Постанова 4851 № 520/20696/25

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 26 січня 2026 р.Справа № 520/20696/25 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Любчич Л.В., Суддів: Спаскіна О.А. , Присяжнюк О.В. , за участю секретаря судового засідання Труфанової К.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22.10.2025, головуючий суддя І інстанції: Заічко О.В., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, по справі №520/20696/25 за позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Донецької області третя особа ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасуванян рішення, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 (далі позивач, ОСОБА_1 , апелянт) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Донецької області (далі відповідач, КДКА Донецької області), в якому просила: - визнати протиправним та скасувати Рішення №136 від 12 липня 2025 року про порушення дисциплінарної справи КДКА Донецької області стосовно адвоката Артюшкової С.Л. Свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №5819 від 24.06.2020 видано Радою адвокатів Донецької області на підставі рішення №5 від 12.06.2020 місце реєстрації: АДРЕСА_1 , ID-картка: 6316 картка платника податків: НОМЕР_1 . Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2025 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено. Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на незаконність та необґрунтованість рішення суду першої інстанції, просила його скасувати та ухвалити постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказала, що в адміністративному позові чітко зазначила «Враховуючи все вищенаведене, а саме порушення порушенням процедури проведення дисциплінарного провадження, а саме статей 6, 11, 12, частин 4 і 7 статті 14, а також статей 27, 28, 32, 40, 44, 49, 51, 53 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, а також порушення Регламенту кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури регіону, наявні всі законні підстави для скасування спірного рішення КДКА Донецької області». Повідомила про обставини її конфлікту з ОСОБА_2 (далі заявник, скаржник, ОСОБА_2 ) та його адвокатом з наданням власної оцінки її власних правових позиції та позицій її опонентів, у судових справах, які тривають між ОСОБА_1 та скаржником. Відповідач правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався, що не перешкоджає розгляду справи в силу приписів ч. 4 ст. 304 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України). Згідно з положеннями ч. 1, 3 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши докази, дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав. Судами першої та апеляційної інстанції встановлені наступні обставини, які не оспорені сторонами. 01.04.2025 на адресу КДКА Донецької області надійшла скарга ОСОБА_2 від 24.03.2025 відносно адвоката ОСОБА_1 .. У скарзі викладені факти поведінки, дописи у соціальних мережах та подані до суду процесуальні документи, які на думку скаржника є проявом грубого порушення правил поведінки та адвокатської етики адвоката Артюшкової С.Л., а саме щодо положень ст.ст. 2, 12, 13, 44, 45, 51, 54-57 Правил адвокатської етики. Серед іншого: - наданні в образливій формі оціночних характеристик та критики адвоката ОСОБА_3 , які порочать його честь, гідність та ділову репутацію; - рекламуванням своєї діяльності у соціальних мережах із вказівками, які можуть сформувати уявлення, що діяльність саме цього адвоката характеризується рисами і показниками, притаманними в дійсності адвокатурі як такій. Рекламування своєї діяльності із застосуванням оціночних характеристик та критики інших адвокатів, що підриває довіру до інституту адвокатури в цілому; - зневажливе ставлення до інших учасників процесу та некоректне і нестримане спілкування з елементами хамства; - поширення постійних чуток з приводу того, що ОСОБА_2 та ОСОБА_4 «чхати хотіли на суди», «всі куплять» і т.п. - поширення неправдивої інформації про незаконний бізнес мого сина, ухилення його від мобілізації і погрози зі сторони ОСОБА_1 у сприянні його мобілізації; - схиляння ОСОБА_2 до розірвання договору про надання професійної правничої (правової) допомоги з адвокатом Гордейчуком В.В.; - використання у процесуальних документах недопустимих для ділової української мови вставок у вигляді «Смайліків» та написання тексту із озвучуванням погроз. Із системного аналізу вказаних дій адвоката ОСОБА_1 скаржник вбачає наявність фактів грубого та зухвалого порушення правил адвокатської етики, що є підставою для її дисциплінарної відповідальності. 09.04.2025 Головою дисциплінарної палати КДКА Донецької області Гавриш І.І. проведення перевірки обставин, зазначених в скарзі, доручено члену дисциплінарної палати ОСОБА_5 . 28.04.2025 за вих. № 329 адвокату Артюшковій С.Л. на електрону адресу був надісланий лист повідомлення щодо надходження скарги та необхідності надання пояснень щодо обставин, зазначених в скарзі. Одночасно надіслана копія скарги з додатками. 29.04.2025 на електрону адресу КДКА Донецької області надійшли письмові пояснення адвоката ОСОБА_1 (продубльовано Укрпоштою). 22.05.2025 на адресу КДКА Донецької області за вх. №386 надійшли додаткові пояснення адвоката Артюшкової С.Л. від 16.05.2025. 12.07.2025 член дисциплінарної палати КДКА Донецької області ОСОБА_5 подав на розгляд дисциплінарної палати КДКА Донецької області скаргу ОСОБА_2 про дисциплінарний проступок адвоката, довідку та всі матеріали перевірки. 12.07.2025 КДКА Донецької області у складі дисциплінарної палати за результатами розгляду скарги прийняла рішення №136 про порушення дисциплінарної справи відносно адвокатки ОСОБА_1 за ознаками дисциплінарного проступку передбаченого п.3 ч. 2 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а саме порушення ст.ст.2, 12, 13, 44, 45, 51, 54, 56, 57 Правил адвокатської етики. Не погодившись з рішення КДКА Донецької області №136 про порушення дисциплінарної справи відносно адвокатки ОСОБА_1 , позивач звернулася до суду з цим позовом. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що суд може надати правову оцінку рішенню кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури виключно у контексті дотримання відповідної процедури, не втручаючись у надану відповідачем юридичну оцінку доказам, зібраним у ході процедури проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката на предмет їх достатності. Вказує, що позивачем не доведено процедурних порушень з боку відповідача при ухваленні спірного рішення. Надаючи оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів зазначає таке. Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначає Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 № 5076-VI (далі - Закон № 5076-VI). Згідно зі статтею 2 Закону № 5076-VI адвокатура України - недержавний самоврядний інститут, що забезпечує здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги на професійній основі, а також самостійно вирішує питання організації і діяльності адвокатури в порядку, встановленому цим Законом. Адвокатуру України складають всі адвокати України, які мають право здійснювати адвокатську діяльність. З метою забезпечення належного здійснення адвокатської діяльності, дотримання гарантій адвокатської діяльності, захисту професійних прав адвокатів, забезпечення високого професійного рівня адвокатів та вирішення питань дисциплінарної відповідальності адвокатів в Україні діє адвокатське самоврядування. Звітно-виборним з`їздом адвокатів України 09 червня 2017 року затверджено Правила адвокатської етики (далі - ПАЕ). Відповідно до Преамбули ПАЕ, правила слугують обов`язковою для використання адвокатами системою орієнтирів при збалансуванні, практичному узгодженні своїх багатоманітних, іноді суперечливих професійних прав та обов`язків відповідно до статусу, основних завдань адвокатури і принципів її діяльності, визначених Конституцією України, Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" та іншими законодавчими актами, а також закріплюють єдину систему критеріїв оцінки етичних аспектів поведінки адвоката. За положеннями статті 2 ПАЕ, дія Правил поширюється, на: - всі види адвокатської діяльності та в частині, визначеній Правилами, - на іншу діяльність (дії) адвоката, в тому числі соціально-публічну діяльність адвоката, яка може вступити в суперечність з професійними обов`язками адвоката або підірвати престиж адвокатської професії; - всіх адвокатів України, адвокатів іноземних держав, що внесені до Єдиного реєстру адвокатів України, а також адвокатів України, право на зайняття адвокатською діяльністю яких зупинено в передбаченому законом порядку; - адвокатів - членів органів адвокатського самоврядування, помічників та стажистів адвокатів, інших осіб, які перебувають у трудових відносинах з адвокатом (адвокатським бюро, адвокатським об`єднанням) у частині, яка застосовна до їх діяльності; - відносини, що виникли або існують після їх прийняття. Відповідно до статті 21 Закону № 5076-VI під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов`язаний, зокрема, дотримуватись присяги адвоката України та правил адвокатської етики, виконувати інші обов`язки, передбачені законодавством та договором про надання правової допомоги. Відповідно до статті 33 Закону № 5076-VI адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом. Дисциплінарне провадження - процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку. Дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України. Відповідно до ст. 34 Закону № 5076-VI підстави для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку. Дисциплінарним проступком адвоката є: 1) порушення вимог несумісності; 2) порушення присяги адвоката України; 3) порушення правил адвокатської етики; 4) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; 5) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов`язків; 6) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; 7) порушення інших обов`язків адвоката, передбачених законом. Не є підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності винесення судом або іншим органом рішення не на користь його клієнта, скасування або зміна судового рішення або рішення іншого органу, винесеного у справі, в якій адвокат здійснював захист, представництво або надавав інші види правової допомоги, якщо при цьому не було вчинено дисциплінарного проступку. Згідно зі статтею 35 Закону № 5076-VI за вчинення дисциплінарного проступку до адвоката може бути застосовано одне з таких дисциплінарних стягнень: 1) попередження; 2) зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на строк від одного місяця до одного року; 3) для адвокатів України - позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України, а для адвокатів іноземних держав - виключення з Єдиного реєстру адвокатів України. Адвокат може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності протягом року з дня вчинення дисциплінарного проступку. Відповідно до статті 37 Закону № 5076-VI дисциплінарне провадження складається з таких стадій: 1) проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката; 2) порушення дисциплінарної справи; 3) розгляд дисциплінарної справи; 4) прийняття рішення у дисциплінарній справі. Згідно зі статтею 38 Закону № 5076-VI заява (скарга) щодо поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, реєструється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури та не пізніше трьох днів з дня її надходження передається до дисциплінарної палати. Член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за дорученням голови палати проводить перевірку відомостей, викладених у заяві (скарзі), та звертається до адвоката для отримання письмового пояснення по суті порушених питань. За результатами перевірки відомостей членом дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури складається довідка, яка має містити викладення обставин, виявлених під час перевірки, висновки та пропозиції щодо наявності підстав для порушення дисциплінарної справи. Заява (скарга) про дисциплінарний проступок адвоката, довідка та всі матеріали перевірки подаються на розгляд дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури. Відповідно до статті 39 Закону № 5076-VI за результатами розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури більшістю голосів членів палати, які беруть участь у її засіданні, вирішує питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката. Рішення про порушення дисциплінарної справи з визначенням місця, дня і часу її розгляду чи про відмову в порушенні дисциплінарної справи надсилається або вручається під розписку адвокату та особі, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, протягом трьох днів з дня прийняття такого рішення. До рішення про порушення дисциплінарної справи, яке надсилається або вручається адвокату, додається довідка члена дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, складена за результатами перевірки. Рішення про порушення дисциплінарної справи або про відмову в порушенні дисциплінарної справи може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду. Згідно з частиною 1 статті 41 Закону № 5076-VI за результатами розгляду дисциплінарної справи дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури приймає рішення про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку і застосування до нього дисциплінарного стягнення або про закриття дисциплінарної справи. Рішення дисциплінарної палати приймається більшістю голосів від її загального складу, крім рішення про припинення права на заняття адвокатською діяльністю, яке приймається двома третинами голосів від її загального складу. Рішенням Ради адвокатів України від «30» серпня 2014 року № 120 затверджено Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність (надалі - Положення). Відповідно до ст. 2, 3 Положення дисциплінарним провадженням визнається процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознаки дисциплінарного проступку. Адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності лише в порядку дисциплінарного провадження, з підстав вчинення ним дисциплінарного проступку, види якого передбачені статтею 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Відповідно до ст. 8 Положення дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України. Відповідно до ст.

9. Положення право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки. Згідно зі ст. 12 Положення дисциплінарну справу стосовно адвоката не може бути порушено за заявою (скаргою), що не містить відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку адвоката, а також за анонімною заявою (скаргою). Вимоги до заяви (скарги) визначені статтею 14 Положення: 1) Заява (скарга) подається в письмовій формі особисто заявником (скаржником) або його представником. Заява (скарга) може бути подана безпосередньо за місцезнаходженням кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури регіону або надіслана поштою (в тому числі електронною поштою із застосуванням електронного цифрового підпису). 2) У заяві (скарзі) обов`язково має бути зазначено: - найменування кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури регіону, до якої подається заява (скарга); - ПІБ (найменування) заявника (скаржника), посада, місце роботи -для посадової та службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв`язку та адреса електронної пошти; - ПІБ адвоката щодо поведінки якого подається заява (скарга), поштова адреса, а також номер засобу зв`язку та адреса електронної пошти, якщо такі відомі; - виклад обставин, якими заявник обґрунтовує факт наявності в діях адвоката дисциплінарного проступку; - вимоги заявника (скаржника). 3) На підтвердження обставин, якими обґрунтовується заява (скарга), заявник (скаржник) надає докази, а в разі неможливості - зазначає докази, надання яких самостійно є неможливим, із обов`язковим зазначенням причин та прохання до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про їх витребування. 4) До заяви (скарги) додається її копія та копії всіх документів, що приєднуються до неї, для вручення адвокату щодо поведінки якого подається заява (скарга), за винятком випадку коли заява (скарга) подається електронною поштою. До заяви (скарги) також додається письмова згода на обробку персональних даних органами адвокатського самоврядування, в тому числі, збирання, зберігання, використання і поширення. 5) Заява (скарга) підписується заявником (скаржником) або його представником, із зазначенням дати її подання. У разі подання заяви (скарги) представником, у ній зазначаються ПІБ представника, його поштова адреса, а також номер засобів зв`язку та адреса електронної пошти. Одночасно з заявою (скаргою) подається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника. 6) Повноваження представників мають бути посвідчені такими документами: нотаріально-засвідченою довіреністю від імені фізичної особи; довіреністю від імені юридичної особи за підписом посадової особи, уповноваженої на це законом, статутом або положенням, а також документами, що посвідчують службове становище і повноваження її керівника; свідоцтвом про народження дитини або рішенням про призначення опікуном, піклувальником. Повноваження адвоката як представника можуть також посвідчуватись ордером, дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги, або договором. 7) При виникненні конфлікту між адвокатами, наслідком якого є звернення одного з них зі скаргою до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури регіону, адвокат, який ініціював звернення, зобов`язаний надати докази того, що ним вжиті заходи мирного врегулювання такого конфлікту, зокрема, документи, що свідчать про звернення останнього до Ради адвокатів регіону за робочим місцем адвоката згідно відомостей в Єдиному реєстрі адвокатів України, а стосовно адвоката іноземної держави -асоціації адвокатів чи правового товариства відповідної держави. 8) Подання ради адвокатів регіону оформлене без дотримання вимог статті 14 цього Положення, повертається заявникові (скаржникові) з відповідним роз`ясненням не пізніше десяти днів від дня її надходження. 9) При поданні до КДКА скаржником, адвокатом або представником однієї зі сторін документів до заяви (скарги) (пояснень, заперечень, клопотань про долучення доказів) також додається доказ надіслання копій таких документів іншій стороні листом з описом вкладення. Відповідно до ст. 15 Положення заява (скарга), оформлена без дотримання вимог статті 14 цього Положення, повертається заявникові (скаржникові) з відповідним роз`ясненням не пізніше десяти днів від дня її надходження. Згідно з ст. 21 Положення заява (скарга), яка відповідає вимогам до заяви (скарги) і може мати наслідком дисциплінарну відповідальність адвоката, реєструється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури та не пізніше трьох днів з дня її надходження передається до дисциплінарної палати для перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката. Доводів про невідповідність скарги вимогам Закону № 5076-VI та Положення апелянт ані у позові, ані у апеляційній скарзі не наводила. Судом апеляційної інстанції таких обставин не встановлено. Згідно з ст. 24 Положення голова дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури не пізніше трьох днів з дня надходження заяви (скарги) на дії адвоката, доручає одному із членів дисциплінарної палати провести перевірку відомостей, викладених у заяві (скарзі). Дослідивши матеріали справи, колегія суддів встановила, що до КДКА Донецької області надійшла скарга громадянина ОСОБА_2 , яка відповідає вимогам ст. 14 Положення, у зв`язку з чим, на підставі доручення від 09.04.2025 скарга передана члену дисциплінарної комісії КДКА Донецької області ОСОБА_5 (т. 2 а.с. 81). Відповідно до ст. 25 Положення член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за дорученням голови палати проводить перевірку відомостей, викладених у заяві (скарзі), та за результатами перевірки складає довідку, яка має містити викладення обставин, виявлених під час перевірки, з урахуванням, зокрема тактики, методів і прийомів адвокатської діяльності, наслідків для клієнта тощо, висновки та пропозиції щодо наявності підстав для порушення дисциплінарної справи. Згідно з ст. 26 Положення член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, який проводить перевірку, протягом трьох днів з дати отримання ним доручення голови палати, звертається до адвоката з повідомленням про проведення щодо нього перевірки для отримання письмового пояснення адвоката по суті порушених питань із зазначенням строку його надання. До повідомлення додається копія заяви (скарги) та копії всіх документів, приєднаних до неї. Належним повідомленням адвоката є надіслання листа поштою рекомендованим відправленням за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України, або надіслання листа на адресу електронної пошти адвоката, зазначену в Єдиному реєстрі адвокатів України. Адвокат, стосовно якого здійснюється дисциплінарне провадження, та/або його представник мають право ознайомлюватися з матеріалами дисциплінарного провадження та виготовляти копії документів цього провадження із застосуванням власних технічних засобів, за виключенням копій документів, що містять інформацію, яка є предметом адвокатської таємниці. У разі ненадання адвокатом пояснення по суті порушених питань на запит члена дисциплінарної палати, який проводить перевірку, в межах визначеного строку, справа розглядається за наявними в ній матеріалами. Відповідно до ст. 28 Положення під час проведення перевірки член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури має право опитувати осіб, яким відомі обставини вчинення діяння, що має ознаки дисциплінарного проступку, отримувати за письмовим запитом від органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, керівників підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об`єднань, фізичних осіб необхідну для проведення перевірки інформацію. Згідно з ст. 30 Положення заява (скарга) про дисциплінарний проступок адвоката, довідка та всі матеріали перевірки не пізніше тридцяти днів з дня початку перевірки подаються на розгляд дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури. Перевищення зазначеного строку допускається виключно у виняткових випадках. З наданої КДКА Донецької області копії дисциплінарної справи № 81, колегія суддів встановила, що член дисциплінарної комісії КДКА Донецької області ОСОБА_5 здійчснив такі підготовчі дії: - дослідив скаргу з додатками, профайл адвоката Артюшкової С.Л., - звертався до позивача зі зверненням про надання письмових пояснень № 329 від 28.04.2025. разом зі зверненням надіслав позивачеві копію скарги із додатками; - дослідив надані на звернення письмові пояснення ОСОБА_1 з додатками, та додаткові пояснення з додатками; - склав довідку від 09.07.2025 за результатами перевірки скарги(т. 3 а.с.81-93), відповідно до висновків якої вважав, що за результатами проведеної перевірки наявні підстави (ознаки дисциплінарного проступку) для порушення дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_1 .. Позивач про порушення членом дисциплінарної комісії КДКА Донецької області ОСОБА_5 вимог Закону № 5076-VI та Положення ані у позові, ані у апеляційній скарзі не наводила. Судом апеляційної інстанції порушень членом дисциплінарної комісії КДКА Донецької області ОСОБА_5 вимог Закону № 5076-VI та Положення при підготовці скарги до розгляду не встановлені. Відповідно до ст. 31 Положення за результатами розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури не пізніше тридцяти днів з дня отримання матеріалів перевірки більшістю голосів членів палати, які беруть участь у її засіданні, вирішує питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката. Перевищення зазначеного строку допускається виключно у виняткових випадках. Під час прийняття рішення ніхто не має права перебувати в приміщенні, у якому приймається таке рішення («нарадча кімната»), крім складу дисциплінарної палати КДКА, який приймає таке рішення, Голови КДКА, який бере участь у засіданні палати, і працівників Секретаріату КДКА. Члени дисциплінарної палати КДКА, Голова КДКА, секретар КДКА та працівники Секретаріату КДКА не мають права розголошувати хід обговорення та прийняття рішення в приміщенні, у якому ухвалювалося таке рішення («таємниця нарадчої кімнати»). Виключенням з правила, встановленого у цій статті Положення, становить необхідність захисту Головою та членами дисциплінарної палати КДКА, Головою КДКА, секретарем КДКА і працівниками Секретаріату КДКА своїх прав та інтересів. Згідно з ст. 32 Положення дисциплінарна справа стосовно адвоката порушується за наявності в діях адвоката ознак дисциплінарного проступку. Відповідно до ст. 33 Положення рішення про порушення дисциплінарної справи з визначенням місця, дня і часу її розгляду чи про відмову в порушенні дисциплінарної справи надсилається засобами поштового зв`язку або електронною поштою, або вручається під розписку адвокату та особі, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, протягом трьох днів з дня прийняття такого рішення. До рішення про порушення дисциплінарної справи, яке надсилається або вручається адвокату, додається довідка члена дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, складена за результатами перевірки. Рішенням КДКА Донецької області №136 від 12 липня 2025 року порушено дисциплінарну справу стосовно адвоката ОСОБА_1 свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №5819 від 24.06.2020 з огляду на наявність ознаки дисциплінарного проступку. Також призначила скаргу заявника до розгляду. Так, підставами для порушення дисциплінарної справи КДКА Донецької області стосовно адвоката ОСОБА_1 стало: - надання в образливій формі оціночної характеристики та критику адвоката ОСОБА_3 , які порочать його честь, гідність та ділову репутацію; - зневажливе ставлення до інших учасників процесу та некоректне і нестримане спілкування. Про це свідчить те, що в рамках справи №638/18940/23, а саме 31.10.2024 відповідно до копії технічного запису по даному судовому засіданню, ОСОБА_1 нетактично себе поводить та кидає судді на стіл якісь документи; - дописи, що публікувались у мережі Facebook. Доводи апеляційної скарги, як і позову, зводяться до суджень апелянт про відсутність в її діях складу дисциплінарного проступку, в обґрунтування яких вона покликалася на обставини її конфлікту зі скаржником та адвокатом скаржника, тривалі та численні судові провадження яка у цивільному так і у кримінальному судочинстві, вказувала на неправильні процесуальні та поза процесуальні дій скаржника та його адвоката тощо. Колегія суддів наголошує, що у спірному рішенні КДКА Донецької області встановила лише ознаки дисциплінарного проступку та не встановлювала наявність в діях адвоката ОСОБА_1 дисциплінарного проступку. Відповідно до приписів ст. 39 48 Положення позивач матиме змогу довести відсутність в її діях складу дисциплінарного проступку. Відповідно до ст. 41 Закону № 5076-VI за результатами розгляду дисциплінарної справи дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури приймає рішення про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку і застосування до нього дисциплінарного стягнення або про закриття дисциплінарної справи. Рішення дисциплінарної палати приймається більшістю голосів від її загального складу, крім рішення про припинення права на заняття адвокатською діяльністю, яке приймається двома третинами голосів від її загального складу. Рішення у дисциплінарній справі має бути вмотивованим. Під час обрання виду дисциплінарного стягнення враховуються обставини вчинення проступку, його наслідки, особа адвоката та інші обставини. Згідно зі ст. 49 Положення за результатами розгляду дисциплінарної справи дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури приймає рішення про: 1) притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку і застосування до нього дисциплінарного стягнення; 2) закриття дисциплінарної справи. Рішення про закриття дисциплінарної справи приймається у разі: а) відсутності в діях адвоката дисциплінарного проступку, у тому числі виконання ним встановлених вимог з підвищення професійного рівня за звітний календарний рік (з 01 січня по 31 грудня) та попередні роки підтвердженого електронним сертифікатом про підвищення кваліфікації за формою затвердженою Вищою школою адвокатури Національної асоціації адвокатів України. б) закінчення строку притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності, у разі встановлення дисциплінарного проступку у діях адвоката. в) відкликання заяви (скарги) заявником (скаржником). г) на дату прийняття рішення, за результатами розгляду скарги, адвоката позбавлено права на заняття адвокатською діяльністю. Отже, порушення дисциплінарного провадження не свідчить про те, що за результатами розгляду скаргу на адвоката КДКА Донецької області буде ухвалено негативне рішення, оскільки комісія має право як ухвалити рішення про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку і застосування до нього дисциплінарного стягнення так і про закриття дисциплінарної справи. Щодо доводів апелянта про те, що суд першої інстанції, посилаючись на дискреційні функції органів адвокатського самоврядування, фактично не здійснив належного, повного та об`єктивного дослідження наданих доказів, колегія суддів вважає за необхідне зазначити таке. Верховний Суд неодноразово викладав висновок щодо меж оцінки рішень кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури, прийнятих за наслідками розгляду скарг щодо адвокатів. Так, у постановах Верховного Суду від 25.06.2018 у справі № 810/1972/17, від 24.06.2020 у справі № 813/2639/18, від 14.12.2020 у справі № 821/1030/17, від 10.06.2021 у справі № 826/15590/15 сформовано правову позицію, відповідно до якої адвокатура в Україні це недержавний самоврядний інститут, який самостійно вирішує питання своєї організації та діяльності. Вирішення питань, що стосуються дисциплінарної відповідальності адвокатів в Україні, законом віднесено до виключної компетенції адвокатського самоврядування в особі відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури. Водночас правомочність відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії на власний розсуд за наслідками оцінки обставин і фактів прийняти рішення за правовою природою є дискреційним повноваженням, під яким розуміється можливість суб`єкта владних повноважень самостійно (на власний розсуд) обрати один з кількох юридично допустимих варіантів управлінського рішення. Проте суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність закріпленими частиною другою статті 2 КАС України критеріям, а саме, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Також колегія суддів враховує правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 04.02.2020 у справі № П/9901/871/18, відповідно до якого Європейський суд з прав людини виробив позицію стосовно судового контролю за дискреційними адміністративними актами, згідно з якою за загальним правилом національні суди повинні утриматися від перевірки обґрунтованості таких актів, однак все ж суди повинні проконтролювати, чи не є викладені у них висновки адміністративних органів щодо обставин у справі довільними та нераціональними, непідтвердженими доказами або ж такими, що є помилковими щодо фактів; у будь-якому разі суди повинні дослідити такі акти, якщо їх об`єктивність та обґрунтованість є ключовим питанням правового спору. Таким чином, правову оцінку рішенню про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності суди мають надавати виключно у контексті дотримання відповідної процедури, не втручаючись у надану КДКА/ВКДКА юридичну оцінку доказам, зібраним у ході процедури проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката на предмет їхньої достатності/недостатності. Такий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 10.11.2022 у справі № 826/14291/17 та підтриманий у постановах від 26.01.2023 у справі № 420/5597/19, від 19.10.2023 у справі № 280/1396/22, від 21.02.2024 у справі № 640/33374/21. За таких обставин, колегія суддів відхиляє твердження апелянта про відсутність в її діях складу дисциплінарного проступку, оскільки КДКА Донецької області не надавало оцінку вказаним обставинам, а надання оцінки судженням апелянта про обставини її конфлікту з заявником та його адвокатом виходить поза межі судового контролю. Колегія суддів вважає безпідставним твердження апелянта про те, що вона в адміністративному позові чітко зазначила про порушення процедури проведення дисциплінарного провадження, а саме статей 6, 11, 12, частин 4 і 7 статті 14, а також статей 27, 28, 32, 40, 44, 49, 51, 53 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, а також порушення Регламенту кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури регіону, оскільки при дослідженні позову таких посилань встановлено не було. Тобто, при розгляді справи у суді першої інстанції позивач не повідомляла про порушення процедури розгляду скарги заявника на стадіях проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката та порушення дисциплінарної справи. Відповідно до ч. 5 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції не може розглядати позовні вимоги та підстави позову, що не були заявлені в суді першої інстанції. Так, колегія суддів зауважує, що з доводів апелянта неможливо встановити, що саме порушало КДКА Донецької області, а саме: - ст. 3 Положення стосується можливості притягнути адвоката до дисциплінарної відповідальності лише в порядку дисциплінарного провадження, з підстав вчинення ним дисциплінарного проступку, види якого передбачені статтею 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». - приписи ст. 4 Положення має визначення видів дисциплінарних проступків адвоката. - п. 9 ст. 14 Положення визначені особливості вимог до заяви (скарги): при виникненні конфлікту між адвокатами, наслідком якого є звернення одного з них зі скаргою до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури регіону. У цій справі заявник не є адвокатом, а тому вимоги п. 9 ст. 14 Положення на нього не розповсюджуються. - ст. 32 Положення визначено, що Дисциплінарна справа стосовно адвоката порушується за наявності в діях адвоката ознак дисциплінарного проступку, спірне рішення ухвалене відповідачем саме з таким формулюванням, а встановлення відсутності або наявності відповідних ознак знаходиться поза межами компетенції суду. - порушення КДКА Донецької області приписів ст. 43, 44, 45 Положення на стадії порушення дисциплінарної справи є неможливим, оскільки, відповідно до статті 37 Закону № 5076-VI, вказані приписи регламентують наступну стадію дисциплінарного провадження складається - розгляд дисциплінарної справи. Разом з цим, наведення апелянтом переліку норм Положення, які на її думку нібито порушив відповідач, без будь-якого мотивування та обґрунтування такого посилання не є підтвердженням порушення відповідачем процедури. Підсумовуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про необґрунтованість вимог апеляційної скарги ОСОБА_1 та відсутність підстав для її задоволення. Ухвалюючи це судове рішення, колегія суддів керується ст. 322 КАС України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини (рішення «Серявін та інші проти України») та Висновком №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (п.41) щодо якості судових рішень. Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини по справі «Серявін та інші проти України» (п. 58) суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Враховуючи вищезазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору у цій справі, колегія суддів дійшла висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші аргументи апелянта, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття даного судового рішення. Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. За змістом частини першої статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. З огляду на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеному рішенні, у зв`язку з чим підстав для його скасування не вбачається. Керуючись ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2025 року по справі №520/20696/25 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий суддя Л.В. Любчич Судді О.А. Спаскін О.В. Присяжнюк Повний текст постанови складено 05.02.2026.