання рішення Другого сенату Конституційного Суду України від 20.03.2024 №2-р(ІІ)/2024, виплата пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, після проведення індексації здійснюється без обмеження максимальним розміром, з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 №1. Крім того, з 01.03.2025 ОСОБА_1 проведено перерахунок пенсії відповідно до частини 2 статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та постанови Кабінету Міністрів України «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році» від 25.02.2025 №209 шляхом збільшення показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії, на коефіцієнт 1,115. З 01.03.2025 розмір пенсії ОСОБА_1 становить 28763,38 грн, розмір пенсії до виплати (із застосуванням обмежувальних коефіцієнтів) складає 25907,45 грн. 18.08.2025 на адресу головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області надійшла постанова про відкриття виконавчого провадження від 07.08.2025 ВП №78789682. Листом головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 17.11.2025 №2200-0802-8/87792 повідомлено відділ примусового виконання рішень щодо виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 24.02.2025 у справі №560 про відкриття виконавчого провадження від 07.08.2025 ВП №78789682. Листом головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 17.11.2025 №2200-0802-8/87792 повідомлено відділ примусового виконання рішень щодо виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 24.02.2025 у справі №560льнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. КОРОТКИЙ ЗМІСТ РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ 3. 19 січня 2026 року рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду в задоволенні позовних вимог відмовлено. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ДОВОДІВ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

4. Апелянт ГУ ПФУ в Хмельницькій області, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просив його скасувати та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги. ІІ. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

5. Згідно з Постановою про накладення штрафу від 22.12.2025 ВП №7889682 вирішено за невиконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду у справі №560/16101/24 накласти на боржника - Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області штраф на користь держави у розмірі 10200 гривень.

6. Відповідно до рішення у справі №560/19307/25 від 19.11.2025, яке залишено без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 16.12.2025, встановлено, що розмір пенсії позивача після перерахунку: з 20.03.2024 - 31.03.2024 становить - 29579,54 грн., а з урахуванням максимального розміру пенсії - 27263,38 грн. ; з 01.04.2024 - 31.12.2024 становить - 29579,54 грн., а з урахуванням максимального розміру пенсії 27263,38 грн. ; з 01.01.2025 - 28.02.2025 становить - 29579,54 грн., а з урахуванням максимального розміру пенсії 27263,38 грн. ; з 01.03.2025 - 28.02.2026 становить - 29579,54 грн., а з урахуванням максимального розміру пенсії 25361,75 грн. ; 01.03.2026 - довічно становить - 29579,54 грн. , а з урахуванням максимального розміру пенсії 25361,75 грн. Зроблений висновок, що рішення суду від 24.02.2025 року у справі №560/16101/24 не виконано в спосіб передбачене чинним законодавством. ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВА, АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ ТА ОЦІНКА АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ

7. Спеціальним законом, що регулює порядок вчинення виконавчих дій є Закон України "Про виконавче провадження" № 1404-VIII (далі - Закон № 1404-VIII).

8. Згідно з статтею 1 Закону №1404-VIII, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

9. Пунктом 1 частини 1 статті 3 Закону № 1404-VIII визначено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

10. Відповідно до положень пункту 1 частини 2 статті 18 Закону №1404-VIII виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

11. Частиною 6 статті 26 Закону №1404-VIII передбачено, що за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).

12. Згідно з частиною 1 статті 63 Закону №1404-VIII за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

13. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність (ч. 2 ст. 63 Закону №1404-VIII).

14. Відповідальність за невиконання рішення, що зобов`язує боржника вчинити певні дії визначена положеннями ст.75 Закону №1404-VIII.

15. Відповідно до статті 75 Закону №1404-VIII у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

16. У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

17. Отже, накладення штрафу у разі невиконання без поважних причин боржником рішення є обов`язком посадової особи органу ДВС, який встановлюється з метою спонукання боржника належним чином виконати рішення.

18. Поважними причинами невиконання можуть бути визнані лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення боржника, пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для виконання рішення та повинні бути підтверджені належними доказами.

19. Апелянтом не доведено виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду у справі №560/16101/24 з урахуванням встановлених обставин рішенням у справі №560/19307/25 від 19.11.2025, що не потребує доказуванню в силу вимог ч.4 ст.78 КАС України. Це не спростовується проведенням виплат стягувачу: у жовтні 2025 року в сумі 187,35 грн. ; в листопаді 187,35 грн. ; в грудні 187,35 грн. за відсутності доказів цього, як і визначення розміру залишку, який як пояснено у позові буде виплачений в межах затверджених бюджетних асигнувань, чому Апеляційний суд дає критичну оцінку, враховуючи встановлені судами обставини у цій справі та у справі №560/19307/25.

20. Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

21. Таким чином, з урахуванням встановлених обставин, Апеляційний суд робить висновок, що апелянт не довів позовні вимоги, адже орган ДВС - суб`єкт владних повноважень діяв у спосіб і в порядку визначеному Законом №1404-VIII. ІV. ВИСНОВКИ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ.

22. Згідно зі ст.90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

23. Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

24. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

25. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

26. Зазначеним вимогам закону судове рішення відповідає.

27. Переглянувши судове рішення в межах апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, Апеляційний Суд дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення, суд першої інстанції не допустив неправильного застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, які б були б підставою для скасування судового рішення, а тому апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд У Х В А Л И В : апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 19 січня 2026 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає. Головуючий Мацький Є.М. Судді Сушко О.О. Залімський І. Г.