Постанова Хмельницький апеляційний суд № 688/3/26
від 10.02.2026НЕ ВЕРХОВНИЙ СУДХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА 10 лютого 2026 року м. Хмельницький Справа № 688/3/26 Провадження № 23-з/820/4/26 Суддя Хмельницького апеляційного суду Топчій Т.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому за участю секретаря Мельничук К.С., захисника Кравцова В.В., заяву захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 Кравцова В.В. про відвід судді Хмельницького апеляційного суду Федоровій Н.О. у справі про притягнення до адміністративної відповідальності за ст.130 ч.1 КУпАП ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, жителя АДРЕСА_1 , - в с т а н о в и л а: Короткий зміст заяви про відвід та встановлені обставини Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.01.2026 року апеляційна скарга особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ст. 130 ч.1 КУпАП розподілена для розгляду судді Федоровій Н.О. 03 лютого 2026 року у судовому засіданні захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 заявив відвід головуючій судді Федоровій Н.О. Заявлений відвід мотивовано тим, що, на його думку, суддя Федорова Н.О. безпідставно відмовила в задоволенні клопотань сторони захисту про витребування доказів, призначення експертизи, а також про залучення працівників поліції та прокурора Шепетівської окружної прокуратури для участі у даній справі. Крім того, на думку захисника, суддя Федорова Н.О. передчасно надала оцінку доводам захисту та фактично висловила позицію щодо винуватості особи, чим порушила таємницю нарадчої кімнати. Наведені обставини, на переконання захисника, свідчать про упередженість головуючої судді, що є підставою для її відводу. Позиції учасників судового провадження У судове засідання особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду заяви, не з`явився, за таких обставин його неявка не перешкоджає проведенню розгляду заяви про відвід. Суддя Федорова Н.О. не скористалась своїм правом та не надавала пояснень з приводу поданої заяви про її відвід. Захисник Кравцов В.В. підтримав письмову заяву про відвід судді Федоровій Н.О. Заслухавши позицію захисника, вивчивши матеріали провадження, перевіривши доводи заяви про відвід, вважаю, що заява не підлягає задоволенню з наступних підстав. Мотиви суду Кодекс України про адміністративні правопорушення не передбачає та не регулює порядок вирішення питання про відвід судді, як це передбачено відповідними процесуальними процедурами у справах інших юрисдикцій. Між тим, згідно статті 9 Конституції України, чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. Відповідно до ст.6 ч.1 Європейської Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, кожна людина має право при визначенні її громадянських прав і обов`язків або будь-якого кримінального обвинувачення проти неї на справедливий і відкритий розгляд впродовж розумного терміну незалежним і безстороннім судом, створеним відповідно до закону. Згідно практики Європейського суду з прав людини, деякі справи про адміністративні правопорушення, за своєю суттю мають кримінальний характер та повністю підпадають під гарантії ст.6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини. Відповідно до п.3.4 Рішення КСУ №10-рп/2011 від 11.10.2011 року, з аналізу положень міжнародних актів не вбачається різниці між кримінальними та адміністративними протиправними діяннями, оскільки вони охоплюються загальним поняттям «правопорушення». У цьому ж рішенні КСУ поширює певні гарантії кримінального процесу і на процес притягнення особи до адміністративної відповідальності, а тому з метою додержання принципу законності в необхідних випадках слід застосовувати принцип аналогії закону найбільш близького до адміністративно-деліктної галузі права кримінального процесуального законодавства. З урахуванням вимог ст. 129 Конституції України, ч.1 ст.6, ч.1 ст.7, ст. 9 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо гарантування доступу до правосуддя з метою забезпечення захисту прав, свобод та інтересів осіб незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним відповідно до закону, необхідно керуватись принципом верховенства права та загальними засадами судочинства з урахуванням практики ЄСПЛ, яка відносить справи про адміністративне правопорушення до «кримінального провадження», а тому наявні правові підстави для розгляду заявленого відводу. З метою додержання принципу законності, виникла необхідність в застосуванні принципу аналогії закону найбільш близької галузі права - кримінального процесуального права та керуватися при вирішенні питання про відвід судді ст. 75 КПК України, якою визначено вичерпний перелік обставин, що виключають участь судді в розгляді справи. Також, апеляційний суд при розгляді заяви про відвід зважає на те, що хоча за змістом ст.7КУпАП вирішення питань притягнення особи до адміністративної відповідальності за аналогією закону не передбачене, тобто унеможливлює застосування за аналогією норм матеріального права, які встановлюють протиправність суспільної поведінки, проте немає жодних обмежень на застосування аналогії норм процесуального характеру. Таким чином, виходячи із загальних конституційних засад правосуддя, статтею 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права, у даному випадку слід застосовувати за аналогією положення КПК України, які визначають порядок розгляду заяв про самовідвід. Статтями 75 та 76 КПК України передбачено вичерпний перелік обставин, що виключають участь судді в розгляді кримінального провадження. Статтею 75 ч. 1 п. 4 КПК України передбачено, що слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості. Відповідно до вимог ст. 80 ч. 1, 2 КПК України за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, зобов`язані заявити самовідвід. За цими ж обставинами їм може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні. Згідно положень ст.81 ч.1 КПК України, у разі заявлення відводу судді, який здійснює судове провадження одноособово, його розглядає інший суддя цього ж суду, визначений в порядку, встановленому ст.35 ч.3 КПК України. Варто зауважити, що жодна норма національного права не визначає зміст нормативної конструкції "неупередженість" ("безсторонність") судді", а тому під час з`ясування основних критеріїв неупередженості суди керуються джерелами міжнародного права, зокрема принципами, сформульованими у практиці Європейського суду з прав людини. Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини обґрунтованість підстав для надання висновку щодо безсторонності суду для мети пункту 1 статті 6 Конвенції має встановлюватися згідно з: - "об`єктивним критерієм", який передбачає, що встановлення наявності упередженості суду (суддів) має бути визначено окремо від поведінки судді, тобто має бути з`ясовано, чи є очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Своєю чергою вирішальне значення має саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду, а позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною; - "суб`єктивним критерієм", який вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і тільки після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність. Отже, для підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості, заявнику потрібно довести наявність відповідних зазначених вище суб`єктивних та/або об`єктивних елементів стандарту неупередженості (зокрема, але не винятково, йдеться про такі ознаки, як особисте переконання та поведінка конкретного судді, що вказують на його безпосередню зацікавленість у результатах розв`язання справи, неналежне забезпечення конкретним судом та його складом, визначеним для розгляду справи, дотримання процесуальних прав і свобод сторін та осіб, які беруть участь у справі, тощо). Проаналізувавши доводи, що наведені захисником Кравцовим В.В. в обґрунтування заяви про відвід судді Федоровій Н.О., вважаю, що ця заява не містить будь-яких об`єктивних доказів та доводів, які б підтверджували наявність обставин, що обґрунтовано викликають сумнів у неупередженості або необ`єктивності судді, зокрема таких, які містили б належні, достатні, допустимі та достовірні дані щодо порушення гарантій неупередженості цією суддею як з погляду "суб`єктивного критерію", так і з погляду "об`єктивного критерію". В обґрунтування заявленого відводу судді Федоровій Н.О. у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 захисник Кравцов В.В. зазначив, що суддя Федорова Н.О. безпідставно відмовила в задоволенні клопотань сторони захисту про витребування доказів, призначення експертизи, залучення працівників поліції та прокурора Шепетівської окружної прокуратури для участі у даній справі, передчасно надала оцінку доводам захисту та фактично висловила позицію щодо винуватості особи, чим порушила таємницю нарадчої кімнати, що є підставою стверджувати про її упередженість у даній справі. Тобто, захисник Кравцов В.В. порушує питання, що через призму суб`єктивного критерію, через що суддя Федорова Н.О. не може постановити законне та справедливе рішення. В той же час, необхідно зазначити про те, що зміст та форма провадження у справах про адміністративні правопорушення повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відносяться: рівність перед законом і судом та повага до людської гідності. Не може бути привілеїв чи обмежень у процесуальних правах, передбачених цим Кодексом, за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних чи інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, громадянства, освіти, роду занять, а також за мовними або іншими ознаками. Під час кримінального провадження повинна бути забезпечена повага до людської гідності, прав і свобод кожної особи. Як вбачається із письмової заяви захисника Кравцова В.В. про відвід судді та наданих ним пояснень, будь-якого упередженого ставлення до нього через призму суб`єктивного критерію, не встановлено. Разом з тим, відмова у задоволенні ряду клопотань сторони захисту жодним чином не свідчить про порушення принципу рівності та упередженості судді Федорової Н.О. Твердження захисту про нібито передчасне надання оцінки доводам, фактичне висловлення позиції щодо винуватості особи не підтверджуються матеріалами справи. Надання судом правової оцінки доводам сторони у межах розгляду справи, формулювання мотивованих запитань чи зауважень, а також реагування на аргументи сторони не свідчить про упередженість судді, а тому відповідно, обставин, які б давали підстави для відводу судді, не встановлено. Доводів сторони захисту про порушення суддею таємниці нарадчої кімнати через те, що суддя нібито надала оцінку доказам без виходу до нарадчої кімнати, апеляційнийи суд вважає безпідставними. Видалення суду до нарадчої кімнати є заключним етапом судового розгляду та охоплює собою обмірковування суддею судового рішення по суті заявлених вимог, відповідно можливе ухвалення резолютивної частини постанови суду у межах розгляду апеляційної скарги у підсумку судового розгляду. Вирішення ж суддею процесуальних питань, питань організаційного характеру про витребування певних доказів, залучення до участі у провадженні певних осіб, виклик свідків, відмови у призначенні експертизи, як було у даному випадку, вирішених за клопотанням сторони захисту, можливе без видалення судді до нарадчої кімнати без викладення в письмовій формі окремого процесуального рішення. Такі питання вирішуються суддею в судовому засіданні після обговорення їх з учасниками провадження, і не свідчать про порушення суддею таємниці нарадчої кімнати чи суб`єктивну упередженість судді, як помилково вважає захист. Жодних доказів, які містили б достовірні дані щодо порушення гарантій неупередженості суддею, письмова заява захисту про відвід не містить та в ході перевірки доводів заяви про відвід судом не встановлено. Отже, відсутні обставини, що можуть викликати сумніви у неупередженості судді Федорової Н.О. Проаналізувавши аргументи, якими захисник обґрунтовує заявлений відвід судді Федоровій Н.О. у цій справі, вважаю, що доводи про її необ`єктивність та/або упередженість є безпідставними, адже в заяві не наведено, а судом не встановлено фактів прояву упередженості головуючої судді у даній справі. Не встановлено й інших підстав, передбачених статтями 75, 76 КПК України, які б унеможливлювали участь у розгляді цієї справи головуючої судді Федорової Н.О. та викликали б необхідність у її відводі. З урахуванням викладеного заява захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 Кравцова В.В. про відвід судді Федоровій Н.О. задоволенню не підлягає. Враховуючи наведене, керуючись статтями 285, 294 КУпАП, статтями 75, 80-81 КПК України, - п о с т а н о в и л а: Відмовити у задоволенні заяви захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 Кравцову В.В. про відвід судді Хмельницького апеляційного суду Федоровій Н.О. у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ст. 130 ч.1 КУпАП. Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя: