Постанова Запорізький апеляційний суд № 336/12105/24

Дата документу Справа № 336/12105/24 ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Єдиний унікальний №336/12105/24 Головуючий в 1 інст.Зарютін П.В. Провадження №33/807/771/25 Доповідач в 2 інст.Дадашева С.В. Категорія ч.1 ст.130 КУпАП ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 26 грудня 2025 року місто Запоріжжя Суд апеляційної інстанції у складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду Дадашевої С.В., за участю особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , його захисника-адвоката Морозова В.Ю., розглянув в апеляційному порядку у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , за апеляційною скаргою захисника останнього адвоката Морозова В.Ю. на постанову Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 05 червня 2025 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, і накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн 00 коп., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік, стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 605,60 грн. Згідно з постановою суду, 17 листопада 2024 року о 9-48 год. ОСОБА_1 в м.Оріхів Запорізької області, по вул. Гологоля, навпроти буд. 102, керував автомобілем «ВАЗ 21051», у стані алкогольного сп`яніння, чим порушив вимоги п.2.9.а Правил дорожнього руху України, згідно з якими водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. В апеляційній скарзі захисник адвокат Морозов В.Ю. просить скасувати постанову суду першої інстанції та закрити провадження у справі у зв`язку відсутністю події та складу адміністративного правопорушення. В обґрунтування своїх вимог зазначає про відсутність відеодоказів наявності у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп`яніння. Вказує про відсутність доказів факту керування транспортними засобами. Зауважує, що при складанні протоколу ОСОБА_1 не роз`яснювались його права та обов`язки, порядок проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння. Посилається на відсутність свідків під час складання протоколу та під час проведення огляду ОСОБА_1 на стан сп`яніння. Вказує про безпідставність зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 . Зазначає, що працівники поліції здійснювали щодо ОСОБА_1 психологічний тиск. Звертає увагу на те, що відеозапис події не є безперервним. В самому протоколі та в матеріалах справи не зазначено дані (модель, серія, номер) засобу відео фіксації. Заслухавши аргументи особу, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 , його захисника адвоката Морозова В.Ю., які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити та закрити провадження в справі на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, перевіривши матеріали справи та доводи, викладені в апеляційній скарзі, апеляційний суд доходить таких висновків. Згідно з вимогами ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Цих вимог закону суд першої інстанції дотримався при розгляді справи. Висновки суду щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, засновані на досліджених в судовому засіданні доказах та є обґрунтованими. Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 судом виконані вимоги ст.ст.280, 283 КУпАП та повно, всебічно з`ясовані обставини справи, дотримані вимоги закону щодо змісту постанови про адміністративне правопорушення. Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, в повному обсязі підтверджена наявними в справі доказами, зокрема відомостями, які містяться: - у протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД №594805 від 17 листопада 2024 року, з якого убачається, що 17 листопада 2024 року о 9-48 год. ОСОБА_1 в м.Оріхів Запорізької області, по вул. Гоголя, навпроти буд. 102, керував автомобілем «ВАЗ 21051», у стані алкогольного сп`яніння, чим порушив вимоги п.2.9.а Правил дорожнього руху України, згідно з яким водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції; - у роздруківці Alcotest Drager 6810 від 17 листопада 2024 року, №1674; - у акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, з якого убачається, що огляд проведений у зв`язку з виявленими ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, млява мова, почервоніння зіниць. Огляд проводився за допомогою спеціального технічного приладу Alcotest Drager 6810. В результатах огляду зазначено, що проба позитивна 0,57 %о. З результатами огляду ОСОБА_1 погодився, що підтверджується підписом останнього; - у направленні на огляд водія транспортного засобу до закладу охорони здоров`я з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 17 листопада 2024 року; - відеозаписом події, який узгоджується із обставинами, вказаними в протоколі та долучених до нього матеріалах. Дослідивши всі наявні докази у їх сукупності, суд дійшов до правильного висновку про те, що ці докази підтверджують вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, при викладених в постанові суду обставинах. Висновки суду першої інстанції, викладені у постанові, є обґрунтованими, належним чином вмотивованими та повністю відповідають фактичним обставинам справи, ґрунтуються на досліджених доказах, які є належними та допустимими. Як зазначено в оскаржуваній постанові суду, захисник заперечував вину ОСОБА_1 , просив закрити провадження по справі через недоведеність винуватості. Перевіряючи доводи ОСОБА_1 , викладені в апеляційній скарзі, щодо порушення працівниками поліції порядку проведення його огляду на стан сп`яніння, оскільки, як стверджує апелянт, поліцейські не роз`яснили йому порядок проходження огляду, наслідки відмови від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та наслідки незгоди або згоди з результатами, суд апеляційної інстанції звертає увагу на таке. Відповідно до вимог ст.266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. З відеозапису події убачається, що огляд водія ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння був проведений у зв`язку із виявленням у останнього ознак алкогольного сп`яніння, про що його було повідомлено в ході спілкування з працівниками поліції, та запропоновано ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, на що він погодився. Огляд на стан алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 здійснювали поліцейські за допомогою спеціального технічного засобу Alcotest Drager 6810. Результат огляду на стан сп`яніння, проведеного щодо ОСОБА_1 0,57 %о, що підтверджується роздруківкою тестування на алкоголь за допомогою спеціального технічного засобу Alcotest Drager 6810 від 17 листопада 2024 року, №1674. З результатами огляду на стан алкогольного сп`яніння, проведеного на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спеціального технічного приладу Alcotest Drager 6810, ОСОБА_1 погодився, що підтверджується відеозаписом події, а тому підстав для направлення працівниками поліції ОСОБА_1 до медичного закладу не було. До протоколу про адміністративне правопорушення у ОСОБА_1 теж не було жодних зауважень. Відомостей про те, що ОСОБА_1 не погодився з результатами огляду на місці зупинки транспортного засобу та оспорював ці результати в установленому законом порядку, в матеріалах справи немає, а тому суд апеляційної інстанції не убачає в діях працівників поліції порушень порядку проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння, який передбачений ст.266 КУпАП. В свою чергу, згідно з положеннями п.2.9а ПДР України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Статтею 130 КУпАП передбачено відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Отже, у працівників поліції були обґрунтовані підстави вважати, що ОСОБА_1 під час керування транспортним засобом перебував у стані алкогольного сп`яніння, оскільки у нього були виявлені певні ознаки такого сп`яніння. В подальшому наявність у ОСОБА_1 стану алкогольного сп`яніння підтверджено при огляді за допомогою спеціального технічного приладу Alcotest Drager 6810 на місці зупинки транспортного засобу. Доводи захисника в апеляційній скарзі про те, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом та не був водієм, суд апеляційної інстанції вважає непереконливими та такими, що суперечить фактичним обставинам справи. З долученого до протоколу відеозапису убачається, що водієм транспортного засобу «ВАЗ 21051», номерний знак НОМЕР_1 , був саме ОСОБА_1 , який знаходився за кермом транспортного засобу. Сам ОСОБА_1 під час спілкування з працівниками поліції не заперечував факту керування транспортним засобом, а навпаки поводив себе, як водій цього транспортного засобу. Отже, сумнівів в тому, що саме ОСОБА_1 керував транспортним засобом «ВАЗ 21051», номерний знак НОМЕР_1 , у суду апеляційної інстанції не виникає, оскільки вказані обставини в повній мірі доведено належними та допустимими доказами, які містяться в матеріалах справи. Об`єктивних даних про те, що транспортним засобом керувала інша особа, в матеріалах справи немає. Будь-яких клопотань щодо виклику працівників поліції або витребування будь-якої інформації на підтвердження доводів апеляційної скарги, сторона захисту, в тому числі і сам ОСОБА_1 не заявляв. В свою чергу, суд не вправі за власною ініціативою збирати докази. Відповідаючи на доводи апелянта щодо відсутності свідків події під час проходження його огляду на стан алкогольного сп`яніння, суд апеляційної інстанції звертає увагу на таке. Відповідно до положень ч.2 ст.266 КУпАП, огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. Отже, те, що в цьому випадку не були залучені свідки, проте, велась відеофіксація, вимогам закону не суперечить. Стосовно доводів сторони захисту в апеляційній скарзі про безпідставність зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , суд апеляційної інстанції звертає увагу на таке. Відповідно до положень п.п.1,3 ч.1 ст.23 Закону України "Про Національну поліцію", поліція відповідно до покладених на неї завдань здійснює превентивну та профілактичну діяльність, спрямовану на запобігання вчиненню правопорушень; вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення. Підстави для зупинки транспортного засобу визначені у статті 35 Закону України "Про Національну поліцію". З матеріалів справи убачається, що транспортний засіб під керуванням ОСОБА_2 був зупинений за порушення Правил дорожнього руху, у зв`язку з чим щодо ОСОБА_2 винесена відповідна постанова, яка долучена до протоколу про адміністративне правопорушення. Згідно з наявним в справі відеозаписом, ОСОБА_1 не оспорював на місці зупинки транспортного засобу законності такої зупинки, зауваження з цього приводу під час оформлення адміністративного матеріалу, зокрема і протоколу про адміністративне правопорушення, він не подавав та жодних клопотань про перевірку вказаного питання, в т.ч. про виклик працівників поліції, які оформлювали адміністративний матеріал, тощо, від сторони захисту до суду не надходило. Перевіряючи доводи апелянта про відсутність безперервного відеозапису події, суд апеляційної інстанції звертає увагу на таке. Право поліцейського на фото та відеофіксування за допомогою технічних приладів і технічних засобів закріплено у Законі України «Про Національну поліцію» (ст.31) та Інструкцією із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18 грудня 2018 року №1026 і зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 11 січня 2019 року за №28/32999. З самих відеозаписів є очевидним, що ці записи здійснювались працівниками поліції, які оформлювали адміністративний матеріал. Ніким не заперечується того факту, що події за участю ОСОБА_1 , що зафіксовані вищевказаними відеозаписами, мали місце, та відносяться саме до цієї справи. Більш того, вказані відеозаписи не є єдиними доказами у справі, ці записи узгоджується з іншими доказами, на які послався суд в своїй постанові. Те, що самі відеозаписи складаються з окремих фрагментів (на що звертає увагу сторона захисту) само по собі не вказує на недопустимість вказаних відеозаписів як доказів. Відомостей про те, що відеофіксація здійснювалась за допомогою недозволенного технічного засобу чи з порушенням вимог закону, в матеріалах справи немає. Згідно з відеозаписом, на місці зупинки транспортного засобу ОСОБА_1 виявив сумнів в тому, що запропонований йому мундштук був упакований негерметично та не забажав проходити огляд за допомогою цього мундштука. Саме у зв`язку з цим поліцейські запропонували ОСОБА_1 проїхати до відділення поліції, де знаходилось декілька мундштуків, з яких ОСОБА_1 зміг би обрати той, за допомогою якого буде проходити огляд. Прибувши до відділення поліції, ОСОБА_1 самостійно обрав мундштук, який був упакований. Перед проходженням огляду було здійснено контрольний забір повітря, результат огляду виявився позитивний 0,57 %о. Результати огляду ОСОБА_1 не оспорював, повідомив, що напередодні вживав алкоголь. На вимогу ОСОБА_1 поліцейські надали останньому для ознайомлення документи на технічний прилад сертифікат відповідності, свідоцтво про повірку. Після перегляду відеозапису в судовому засіданні суду апеляційної інстанції ОСОБА_1 не заперечував того факту, що він погодився з результатами тесту, зазначив, що поліцейські йому пояснили, що у випадку незгоди з цими результатами, можна пройти огляд у лікаря. Проте, до лікарні їхати він не бажав, оскільки вдома в нього хвора мати, яку він доглядає. До протоколу долучені документи щодо газоаналізатора, за допомогою якого проводився огляд ОСОБА_1 . Наявними в справі доказами поза розумним сумнівом підтверджується вина ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення. Порушень з боку поліцейських, які б тягли за собою визнання доказів недопустимими, не убачається. На думку апеляційного суду, працівниками поліції дотримано порядок оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, передбачений ст.266 КУпАП, Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним Наказом МВС України та МОЗ України 09 листопада 2015 року за №1452/735, Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом МВС України 07 листопада 2015 року №1395. Протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 складений з дотриманням вимог ст.ст.254-256 КУпАП та містить всі необхідні для розгляду справи відомості, якихось істотних недоліків при його складанні, які б тягли за собою визнання цього протоколу недопустимим доказом, не убачається. Достовірність відомостей, зазначених у протоколі, сумнівів не викликає, оскільки ці відомості узгоджуються з іншими доказами, доданими до протоколу. Об`єктивних даних, які б давали обґрунтовані підстави вважати, що протокол про адміністративне правопорушення та інші адміністративні матеріали складені не уповноваженими особами, в матеріалах справи немає. З приводу доводів апелянта про те, що в протоколі не зазначено відомостей про технічний засіб, яким здійснено відеозапис, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що у протоколі відображено, що відеозапис здійснювався на бодікамеру №002025. Даних про те, що ОСОБА_1 оспорював відомості, зазначені у протоколі, в матеріалах справи відсутні. Більш того, в протоколі містяться власноручні пояснення ОСОБА_1 про те, що з результатами огляду він згоден, але алкоголь він вживав 17 листопада 2024 року, і на момент керування транспортним засобом стан сп`яніння не відчувався. Порушення процесуальних прав ОСОБА_1 з боку працівників поліції при оформленні адміністративного матеріалу не убачається, а доводи сторони захисту про протилежне суперечать фактичним обставинам справи. При оформленні протоколу процесуальні права ОСОБА_1 були роз`ясненні, що підтверджується підписом останнього у пам`ятці про права особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, та яка була зачитана ОСОБА_1 працівником поліції. Всі докази, додані до протоколу, узгоджуються між собою та істотних суперечностей не мають. Достовірність цих доказів апелянтом у встановленому законом порядку не спростовано. Вина ОСОБА_1 підтверджується як відомостями з протоколу про адміністративне правопорушення, так і доданими до протоколу доказами, які дослідив суд першої інстанції при розгляді справи про адміністративне правопорушення. Доводи ОСОБА_1 при апеляційному розгляді про те, що він проживає з матір`ю у прифронтовому населеному пункті, здійснює догляд за своєю матір`ю, яка прикута до ліжка, у зв`язку з чим він має відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації (на підтвердження чого останнім надано відповідні документи), висновків суду першої інстанції не спростовують. Обставини, на які посилається ОСОБА_1 , не спростовують факту вчинення ним вищевказаного адміністративного правопорушення та не є підставою для звільнення від адміністративної відповідальності. Підсумовуючи викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дотримався вимог закону при розгляді цієї справи, в повному обсязі з`ясував обставини справи, дослідив всі докази, які наявні в матеріалах справи, надав цим доказам правильну оцінку. Оскаржувана постанова суду містить всі відомості, передбачені ст.283 КУпАП, та є належним чином вмотивованою. При накладенні адміністративного стягнення суд дотримався вимог ст.33 КУпАП, оскільки врахував характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини і наклав стягнення у межах, встановлених цим Кодексом. Порушень законодавства, що тягнуть зміну чи скасування постанови суду першої інстанції, при апеляційному розгляді справи не встановлено. Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд ПОСТАНОВИВ: апеляційну скаргу захисника адвоката Морозова В.Ю. залишити без задоволення. Постанову Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 05 червня 2025 року стосовно ОСОБА_1 , за ч.1 ст.130 КУпАП залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Запорізького апеляційного суду С.В. Дадашева