Постанова Львівський апеляційний суд № 462/9090/25

Справа № 462/9090/25 Головуючий у 1 інстанції: Боровков Д.О. Провадження № 33/811/219/26 Доповідач : Маліновська-Микич О. В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 09 лютого 2026 року суддя Львівського апеляційного суду Маліновська-Микич О.В., перевіривши апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Залізничного районного суду м. Львова від 21 січня 2026 року, встановив: Справу відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП закрито у зв`язку із передачею матеріалів до Франківської окружної прокуратури м. Львова Львівської області. Матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.173-2 КУпАП слід передати до Франківської окружної прокуратури м. Львова Львівської області для вирішення питання про притягнення зазначеної особи до кримінальної відповідальності. Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу. Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, вимоги апеляційної скарги, вважаю, що апеляційну скаргу слід повернути особі, яка її подала, виходячи з наступного. Згідно з ч. 2 ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Системний аналіз вимог КУпАП в частині апеляційного оскарження постанов, дає підстави вважати, що в апеляційному порядку можуть бути оскаржені постанови, ухвалення яких передбачено ст. 284 КУпАП, тобто постанови за результатом розгляду справи. Відповідно до ч. 1 ст. 284 КУпАП, по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов: про накладення адміністративного стягнення; про застосування заходів впливу, передбачених статтею 24-1 цього Кодексу; про закриття справи. Окрім того, в Рішенні Конституційного Суду України від 31 березня 2015 року №2-рп/2015 зазначено, що положення частини 2 статті 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо оскарження в апеляційному порядку постанови судді у справі про адміністративне правопорушення в аспекті конституційного звернення необхідно розуміти так, що в апеляційному порядку може бути оскаржена лише та постанова судді у справі про адміністративне правопорушення, ухвалення якої передбачене частиною 1 статті 284 цього кодексу, а саме: про накладення адміністративного стягнення, про застосування заходів впливу, встановлених у статті 24-1 цього Кодексу, про закриття справи. Рішення Конституційного Суду України є обов`язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене. Наведене є підставою для висновку, що за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення не можуть бути оскаржені інші постанови судді, окрім зазначених у статті 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення. З урахуванням вказаних обставин, апеляційний суд приходить до висновку, що постанова Залізничного районного суду м. Львова від 21 січня 2026 року, якою справу відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, закрито у зв`язку із передачею матеріалів до Франківської окружної прокуратури м. Львова Львівської області, за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскарженню не підлягає. При цьому, діючим Кодексом України про адміністративні правопорушення не передбачена відмова у відкритті провадження, якщо апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку, у зв`язку з чим апеляційний суд, керуючись рішенням Європейського суду з прав людини «Надточій проти України» № 7460/03 від 15 травня 2008 року, вважає необхідним застосувати аналогію права, найбільш близької галузі права, тобто кримінального процесуального права та при вирішенні питання про відмову у відкритті провадження, апеляційному суду необхідно керуватися положеннями ст. 399 КПК України. Відповідно до ч. 4 ст. 399 КПК України, суддя-доповідач відмовляє у відкритті провадження лише, якщо апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку, або судове рішення оскаржене виключно з підстав, з яких воно не може бути оскарженим згідно з положеннями статті 394 цього Кодексу. Враховуючи наведене, приписи ст.ст. 284, 294 КУпАП, вважаю, що апеляційна скарга ОСОБА_1 , у якій ставиться питання про скасування постанови суду від 21 січня 2026 року, фактично не підлягає оскарженню в апеляційному порядку, згідно із вимогами Кодексу про адміністративні правопорушення, застосовуючи аналогію права (ч. 4 ст. 399 КПК України), слід відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , оскільки така апеляційна скарга не може бути розглянута апеляційним судом. Керуючись ст.ст.7, 287, 294 КУпАП, ст. 399 КПК КУпАП, суд, - постановив: відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Залізничного районного суду м. Львова від 21 січня 2026 року. Копію постанови разом з апеляційною скаргою та доданими до неї матеріалами повернути апелянту. Постанова є остаточна й оскарженню не підлягає. Суддя Оксана МАЛІНОВСЬКА-МИКИЧ