Постанова Одеський апеляційний суд № 522/18368/25

Номер провадження: 33/813/217/26 Номер справи місцевого суду: 522/18368/25 Головуючий у першій інстанції Іоніді К. В. Доповідач Карташов О. Ю. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 26.01.2026 року м. Одеса Одеський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Карташова О.Ю. за участю секретаря судового засідання Рудуман А.О. представника особи яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Головка Юрія Анатолійовича (який приймає участь у розгляді в режимі відеоконференції) розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Одесі клопотання представника особи яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Головка Юрія Анатолійовича про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Приморського районного суду міста Одеси від 03листопада 2025 року у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 126 та ч. 2 ст. 130 КУпАП, ВСТАНОВИВ: Постановою Приморського районного суду міста Одеси від 03.11.2025 року матеріали справи про адміністративні правопорушення №522/18368/25 стосовно ОСОБА_1 за ч.5ст. 126, ч. 2 ст. 130 КУпАП (провадження:№3/522/6323/25,№3/522/6326/25) об`єднано в одне (провадження 3/522/66323/25). ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 гривень з позбавленням права керування транспортним засобом на строк 5 років, без оплатного вилучення транспортного засобу. ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 гривень з позбавленням права керування транспортним засобом на строк 3 роки, без оплатного вилучення транспортного засобу. На підставі ч. 2 ст. 36 КУпАП остаточно накладено на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 гривень з позбавленням права керування транспортним засобом на строк 5 років, без оплатного вилучення транспортного засобу. Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605,60 грн. На вказану постанову суду, адвокат Головко Ю.А., який діє в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , через Електронний суд 08.12.2025 року, подав апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження, скасувати постанову Приморського районного суду м. Одеси від 03.11.2025 року та закрити зведене провадження у справі, щодо притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ч. 2 ст. 130, ч. 5 ст. 126 КУпАП у зв`язку з відсутністю у діях останнього адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130, ч. 5 ст. 126 КУпАП. Щодо строків подання апеляційної скарги зазначено, що у судовому засіданні 03.11.2025 року було проголошено вступну та резолютивну частину постанови, повний текст було складено і опубліковано 07.11.2025 року, та направлено представнику ОСОБА_1 18.11.2025 року. На думку адвоката, у зв`язку з тим, що повний текст не було проголошено у судовому засіданні, а отримано ним 18.11.2025, строк, починає свій відлік 19.11.2025, і тому останнім днем строку на апеляційне провадження є 28.11.2025. Крім того адвокатом зазначається, що 28.11.2025 року ним вперше було подано апеляційну скаргу, яка постановою Одеського апеляційного суду від 08.12.2025 року повернута через відсутність у прохальній частині апеляційної скарги вимоги, щодо поновлення строку на апеляційне оскарження, а тому апеляційна скарга подається повторно. В судовому засіданні апеляційного суду, адвокат Головко Ю.А. зазначив, що не вважає, що ним пропущено строк на апеляційне оскарження, і відлік строку починається з 19.11.2025 року, а останнім днем на апеляційне оскарження є 28.11.2025 року, однак якщо суд врахує, що строк пропущено просить його поновити. Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, доводи апеляційної скарги, щодо строків її подання, апеляційний суд, дійшов наступного висновку. Діючим Кодексом України про адміністративні правопорушення чітко встановлено процедуру та строки оскарження постанови про притягнення до адміністративної відповідальності. Відповідно до вимог ст. 129 Конституції України, ст. 11 Закону України Про судоустрій і статус суддів розгляд справ про адміністративні правопорушення відбувається в судах відкрито, що гарантує особі, яка притягається до адміністративної відповідальності своєчасно дізнатись про результати судового розгляду та оскаржити постанову суду у встановлений законом строк. Правом на апеляційне оскарження постанови судді по справі про адміністративне правопорушення, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, розпоряджається на власний розсуд в межах процесуального закону. У рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» ЄСПЛ вказав, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Згідно ч. 2 ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Отже, нормами діючого законодавства чітко встановлено, що строк на апеляційне оскарження постанови в справі про адміністративне правопорушення відраховується не з моменту отримання копії оскаржуваного судового рішення, або ознайомлення з матеріалами справи, а з моменту винесення постанови. В той же час, за правовим змістом зазначених норм КУпАП, строк на оскарження постанови суду першої інстанції може бути поновлений особі, яка подала апеляційну скаргу, тільки виключно у разі, коли він пропущений з поважних причин, які об`єктивно позбавляли останнього реалізувати своє законне право на оскарження судового рішення. Питання про поважність причин пропуску процесуального строку оцінюються судом на власний розсуд, в кожному конкретному випадку з врахуванням того, які саме дані наведені у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження та чи підтверджуються вони відповідними доказами. При цьому Суд визначив, що під поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були об`єктивно непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов`язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали можливість своєчасного звернення до суду у вищезазначений законом строк. Реалізуючи п. 1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух (рішення суду у справі Жоффер де ля Прадель проти Франції від 16.12.1992 р.). Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими, оскільки в кожній справі національні суди мають перевіряти, чи виправдовують підстави для поновлення строків для оскарження втручання у принцип юридичної визначеності (п. 41 рішення у справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008; п. 47 рішення у справі «Устименко проти України», від 29.10.2015). Суд не може зобов`язати сторону скористатися своїм правом, але сторона, яка добровільно відмовилася від використання свого права, маючи всі можливості ним скористатися, має миритися з процесуальними наслідками свого рішення. Адвокат вважає, що оскільки в судовому засіданні 03.11.2025 року було проголошено вступну та резолютивну частину, а повний текст складено і опубліковано 07.11.2025 року, і 18.11.2025 року представнику ОСОБА_1 було направлено повний текст оскаржуваної постанови, перебіг строку починає свій відлік 19.11.2025 року. Проте, як вбачається з матеріалів справи, Постанова була винесена 03.11.2025 року, і строк її оскарження закінчився 13.11.2025 року. Твердження адвоката, що було проголошено вступну та резолютивну частину, не відповідають дійсності, оскільки ні матеріали справи, ні ЄДРСР таких даних не містить. Відповідно відомостей з ЄДРСР загальний доступ до постанови забезпечено 06.11.2025 року. Апеляційна скарга адвокатом Головко Ю.А. подана через підсистему Електронний суд вперше 28.11.2025 року без клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та вдруге 08.12.2025 року з вимогою поновити строк на апеляційне оскарження, без зазначення поважності причин пропуску строку. Матеріали справи не містять будь-яких доказів того, що адвокат Головко Ю.А. вживав заходи, спрямовані на отримання копії судового рішення, або мав перешкоди в його отриманні. Не додано таких доказів і до апеляційної скарги і не надано під час апеляційного перегляду. Апеляційний суд наголошує, що Закон (ст. 294 КУпАП) не пов`язує початок перебігу строку на апеляційне оскарження із часом отримання копії постанови або ознайомлення із нею. Апеляційний суд враховує правову позицію Європейського суду з прав людини ( далі ЄСПЛ) сформульовану в рішенні ЄСПЛ у справі «Устименко проти України» від 29 жовтня 2010 року де Суд вказав, що необґрунтоване поновлення строку оскарження остаточного рішення по справі зі спливом значного періоду часу без обґрунтованих підстав порушує принцип правової визначеності, і як наслідок тягне порушення ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п. 1 ст. 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами. Апеляційний суд вважає, що поведінка сторони захисту свідчить про ставлення до судового процесу як до формальності, без належного пояснення, а лише з констатуванням, що строк не вважається пропущеним. Враховуючи вищезазначене, апеляційний суд приходить до висновку, що адвокату Головко Ю.А. слід відмовити у поновленні строку на апеляційне оскарження постанови Приморського районного суду міста Одеси від 03листопада 2025 року, оскільки останнім не наведено жодної об`єктивної непереборної обставини, яка б перешкоджала стороні захисту реалізувати своє право на апеляційне оскарження постанови суду в передбачений для цього законом строк. За таких обставин, апеляційна скарга підлягає поверненню особі, яка її подала. Разом із тим, апеляційний суд зазначає, що при вирішенні питання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови в справі про адміністративне правопорушення, апеляційний суд не перевіряє доводи щодо законності, обґрунтованості та справедливості оскаржуваного рішення, оскільки така оцінка може бути дана судом тільки в результаті розгляду апеляційної скарги по суті. Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ: Відмовити представнику ОСОБА_1 - адвокату Головко Юрію Анатолійовичу в поновленні строку на апеляційне оскарження постанови Приморського районного суду міста Одеси від 03 листопада 2025 року у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 126 та ч. 2 ст. 130 КУпАП. Апеляційну скаргу повернути особі, яка її подала. Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя Одеського апеляційного суду О.Ю. Карташов