Постанова 4852 № 160/18594/25

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 10 лютого 2026 року м. Дніпросправа № 160/18594/25 Суддя І інстанції Калугіна Н.Є. Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Чепурнова Д.В. (доповідач), суддів: Коршуна А.О., Сафронової С.В., розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу Львівської митниці на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2025 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХІМПОРТ МАРКЕТ» до Львівської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товару, - ВСТАНОВИВ: ТОВ «ТЕХІМПОРТ МАРКЕТ» звернулось з вищевказаним позовом до суду в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів №UA209000/2025/000222/2 від 10.06.2025. В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що при розмитнені товару відповідач застосував резервний метод визначення митної вартості товарів, при цьому не довів неможливість використання основного, оскільки надані позивачем документи свідчать, що відомості про заявлену митну вартість товару є об`єктивними, такими, що піддаються обчисленню та підтверджуються документально, у зв`язку із чим просить суд скасувати вказане рішення про коригування митної вартості товару. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2025 року позов задоволено. В апеляційній скарзі Львівська митниця посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просить скасувати вказане рішення та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Вказує, що у спірних правовідносинах у відповідача виник обґрунтований сумнів щодо правильності заявленої позивачем митної вартості товару. За фактичними обставинами справи відповідач мав обґрунтовані підстави для витребування додаткових документів, які б підтверджували заявлену митну вартість товару. Митниця правомірно прийняла рішення про коригування митої вартості з дотриманням вимог чинного законодавства. Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного. У письмовому відзиві на апеляційну скаргу ТОВ «ТЕХІМПОРТ МАРКЕТ» просить відмовити у її задоволенні та залити без змін рішення суду першої інстанції. Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що відповідно до прямого контракту №TRI-2612 від 26.12.2024 (далі Контракт), укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «ТЕХІМПОРТ МАРКЕТ» та TRIANGLE TYRE CO. LTD (Китайська Народна Республіка) та укладеної до нього Специфікацій № 2-17, інвойсу №12252000788-5 від 02.04.2025 на суму 35 753,80 доларів США та специфікації №2-17 до інвойсу №12252000788-5 від 02.04.2025 на митну територію України завезений товар шини загальною кількістю 261 шт. на загальну суму 35 753,80 доларів США (далі Товар). 10.06.2025 позивач з метою митного оформлення вказаного товару подав до митного органу електронну митну декларацію №25UA209190014480U8, в якій визначено митну вартість товарів 1 638 227,47 грн. На підтвердження заявленої митної вартості товарів під час проведення митного контролю та митного оформлення позивачем разом з вказаною митною декларацією надано документи, передбачені ч.2 ст.53 Митного кодексу України, що перелічені у графі 44 цієї МД, зокрема: Контракт TRI-2612 від 26.12.2024, Специфікація №2 від 21.02.2025, інвойс №12252000788-5 від 02.04.2025 на суму 35 753,80 доларів США та Специфікація №2-17 до інвойсу №12252000788- 5 від 02.04.2025 на суму 35 753,80 доларів США (шини загальною кількістю 261 шт.), пакувальний лист №12252000788-5 від 02.04.2025, комерційна пропозиція 12252000788-5 від 17.03.2025, платіжні інструкції в іноземній валюті №19 від 10.03.2025р. на суму 240 000,00 доларів США та №30 від 04.04.2025р. на суму 38 548,29 доларів США, яка підтверджують оплату товару, рахунок №UA10005871 від 04.06.2025 року на оплату морського фрахту та оплату транспортних послуг на суму 229 011,75 грн в тому числі за межами України на суму 208 838,30 грн, договір №GS-026185 від 22.01.2025, договір №2412/24 від 24.12.2024, додаткова угода від 19.04.2025 до договору№2412/24 від 24.12.2024, договір №TRI-2612 від 26.12.2024, митна декларація країни відправлення №420420250000102512, коносамент XM250400039 від 07.04.2025, СМR №SODS0011736 від 03.06.2025, сертифікат відповідності №UA.014.16784-25 від 08.04.2025. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митниця дійшла висновку, що митна вартість імпортованого товару не може бути визначена у зв`язку з тим, що декларантом заявлено неповні відомості про митну вартість товару, в документах поданих до митного оформлення наявні розбіжності, а також документально не підтверджено числові значення складових митної вартості, які є обов`язковими при її обчисленні. Згідно повідомлення від 10.06.2025 про надання додаткових документів, митний орган вказав про необхідність надання позивачу: зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів ; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями. У відповідь на вказане повідомлення, позивач надав митному органу лист від 10.06.2025 №10-06/2025-2, згідно змісту якого повідомив митницю про те, що згідно з прямим контрактом № TRI-2612 від 26.12.2024, укладеним між ТОВ «ТЕХІМПОРТ МАРКЕТ» та TRIANGLE TYRE CO. LTD (Китайська Народна Республіка) та укладеної до нього Специфікації №2 від 21.02.2025, №12252000788-5 від 02.04.2025 р. на суму 35 753,80 доларів США та Специфікації 2-17 до інвойсу №12252000788-5 від 02.04.2025 підприємством позивача був завезений на митну територію України відповідний товар шини загальною кількістю 261 шт. на загальну суму 35 753,80 доларів США. Запитувані митним органом документи та відомості були надані декларантом про що свідчить графа 44 МД 25UA209190014485U3. Митним органом не враховано вже надані декларантом документи, а саме: прямий контракт № TRI-2612 від 26.12.2024, укладений між ТОВ «ТЕХІМПОРТ МАРКЕТ» та TRIANGLE TYRE CO. LTD (Китайська Народна Республіка) та укладені до нього Специфікації №2 від 21.02.2025, а також відповідний інвойс №12252000788-5 від 02.04.2025 на суму 35 753,80 доларів США та Специфікації 2-17 до інвойсу №12252000788- 5 від 02.04.2025 на суму 35 753,80 доларів США (шини загальною кількістю 261 шт.), пакувальний лист №12252000788-5 від 02.04.2025, комерційна пропозиція 12252000788-5 від 17.03.2025, платіжні інструкції в іноземній валюті №19 від 10.03.2025 на суму 240 000,00 доларів США та №30 від 04.04.2025 на суму 38 548,29 доларів США, яка підтверджують оплату товару, рахунок №UA10005871 від 04.06.2025 року на оплату морського фрахту та оплату транспортних послуг на суму 229 011,75 грн в тому числі за межами України на суму 208 838,30 грн, Договір №GS-026185 від 22.01.2025, Договір №2412/24 від 24.12.2024, Додаткова угода від 19.04.2025 до Договору№2412/24 від 24.12.2024, Договір №TRI-2612 від 26.12.2024, митна декларація країни відправлення №420420250000102512, коносамент XM250400039 від 07.04.2025, СМR №SODS0011736 від 03.06.2025, Сертифікат відповідності №UA.014.16784-25 від 08.04.2025, які в повній мірі підтверджують вартість товару, його оплату, вартість транспортних витрат та дають змогу провести ідентифікацію ввезеного товару Щодо надання висновків про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлених спеціалізованими експертними організаціями позивач зазначив, що митним органом не враховані положення прямого контракту № TRI-2612 від 26.12.2024 року, а саме: «

8. Інші умови контракту. На відвантажений товар Продавець надає Покупцю в електронному форматі такі документи: - Комерційний інвойс; - Пакувальний аркуш; - Коносамент». За таких обставин вбачається, що контракт не містить вимог щодо надання Покупцеві ані сертифікату походження, ані сертифікату якості, ані будь-яких інших документів чи висновків спеціалізованих експертних організацій. ТОВ «ТЕХІМПОРТ МАРКЕТ» у відповіді заявило, що надало всі наявні документи та протягом 10 робочих днів додаткові документи надані не будуть, та завершити митне оформлення за ч. 1 ст. 57 Митного кодексу України. За результатами митного оформлення товару відповідачем складено карту відмови у прийнятті митної декларації та спірне рішення про коригування митної вартості товару. Митним органом виявлено наступні розбіжності у поданих позивачем документах: - заявлені відомості про виробника товару TRIANGLE TYRE CO., LTD та торгівельну марку Triangle не підтверджуються товарно-супровідними документами. Зазначене може свідчити про недостовірність декларування таких відомостей; - платіжна інструкція в іноземній валюті №30 від 04.04.2025 видана на суму 38 548,29 дол. США, а в графі 70 «Призначення платежу» міститься посилання на Специфікацію №2 від 21.02.2025. Відтак, вказане ставить під сумнів приналежність платіжного документу до конкретної поставки партії товару. При цьому, до митного оформлення за даною МД подано два платіжні інструкції в іноземній валюті №19 від 10.03.2025 та №30 від 04.04.2025. Митним органом встановлено, що платіжна інструкція №19 від 10.03.2025 видана на суму 240 000, 00 дол. США, подавалась із документами під час семи митних оформлень в період 22.05.2025 по 09.06.2025. При цьому, сума зазначених вище поставок становить 249 797,33 дол. США, що є більше, ніж обумовлено в платіжній інструкції. Платіжна інструкція в іноземній валюті №30 від 04.04.2025 видана на суму 38 548,29 дол. США. Дані платіжні інструкції були подані до митного оформлення за МД №25UA209190014480U8 від 10.06.2025. Відтак, сума даної поставки не покривається поданими платіжними інструкціями, а будь-яких платіжних інструкцій на решту суми до митного оформлення надано не було. Аналогічне стосується Специфікації №2 від 21.02.2025, яка видана на суму 725 685,09 дол. США. При цьому, в період з 13.03.2025 по 09.06.2025 було оформлено 20 МД за Специфікацією №2. Проте, сума зазначених вище поставок становить 1 072 602,45 дол. США, що значно перевищує суму зазначену в Специфікації №2. В свою чергу, нової Специфікації, яка б деталізувала здійснені поставки, надано не було; - платіжні інструкції в іноземній валюті №19 від 10.03.2025 та №30 від 04.04.2025, поданих до митного оформлення не відповідають п. 14 Положення про порядок виконання надавачами платіжних послуг платіжних інструкцій в іноземній валюті та банківських металах, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 28.07.2008 №216; - специфікація №2-17 TRLU6894352 від 02.04.2025 підписана тільки стороною продавця. Отже, відповідно до п.1.2 Контракту ЗЕД наявна в Специфікації цінова інформація про товар не може розглядатись як дійсна; - в наданій до митного оформлення CMR №SODS0011736 від 03.06.2025, в графі 22 підпис та штамп відправника не проставлено жодних відміток відправника товару, тобто, відсутні підпис та печатка такої особи; - митна декларація країни відправлення №420420250000102512 від 03.04.2025 не містить відміток митних органів країни відправлення. При перевірці митної декларації країни відправлення із застосуванням технічних засобів унікальний електронний ідентифікатор (штрих-код) не перетворюється на візуальну форму, придатну для сприйняття її змісту та верифікації. 10.03.2025 Львівська митниця прийняла рішення №UA209000/2025/000222/2 про коригування митної вартості товарів за ВМД 25UA209190014485U3. За результатами коригування митної вартості товару, митним органом застосовано метод 2ґ (ст. 64 МКУ), джерелом інформації для коригування митної вартості товару №1 слугувала МД №25UA100110520870U4 від 28.01.2025, де митна вартість товару зі схожими характеристиками (шини….) становить 3,015680 дол. США/кг. З урахуванням положень частини 7 статті 55 Митного кодексу України товари було випущено у вільний обіг за митною декларацією: 25UA209190014534U9. Не погодившись із вказаним рішенням відповідача про коригування митної вартості товарів, позивач звернувся до суду із цим позовом. Відповідно до ст.49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Згідно з ч.1 ст.52 Митного кодексу України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VІІІ цього Кодексу та цією главою. За приписами ч.2 ст.52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Як встановлено ч.1 ст.53 Митного кодексу України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Відповідно до ч.2 ст.53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. Як передбачено ч.3 ст.53 Митного кодексу України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. У разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію) (ч.4 ст.53 Митного кодексу). Відповідно до ст.53 Митного кодексу України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару (ч.6 ст.53 Митного кодексу України). Як встановлено ч.1 ст.54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Відповідно до ч.ч.2, 3 ст.54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу. Згідно з ч.6 ст.54 Митного кодексу України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості. На момент прийняття оспорюваних рішень про коригування митної вартості товару зазначені обставини не існували. Відповідно до ч.1 ст.55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду. Відповідно до ст.57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу. Відповідно до ч.ч.2, 3 ст.58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу. Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митний орган має виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. При цьому, такий контроль може здійснюватися в тому числі шляхом порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено, тобто з використанням бази даних Єдиної автоматизованої системи Державної митної служби України, яка містить відповідну інформацію. Підставою для виникнення сумнівів митного органу щодо митної вартості товару стали розбіжності які місять в наданих документах. Відповідно до статті 361 Митного кодексу України з метою запобігання, прогнозування і виявлення порушень законодавства України з питань державної митної справи митні органи застосовують систему управління ризиками для визначення товарів, транспортних засобів, документів і осіб, які підлягають митному контролю, форм митного контролю, що застосовуються до таких товарів, транспортних засобів, документів і осіб, а також обсягу митного контролю. При цьому, управління ризиками - це робота митних органів з аналізу ризиків, виявлення та оцінки ризиків, розроблення та практичної реалізації заходів, спрямованих на мінімізацію ризиків, оцінки ефективності та контролю застосування цих заходів. Цілями застосування системи управління ризиками є, зокрема: запобігання, прогнозування і виявлення порушень законодавства України з питань державної митної справи; забезпечення більш ефективного використання наявних у митних органів ресурсів та зосередження їх уваги на окремих згрупованих об`єктах аналізу ризику, щодо яких є потреба у застосуванні окремих форм митного контролю або їх сукупності, а також у підвищенні ефективності митного контролю (областях ризику); прискорення митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України. Митний орган при здійсненні митного контролю, у тому числі й з питань контролю правильності визначення митної вартості, має діяти у спосіб, визначений Митним кодексом України, а відомості, які містяться в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митним органом відповідних рішень. Спростовуючи доводи митного органу не підтвердження декларантом торгівельної марки товару та відсутності відомостей про виробника товару суд прешої інстанції вірно виходив з того, що пунктом 8 контракту передбачено, що на відвантажений товар Продавець надає Покупцю в електронному форматі такі документи: - Комерційний інвойс; - Пакувальний аркуш; - Коносамент». Отже, умови контракту не містять вимог щодо надання Покупцеві ані сертифікату походження, ані сертифікату якості, ані будь-яких інших документів чи висновків спеціалізованих експертних організацій. До того ж, під час митного оформлення, позивачем надано митниці пакувальний лист з печаткою продавця, а також декларація про відповідність товару. Крім того, сертифікат походження товару або документи на підтвердження торгівельної марки не є документами, що підтверджують митну вартість товару, оскільки не входить до переліку документів, визначених ч.2 ст. 53 МК України. Спростовуючи доводи митниці з приводу неможливості ідентифікувати платіжні документи з даною поставкою, суд першої інстанції вірно виходив з того, що відповідно до приписів ст. 53 МК України надання до митного органу банківських платіжних документів та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару не є безумовним або обов`язковим. У процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. У свою чергу умови плати безпосередньо ціни товару не стосуються. У зв`язку з цим відомості про умови оплати товару не повинні братися органом доходів і зборів до уваги при контролі за митною вартістю, а відтак, суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару. Суперечності у відомостях щодо умов оплати товару у документах, доданих до митної декларації на підтвердження митної вартості товарів, не можуть бути підставою для витребування органом доходів і зборів додаткових документів у декларанта. Крім того суд першої інстанції вірно зауважив, що під час митного оформлення, позивачем надана платіжні інструкції №19 від 10.03.2025 на суму оплати 240000,00 дол США та №30 від 04.04.2025 на суму 38548,29 дол США, у призначенні платежу є посилання на контракт від 26.12.2024 №TRI-2612 та специфікацію №2 від 21.02.2025, за якою відбувалась поставка товару, який був предметом декларування у цій справі. Згідно пунктів 3, 7 контракту, ціна на товар встановлено в доларах США за 1 шт. узгоджується сторонами на кожну партію поставки, що вказується у відповідних Специфікаціях до цього контракту. Орієнтовна сума контракту становить 15000000,00 дол США. Сума контракту може бути змінена додатковими угодами до цього контракту. Платіж за товар, проданий за цим контактом, здійснюється у доларах США, на рахунок продавця, зазначений у п. 14 цього контракту. Умови оплати погоджуються сторонами на кожну партію товару окремо, що зазначається у специфікаціях до цього контракту. Згідно специфікації №2 від 21.02.2025, сума заявленого позивачем товару становить 725685,09 дол США. Проте, перевезення спірної партії товару на суму 35753,80 дол США підтверджується специфікацією №2-17 TRLU6894352, згідно якої партія товару складалась із таких найменувань: 275/70R22.5-16PR TRD06 3РМSF 148/145L 385/65R22.5-20PR TR692 160J/158L 315/70R22.5-18PR TRD093РМSF 154/150L/ 152/148L Згідно цієї ж специфікації, вказана партія товару транспортувалась у контейнеру № TRLU6894352/CN1137791, що також підтверджується коносаментом №250400039 від 07/04/2025. Крім того, товар за цими артикулами міститься і у загальній специфікації №2 від 21.02.2025. Враховуючи специфіку взаємовідносин між ТОВ «ТЕХІМПОРТ МАРКЕТ» як покупцем і TRIANGLE TYRE CO. LTD як виробником і продавцем шин, враховуючи особливості логістики шин, вже тривалий час напрацювалися умови за якими поставка, тобто формування партії товару яка завантажується виключно в контейнери призначені для морського перевезення, відбувається із групи замовлень, що оформлюються сторонами Контракту відповідними специфікаціями. А враховуючи виробничий процес, відвантаження із заводу шин не можливе у чіткій відповідності до специфікації, так як у виробника є питання по складам, наявності та логістиці. Вже по факту готовності замовленого товару формується інвойс, товарні позиції в якому були передбачені в різних специфікаціях, тож і при оплаті в призначенні платежу може зазначатися декілька специфікацій. Надаючи оцінку доводам митного органу про невідповідність платіжних документів вимогам Постанови № 216, а саме щодо відсутності підписів (власноручних/електронних) відповідальних осіб платника, які відповідно до законодавства України мають право розпоряджатися рахунком, колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону України «Про платіжні послуги», платіжна інструкція має містити інформацію, що дає змогу надавачу платіжних послуг ідентифікувати особу платника та отримувача за платіжною операцією, рахунки платника та отримувача, надавачів платіжних послуг платника та отримувача, суму платіжної операції та іншу інформацію (реквізити), необхідну для належного виконання платіжної операції. Частиною 7 ст. 40 Закону України «Про платіжні послуги», Національний банк України у своїх нормативно-правових актах визначає обов`язкові реквізити платіжних інструкцій, особливості їх оформлення, захисту, прийняття до виконання. Так, Положенням про порядок виконання надавачами платіжних послуг платіжних інструкцій в іноземній валюті та банківських металах, затвердженим Постановою Правління Національного банку України 28.07.2008 № 216 (далі Постанова № 216), а саме Розділом 2 «Порядок оформлення платіжної інструкції в іноземній валюті або банківських металах», пунктом 14 передбачено обов`язкові реквізити, які має містити платіжна інструкція в іноземній валюті або банківських металах, зокрема у підпункті 13 зазначено, що платіжна інструкція в іноземній валюті або банківських металах, оформлена ініціатором в електронній або паперовій формі, повинна містити такі обов`язкові реквізити: підпис(и) [власноручний(і)/електронний(і)] відповідальної(их) особи(іб) платника, яка(і) відповідно до законодавства України має (ють) право розпоряджатися рахунком, або код автентифікації. Платіжні документи містять код автентифікації, що виключає обов`язкову наявність підписів [власноручний(і)/електронний(і)] відповідальної(их) особи(іб) платника. Зазначені банківські документи можливо ідентифікувати із даною поставкою товарів, а зазначені вище зауваження митного органу є необґрунтованими. Надаючи оцінку митниці стосовно невідповідності наданої до митного оформлення CMR (міжнародна транспортна накладна) №SODS0011736 від 03.06.2025 ст.5 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів (Женева, 19травня 1956), суд першої інстанції вірно виходив з того, що такий документ як CMR (міжнародна транспортна накладна) позивачем не складається, а тому не має змоги вплинути на її зміст та форму у відповідності до вимог Конвенції. Крім того, суд першої інстанції принагідно зауважив, що на підставі цієї накладної була здійснена господарська операція щодо міжнародного перевезення товару, тому питання щодо її відповідності Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів, не є вирішальним при з`ясуванні митницею достовірності визначення позивачем митної вартості задекларованого товару, відповідно і не може породжувати будь-яких сумнівів. Вказуючи на необґрунтованість зауважень митниці про те, що Специфікація №2-17 від 02.04.2025 підписана тільки стороною продавця, тому не може розглядатись як дійсна, суд принагідно зауважив на те, що є важливим той факт, що вказана специфікація підписана саме стороною продавця та передана до митного органу стороною покупця, тобто ним акцептована. З приводу копії митної декларації країни відправлення, суд першої інстанції вірно вказав, що у зауваженні митницею не зазначено у зв`язку з якими розбіжностями в документах, що впливають на правильність визначення митної вартості, висувається вимога про те, що неточності саме в наданій копії митної декларації країни відправлення впливають на правильність визначенні позивачем митної вартості товару. З приводу копії митної декларації країни відправлення, колегія суддів зазначає, що у зауваженні митницею не зазначено у зв`язку з якими розбіжностями в документах, що впливають на правильність визначення митної вартості, висувається вимога про те, що неточності саме в наданій копії митної декларації країни відправлення впливають на правильність визначенні позивачем митної вартості товару Крім того, розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості товару. В цьому випадку митниця повинна здійснити дослідження документів щодо поставки товару з метою встановлення доказів, які підтверджують або спростовують цей сумнів. Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України, прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування. Між тим, оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів такої інформації не містить, що не дає підстав вважати його обґрунтованим та мотивованим у контексті положень пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України. Наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що у попередні періоди аналогічні товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості жодним чином не доводить неправильність її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку. Обставина про наявність в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками інформації про те, що подібний товар у попередні періоди розмитнювався за вартістю більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення органом доходів і зборів контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за резервним методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо). Автоматизована система аналізу та управління ризиками з об`єктивних причин не може містити усієї інформації, що стосується суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар. Водночас, ціна є грошовим вираженням лише у разі коли існує рівновага між попитом та пропозицією. В інших випадках коливання цін спричиняються не вартістю, а іншими причинами. Отже, факт наявності в автоматизованій системі митного органу інформації, що товар, який задекларовано позивачем, розмитнювався ним раніше чи іншими особами за значно вищою вартістю, за відсутності інших визначених законом підстав, не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не призводить до автоматичного збільшення митної вартості товарів, адже законодавство таких підстав прямо не встановлює, тому не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що доводи, які зазначені відповідачем у рішенні про коригування митної вартості, не є підставою для коригування митної вартості товару, оскільки в документах відсутні розбіжності, або явні ознаки підробки. Не надано доказів того, що документи, які подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації. Надані позивачем до митного оформлення документи містять всі необхідні реквізити та відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, відомостей щодо ціни, що була сплачена за ці товари. У відповідача були в наявності всі документи, які давали можливість встановити дійсну митну вартість товару за ціною договору. Також митний орган не виконав обов`язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за договором щодо подібних (аналогічних) товарів. Таким чином, ненадання декларантом всіх запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом коригування митної вартості. Зазначені обставини спростовують висновки митного органу щодо сумнівів у визначеній митній вартості товару, на що вірно звернув увагу суд першої інстанції. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про безпідставність відмови митним органом позивачу у визнанні задекларованої ним митної вартості товару за основним методом, враховуючи що відповідачем не було зазначено, які саме складові митної вартості є не підтвердженими, за умови не наведення митним органом доказів того, що документи, подані ним для митного оформлення товару є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування відповідачем переліку документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, а подані товариством документи чітко ідентифікували оцінюваний товар та містили об`єктивні і достовірні дані, що піддавалися обчисленню, тобто підтверджували митну вартість товарів за ціною договору. За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно були застосовані норми матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду першої інстанції і не можуть бути підставою для скасування рішення суду, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення. Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 315, ст.ст. 316, 321, 322 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Львівської митниці - залишити без задоволення. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2025 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення в повному обсязі. В повному обсязі постанова складена 10 лютого 2026 року. Головуючий - суддя Д.В. Чепурнов суддя А.О. Коршун суддя С.В. Сафронова