Постанова Перший апеляційний адміністративний суд № 200/2343/23

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 05 лютого 2026 року справа №200/2343/23 м. Дніпро Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Сіваченка І.В., суддів: Блохіна А.А., Гаврищук Т.Г., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 27 листопада 2025 року (повне судове рішення складено 27 листопада 2025 року) у справі № 200/2343/23 (суддя в І інстанції Духневич О.С.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, УСТАНОВИВ: Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 04.07.2023 у справі № 200/2343/23 позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо нездійснення перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2019 на підставі довідки №33/25-366 від 10.02.2023, виданої Державною установою "Територіальне медичне об`єднання МВС України по Донецькій області". Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії з 01.04.2019 на підставі довідки №33/25-366 від 10.02.2023, виданої Державною установою "Територіальне медичне об`єднання МВС України по Донецькій області", з урахуванням проведених раніше виплат. 27.10.2025 представник позивача звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із заявою зміну способу виконання рішення суду, в якій просив змінити спосіб виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 04.07.2023 на «Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області заборгованість з виплати перерахованої пенсії за вислугу років у розмірі 180 813,34 грн на користь ОСОБА_1 ». Заява обґрунтовувана тим, що рішення суду, що ухвалено в даній справі та набрало законної сили, в частині виплати заборгованості з пенсії протягом тривалого часу відповідачем не виконується з посиланням на обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення, чим порушуються пенсійні права позивача та право на виконання рішення суду. Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 27 листопада 2025 року заяву представника позивача про зміну способу виконання судового рішення, що ухвалено в даній адміністративній справі, задоволено частково. Змінено спосіб виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 04.07.2023 у справі № 200/2343/23, встановивши новий спосіб виконання судового рішення в частині виплати по пенсійній заборгованості на: «Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на користь ОСОБА_1 заборгованості з виплати перерахованої пенсії за вислугу років у розмірі 176 091,34 гривень. В решті вимог - відмовлено. Не погодившись з такою ухвалою суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу місцевого суду, прийняти нову, якою відмовити в задоволенні вимог заявника в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що Головним управлінням у межах наданої чинним законодавством компетенції вжито усіх можливих заходів для виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 04.07.2023 у справі № 200/2343/23. Зокрема, впродовж 2024 та 2025 років відповідно до Порядку № 1165 Головним управлінням проведено виплату коштів на погашення заборгованості в межах бюджетних призначень в жовтні 2024 року в розмірі 2361,00 грн, в листопаді 2024 року в розмірі 2361,00 грн, в грудні 2024 року в розмірі 2361,00 грн, в жовтні 2025 року в розмірі 2361,00 грн та в листопаді 2025 року в розмірі 2361,00 грн. Залишок пенсійних виплат, нарахованих згідно з рішенням суду, за минулий період станом на 20.11.2025 складає 176091,34 грн. Також зазначив, що грошові кошти у вигляді заборгованості з пенсійних виплат, які належать позивачу, не є власністю Головного управління, та не перебувають на його рахунках або в його розпорядженні. Отримання позивачем суми заборгованості з пенсійних виплат можливо лише за наявності відповідного бюджетного призначення за рахунок Державного бюджету України. Апеляційний розгляд здійснено в порядку письмового провадження. Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі, залишити без задоволення, з наступних підстав. Судами першої та апеляційної інстанції встановлено наступне. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 04.07.2023 адміністративний позов задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо нездійснення перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2019 на підставі довідки №33/25-366 від 10.02.2023, виданої Державною установою "Територіальне медичне об`єднання МВС України по Донецькій області". Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії з 01.04.2019 на підставі довідки №33/25-366 від 10.02.2023 виданої Державною установою "Територіальне медичне об`єднання МВС України по Донецькій області", з урахуванням проведених раніше виплат. Згідно зі ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Відповідно до ч. 2 ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Відповідно до ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом. У постанові від 26.01.2021 по справі № 611/26/17 Верховний Суд зазначив, що обов`язковість судового рішення означає, що таке рішення буде виконано своєчасно (у розумні строки), належним чином (у спосіб, визначений судом) та у повному обсязі (у точній відповідності до приписів мотивувальної та резолютивної частин рішення). Отже, обов`язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених ст. 14 та 370 КАС України. Суд наголошує, що в адміністративному судочинстві обов`язковість виконання судового рішення має особливо важливе значення, оскільки, виходячи із завдань адміністративного судочинства щодо ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, судовий захист може вважатися ефективним лише за умови своєчасного та належного виконання судового рішення, зазвичай, боржником в якому є держава в особі її компетентних органів, а тому адміністративні суди, які, здійснюючи судовий контроль та застосовуючи інші пов`язані процесуальні засоби, повинні максимально сприяти реалізації конституційної засади обов`язковості судового рішення. Зазначений висновок узгоджуються з позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 01.02.2022 у справі № 420/177/20 та ухвалах від 26.01.2021 у справі № 611/26/17, від 07.02.2022 у справі № 200/3958/19-а. Як встановлено судом, листом відповідача від 04.07.2025 № 0500-0203-8/66314 позивача повідомлено, що на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 04.07.2023 у справі № 200/2343/23, виплата заборгованості у загальній сумі 180 813,34 грн. буде здійснено у межах бюджетних асигнувань. У відзиві відповідач зазначає, що Головним управлінням у межах наданої чинним законодавством компетенції вжито усіх можливих заходів для виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 04.07.2023 у справі № 200/2343/23. Зокрема, впродовж 2024 та 2025 років відповідно до Порядку № 1165 Головним управлінням проведено виплату коштів на погашення заборгованості в межах бюджетних призначень в жовтні 2024 року в розмірі 2361,00 грн, в листопаді 2024 року в розмірі 2361,00 грн, в грудні 2024 року в розмірі 2361,00 грн, в жовтні 2025 року в розмірі 2361,00 грн та в листопаді 2025 року в розмірі 2361,00 грн. Залишок пенсійних виплат, нарахованих згідно з рішенням суду, за минулий період станом на 20.11.2025 складає 176091,34 грн. Так, на виконання ухвали Донецького окружного адміністративного суду від 24.11.2025 відповідачем надано докази часткового погашення заборгованості по рішенню суду від 04.07.2023 у справі № 200/2343/23 в загальній сумі 4722,00 грн.= (180 813,34 грн. 176 091,34 грн.). Таким чином, загальна сума заборгованості станом на день звернення представника позивача із цією заявою становить 176 091,34 грн. Відповідно до п.п. 4 п. 4 Положення про Головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 № 28-2, Головне управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань, крім іншого, забезпечує своєчасну та у повному обсязі виплату пенсій, щомісячного довічного утримання суддям у відставці, допомоги на поховання, здійснює страхові виплати та надає соціальні послуги відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» та інші виплати, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством, в межах обсягів фінансування цих виплат. Згідно з п. 5 розділу ІІ Порядку розроблення, затвердження та виконання бюджету Пенсійного фонду України затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 31.08.2009 № 21-2, видатки бюджету Пенсійного фонду класифікуються за такими основними групами: видатки за рахунок власних доходів (коштів); видатки за рахунок коштів Державного бюджету України. Таким чином, Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснює виплати за рахунок коштів Пенсійного фонду України та з інших джерел, визначених законодавством. Пунктом 4 розділу ІІ Порядку № 21-2 встановлено, що кошти Державного бюджету України передбачаються в бюджеті Пенсійного фонду в обсягах, визначених законом про Державний бюджет України на відповідний рік. У структурі доходів бюджету Пенсійного фонду до складу коштів Державного бюджету України входять асигнування державного бюджету у плановому періоді на, зокрема погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду. Згідно з п. 7 розділу ІІ Порядку № 21-2 за рахунок коштів Державного бюджету України здійснюються видатки, фінансування яких згідно із законодавством забезпечується за рахунок коштів державного бюджету Відповідно до ст. 23, 116 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України. Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) у порядку, визначеному цим Кодексом. Взяття зобов`язань без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом чи законом про Державний бюджет України є порушенням бюджетного законодавства. Згідно ч. 1, 3 ст. 378 КАС України передбачено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат. З аналізу наведених приписів слідує, що факт не виконання суб`єктом владних повноважень судового рішення щодо, зокрема, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, протягом двох місяців (та більше) з дня набрання законної сили судовим рішенням є окремою самостійною підставою (без додаткових умов) для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення на стягнення із зазначеного суб`єкта владних повноважень (відповідача по справі) відповідних виплат. При цьому під зміною способу виконання рішення суду необхідно розуміти визначення судом нових заходів для реалізації судового рішення суду (в частині захисту порушеного права) у разі неможливості його виконання у раніше встановлений спосіб. Враховуючи наведене вище, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для зміни способу і порядку виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 04.07.2023 у справі № 200/2343/23 в частині зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії з 01.04.2019 на підставі довідки №33/25-366 від 10.02.2023, виданої Державною установою "Територіальне медичне об`єднання МВС України по Донецькій області", з урахуванням проведених раніше виплат - шляхом стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на користь ОСОБА_1 заборгованості з виплати перерахованої пенсії за вислугу років у розмірі 176 091,34 грн. Таким чином, заява представника позивача підлягає задоволенню частково. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків місцевого суду. Відповідно до положень ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись статями 291, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області залишити без задоволення. Ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 27 листопада 2025 року у справі № 200/2343/23 залишити без змін. Повне судове рішення 05 лютого 2026 року. Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому статтею 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Колегія суддів І. В. Сіваченко А. А. Блохін Т. Г. Гаврищук