Ухвала ККС ВС № 295/10593/20

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 09 лютого 2026 року м. Київ справа № 295/10593/20 провадження № 51 - 4924 ск 25 Колегія суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду у складі: головуючої ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , розглянула касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 , яка діє в інтересах засудженого ОСОБА_5 , на ухвалу Житомирського апеляційного суду від 03 листопада 2025 року щодо ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , встановила: За вироком Богунського районного суду м. Житомир від 08 квітня 2025 року ОСОБА_5 засуджено за ч. 2 ст. 186 КК до покарання у виді позбавлення волі строком на 4 років 6 місяців. На підставі ч. 4 ст. 70 КК при сукупності кримінальних правопорушень, з урахуванням покарання призначеного за вироком Корольовського районного суду м. Житомира від 12 грудня 2023 року, визначено ОСОБА_5 остаточне покарання у вигляді 5 років позбавлення волі. Вирок Корольовського районного суду м. Житомира від 01 листопада 2022 року ухвалено виконувати самостійно. Також вказаним вироком засуджено ОСОБА_6 за ч. 2 ст. 186 КК, рішення щодо якого не оскаржуються. Ухвалою Житомирського апеляційного суду від 03 листопада 2025 року вирок місцевого суду залишено без зміни. У касаційній скарзі захисник ОСОБА_4 порушує питання про перегляд зазначеного судового рішення у касаційному порядку. Перевіривши касаційну скаргу на відповідність вимогам ст. 427 КПК, колегія суддів дійшла висновку, що скаргу подано без додержання вимог зазначеної статті. Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 427 КПК касаційна скарга повинна містити обґрунтування заявлених скаржником вимог із зазначенням того, в чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення. Відповідно до ч. 1 ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону (ст. 412 КПК), неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність (ст. 413 КПК) чи невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого (ст. 414 КПК). Посилаючись у касаційній скарзі на незаконність судового рішення, особа, яка подає касаційну скаргу, має вказати на конкретні порушення закону, що є підставами для скасування або зміни судового рішення, і які, на її думку, були допущені судами при винесенні судових рішень, навести конкретні аргументи в обґрунтування кожної позиції. При цьому слід враховувати, що відповідно до ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскаржуваному судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Однак, вказаних вимог кримінального процесуального закону захисником не дотримано, оскільки, посилаючись на порушення кримінального процесуального закону, ОСОБА_4 у касаційній скарзі не навела обґрунтування допущення судом апеляційної інстанцій таких порушень норм права, які могли б тягнути за собою скасування оскаржуваного судового рішення відповідно до норм, передбачених статтею 438 КПК, з огляду на зміст положень статей 370, 404, 412, 413, 419 цього Кодексу. Крім того, висловлюючи незгоду з оцінкою доказів, захисник не наводить обґрунтування допущення при здійсненні судового провадження таких порушень, котрі з огляду на статті 84-87, 91, 94, 284, 370, 374 КПК у їх взаємозв`язку та на встановлені в справі факти, зумовлюють скасування вироку на підставах, передбачених пунктами 1, 2 ч. 1 ст. 438 цього Кодексу. Водночас у скарзі містяться посилання на неповноту матеріалів, невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, що в силу ст. 433 КПК не є предметом перевірки в порядку касаційної процедури. Також у поданій касаційній скарзі захисник не вказує, в чому незаконність та необґрунтованість вказаного судового рішення відповідно до положень ч. 1 ст. 438 КПК і доводи на обґрунтування цього, яких саме порушень допустився суд апеляційної інстанціїта які доводи апеляційної скарги сторони захисту суд апеляційної інстанції належним чином не дослідив, не перевірив та не оцінив. До того ж, позиція захисника є незрозумілою та непослідовною, оскільки як убачається з касаційної скарги, ОСОБА_4 у своїй скарзі, вказуючи у вступній її частині на оскарження лише ухвали апеляційного суду, у мотивувальній - наводить доводи щодо незаконності, у тому числі, вироку суду першої інстанції, чим допустила суперечності. Вказані недоліки касаційної скарги перешкоджають вирішенню питання про відкриття касаційного провадження. Верховний Суд звертає увагу, що особа, яка подає касаційну скаргу та якій надано строк на усунення її недоліків, може виправити їх шляхом складання нового тексту касаційної скарги, якщо зауваження колегії суддів стосувалися змістовної частини скарги, та/або шляхом подання додаткових документів, якщо всупереч вимогам КПК, вона не надала усіх документів, які мають подаватися разом з касаційною скаргою. У разі подання матеріалів на усунення недоліків в електронній формі, відповідно до приписів ч. 2 ст. 35 КПК особі, яка подала касаційну скаргу, потрібно надати докази надсилання іншим учасникам кримінального провадження копій надісланих документів із використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи та/або її окремих підсистем (модулів). Враховуючи, що касаційна скарга не відповідає вимогам, передбаченим ст. 427 КПК, колегія суддів вважає за необхідне на підставі ч. 1 ст. 429 КПК залишити скаргу без руху та встановити строк для усунення допущених недоліків. Керуючись ч. 1 ст. 429 КПК, колегія суддів постановила: Залишити касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 без руху і встановити семиденний строк із дня отримання ухвали на усунення зазначених у ній недоліків. У разі невиконання викладених в ухвалі вимог касаційну скаргу буде повернуто скаржникові. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді: ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_7