Постанова 4852 № 160/24585/25

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 05 лютого 2026 року справа № 160/24585/25 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Баранник Н.П., суддів: Малиш Н.І., Щербака А.А., за участю секретаря судового засідання: Тарантюк А.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі апеляційну скаргу Державної податкової служби України на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2025 року у справі № 160/24585/25 (суддя Юрков Е.О) за позовом Приватного акціонерного товариства «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» до Державної податкової служби України про визнання протиправною та скасування індивідуальної податкової консультації, В С Т А Н О В И В: Приватне акціонерне товариство "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат" (далі позивач) звернулось до суду із позовом, в якому просило визнати протиправною та скасувати індивідуальну податкову консультацію Державної податкової служби України від 31.07.2025 №4144/ІПК/99-00-24-03-03. Позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що на звернення ПРАТ ЦГЗК відповідачем надана індивідуальна податкова консультація, яка зареєстрована в єдиному реєстрі податкових консультацій від 31.07.2025 №4144/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК. Позиція податкового органу фактично полягає в тому, що відповідно до п.п. а п.п.164.2.14 п.164.2 ст. 164 ПКУ суми моральної шкоди, стягнуті за рішенням суду на відшкодування шкоди життю та здоров`ю, внаслідок отриманого професійного захворювання або травми на виробництві, підлягають оподаткуванню ПДФО і ВЗ в розмірі, що перевищує розмір 4-х мінімальних заробітних плат. Позивач вважає, що відповідачем надано консультацію, що за своєю суттю суперечить Податковому кодексу України, та без врахування висновків Верховного Суду у справі № 212/4843/24 від 06.01.2025 року, у справі № 235/3132/24 від 18.03.2025, у справі № 598/438/21 від 25.01.2023. Також, за позицією позивача, податкову консультацію надано не в повному обсязі, оскільки така консультація не містить чітких та конкретних відповідей на всі поставлені питання. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2025 року адміністративний позов було задоволено, суд визнав оскаржену позивачем індивідуальну податкову консультацію протиправною та скасував її. Із рішенням суду першої інстанції не погодився відповідач, ним була подана апеляційна скарга. В скарзі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, відповідач просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що відповідачем була надана вичерпна індивідуальна податкова консультація листом від 31.07.2025 № 4144/ІПК/99-00-04-03-03 ІПК, котра не суперечить вимогам чинного законодавства, а доводи позивача зводяться до бажання викладення контролюючим органом норм чинного законодавства всупереч нормативно-правовим актам. Позивач подав письмовий відзив на апеляційну скаргу відповідача. У відзиві зазначає, що рішення суду першої інстанції є законним і обґрунтованим, тому відсутні підстави для його скасування. Просить залишити апеляційну скаргу відповідача без задоволення, а оскаржене рішення суду першої інстанції без змін. У відзиві позивач звертає увагу, що відповідачем не було надано належної оцінки вказаним позивачем у зверненні обставинам разом із поставленим питанням. Індивідуальна податкова консультація не містить конкретних роз`яснень практичного застосування норм ПКУ. В судовому засіданні представник відповідача підтримав вимоги апеляційної скарги, наполягав на її задоволенні. Представник позивача прохав залишити скаргу відповідача без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Заслухавши представників сторін, вивчивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції слід скасувати та ухвалити у справі нове судове рішення, враховуючи наступне. З матеріалів справи встановлено, що Приватне акціонерне товариство ЦЕНТРАЛЬНИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ (ЄДРПОУ 00190977) зареєстровано як юридична особа та платник податків 17.01.1997, перебуває на обліку в Східному міжрегіональному управлінні ДПС по роботі з великими платниками податків. Код основного виду діяльності: 07.10-добування залізних руд. Приватне акціонерне товариство ЦЕНТРАЛЬНИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ направило на адресу Державної податкової служби України звернення, в якому просило надати індивідуальну податкову консультацію з питань:

1. Чи підлягає включенню до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу фізичної особи резидента, визначеного п.п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 Кодексу, сума моральної шкоди, стягнута за рішенням суду з підприємства у зв`язку з ушкодженням здоров`я, отриманим внаслідок професійного захворювання або нещасного випадку на виробництві, з урахуванням положення п.п. а п.п. 164.2.14 п. 164.2 ст. 164 Кодексу, з урахуванням правових висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 25.01.2023 у справі № 598/438/21, від 06.01.2025 у справі № 212/4843/24, від 18.03.2025 у справі № 235/3132/24, де Верховним Судом встановлено, що така виплата не підлягає оподаткуванню, оскільки є компенсацією шкоди життю та здоров`ю на виробництві?

2. Чи виникає у підприємства роботодавця обов`язок податкового агента відповідно до п.п. 14.1.180 п. 14.1 ст. 14, п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 Кодексу у разі добровільного виконання судового рішення про стягнення моральної шкоди на користь працівника, яка прямо пов`язана з ушкодженням здоров`я, отриманим під час виконання трудових обов`язків, з урахуванням того, що п.п. а п.п. 164.2.14 п. 164.2 ст. 164 Кодексу передбачає звільнення таких сум від оподаткування податком на доходи фізичних осіб і військовим збором, з урахуванням правових висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 25.01.2023 у справі № 598/438/21, від 06.01.2025 у справі № 212/4843/24, від 18.03.2025 у справі № 235/3132/24, де Верховним Судом встановлено, що така виплата не підлягає оподаткуванню, оскільки є компенсацією шкоди життю та здоров`ю на виробництві?

3. Чи має підприємство виконувати функції податкового агента та чи зобов`язане воно утримувати та перераховувати податок на доходи фізичних осіб і військовий збір згідно з п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 Кодексу, якщо виплата моральної шкоди здійснюється не підприємством, а органом державної виконавчої служби у примусовому порядку шляхом списання коштів з рахунку підприємства, при цьому така шкода пов`язана з ушкодженням здоров`я працівника, з урахуванням правових висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 25.01.2023 у справі № 598/438/21, від 06.01.2025 у справі № 212/4843/24, від 18.03.2025 у справі № 235/3132/24, де Верховним Судом встановлено, що така виплата не підлягає оподаткуванню, оскільки є компенсацією шкоди життю та здоров`ю на виробництві?

4. Чи зобов`язане підприємство як податковий агент утримувати та сплачувати податок на доходи фізичних осіб і військовий збір згідно з п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 Кодексу у випадку, коли виконання судового рішення про стягнення моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров`я, здійснюється приватним виконавцем без безпосередньої участі підприємства у виплаті коштів, з урахуванням правових висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 25.01.2023 у справі № 598/438/21, від 06.01.2025 у справі № 212/4843/24, від 18.03.2025 у справі № 235/3132/24, де Верховним Судом встановлено, що така виплата не підлягає оподаткуванню, оскільки є компенсацією шкоди життю та здоров`ю на виробництві?

5. Чи зобов`язана фізична особа, яка отримала у примусовому порядку (через органи виконавчої служби чи приватного виконавця) суму моральної шкоди, стягнуту за рішенням суду з підприємства роботодавця за ушкодження здоров`я, подавати податкову декларацію про майновий стан і доходи відповідно до п.п. 168.2.1 п. 168.2 ст. 168 Кодексу та самостійно сплачувати податок на доходи фізичних осіб і військовий збір, з урахуванням правових висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 25.01.2023 у справі №598/438/21, від 06.01.2025 у справі № 212/4843/24, від 18.03.2025 у справі № 235/3132/24, де Верховним Судом встановлено, що така виплата не підлягає оподаткуванню, оскільки є компенсацією шкоди життю та здоров`ю на виробництві? За результатами розгляду звернення, позивачем було отримано від Державної податкової служби України індивідуальну податкову консультацію від 31.07.2025 №4144/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК, якою зокрема було роз`яснено наступне: Враховуючи викладене, у разі якщо юридичною особою на підставі рішення суду нараховується та виплачується на користь фізичної особи (працівника) шкода, яка пов`язана з ушкодженням здоров`я, отриманим під час виконання трудових обов`язків, то сума такої шкоди не є об`єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб і військовим збором. Разом з тим, якщо на підставі рішення суду юридичною особою виплачується на користь фізичної особи (працівника) дохід у вигляді моральної шкоди в розмірі, що перевищує чотирикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня звітного (податкового) року, то сума такого перевищення оподатковується податком на доходи фізичних осіб і військовим збором на загальних підставах. При цьому, юридична особа зобов`язана виконати усі функції податкового агента, встановлені Кодексом, зокрема, в частині нарахування, утримання та сплати (перерахування) податку на доходи фізичних осіб і військового збору до бюджетів. Крім цього, така юридична особа як податковий агент прирівнюється до платників податку і має права та виконує обов`язки, встановлені Кодексом для платників податків. Зауважуємо, що обов`язок з нарахування, утримання та сплати податку на доходи фізичних осіб і військового збору, з доходу, нарахованого фізичній особі на підставі рішення суду, виникає у юридичної особи (боржника), незалежного від того, що виплата зазначеного доходу здійснюється через виконавчу службу. Таким чином, оскільки фізична особа отримує дохід у вигляді відшкодування моральної шкоди від податкового агента, то обов`язку щодо подання декларації про майновий стан і доходи у фізичної особи не виникає. Позивач, вважаючи податкову консультацію протиправною, звернувся до суду з позовом про її скасування. Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, дійшов висновку, що індивідуальна податкова консультація суперечить положенням чинного ПК України, оскільки відповідачем не враховано положень пп а підпункту 164.2.14 пункту 164.2 статті 164 ПК України, яким передбачені виключення із переліку оподатковуваних доходів, зокрема сум, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування моральної шкоди, завданих платнику податку внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров`ю на виробництві. Контролюючим органом не було надано належної оцінки вказаним позивачем у зверненні обставинам, разом із поставленим питанням. Відтак, відповідачем не надано суду доказів правомірності та обґрунтованості наданої індивідуальної податкової консультації. Колегія суддів з такими висновками суду першої інстанції не погоджується з огляду на наступне. Контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 19-3 цього Кодексу, зокрема, надають індивідуальні податкові консультації, інформаційно-довідкові послуги з питань податкового та іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи (підпункт 19-1.1.28, пункту 19-1, статті 19-1 ПК України). Відповідно до підпункту 14.1.172 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України) податкова консультація - індивідуальна податкова консультація та узагальнююча податкова консультація, що надаються в порядку, передбаченому цим Кодексом. Підпунктом 14.1.172-1 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що індивідуальна податкова консультація - роз`яснення контролюючого органу, надане платнику податків щодо практичного використання окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, та зареєстроване в єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій. Відповідно до абзацу 1 пункту 52.1 статті 52 ПК України за зверненням платників податків у паперовій або електронній формі контролюючий орган, визначений підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, надає їм безоплатно індивідуальні податкові консультації з питань практичного застосування окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, протягом 25 календарних днів, що настають за днем отримання такого звернення даним контролюючим органом. Звернення платників податків на отримання індивідуальної податкової консультації у паперовій або електронній формі повинно містити, зокрема, зазначення, в чому полягає практична необхідність отримання податкової консультації (наведення фактичних обставин) (абзац п`ятий пункту 52.1 статті 52 ПК України). Нормою пункту 52.2. статті 52 ПК України встановлено, що індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію. Згідно з пунктом 52.3 статті 52 ПК України за вибором платника податків індивідуальна податкова консультація надається в усній, у паперовій або електронній формі. Індивідуальна податкова консультація, надана у паперовій або електронній формі, обов`язково повинна містити назву - індивідуальна податкова консультація, реєстраційний номер в єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій, опис питань, що порушуються платником податків, з урахуванням фактичних обставин, зазначених у зверненні платника податків, обґрунтування застосування норм законодавства та висновок з питань практичного використання таких норм законодавства. Пунктом 53.2 статті 53 ПК України встановлено, що платник податків може оскаржити до суду наказ про затвердження узагальнюючої податкової консультації або надану йому у паперовій або електронній формі індивідуальну податкову консультацію як правовий акт індивідуальної дії, які, на думку такого платника податків, суперечать нормам або змісту відповідного податку чи збору. Скасування судом наказу про затвердження узагальнюючої податкової консультації або індивідуальної податкової консультації є підставою для надання нової податкової консультації з урахуванням висновків суду. Відповідно до підпункту 17.1.7. пункту 17.1. статті 17 ПК України платник податків має право, зокрема, оскаржувати в порядку, встановленому цим Кодексом, рішення, дії (бездіяльність) контролюючих органів (посадових осіб), у тому числі надану йому у паперовій або електронній формі індивідуальну податкову консультацію, яка йому надана, а також узагальнюючу податкову консультацію. Верховний Суд у постанові від 12 червня 2024 року у справі №200/3060/22 дійшов висновку, що податкова консультація за своєю правовою природою є фактично відповіддю контролюючого органу платнику податків на його питання й повинна містити конкретні роз`яснення такому платнику практичної форми та/або моделі його поведінки у визначеному колі податкових правовідносин. Індивідуальна податкова консультація, як методична й практична допомога платнику при виконанні ним податкового обов`язку, фактично, за всіма процедурами (нарахування та сплата платежів, пені, штрафних санкцій, оскарження дій контролюючих органів тощо), надається платнику податків для правильності практичного застосування конкретної норми закону або нормативно-правового акта з питань адміністрування, нарахування та сплати податків чи зборів безпосередньо у його податковому обліку при здійсненні ним господарської діяльності. Колегія суддів зазначає, що метою податкової консультації є викладення (роз`яснення) платнику податків офіційного розуміння контролюючим органом змісту правової норми з питань оподаткування для забезпечення правильного її застосування. При цьому, податкова консультація обов`язково повинна містити опис питань, що порушуються платником податків, з урахуванням фактичних обставин, вказаних у зверненні платника податків, обґрунтування застосування норм законодавства та висновок з питань практичного використання окремих норм податкового законодавства. Подібний висновок зроблено Верховним Судом у постанові від 16 жовтня 2020 року у справі № 820/5120/16. Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює ПК України (в редакції, чинній на момент існування спірних правовідносин), який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Правові засади оподаткування доходів фізичних осіб визначені розділом IV та пунктом 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України. Підпунктами 162.1.1, 162.1.3 пункту 162.1 статті 162 ПК України визначено, що платниками податку на доходи фізичних осіб є: фізична особа резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи; податковий агент. Підпунктом 14.1.180 ПК України визначено, що податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб це юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов`язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу. Згідно з підпунктом 163.1.1 пункту 163.1 статті 163 ПК України об`єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід. Відповідно до пункту 164.1 статті 164 ПК України базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду. За змістом положень пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір. Платниками збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу. Об`єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу. Згідно підпункту 164.2.14 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються: дохід у вигляді неустойки (штрафів, пені), відшкодування матеріальної або немайнової (моральної) шкоди, крім: а) сум, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих платнику податку внаслідок заподіяння йому матеріальної шкоди, а також шкоди життю та здоров`ю, а також відшкодувань моральної шкоди в розмірі, визначеному рішенням суду, але не вище чотирикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, або в розмірі, визначеному законом; б) відсотків, отриманих від боржника внаслідок прострочення виконання ним договірного зобов`язання; в) пені, що сплачується на користь платника податку за рахунок бюджету (цільового страхового фонду) внаслідок несвоєчасного повернення надміру сплачених грошових зобов`язань або інших сум бюджетного відшкодування; г) суми втрат, заподіяних платнику податку актами, визнаними неконституційними, або незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду, що відшкодовуються державою в порядку, встановленому законом. ґ) виплати з державного бюджету, пов`язані з виконанням рішень закордонних юрисдикційних органів, у тому числі Європейського суду з прав людини, прийнятих за наслідками розгляду справ проти України. Дія цього підпункту не поширюється на оподаткування сум страхових виплат, страхових відшкодувань і викупних сум за договорами страхування. Відповідно до підпункту 14.1.54 пункту 14.1 статті 14 ПК України доходом з джерелом їх походження з України є будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні. З матеріалів справи встановлено, що в основу спірної податкової консультації ДПС України покладено висновок про те, що у разі, якщо юридичною особою на підставі рішення суду нараховується та виплачується на користь фізичної особи (працівника) шкода, яка пов`язана з ушкодженням здоров`я, отриманим під час виконання трудових обов`язків, то сума такої шкоди не є об`єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб і військовим збором. Разом з тим, якщо на підставі рішення суду юридичною особою виплачується на користь фізичної особи (працівника) дохід у вигляді моральної шкоди в розмірі, що перевищує чотирикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня звітного (податкового) року, то сума такого перевищення оподатковується податком на доходи фізичних осіб і військовим збором на загальних підставах. При цьому, юридична особа зобов`язана виконати усі функції податкового агента, встановлені Кодексом, зокрема, в частині нарахування, утримання та сплати (перерахування) податку на доходи фізичних осіб і військового збору до бюджетів. Крім цього, така юридична особа як податковий агент прирівнюється до платників податку і має права та виконує обов`язки, встановлені Кодексом для платників податків. Обов`язок з нарахування, утримання та сплати податку на доходи фізичних осіб і військового збору, з доходу, нарахованого фізичній особі на підставі рішення суду, виникає у юридичної особи (боржника), незалежного від того, що виплата зазначеного доходу здійснюється через виконавчу службу. Крім того, контролюючим органом була надана і відповідь на питання, що стосувалося дій та обов`язку фізичної особи. Зокрема, оскільки фізична особа отримує дохід у вигляді відшкодування моральної шкоди від податкового агента, то обов`язку щодо подання декларації про майновий стан і доходи у фізичної особи не виникає. Надаючи податкову консультацію, контролюючий орган не встановлює (змінює чи припиняє) відповідну норму законодавства, а лише надає роз`яснення щодо практичного її застосування. Метою податкової консультації є викладення (роз`яснення) платнику податків офіційного розуміння контролюючим органом змісту правової норми з питань оподаткування для забезпечення правильного її застосування. Дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що спірна індивідуальна податкова консультація відповідає нормам чинного ПК України. При цьому, відповідачем враховано положення пп «а» підпункту 164.2.14 пункту 164.2 статті 164 ПК України, яким передбачені виключення із переліку оподатковуваних доходів, зокрема сум, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих платнику податку внаслідок заподіяння йому матеріальної шкоди. Також відповідачем роз`яснено позивачу, що якщо на підставі рішення суду юридичною особою виплачується на користь фізичної особи (працівника) дохід у вигляді моральної шкоди в розмірі, що перевищує чотирикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня звітного (податкового) року, то сума такого перевищення оподатковується податком на доходи фізичних осіб і військовим збором на загальних підставах. Колегія суддів, співставивши питання позивача та відповіді відповідача у індивідуальній податковій консультації, вважає, що контролюючим органом надано вичерпні відповіді з висновками, як це вимагається нормами ПК України. Є помилковими висновки суду першої інстанції, що консультація відповідача містить позицію контролюючого органу, яка не узгоджується із законом, оскільки суд не наводить в чому саме така позиція не узгоджується із нормами ПК України. Матеріалами справи підтверджено, що відповідач виконав вимоги статті 52 ПК України та надав позивачу податкову консультацію, яка містить посилання на норми ПК України, що регулюють ці відносини, і не суперечить їх змісту. Щодо посилань позивача та суду першої інстанції на правові позиції Верховного Суду у цивільних справах, викладених в постановах: у справі №212/4843/24 від 06.01.2025, у справі № 235/3132/24 від 18.03.2025, у справі № 598/438/21 від 25.01.2023, які мав би врахувати відповідач при наданні консультації. Ці спори виникли у цивільних правовідносинах між фізичними особами та юридичними особами з питань відшкодування шкоди, завданої ушкодженням здоров`я на виробництві. В той же час, згідно з підпунктом 14.1.172-1 пункту 14.1 статті 14 ПК України -індивідуальна податкова консультація це роз`яснення контролюючого органу, надане платнику податків щодо практичного використання окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, та зареєстроване в єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій. Тобто, контролюючий орган, надаючи індивідуальну консультацію наділений правом тлумачити лише норму податкового законодавства в практичному її використанні, при цьому не вправі їх роз`яснювати з урахуванням висновків Верховного Суду у конкретних спорах з конкретними обставинами. З урахуванням викладеного, колегія суддів не вбачає підстав для скасування спірної індивідуальної податкової консультації, тим більше для визнання її судом протиправною. Підстави для задоволення позовних вимог у спірному випадку відсутні. Доводи апеляційної скарги відповідача знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, а рішення ухвалене судом з помилковим застосуванням норм матеріального права, тому рішення суду першої інстанції у даній справі слід скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову позивачу у задоволенні позовних вимог. Розподіл судових витрат згідно ст. 139 КАС України не здійснюється. Керуючись п.2 ч.1 ст.315, п.3,4 ч.1 ст.317, ст.ст.322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Державної податкової служби України задовольнити. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2025 року у справі №160/24585/25 скасувати та ухвалити нове судове рішення. В задоволенні позовних вимог Приватного акціонерного товариства «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» відмовити. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у випадках та в строки, визначені статтями 328, 329 КАС України. Вступну та резолютивну частину постанови проголошено 05.02.2026р. Повний текст постанови виготовлено 09.02.2026р. Головуючий - суддя Н.П. Баранник суддя Н.І. Малиш суддя А.А. Щербак