Постанова Третій апеляційний адміністративний суд № 280/6830/25

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 02 лютого 2026 року м. Дніпросправа № 280/6830/25 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Семененка Я.В. (доповідач), суддів: Добродняк І.Ю., Суховарова А.В., розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 11 листопада 2025 року (суддя М.О. Семененко) у справі № 280/6830/25 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування наказу в частині,- ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 , у якому просив визнати протиправним та скасувати п. 4.1, 4.2, 4.3, 6, 7 наказу командира ВЧ НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 23.05.2025 №648 Про результати службового розслідування за фактом безпідставного нарахування додаткової винагороди у військовій частині НОМЕР_2 , в частині, що стосується позивача. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірним наказом затверджені результати проведеного службового розслідування з метою встановлення фактів безпідставного нарахування додаткової винагороди за вересень 2024 року, за наслідками якого, за порушення вимог статей 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України затвердженого Законом України від 24 березня 1999 року № 551-XIV, а також статей 11,16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затверджений Законом України від 24.03.1999 № 548-XIV, та вчинення протиправної поведінки у зв`язку з неналежним виконанням службових обов`язків в частині дотримання вимог чинного законодавства, в наслідок чого було здійснено надлишкову виплату додаткової винагороди військовослужбовцям, що призвело до завдання прямої дійсної шкоди державі, запропоновано позивачу в добровільному порядку повернути до каси військової частини надлишково виплачені кошти додаткової винагороди, з урахуванням податку на доходи фізичних осіб та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. Крім того, наказано направити до Державного бюро розслідувань повідомлення про кримінальні правопорушення відносно позивача. Позивач зазначає, що відповідачем жодними належними та допустимим доказами не підтверджено правомірність спірного рішення, розрахунок матеріальної відповідальності та ступень вини не встановлено. Стверджує, що подання командирами підрозділів ВЧ НОМЕР_2 на розгляд командира ВЧ НОМЕР_2 рапортів та підсумкових бойових донесень на виплату додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», здійснено з дотриманням вимог чинного законодавства. З посиланням на норми проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 21.11.2017 №608, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.12.2017 за №1503/31371, зазначає, що підстави для проведення службового розслідування якщо особу правопорушника не встановлено, але виявлено факт правопорушення, відсутні. Крім того, позивач вважає, що за надлишкові виплати під час виконання обов`язків військової служби або службових обов`язків не передбачена матеріальна відповідальність, адже в розумінні п. 4 ст. 1 Закону України Закону України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі» від 3 жовтня 2019 року № 160-IX визначений чіткий перелік способів завдання шкоди, до якого надлишкові виплати під час виконання обов`язків військової служби або службових обов`язків, не відноситься. З огляду на зазначене, позивач вважає, що службове розслідування проведено не об`єктивно, без повного та всебічного дослідження обставин, без додержання норм діючого законодавства України. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 11 листопада 2025 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено. Судом першої інстанції зазначено, що Порядком №608 не визначено обов`язку перед проведенням службового розслідування за фактами завдання матеріальної шкоди військовому майну (коштам) проводити попередню службову перевірку та встановлювати коло осіб, стосовно яких буде проводитися службове розслідування, а тому суд відхилив доводи позивача про відсутність підстав для проведення службового розслідування у разі, якщо особу правопорушника не встановлено, але виявлено факт правопорушення. Суд зауважив, що за змістом положень Закону №160-ІХ надлишкові виплати під час виконання обов`язків військової служби або службових обов`язків відносяться до прямої дійсної шкоди, яка підлягає відшкодуванню військовослужбовцями у випадку, якщо таку шкоду заподіяно з їх вини, що спростовує доводи позивача про те, що за надлишкові виплати під час виконання обов`язків військової служби або службових обов`язків не передбачена матеріальна відповідальність. Суд встановив, що позивач, як голова комісії, на яку було покладено обов`язки щомісяця перевіряти подані підрозділами ВЧ НОМЕР_2 рапорти та виплату додаткової винагороди відповідно до Постанови №168, у тому числі, здійснювати перевірку відповідних відомостей у журналах бойових дій щодо виконання завдань військовослужбовцями в поданих рапортах до виплати додаткової винагороди та термінів безпосередньої участі в бойових діях з даними бойових розпоряджень, допустив неналежне виконання своїх службових обов`язків, що стало причиною протиправних дій у ВЧ НОМЕР_2 . У межах підстав позову судом не встановлено протиправності оскаржуваних позивачем приписів Наказу №

648. При цьому, суд зауважив, що спірний п.7 Наказу №648, яким надано доручення про направлення повідомлення про кримінальні правопорушення до Державного бюро розслідувань, у тому числі, про позивача, узгоджується з пунктом 6 розділу VI Порядку №608, який передбачає, що якщо під час службового розслідування буде з`ясовано, що правопорушення військовослужбовця містить ознаки кримінального правопорушення, командир військової частини (начальник) письмово повідомляє про це орган досудового розслідування. З цих підстав суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог. Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, скаржник вказує, що згідно Закону №160-ІХ у разі виявлення факту завдання шкоди командир (начальник) протягом трьох діб після отримання відповідної письмової доповіді наказом призначає розслідування, яке має бути завершено протягом одного місця з дня призначення, а в окремих випадках цей строк може бути продовжено не більш ніж на один місяць, проте ці вимоги у спірному випадку не дотримано. Зауважує, що у разі завдання шкоди декількома особами, у наказі командира (начальника) визначаються суми, що підлягають стягненню окремо з кожної особи, з урахуванням ступеня вини і обставин завдання шкоди. Зазначає, що він участь у комісії з перевірки законності виплати додатковї грошової винагороди військовослужбовцям ВЧ НОМЕР_2 не приймав, акту перевірки законності виплати додаткової винагороди військовослужбовцям ВЧ НОМЕР_2 за вересень 2024 не підписував та висновки комісії не відносяться до документів, які підтверджують участь військовослужбовців у бойових діях. Вважає, що службовим розслідуванням не було всебічно та у повному обсязі доведено характер виконання бойових (спеціальних) завдань військовослужбовцями окремих підрозділів ВЧ НОМЕР_2 , а доказовою базою є лише оформлені документи щодо виплати додаткової винагороди, тобто бойові розпорядження, журнали бойових дій, підсумкові бойові донесення та пояснення відповідальних осіб за складання таких документів. Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, правову оцінку досліджених судом доказів по справі, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне. Встановлені обставини справи свідчать про те, що відповідно до статті 84 Дисциплінарного статуту, Порядку № 608, на підставі наказу командира ВЧ НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 13 березня 2025 року № 302 "Про призначення службового розслідування за фактом безпідставного нарахування додаткової грошової винагороди у військовій частині НОМЕР_2 ", з урахуванням наказу командира ВЧ НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 29 березня 2025 року № 379 "Про продовження службового розслідування", наказу командира ВЧ НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 18 квітня 2025 року № 485 "Про продовження службового розслідування", проведено службове розслідування з метою встановлення причин безпідставного нарахування додаткової винагороди за вересень 2024 року із розрахунку 100000,00 грн, а також причин та умов, що сприяли вчиненню правопорушення. За результатами службового розслідування складено Акт проведення службового розслідування за фактом безпідставного нарахування додаткової грошової винагороди у ВЧ НОМЕР_2 від 11.05.2025 №17693. 23.05.2025 командиром ВЧ НОМЕР_1 винесено наказ № 648 (з основної діяльності) Про результати службового розслідування за фактами безпідставного нарахування додаткової грошової винагороди у військовій частині НОМЕР_2 , яким службове розслідування визнано завершеним. Відповідно до 4.1. пункту 4 Наказу № 648, за порушення статей 1-4 Дисциплінарного статуту, а також статей 11, 16 Статуту та вчинення протиправної поведінки у зв`язку із неналежним виконанням службових обов`язків в частині дотримання вимог чинною законодавства, в наслідок чого здійснено надлишкову виплату додаткової винагороди військовослужбовцям, що привело до завдання прямої дійсної шкоди державі по медичному пункту ВЧ НОМЕР_2 з урахуванням ПДФО та ЕСВ в сумі 196 000,00 грн, з урахуванням ступеня вини і конкретних обставин завдання військовослужбовцями шкоди, позивачу в добровільному порядку запропоновано повернути кошти у сумі 24 500,00 грн до каси ВЧ НОМЕР_1 . Згідно підпункту 4.2 пункту 4 Наказу № 648 за порушення статей 1-4 Дисциплінарного статуту, а також статей 11, 16 Статуту та вчинення протиправної поведінки у зв`язку із неналежним виконанням службових обов`язків в частині дотримання вимог чинною законодавства, в наслідок чого здійснено надлишкову виплату додаткової винагороди військовослужбовцям, що привело до завдання прямої дійсної шкоди державі по взводу матеріально-технічного забезпечення ВЧ НОМЕР_2 з урахуванням ПДФО та ЕСВ в сумі 588 000,00 грн, з урахуванням ступеня вини і конкретних обставин завдання військовослужбовцями шкоди, позивачу в добровільному порядку запропоновано повернути кошти у сумі 73 500,00 грн до каси Військової частини НОМЕР_1 . Згідно підпункту 4.3 пункту 4 Наказу № 648 за порушення статей 1-4 Дисциплінарного статуту, а також статей 11, 16 Статуту та вчинення протиправної поведінки у зв`язку із неналежним виконанням службових обов`язків в частині дотримання вимог чинною законодавства, в наслідок чого здійснено надлишкову виплату додаткової винагороди військовослужбовцям, що привело до завдання прямої дійсної шкоди державі по взводу зв`язку ВЧ НОМЕР_2 з урахуванням ПДФО та ЕСВ в сумі 245 000,00 грн, з урахуванням ступеня вини і конкретних обставин завдання військовослужбовцями шкоди, позивачу в добровільному порядку запропоновано повернути кошти у сумі 30 625,00 грн до каси Військової частини НОМЕР_1 . Згідно пункту 6 Наказу № 648, у разі відмови від добровільною повернення вказаних коштів протягом 5 робочих днів з моменту ознайомлення з наказом про завершення службового розслідування, заступнику начальника штабу ВЧ НОМЕР_1 за погодженням з помічником командира з правової роботи начальником юридичної служби запропоновано подати проєкт наказу про притягнення до матеріальної відповідальності в порядку Закону №160-IX, в тому числі, позивача на суму 128 625,00 грн. Пунктом 7 Наказу № 648, за порушення вимог статей 1-4 Дисциплінарного статуту, а також статей 11-16 Статуту, та за наявності ознаки вчинення кримінального правопорушення військовослужбовцями ВЧ НОМЕР_2 заступнику командира бригади з психологічної підтримки персоналу начальнику відділення психологічної підтримки персоналу за погодженням з помічником командира з правової роботи начальника юридичної служби ВЧ НОМЕР_1 наказано направити до Державного бюро розслідувань повідомлення про кримінальні правопорушення відносно наступних військовослужбовців, зокрема, позивача, в наслідок службової недбалості в діях яких вбачаються ознаки кримінального правопорушення, визначеного ч.1, 2 ст. 15, ч.1 ст. 28, ч.2 ст.367 Кримінального кодексу України. Не погоджуючись з пунктами 4.1, 4.2, 4.3, 6, 7 наказу № 648 від 23.05.2025, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав. Переглядаючи рішення суду в межах доводів апеляційної скарги колегія суддів виходить із такого. Частиною 1 статті 1 Закону України від 25.03.1992 № 2232-XII «Про військовий обов`язок і військову службу» визначено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. Частиною 4 ст. 2 Закону № 2232-ХІІ встановлено, що порядок проходження військової служби, права та обов`язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами. Підстави та порядок притягнення військовослужбовців та деяких інших осіб до матеріальної відповідальності за шкоду, завдану державному майну, у тому числі військовому майну, майну, залученому під час мобілізації, а також грошовим коштам, під час виконання ними службових обов`язків визначається Законом України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі» від 03.10.2019 № 160-IX. Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 вказаного Закону №160-IX матеріальна відповідальність - вид юридичної відповідальності, що полягає в обов`язку військовослужбовців та деяких інших осіб покрити повністю або частково пряму дійсну шкоду, що було завдано з їх вини шляхом знищення, пошкодження, створення нестачі, розкрадання або незаконного використання військового та іншого майна під час виконання обов`язків військової служби або службових обов`язків, а також додаткове стягнення в дохід держави як санкція за протиправні дії у разі застосування підвищеної матеріальної відповідальності. Частиною 1 статті 3 Закону №160-IX передбачено, що підставою для притягнення до матеріальної відповідальності є шкода, завдана неправомірним рішенням, невиконанням чи неналежним виконанням особою обов`язків військової служби або службових обов`язків, крім обставин, визначених статтею 9 цього Закону, які виключають матеріальну відповідальність. Відповідно до ч.2 ст.3 Закону № 160-ІХ умовами притягнення до матеріальної відповідальності є: 1) наявність шкоди; 2) протиправна поведінка особи у зв`язку з невиконанням чи неналежним виконанням нею обов`язків військової служби або службових обов`язків; 3) причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи і завданою шкодою; 4) вина особи в завданні шкоди. Відповідно до ст.8 Закону № 160-ІХ посадові (службові) особи зобов`язані письмово доповісти командиру (начальнику) про всі факти завдання шкоди протягом доби з моменту виявлення таких фактів. У разі виявлення факту завдання шкоди командир (начальник) протягом трьох діб після отримання відповідної письмової доповіді посадових (службових) осіб письмовим наказом призначає розслідування для встановлення причин завдання шкоди, її розміру та винних осіб. Щодо шкоди, завданої командиром (начальником), розслідування призначається письмовим наказом старшого за службовим становищем командира (начальника). Розслідування повинно бути завершено протягом одного місяця з дня його призначення. В окремих випадках зазначений строк може бути продовжено командиром (начальником), який призначив розслідування, але не більше ніж на один місяць. За результатами проведення розслідування складається акт (висновок), який подається командиру (начальнику), що призначив розслідування, на розгляд. До акта (висновку), складеного за результатами розслідування, додаються довідка про вартісну оцінку завданої шкоди за підписом начальника відповідної служби забезпечення і фінансового органу (головного бухгалтера) військової частини, установи, організації, закладу та/або акт оцінки збитків, що складається суб`єктами оціночної діяльності. Якщо вину особи доведено, командир (начальник) не пізніше ніж у п`ятнадцятиденний строк із дня закінчення розслідування видає наказ про притягнення винної особи до матеріальної відповідальності із зазначенням суми, що підлягає стягненню. Наказ доводиться до винної особи під підпис. У разі якщо шкоду завдано кількома особами, у наказі командира (начальника) визначаються суми, що підлягають стягненню окремо з кожної особи, з урахуванням ступеня вини і конкретних обставин завдання ними шкоди. Отже, згідно Закону № 160-ІХ у разі виявлення факту завдання шкоди командир (начальник) протягом трьох діб після отримання відповідної письмової доповіді посадових (службових) осіб письмовим наказом призначає розслідування для встановлення причин завдання шкоди, її розміру та винних осіб. За результатами проведення розслідування складається акт (висновок), який подається командиру (начальнику), що призначив розслідування, на розгляд. Сутність військової дисципліни, обов`язки військовослужбовців щодо її додержання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, права командирів щодо їх застосування, а також порядок подання і розгляду заяв, пропозицій та скарг визначає Дисциплінарний статут Збройних Сил України, який затверджений Законом України від 24 березня 1999 року № 551-XIV «Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України» (далі - Дисциплінарний статут ЗСУ). Відповідно до вимог статей 84-86 Дисциплінарного статуту ЗСУ прийняттю рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування. Воно проводиться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини. Службове розслідування призначається письмовим наказом командира, який вирішив притягти військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності. Порядок проведення службового розслідування у Збройних Силах України визначається наказом Міністерства оборони України. Якщо під час службового розслідування буде з`ясовано, що правопорушення військовослужбовця містить ознаки кримінального правопорушення, командир військової частини письмово повідомляє про це орган досудового розслідування. Відповідно до ст. 1-4 Дисциплінарного статуту ЗСУ військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених статутами Збройних Сил України та іншим законодавством України. Військова дисципліна ґрунтується на усвідомленні військовослужбовцями свого військового обов`язку, відповідальності за захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, на їх вірності Військовій присязі. Військова дисципліна досягається шляхом: виховання високих бойових і морально-психологічних якостей військовослужбовців на національно-історичних традиціях українського народу та традиціях Збройних Сил України, патріотизму, свідомого ставлення до виконання військового обов`язку, вірності Військовій присязі; особистої відповідальності кожного військовослужбовця за дотримання Конституції та законів України, Військової присяги, виконання своїх обов`язків, вимог статутів Збройних Сил України; формування правової культури військовослужбовців; умілого поєднання повсякденної вимогливості командирів і начальників до підлеглих без приниження їх особистої гідності, з дотриманням прав і свобод, постійної турботи про них та правильного застосування засобів переконання, примусу й громадського впливу колективу; зразкового виконання командирами військового обов`язку, їх справедливого ставлення до підлеглих; підтримання у військових з`єднаннях, частинах (підрозділах), закладах та установах необхідних матеріально-побутових умов, статутного порядку; своєчасного і повного постачання військовослужбовців встановленими видами забезпечення; чіткої організації і повного залучення особового складу до бойового навчання. Військова дисципліна зобов`язує кожного військовослужбовця: додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги статутів Збройних Сил України, накази командирів; бути пильним, зберігати державну таємницю; додержуватися визначених статутами Збройних Сил України правил взаємовідносин між військовослужбовцями, зміцнювати військове товариство; виявляти повагу до командирів і один до одного, бути ввічливими і додержуватися військового етикету; поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків; не вживати під час проходження військової служби (крім медичного призначення) наркотичні засоби, психотропні речовини чи їх аналоги, а також не вживати спиртні напої під час виконання обов`язків військової служби. Статут внутрішньої служби Збройних Сил України, затверджено Законом України від 24 березня 1999 року № 548-XIV. Згідно ст. 11 та 16 цього статуту необхідність виконання завдань оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності, а також завдань, визначених міжнародними зобов`язаннями України покладає на військовослужбовців такі обов`язки: свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок; бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим; беззастережно виконувати накази командирів (начальників) і захищати їх у бою, як святиню оберігати Бойовий Прапор своєї частини; постійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати свою виучку і майстерність, знати та виконувати свої обов`язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України; знати й утримувати в готовності до застосування закріплене озброєння, бойову та іншу техніку, берегти державне майно; дорожити бойовою славою Збройних Сил України та своєї військової частини, честю і гідністю військовослужбовця Збройних Сил України; поважати бойові та військові традиції, допомагати іншим військовослужбовцям, які перебувають у небезпеці, стримувати їх від вчинення протиправних дій, поважати честь і гідність кожної людини, не допускати порушень, пов`язаних із дискримінацією за ознакою статі, сексуальним домаганням, насильством за ознакою статі, правопорушень проти статевої свободи та статевої недоторканості; бути пильним, суворо зберігати державну таємницю; вести бойові дії ініціативно, наполегливо, до повного виконання поставленого завдання; виявляти повагу до командирів (начальників) і старших за військовим званням, сприяти їм у підтриманні порядку і дисципліни; додержуватися правил військового вітання, ввічливості й поведінки військовослужбовців, завжди бути одягненим за формою, чисто й охайно. Кожний військовослужбовець зобов`язаний виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов`язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями. Наказом Міністерства оборони України від 21.11.2017 №608 затверджений Порядок проведення службового розслідування у Збройних Силах України, згідно якого службове розслідування - комплекс заходів, які проводяться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, а також встановлення ступеня вини особи (осіб), чиї дії або бездіяльність стали причиною вчинення правопорушення (п. 2 розділу I Порядку №608). Пунктом 3 розділу ІІ Порядку №608 визначено, що службове розслідування проводиться для встановлення: неправомірних дій військовослужбовця, яким вчинено правопорушення; причинного зв`язку між правопорушенням, з приводу якого було призначено службове розслідування, та виконанням військовослужбовцем обов`язків військової служби; ступеня вини військовослужбовця; порушень нормативно-правових актів, інших актів законодавства; причин та умов, що сприяли вчиненню правопорушення; причин виникнення матеріальної шкоди, її розміру та винних осіб (у разі виявлення факту її заподіяння). Згідно розділу V Порядку №608 за результатами службового розслідування складається акт службового розслідування, який містить вступну, описову та резолютивну частини. Акт службового розслідування підписується особами, які його проводили. У разі виявлення суперечностей та незгоди з результатами службового розслідування кожна така особа має право висловити свою окрему думку, яка викладається на окремому аркуші (від руки або у друкованому вигляді) та долучається до акта службового розслідування. Після підписання акт службового розслідування подається на розгляд командиру (начальнику), який призначив розслідування. До акта службового розслідування додаються всі матеріали службового розслідування. Згідно розділу VI Порядку №608 за результатами розгляду акта та матеріалів службового розслідування, якщо вину військовослужбовця повністю доведено, командир (начальник) приймає рішення про притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності, визначає вид дисциплінарного стягнення та призначає особу, якій доручає підготувати проект відповідного наказу. Вид дисциплінарного стягнення визначається особисто службовою особою, яка призначила службове розслідування, в аркуші резолюції або на висновку за результатами службового розслідування або безпосередньо в наказі про притягнення до дисциплінарної відповідальності. Дисциплінарне стягнення накладається у строки, визначені Дисциплінарним статутом Збройних Сил України. Наказ (витяг з наказу) про притягнення до відповідальності доводиться до військовослужбовця у частині, що його стосується, під підпис із зазначенням дати доведення. Доведення здійснює безпосередній командир (начальник) військовослужбовця, який вчинив дисциплінарне правопорушення, або старший (за підпорядкуванням) командир (начальник). Якщо під час службового розслідування буде з`ясовано, що правопорушення військовослужбовця містить ознаки кримінального правопорушення, командир військової частини (начальник) письмово повідомляє про це орган досудового розслідування. Матеріали справи містять Акт проведення службового розслідування за фактом безпідставного нарахування додаткової грошової винагороди у ВЧ НОМЕР_2 від 11.05.2025 №17693. За висновком цього акту, комісія з перевірки законності виплати додаткової грошової винагороди військовослужбовцям ВЧ НОМЕР_2 в складі, до якого входив зокрема позивач, в наслідок неналежного виконання своїх службових обов`язків з перевірки законності нарахування додаткової грошової винагороди військовослужбовцям ВЧ НОМЕР_2 , підписала акт з перевірки законності виплати додаткової грошової винагороди військовослужбовцям ВЧ НОМЕР_2 , що привело до подальших дій з порушення фінансової дисципліни, а саме: замаху на надлишкову виплату додаткової винагороди військовослужбовцям зазначених в пунктах: 3.1; 3.3; 3.11, 3.12, 3.13 цього акту службового розслідування, який сукупно становить 2 491 748,70 грн, та правопорушення не було доведено до кінця з причин, що не залежали від їх волі, що могло привести до завдання прямої дійсної шкоди державі; та спричинення надлишкової виплати додаткової винагороди військовослужбовцям зазначених в пунктах: 3.13; 3.14; 3.15; даного акту службового розслідування сукупно становить 1 029 000,00 грн, що привело до завдання прямої дійсної шкоди державі, що підтверджується зібраними матеріалами в ході службового розслідування. Колегія суддів з`ясувала, що згідно Акту перевірки законності виплати додаткової винагороди військовослужбовцям ВЧ НОМЕР_2 за вересень 2024 року від 04.10.2024, цей акт містить підпис позивача як голови відповідної комісії. Відтак, є безпідставними аргументи скаржника про те, що він не приймав участь у перевірці законності виплати додатковї грошової винагороди військовослужбовцям ВЧ НОМЕР_2 та акту перевірки не підписував. Згідно пункту 2 наказу командира ВЧ НОМЕР_2 від 23.04.2023 № 175, наказано комісії до третього числа щомісяця перевіряти подані рапорти та виплату додаткової винагороди за різними напрямками, у тому числі, здійснення перевірки фактичного місця знаходження підрозділів, які подаються до виплати на додаткову винагороду; здійснення перевірки на предмет відповідності вимогам керівних документів, що регламентують порядок виплати додаткової винагороди; здійснення перевірки фактичного перебування на службі відповідно до облікових даних в частині законних підстав відсутності (перебування у відрядженні, відпустках, в лікувальних закладах) та перевірки інформації про особовий склад, на який було накладено дисциплінарні стягнення; здійснення перевірки відповідних відомостей у журналах бойових дій щодо виконання завдань військовослужбовцями в поданих рапортах до виплати додаткової винагороди та термінів безпосередньої участі в бойових діях з даними бойових розпоряджень тощо. За висновками службового розслідування, в наслідок неналежного виконання обов`язків голови комісії з перевірки законності виплати додаткової грошової винагороди військовослужбовцям військовій частині НОМЕР_2 , позивач недбало віднісся до покладених на нього обов`язків щодо контролю та перевірці підстав для нарахування, та як наслідок цього було прийнято накази командира ВЧ НОМЕР_2 (з адміністративно-господарської діяльності): №374 від 07.08.2024, №453 від 05.09.2024, № 504 від 04.10.2024, що стало причиною протиправних дій посадових осіб у ВЧ НОМЕР_2 з фінансово-економічного напрямку, а саме: замах на надлишкову виплату додаткової винагороди військовослужбовцям зазначених в пунктах: 3.1; 3.3, 3.11, 3.12, 3.13 цього акту службового розслідування сукупно становить 2 491 748,70 грн, та правопорушення не було доведено до кінця з причин, що не залежали від його волі, що могло привести до завдання прямої дійсної шкоди державі; та спричинення надлишкової виплати додаткової винагороди військовослужбовцям зазначених в пунктах: 3.13; 3.14; 3.15; даного акту службового розслідування, що сукупно становить 1 029 000,00 грн, що привело до завдання прямої дійсної шкоди державі, що підтверджується зібраними матеріалами в ході службового розслідування. В свою чергу, як правильно зазначив суд першої інстанції, відповідач дійшов обґрунтованого висновку про те, що позивач, як голова комісії, на яку було покладено обов`язки щомісяця перевіряти подані підрозділами ВЧ НОМЕР_2 рапорти та виплату додаткової винагороди відповідно до Постанови №168, у тому числі, здійснювати перевірку відповідних відомостей у журналах бойових дій щодо виконання завдань військовослужбовцями в поданих рапортах до виплати додаткової винагороди та термінів безпосередньої участі в бойових діях з даними бойових розпоряджень, допустив неналежне виконання своїх службових обов`язків, що стало причиною протиправних дій у ВЧ НОМЕР_2 . Апеляційний суд відхиляє аргументи скаржника про те, що службовим розслідуванням не було всебічно та у повному обсязі доведено належним чином характер виконання бойових (спеціальних) завдань військовослужбовцями окремих підрозділів ВЧ НОМЕР_2 , а доказовою базою є лише оформлені документи щодо виплати додаткової винагороди, адже зокрема саме ці документи мав перевірити належним чином позивач, як голова комісії. Отже, є безпідставними аргументи скаржника про те, що він добросовісно у повному обсязі виконав покладені на нього обов`язки. Натомість, відповідно до вимог ст.3 Закону № 160-ІХ актом службового розслідування від 11.05.2025 №17693 та додатками до нього, підтверджена протиправна поведінка позивача у зв`язку з неналежним виконанням ним службових обов`язків, в наслідок чого було здійснено надлишкову виплату додаткової винагороди військовослужбовцям, що привело до завдання прямої дійсної шкоди, наявні причинний зв`язок між протиправною поведінкою позивача і завданою шкодою, а також вина позивача - у формі недбалості. Апеляційний суд з`ясував, що до акта від 11.05.2025 №17693 додана довідка про вартісну оцінку завданої шкоди, а у наказі № 648 від 23.05.2025 визначено суму, що підлягає стягненню окремо з позивача, з урахуванням ступеня вини і конкретних обставин завдання ними шкоди, тому вимоги ст.8 Закону №160-ІХ дотримано. Також, як слушно зауважив суд першої інстанції, за змістом положень Закону №160-ІХ надлишкові виплати під час виконання обов`язків військової служби або службових обов`язків відносяться до прямої дійсної шкоди, яка підлягає відшкодуванню військовослужбовцями у випадку, якщо таку шкоду заподіяно з їх вини, що спростовує доводи позивача про те, що за надлишкові виплати під час виконання обов`язків військової служби або службових обов`язків не передбачена матеріальна відповідальність. Колегія суддів відхиляє аргументи скаржника щодо строків проведення службового розслідування, адже такі доводи жодним чином не спростовують висновки такого розслідування. За цих обставин, суд першої інстанції обґрунтовано вказав про відсутність підстав для визнання протиправними п. 4.1, 4.2, 4.3, 6, 7 наказу відповідача № 648 від 23.05.2025 через аргументи, які наведено позивачем. Підсумовуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим підстав для його скасування не існує. Керуючись ст. ст. 241-245, 250, 315, 316, 321, 322, 327, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 11 листопада 2025 року у справі № 280/6830/25 без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати ухвалення, може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки, передбачені ст.ст.328, 329 КАС України. Повний текст постанови складено 02.02.2026 Головуючий - суддя Я.В. Семененко суддя І.Ю. Добродняк суддя А.В. Суховаров