Постанова Третій апеляційний адміністративний суд № 160/16132/25

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 12 січня 2026 року м. Дніпросправа № 160/16132/25 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Дурасової Ю.В. (доповідач), суддів: Божко Л.А., Лукманової О.М., розглянувши в порядку письмового провадження в м.Дніпрі апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.08.2025 року (головуючий суддя Кальник В.В.) в адміністративній справі №160/16132/25 за позовом ОСОБА_1 до відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,- ВСТАНОВИВ: Позивач, ОСОБА_1 , звернувся 02.06.2025 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якій просив: - визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_2 , які полягають у внесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів даних про порушення правил військового обліку ОСОБА_1 ; - зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів даних про порушення ОСОБА_1 правил військового обліку. В обґрунтування позову зазначено, що 15.01.2025 року позивач подав відповідачу заяву про відстрочку, яку було задоволено з оформленням відповідної довідки № 17/115 від 29.01.2025 року. При цьому, позивач вчасно оновив свої дані через застосунок «Резерв+». Проте, 01.05.2025 року в застосунку «Резерв+» з`явилася інформація про порушення ним правил військового обліку та статус «Розшукує ТЦК та СП». Звернув увагу на протиправність дій відповідача щодо внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів даних про порушення позивачем правил військового обліку, оскільки законним підґрунтям для внесення такої інформації до Реєстру є лише факт притягнення до адміністративної відповідальності, чого у його випадку не було. Отже, позивач вважає, що такі протиправні дії призвели до порушення прав позивача, оскільки його було оголошено в розшук. Відновлення його прав, на думку позивача, можливе лише шляхом виключення цих даних з Реєстру. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.08.2025 року позов задоволено. Визнано протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 , які полягають у внесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів даних про порушення правил військового обліку ОСОБА_1 . Зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_2 виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів данні про порушення ОСОБА_1 правил військового обліку. Свою позицію суд першої інстанції обґрунтував тим, що відповідач є органом ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів та повинен забезпечувати актуалізацію його бази даних, при цьому, до Реєстру вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних Реєстру такі відомості: 1) персональні дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів; 2) службові дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Зауважив, що до Реєстру вносяться дані саме про притягнення до відповідальності за порушення правил обліку. Під час судового розгляду доказів притягнення позивача до адміністративної відповідальності за порушення правил військового обліку відповідачем не надано. Внесення до Реєстру відомостей про порушення правил військового обліку без законних на те підстав, а саме, за відсутності факту притягнення позивача до адміністративної відповідальності, призводить до порушення прав позивача. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову. Серед іншого вказує, що в обліковій картці позивача в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів (Реєстр) відсутня інформація про проходження ВЛК. Зауважує, що задоволення вимог позивача є втручанням в дискреційні повноваження суб`єкта владних повноважень та прийняттям рішення замість відповідача, що не входить до компетенції суду. Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає про наступне. Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_4 . Позивач зазначає, що він вчасно оновив дані через застосунок «РЕЗЕРВ+» - до 14.07.2024 року. 15.01.2025 року позивач звернувся до відповідача із заявою про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації собою на підставі абзацу пункту 9 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». 29.01.2025 року відповідачем розглянута заява позивача на комісії (протокол №5). Згідно рішення комісії, відповідачем було оформлено довідку №17/115 від 29.01.2025 року про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується листом відповідача від 07.05.2025р. №4/1/3251. 01.05.2025 року після оновлення застосунку «Резерв+» з`явилася інформація про порушення позивачем правил військового обліку та позначка про те, що позивача « ІНФОРМАЦІЯ_5 ». 02.05.2025 року представник позивача звернувся до відповідача із адвокатським запитом №02/05/1-25ЖМ, в якому просив: надати засобами електронного зв`язку на адресу електронної пошти відомсоті про причини порушення позивачем правил військового обліку та надіслати Постанову про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за ст. 210 КУпАП з метою сплати штрафу. У відповідь на запит відповідач повідомив позивача листом від 07.05.2025 року №4/1/3252 про те, що: «Громадянин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , викликався до ІНФОРМАЦІЯ_6 на 30.01.2025 року о 10:00 год для проходження медичного огляду повісткою № 2248158, яка була передана мобільній групі оповіщення для вручення даному громадянину за адресою реєстрації АДРЕСА_1 . Посадовими особами ІНФОРМАЦІЯ_6 протокол про адміністративне правопорушення гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та постанова про адміністративне правопорушення гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , не складалися. Задля усунення порушення правил військового обліку гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , необхідно особисто звернутись до ІНФОРМАЦІЯ_6 за адресою АДРЕСА_2 . При собі необхідно мати документ, який посвідчую особу та наявний військово-обліковий документ.». Позивач вважає протиправними дії відповідача щодо внесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів даних про порушення правил військового обліку ОСОБА_1 . Суд першої інстанції позов задовольнив. Досліджуючи правильність прийняття судом першої інстанції рішення, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне дослідити ряд норм законодавства, що регулюють дані правовідносини та обставини справи. Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Отже, суб`єкти владних повноважень (до яких відноситься відповідач) мають діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Таким чином межі дій відповідача чітко визначені Конституцією та законами України. Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України здійснює, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби Закон України від 25.03.1992 №2232-XII «Про військовий обов`язок і військову службу». Згідно з частинами 1, 3 статті 1 Закону №2232-ХІІ, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. Військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку. Відповідно до частин 1, 3 статті 33 Закону №2232-ХІІ, військовий облік громадян України поділяється на облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Військовий облік усіх призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться за місцем їх проживання і відповідно до обсягу та деталізації поділяється на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний. Частиною 5 статті 33 Закону №2232-ХІІ визначено, що військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Персонально-якісний облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (ч.1 ст.34 Закону №2232-ХІІ). На виконання частини 5 статті 33 Закону №2232-ХІІ Кабінет Міністрів України затвердив Порядок №1487, пунктом 2 якого визначено, що військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави. Військовий облік полягає у цілеспрямованій діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій щодо: фіксації, накопичення та аналізу наявних людських мобілізаційних ресурсів за військово-обліковими ознаками; здійснення заходів із забезпечення виконання встановлених правил військового обліку призовниками, військовозобов`язаними та резервістами; подання відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів до органів ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Відповідно до частини першої статті 1 Закону України від 16.03.2017 року №1951-VIII «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів», єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів (Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України. Основними завданнями Реєстру є: 1) ідентифікація призовників, військовозобов`язаних, резервістів та забезпечення ведення військового обліку громадян України; 2) інформаційне забезпечення комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань особовим складом у мирний час та в особливий період; 3) інформаційне забезпечення громадян України, у тому числі осіб, звільнених з військової служби, які мають право на пенсію, та членів сімей загиблих військовослужбовців відомостями щодо виконання ними військового обов`язку (частина перша статті 2 Закону №1951-VIII). За приписами частин 8, 9 статті 5 Закону №1951-VIII, органами ведення Реєстру є районні (об`єднані районні), міські (районні у місті, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України. Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних. З урахуванням зазначеного, відповідач є органом ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів та повинен забезпечувати актуалізацію його бази даних, при цьому, до Реєстру вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних Реєстру такі відомості: 1) персональні дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів; 2) службові дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів. У свою чергу, пунктом 20-1 частини 1 статті 7 Закону №1951-VIII передбачено, що до персональних даних призовника, військовозобов`язаного та резервіста належать: відомості про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (дата, номер, короткий зміст протоколу та/або постанови про адміністративне правопорушення). Таким чином, до Реєстру вносяться дані саме про притягнення до відповідальності за порушення правил обліку. При цьому з матеріалів справи вбачається (підтверджується відповіддю відповідача на адвокатський запит представника позивача від 02.05.2025 № 02/05/1-25ЖМ), що ОСОБА_1 не було притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення правил військового обліку. Протокол про адміністративне правопорушення відносно нього не складався, і постанова про адміністративне стягнення не виносилась. Натомість відповідач, незважаючи на відсутність факту притягнення позивача до адміністративної відповідальності, у застосунку «РЕЗЕРВ+» (який є складовою Реєстру), відобразив інформацію про те, що позивачем «вчинено порушення правил військового обліку». Надаючи оцінку зазначеним правовідносинам, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що Реєстр призначений для зберігання та обробки фактів, встановлених у законному порядку, зокрема факту притягнення до адміністративної відповідальності. Водночас, відсутність такого факту як постанова про притягнення до адміністративної відповідальності унеможливлює законне внесення до Реєстру відомостей про «порушення військового обліку». Вказане дає підстави для висновку, що дії відповідача з внесення чи відображення такої інформації є безпідставними та протиправними, оскільки вони не ґрунтуються на положеннях Закону №1951-VIII, який чітко визначає, які відомості можуть бути внесені до Реєстру. Під час судового розгляду доказів притягнення позивача до адміністративної відповідальності за порушення правил військового обліку відповідачем не надано. Обов`язок доведення правомірності своїх дій покладається на суб`єкта владних повноважень (частина 2 статті 77 КАС України), і відповідач не довів факту належного оповіщення позивача у встановленому законом порядку. Відтак, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що внесення до Реєстру відомостей про порушення правил військового обліку без законних на те підстав, а саме, за відсутності факту притягнення позивача до адміністративної відповідальності, призводить до порушення прав позивача. Інших доводів, що можуть вплинути на правильність вирішення судом спору, що розглядається, матеріали справи не містять. З урахуванням вищенаведеного, враховуючи, що протокол про адміністративне правопорушення стосовно позивача не складався, постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не виносилась, а також, враховуючи надання позивачу відстрочки від призиву на військову службу під час мобілізації, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що дії відповідача з внесення або відображення у Реєстрі (зокрема, через застосунок «РЕЗЕРВ+») інформації про порушення правил військового обліку ОСОБА_1 є протиправними, оскільки вони здійснені без належних правових підстав. При цьому, щодо дискреційних повноважень відповідача в питанні дії з внесення або відображення у Реєстрі (зокрема, через застосунок «РЕЗЕРВ+») інформації, судом враховується наступне. Так, дискреційними є повноваження суб`єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною, прикладом подібних повноважень є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова «може». Водночас повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний і законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку. Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову. Вищезазначене є мотивом для відхилення судом апеляційної інстанції аргументів, викладених в апеляційній скарзі, оскільки аргументи відповідача спростовуються доводами, викладеними позивачем та нормами законодавства, що регулює дані правовідносини. Доводи апеляційної скарги не спростовують правового обґрунтування, покладене в основу рішення суду першої інстанції, тому не можуть бути підставою для його скасування. З огляду на те, що ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 30.10.2025 року відстрочено ІНФОРМАЦІЯ_1 сплату судового збору в сумі 1453 (одна тисяча чотириста п`ятдесят три гривні) 44 коп. за подання апеляційної скарги на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.08.2025 року у справі №160/16132/25 до ухвалення судового рішення по суті апеляційної скарги і відкрито апеляційне провадження у справі, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне стягнути з відповідача судовий збір в сумі 1453,44 грн. за подання апеляційної скарги на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.08.2025 року у справі №160/16132/25. Керуючись 241-245, 250, 311, 316, 321, 322, 327, 328, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 залишити без задоволення. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.08.2025 року залишити без змін. Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) на користь спеціального фонду Державного бюджету України суму судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 1453 (одна тисяча чотириста п`ятдесят три гривні) 44 коп. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття 12.01.2026 та в силу ст. 328 КАС України постанова може бути оскаржена до Верховного Суду протягом 30 днів згідно ст. 329 КАС України з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Головуючий - суддя Ю. В. Дурасова суддя Л.А. Божко суддя О.М. Лукманова