Постанова Другий апеляційний адміністративний суд № 520/2787/25

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 27 січня 2026 р.Справа № 520/2787/25 Другий апеляційний адміністративний суд у складі: Головуючого судді: Присяжнюк О.В., Суддів: Спаскіна О.А. , Любчич Л.В. , за участю секретаря судового засідання Труфанової К.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Харківський машинобудівний завод "Світло Шахтаря" на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 07.10.2025 р. (ухвалене суддею Горшковою О.О., повний текст якого складено 15.10.2025 р.) по справі № 520/2787/25 за первісним позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області до Акціонерного товариства «Харківський машинобудівний завод «Світло Шахтаря» про стягнення заборгованості, визнання протиправними дій щодо складання розрахунків фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій та за зустрічним позовом Акціонерного товариства "Харківський машинобудівний завод "Світло Шахтаря" до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про стягнення заборгованості, визнання протиправними дій щодо складання розрахунків фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, ВСТАНОВИВ: Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області звернулося до суду з адміністративним позовом до Акціонерного товариства «Харківський машинобудівний завод» Світло Шахтаря» (в подальшому АТ «Харківський машинобудівний завод» Світло Шахтаря»), в якому просило: стягнути з АТ «Харківський машинобудівний завод» Світло Шахтаря» на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області заборгованість по сплаті фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених за віком на пільгових умовах, за грудень 2024 року 355168,70 грн., за Списком № 1 - 259525,94 грн., за Списком № 2 - 95642,76 грн. АТ «Харківський машинобудівний завод» Світло Шахтаря» звернулося до суду з зустрічним адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, в якому просило визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо складання розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, що підлягають відшкодуванню, призначених особам, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України щодо АТ «Харківський машинобудівний завод» Світло Шахтаря». Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 07.10.2025 р. адміністративний позов Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області задоволено, у задоволенні зустрічного позову АТ «Харківський машинобудівний завод» Світло Шахтаря» відмовлено. Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, АТ «Харківський машинобудівний завод» Світло Шахтаря» подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 07.10.2025 р. та прийняти постанову, якою задовольнити зустрічний позов АТ «Харківський машинобудівний завод» Світло Шахтаря» у повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме: Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», Закону України "Про пенсійне забезпечення", Кодексу адміністративного судочинства України, на не відповідність висновків суду обставинам справи. Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області подало до суду апеляційної інстанції письмовий відзив на апеляційну скаргу, в якому, посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, просило апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін. Відповідно до ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, вважає, що вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав. Судовим розглядом встановлено, що АТ «Харківський машинобудівний завод» Світло Шахтаря» є платником страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, взяте на облік платником єдиного внеску в органі Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Харкова 14.02.1991, реєстраційний номер 0013. На час звернення до суду із вказаним позовом за АК Харківський машинобудівний завод Світло Шахтаря обліковувалась заборгованість по фактичним витратам на виплату і доставку пільгових пенсій за грудень 2024 року в сумі 355168,70 грн., з яких за Списком 1 259525,94 грн. та за Списком 2 95642,76 грн. У зв`язку з несплатою підприємством витрат на виплату і доставку пенсій колишнім працівника за грудень 2024 року в розмірі 355168,70 грн. Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області звернулося до суду з цим позовом. Не погоджуючись із діями Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо складання розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, АК Харківський машинобудівний завод Світло Шахтаря звернулося до суду з цим позовом. Задовольняючи позовні вимоги Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області та відмовляючи у задоволенні зустрічного позову АК «Харківський машинобудівний завод «Світло Шахтаря», суд першої інстанції виходив з того, що пенсійним органом у ході розгляду справи доведено належними та допустимими доказами правомірність стягнення з відповідача фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за грудень 2024 року в розмірі 355168,70 грн. Суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав. Відповідно до ч. 2ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Спеціальними законами, які визначають принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування є Закон України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та Закон України "Про пенсійне забезпечення". Статтею 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" визначені категорії працівників, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах. Зокрема, відповідно до пункту "а" цієї статті на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць. Пунктами "б" зазначеної статті Закону визначено, що до цих категорій також належать: працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць. Частиною 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" передбачені категорії осіб, яким пенсія за віком призначається на пільгових умовах. Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці 1 цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення". При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом. Підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України. Згідно з п. 1 ст. 1 Закону України "Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування" від 26 червня 1997 року № 400/97-ВР (в подальшому Закон № 400/97-ВР) платниками збору на обов`язкове державне пенсійне страхування є суб`єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об`єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об`єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб`єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників. Статтею 2 вказаного Закону встановлено, що для платників збору, визначених пунктами 1 і 2 частини першої статті 1 цього Закону, крім платників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені підпунктом 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України, об`єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених до дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та призначених після дня набрання чинності зазначеним Законом відповідно до пунктів 2 - 8 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" у період до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Згідно з ст. 3 Закон № 400/97-ВР. збір на обов`язкове державне пенсійне страхування платники збору сплачують до Пенсійного фонду у порядку, визначеному законодавством України. Аналіз вищевказаних норм законодавства вказує, що витрати на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до п.п. "б" - "з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та п.п. 2-8 ч. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", покриваються підприємствами та організаціями. Обов`язок підприємств та організацій з відшкодування понесених ПФУ після 01 січня 2004 року витрат на виплату і доставку зазначених пенсій не пов`язаний із датою призначення такої пенсії чи часом набуття необхідного для цього пільгового стажу. Процедура стягнення заборгованості зі сплати внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування (далі - страхові внески), сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій та інших платежів до бюджету Пенсійного фонду України, нарахування і сплати фінансових санкцій та пені, а також відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах визначається Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за № 64/8663 (в подальшому Інструкція). Згідно з п. 6.1., 6.2 Інструкції, відшкодуванню підлягають фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування": особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім тих, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за Списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України; особам, які були зайняті на інших роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та пунктів 2 - 8 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, покриваються цими підприємствами пропорційно стажу роботи. При цьому стаж роботи на останньому підприємстві враховується у повному розмірі, а з попередніх місць роботи осіб він додається до стажу, необхідного для призначення пенсій на пільгових умовах. Відповідно до п. 6.4 Інструкції. розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону, які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом місяця з новопризначених (перерахованих) пенсій. У разі призначення пенсій на пільгових умовах особам, які мають необхідний стаж роботи не за місцем призначення цієї пенсії, орган Пенсійного фонду за місцем призначення пенсії надсилає повідомлення у двох примірниках через орган Пенсійного фонду за місцезнаходженням цього підприємства. Відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у таких випадках здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцем його реєстрації (пункт 6.8 Інструкції). Згідно з пунктом 6.7 Інструкції підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання тощо), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства у розрахунку, який направляється підприємству в місячний строк з дня прийняття рішення про зміну розміру пенсії або про припинення виплати пенсії. Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 «Прикінцевих положень» Закону, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць. Тобто, зазначені норми чинного законодавства передбачають наявність у підприємств обов`язку відшкодовувати пенсійному органу витрати на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених працівникам таких підприємств. Водночас підставою для відшкодування підприємством органам Пенсійного фонду витрат на виплату та доставку пільгових пенсій є розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за відповідний період. Таким чином, розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій є підставою для стягнення заборгованості. Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права, викладений в постановах Верховного Суду від 14.09.2022 р. у справі № 817/1943/17, від 26.10.2022 р. у справі № 812/1231/17. Судовим розглядом встановлено, що на обліку в пенсійному органі перебувають пенсіонери, які отримують пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1, №2 відповідно до п.п. "б" - "з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та п.п. 2-8 ч. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", як колишні працівники відповідача. Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області складено та направлено на адресу АТ «Харківський машинобудівний завод» Світло Шахтаря» розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій працівникам, які працювали на пільгових умовах від 03.12.2024 р. № 45758/03-16, № 45819/03-16-525, № 45758/03-16/40, № 45754/03-16/32, № 45758/03-16/58, № 45839/03-16/12, від 04.12.2024 р. № 2000-0507-8/210755, від 11.06.2024 р. № 10451/Р, від 03.12.2024 р. № 45758/03-16/71, № 45840/03-16-506, № 457819/03-16-516, № 45758/03-16/113, № 45754/03-16/88, № 45758/03-16/145, № 45839/03-16/26, від 05.11.2024 р. № 2000-0507-8/192982, від 13.03.2024 р. № 6879/Р, копії яких знаходяться в матеріалах справи (а.с. 97-106). АТ «Харківський машинобудівний завод» Світло Шахтаря» ні до суду першої інстанції, ні до суду апеляційної інстанції не надано доказів неправомірності обчислення місячного розміру фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, особам визначених в таких розрахунках та доказів оскарження вказаних розрахунків. Доводи АК "Харківський машинобудівний завод "Світло Шахтаря" у цій справі стосовно протиправності розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій фактично стосувалися відмінності у кількості зазначених пенсіонерів та відмінностях сум, указаних пенсійним органом, що, на думку товариства, є свідченням протиправності таких розрахунків фактичних витрат за спірний період, суд апеляційної інстанції вважає помилковими, оскільки відмінності у направлених розрахунках у розрізі пенсіонерів та сум витрат, пов`язані із тим, що такі розрахунки формуються після отримання пенсійним органом інформації стосовно кожного пенсіонера окремо. Також відмінності у кількості пенсіонерів та у сумах, зазначених у розрахунках, обумовлені існуванням перерахунків за минулі періоди, що обліковується окремими рядками у листах і враховується в загальну суму, та не свідчить про наявність арифметичних помилок. В добровільному порядку відповідачем не сплачено заборгованість з фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за грудень 2024 року , що є підставою для стягнення її в судовому порядку. Відповідач, як платник збору на обов`язкове державне пенсійне страхування та юридична особа, працівники якого вийшли на пільгову пенсію, зобов`язаний відшкодовувати Пенсійному фонду витрати на виплату та доставку пільгових пенсій цим працівникам. Суд апеляційної інстанції зазначає, що Інструкцією № 21-1 передбачено надсилання платнику лише розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, що згідно матеріалів справи і було вчинено органом Пенсійного фонду України. Єдиним документом, на підставі якого відповідач має нести обов`язок згідно з чинним законодавством по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій, є розрахунок фактичних витрат відповідного органу Пенсійного фонду. Відповідно до пунктів 6.4, 6.7 Інструкції №21-1 направлення роботодавцю розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій здійснюється органом Пенсійного фонду України не лише до 20-го січня поточного року, як стверджує позивач за зустрічним позовом, а також протягом місяця у зв`язку з новим призначенням пенсії, прийняття рішення про зміну розміру пенсії або про припинення її виплати. Таким чином, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що Головним управлінням Пенсійного фонду України у Харківській області правомірно складено та надіслано АК «Харківський машинобудівний завод «Світло Шахтаря» розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій. Із врахуванням вищевикладених обставин, суд апеляційної інстанції вважає, що оскільки на теперішній час АК «Харківський машинобудівний завод «Світло Шахтаря» не сплачена заборгованість по сплаті фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених за віком на пільгових умовах, за грудень 2024 року 355168,70 грн., за Списком № 1 - 259525,94 грн., за Списком № 2 - 95642,76 грн., то вищевказана заборгованість підлягає стягненню з відповідача на користь Головного управління Пенсійного фонду України у Харківській області. Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права. Відповідно до п.

30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя. При прийнятті рішення у даній справі суд врахував позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки інших аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), Проніна проти України (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та Серявін та інші проти України (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29). Пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень визначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Із врахуванням такого підходу Європейського суду з прав людини до оцінки аргументів сторін, суд апеляційної інстанції вважає, що ключові аргументи апеляційної скарги отримали достатню оцінку. Інші доводи і заперечення сторін на висновки суду апеляційної інстанції не впливають. Відповідно до ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення Харківського окружного адміністративного суду від 07.10.2025 р. без змін, оскільки суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст. ст. 242, 243, 308, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Харківський машинобудівний завод "Світло Шахтаря" залишити без задоволення. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 07.10.2025 р. по справі № 520/2787/25 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий суддя О.В. Присяжнюк Судді О.А. Спаскін Л.В. Любчич Повний текст постанови складено 04.02.2026 року