Постанова Перший апеляційний адміністративний суд № 200/6802/25

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 05 лютого 2026 року справа №200/6802/25 м. Дніпро Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Гаврищук Т.Г., суддів: Блохіна А.А., Сіваченка І.В., розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Донецького державного університету внутрішніх справ на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2025 р. у справі № 200/6802/25 (головуючий І інстанції Кравченко Т.О.) за позовом Донецького державного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1 про стягнення витрат, пов`язаних з утриманням у вищому навчальному закладі,- УСТАНОВИВ: Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення витрат, пов`язаних з утриманням у вищому навчальному закладі, в сумі 22 667,42 грн.. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2025 р. у задоволенні позову відмовлено. Не погодившись з таким рішенням, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення про задоволення позову в повному обсязі. В обґрунтування доводів апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Позивач наголошує на тому, що позов подано у відповідності до вимог Поряду відшкодування особами витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, затв. постановою Кабінету Міністрів України від 12 квітня 2017 року №261. Позивач також виконав умови передбачені пунктом 5 Порядку направивши відповідачу повідомлення № 4187/07-2025 від 18.07.2025 року про зобов`язання відшкодувати протягом 30 діб з моменту отримання цього повідомлення витрати, пов`язані з його утриманням у Донецькому державному університеті внутрішніх справ та договір про розстрочення платежу витрат на утримання, який запропоновано укласти у разі неможливості відшкодування витрат у 30-ти денний термін за останньою відомою адресою відповідача, що знаходиться на тимчасово непідконтрольній українській владі території. Позивач був позбавлений можливості направити особі повідомлення із подальшим його врученням, у зв`язку із тимчасовою окупацією окремих територій України, що є об`єктивною (непереборною) обставиною, незалежною від волі та поведінки позивача, а відповідач не міг отримати та не отримував вказаний лист. Отже, позивач добросовісно вжив усіх заходів передбачених чинним законодавством України, а саме Порядком № 261 задля повідомлення відповідача про обов`язок відшкодувати витрати. Позивач також вказує, що ним були здійснені неодноразові спроби вийти на зв`язок із відповідачем, в тому числі, у зв`язку із необхідністю пошуку альтернативного способу повідомлення про необхідність відшкодування витрат у добровільному порядку. Проте, зазначений відповідачем в анкеті кандидата номер телефону є недійсними та не обслуговуються, що унеможливило належне повідомлення про необхідність відшкодування витрат. Позивач також зазначає, що на законодавчому рівні відсутній будь-який порядок оформлення відмови від добровільного відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням у вищому навчальному закладі зі специфічними умовами навчання, а отже поняття «відмови» як такої є не визначеним. Направлення повідомлення за останньою відомою адресою відповідача, яка знаходиться на тимчасово непідконтрольній території, автоматично унеможливлює його фактичне отримання та своєчасне реагування на вимоги позивача. Колізійність норм Порядку № 261 в умовах воєнного стану та неможливість належного виконання процедурних вимог через об`єктивні обставини, що не залежать від волі позивача, ставлять під сумнів ефективність судового захисту. Справа розглянута у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги відповідача. Суд, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, дійшов висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного. Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що встановлено на підставі паспорта громадянина України № НОМЕР_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 . З 12 січня 2017 року місце проживання відповідача зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 , про що свідчать довідка про реєстрацію місця проживання особи від 11 січня 2021 року № 01-1301-0005 та відповідь з Єдиного державного демографічного реєстру від 08 вересня 2025 року № 1746011. Згідно з витягом з наказу ДонДУВС від 20 липня 2021 року № 361о/с «Про зарахування на навчання» з 15 серпня 2021 року ОСОБА_1 була зарахована курсантом першого курсу денної форми здобуття освіти за спеціальністю 081 «Право» за кошти державного бюджету. Згідно з витягом з наказу ДонДУВС від 06 липня 2022 року № 285о/с «Про особовий склад», який виданий на підставі наказу ДонДУВС від 06 липня 2022 року № 67, рядовий поліції ОСОБА_1 , курсант навчального взводу №101/21-(П)-Б факультету № 1, звільнена зі служби в поліції за п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону № 580 (у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) та відрахована з університету 06 липня 2022 року. Наказом ДонДУВС від 06 липня 2022 року № 285о/с «Про особовий склад» затверджений розрахунок витрат на утримання ОСОБА_1 за період з 15 серпня 2021 року по 06 липня 2022 року. Згідно з довідкою витрат на утримання курсанта ОСОБА_1 за період з 15 серпня 2021 року по 06 липня 2022 року навчання у ДонДУВС витрати на утримання відповідача за 2021/2022 навчальний рік становлять 22 667,42 грн, в тому числі грошове забезпечення 1 584,62 грн, речове забезпечення 10 683,28 грн, продовольче забезпечення 7 289,50 грн, медичне забезпечення 0,00 грн, комунальні витрати 3 110,02 грн. Позивачем надано до суду лист від 18 липня 2025 року № 4187/07-2025, адресований ОСОБА_1 про відшкодування особами витрат, пов`язаних з утриманням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання», в якому позивач вказав таке: - відповідно до ст. ст. 63, 74 Закону № 580 між ДонДУВС, ГУНП в Дніпропетровській області та відповідачем укладений контракт про здобуття освіти в ДонДУВС; - умовами контракту передбачено, що в разі його дострокового розірвання, ОСОБА_1 зобов`язана відшкодувати витрати, пов`язані з її утриманням у вищому навчальному закладі, відповідно до ч. 4 ст. 74 Закону № 580; - наказом ГУНП в Дніпропетровській області від 23 січня 2023 року № 28о/с 24 січня 2023 року ОСОБА_1 звільнена з посади оперуповноваженого сектору кримінальної поліції відділення поліції № 4 Криворізького РУП за п. 7 ч. 1 ст. 77 Закону № 580 (за власним бажанням); - у зв`язку з цим ОСОБА_1 запропоновано в добровільному порядку відшкодувати вартість утримання у закладі вищої освіти зі специфічними умовами навчання в сумі 22 667,42 грн; - відповідачу роз`яснено, що відповідно до п. 6 Порядку № 261 вона має право здійснити відшкодування витрат з розстроченням платежу до одного року; у такому випадку йому необхідно укласти відповідний договір з ДонДУВС; - згідно з п. 5 Порядку № 261 зазначені витрати ОСОБА_1 має відшкодувати протягом 30 діб з моменту отримання цього листа (повідомлення) або звернутися протягом 10 днів до відділу юридичного забезпечення ДонДУВС для укладання договору про розстрочення платежу витрат на утримання; - відповідачці повідомлені банківські реквізити ДонДУВС для внесення коштів з метою відшкодування витрат на утримання у цьому навчальному закладі; - відповідачці роз`яснено, що у разі її відмови відшкодувати витрати на утримання у вищому навчальному закладі, ДонДУВС вживатиме заходів до їх стягнення в судовому порядку. В якості доказів надіслання листа на адресу відповідача ( АДРЕСА_1 ) позивачем надано конверт з штампом підприємства поштового зв`язку про здійснення поштового відправлення 23 липня 2025 року, перекресленою адресою адресата і написом «заборона». Наведені обставини сторонами не оспорюються. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їхні посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Частинами другою, четвертою статті 74 Закону України «Про Національну поліцію» передбачено, що підготовка фахівців за державним замовленням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, проводиться на підставі контракту про здобуття освіти, який укладається між навчальним закладом, відповідним органом поліції та особою, яка навчається. Особи, які навчаються за державним замовленням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, у разі дострокового розірвання контракту про здобуття освіти з будь-яких підстав, крім звільнення зі служби в поліції на підставі підпунктів 2, 4 частини першої статті 77 цього Закону, а також поліцейські, звільнені зі служби в поліції протягом трьох років після закінчення вищезазначених навчальних закладів з будь-яких підстав, крім звільнення зі служби в поліції на підставі підпунктів 2, 4 частини першої статті 77 цього Закону, відшкодовують Міністерству внутрішніх справ України витрати, пов`язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат, зазначених у частині четвертій цієї статті, таке відшкодування здійснюється в судовому порядку (частина п`ята статті 74 Закону України «Про Національну поліцію»). Постановою Кабінету Міністрів України від 12 квітня 2017 року №261 затверджено «Порядок відшкодування особами витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських» (далі - «Порядок №261»). Цей Порядок визначає механізм відшкодування особами, які навчалися за денною формою навчання за державним замовленням (далі - особи) у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських (далі - вищі навчальні заклади), витрат, пов`язаних з їх утриманням у таких закладах (далі - витрати), у разі: - дострокового розірвання контракту про здобуття освіти (далі - контракт) з будь-яких підстав, крім звільнення із служби в Національній поліції (далі - поліція) через хворобу (за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції) чи у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів; - звільнення із служби в поліції протягом трьох років після закінчення вищого навчального закладу з будь-яких підстав, крім звільнення із служби в поліції через хворобу (за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції) чи у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів. Відповідно до пункту 2 Порядку № 261 витрати відшкодовуються згідно з контрактом, укладеним між вищим навчальним закладом, відповідним органом поліції та особою, яка навчалася. У разі коли особа є неповнолітньою, установлення правових відносин здійснюється відповідно до вимог Цивільного кодексу України. Типову форму контракту затверджує МВС. Пунктом 3 Порядку № 261 передбачено, що відшкодування здійснюється в розмірі витрат, пов`язаних з: грошовим, продовольчим, речовим, медичним забезпеченням; оплатою комунальних послуг та спожитих енергоносіїв (тепло-, водопостачання, водовідведення, електроенергія). Розрахунок витрат на утримання осіб (грошове, продовольче, речове та медичне забезпечення) у вищих навчальних закладах здійснюється відповідно до встановлених норм за їх фактичною вартістю. Розрахунок комунальних послуг та спожитих енергоносіїв здійснюється виходячи із середнього обсягу споживання у відповідному вищому навчальному закладі на одну особу за добу за період її фактичного перебування в такому закладі. Під час проведення розрахунків застосовуються тарифи, що встановлені для населення і діють у місцевості, в якій розташований вищий навчальний заклад, у відповідному навчальному році. На підставі розрахунків вищого навчального закладу складається довідка про фактичні витрати на кожну особу за весь строк навчання, яка долучається до її особової справи. Витрати відшкодовуються особою в повному розмірі за весь період її фактичного навчання, крім витрат, пов`язаних із проходженням цією особою базової загальновійськової підготовки, і витрат за період залучення її до заходів із забезпечення публічної безпеки і порядку під час воєнного стану (пункт 4 Порядку № 261). Пунктом 5 Порядку № 261 визначено, що після видання наказу про звільнення (відрахування з вищого навчального закладу) особи керівник органу поліції (вищого навчального закладу) або за його дорученням інша посадова особа видає зазначеній особі під підпис повідомлення із зобов`язанням протягом 30 діб з моменту отримання повідомлення відшкодувати МВС витрати із зазначенням їх розміру та реквізитів розрахункового рахунка для перерахування коштів. Таке повідомлення може бути надіслано особі рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення за останнім місцем реєстрації, зазначеним у матеріалах її особової справи. Згідно із пунктом 8 Порядку № 261 у разі відмови від добровільного відшкодування витрат, а також у разі порушення особою умов договору, укладеного відповідно до пункту 6 цього Порядку, таке відшкодування здійснюється в судовому порядку. Претензійно-позовну діяльність провадить вищий навчальний заклад, у якому навчалася особа. Аналіз наведених правових норм дає підстави для наступних висновків: - обов`язок по відшкодуванню витрат, пов`язаних з утриманням у вищому навчальному закладі, виникає, зокрема, у разі дострокового розірвання контракту про здобуття освіти (далі - контракт) з будь-яких підстав, крім звільнення із служби в Національній поліції (далі - поліція) через хворобу (за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції) чи у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів; - можливість звернення навчального закладу з позовом про стягнення такого відшкодування у судовому порядку пов`язано із відмовою відповідача добровільно відшкодувати витрати на його утримання у вищому навчальному закладі. Верховний Суд неодноразово, в тому числі й у постановах від 30 серпня 2022 року в справі №480/8200/20, від 14 грудня 2022 року в справі №520/5837/2020, від 13 січня 2023 року в справі №440/2692/20, від 14 вересня 2023 року в справі №520/6175/19 та інших, акцентував увагу на тому, що за правилами положень статті 74 Закону №580-VIII та пункту 8 Порядку №261 право на звернення до суду у позивача (вищого навчального закладу) у цій категорії справ може виникнути лише у випадку відмови відповідача добровільно відшкодувати витрати. Тобто саме із відмовою відповідача добровільно відшкодувати витрати на його утримання у вищому навчальному закладі законодавець пов`язує можливість звернення навчального закладу з позовом про стягнення такого відшкодування у судовому порядку. Проте, як встановлено судом, наявна у матеріалах справи копія конверту поштового відправлення Донецького державного університету внутрішніх справ, адресована відповідачу 23 липня 2025 року на адресу АДРЕСА_1 повернута відправнику з перекресленою адресою адресата і написом «заборона». Інших доказів на підтвердження вжиття заходів, спрямованих на повідомлення відповідача про необхідність відшкодування витрат на утримання у вищому навчальному закладі, позивачем не надано. Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, наказом ДонДУВС від 20 липня 2021 року № 361о/с «Про зарахування на навчання» з 15 серпня 2021 року ОСОБА_1 була зарахована курсантом першого курсу денної форми здобуття освіти за спеціальністю 081 «Право» за кошти державного бюджету. Згідно з витягом з наказу ДонДУВС від 06 липня 2022 року № 285о/с «Про особовий склад», який виданий на підставі наказу ДонДУВС від 06 липня 2022 року № 67, рядовий поліції ОСОБА_1 , курсант навчального взводу №101/21-(П)-Б факультету № 1, звільнена зі служби в поліції за п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону № 580 (у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) та відрахована з університету 06 липня 2022 року. Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 01.03.2017 р. № 173, зареєстр. Міністерстві юстиції України 07 березня 2017 р. за № 321/30189, затверджено Типову форму контракту про здобуття освіти в закладах вищої освіти із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, Типову форму контракту про здобуття освіти за спеціальністю «Правоохоронна діяльність» у закладах вищої освіти із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських. Позивачем при зверненні до суду з позовом не було надано копію контракту про здобуття освіти, укладеного з відповідачем. Колегія суддів зазначає, що відповідно до пункту 2 Порядку № 261 витрати відшкодовуються саме згідно з контрактом, укладеним між вищим навчальним закладом, відповідним органом поліції та особою, яка навчалася. Колегія суддів також звертає увагу, що пунктом 2 розділу 3 Типової форми контракту про здобуття освіти в закладах вищої освіти із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, пунктом 2 розділу 4 Типової форми контракту про здобуття освіти за спеціальністю «Правоохоронна діяльність» у закладах вищої освіти із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, передбачено, що сторони звільняються від відповідальності за часткове чи повне невиконання взятих на себе зобов`язань за цим Контрактом у разі, якщо це невиконання стало наслідком обставин непереборної сили (форс-мажор), у випадках, передбачених законодавством. З огляду на відсутність в матеріалах справи підписаного з відповідачем контракту та доказів на підтвердження того, шо останній був обізнаний щодо наявності у нього обов`язку із відшкодування витрат за навчання у навчальному закладі, та відмовився добровільно відшкодувати ці витрати, колегія суддів дійшла висновку про те, що судом першої інстанції правомірно було відмовлено у задоволенні позову. Суд апеляційної інстанції погоджується з доводами позивача про те, що застосовуючи процесуальні норми суд має керуватися принципом розумності відповідно до якого застосування цих норм має бути спрямованим на досягнення легітимної мети, уникаючи надмірного формалізму, що може порушувати право особи на доступ до суду. Проте, за відсутності в матеріалах справи належних доказів на підтвердження укладання контракту та обізнаності відповідача про наявність у нього обов`язку із відшкодування витрат за навчання у навчальному закладі, стягнення з відповідача цих витрат не буде відповідати основним завданням адміністративного судочинства. За приписами пункту 1 частини першої статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Оцінюючи доводи апеляційної скарги, суд зазначає, що ці доводи були ретельно перевірені та проаналізовані судом першої інстанції під час розгляду та ухвалення рішення, їм була надана відповідна правова оцінка, жодних нових аргументів, які б доводили порушення судом першої інстанцій норм матеріального права, у апеляційній скарзі не наведено. У контексті оцінки доводів апеляційної скарги колегія суддів звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах «Проніна проти України» (пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Оскільки судом першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги правильно встановлені обставини справи, судове рішення є обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції не вбачається. Апеляційний суд дійшов висновку про те, що підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні, а тому відхиляє апеляційну скаргу і залишає судове рішення без змін. Керуючись 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Донецького державного університету внутрішніх справ на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2025 р. у справі № 200/6802/25 - залишити без задоволення. Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2025 р. у справі №200/6802/25 - залишити без змін. Повне судове рішення складено 05 лютого 2026 року. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня проголошення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий суддя: Т.Г. Гаврищук Судді: А.А. Блохін І.В. Сіваченко