Ухвала КАС ВС № 320/62044/24

УХВАЛА 03 лютого 2026 року м. Київ справа № 320/62044/24 адміністративне провадження № К/990/2301/26 Суддя Верховного Суду у Касаційному адміністративному суді Мацедонська В.Е., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2025 року у справі № 320/62044/24 за позовом ОСОБА_1 до Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, УСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив: - визнати бездіяльність Центральної військово-лікарської комісії Збройних сил України щодо нерозгляду скарги від 20 листопада 2024 р. - зобов`язати Центральну військово-лікарську комісію збройних сил України скасувати рішення військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 у формі довідки № 5557 від 24.10.24 № 12/292Т і провести повторний медичний огляд, під час якого врахувати діагноз, відповідно до статті 13-б Розкладу хвороб і визначити, що ОСОБА_1 придатний до служби у військових частинах забезпечення, ІНФОРМАЦІЯ_10, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв`язку, оперативного забезпечення, охорони", що відповідатиме встановленому діагнозу при помірному порушенні функцій (синдром Жильбера, помірна гіпербілірубінемія). Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2025 року у задоволенні позову відмовлено. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2025 року рішення Київського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2025 року - скасовано Ухвалено нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 - задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльності Центральної військово-лікарської комісії Збройних сил України щодо не розгляду скарги від 20 листопада 2024 р. ОСОБА_1 . Зобов`язано Центральну військово-лікарську комісію Збройних сил України направити ОСОБА_1 до Військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 для проходження повторного медичного огляду з метою прийняття рішення щодо придатності/непридатності ОСОБА_1 до військової служби за станом здоров`я. В іншій частині позовних вимог - відмовлено. Не погодившись з судовим рішенням суду апеляційної інстанції в частині відмови у задоволенні позову, скаржник звернувся із касаційною скаргою до Верховного Суду. Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, позивач подав касаційну скаргу до Верховного Суду. За правилами частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу. Вимоги до форми та змісту касаційної скарги встановлено статтею 330 КАС України, відповідно до пункту 4 частини другої якої у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга, з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав). Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що перелік підстав для касаційного оскарження судових рішень є вичерпним. Тому касаційна скарга повинна бути обґрунтована виключно такими доводами, які необхідно вказати у формі, визначеній пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України. Так перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги установлено, що скаржник посилається на пункт 1 частини 4 статті 328 КАС України як на підставу касаційного оскарження та зазначає, що судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні не враховано постанову Верховного Суду від 26.02.2025 у справі № 600/3273/22-а (помилково зазначена № 600/3273/23-а). Суд зазначає, що у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України в касаційній скарзі зазначається норма права (з посиланням на статтю, частину, абзац тощо), яку суд апеляційної інстанції застосував в оскаржуваному судовому рішенні; висновок щодо застосування цієї норми права в оскаржуваному судовому рішенні; висновок щодо її застосування у постанові Верховного Суду із зазначенням дати її прийняття та номеру справи; обґрунтування подібності правовідносин у справі, що розглядається, та у справі, в якій Верховний Суд виклав свій висновок. При цьому необхідно виходити з того, що підставою для касаційного оскарження є неврахування висновку Верховного Суду саме щодо застосування норми права, а не будь-якого висновку, зробленого судом касаційної інстанції в обґрунтування мотивувальної частини постанови. Посилання на практику Верховного Суду (без аналізу та врахування обставин справи, за яких судом касаційної інстанції було зроблено відповідні висновки, без доведення подібності правовідносин у справах) щодо оцінки того чи іншого аргументу, які зроблені на підставі встановлених фактичних обставин конкретної справи і наявних в матеріалах справи доказів, не є свідченням застосування судом попередньої інстанції у цій справі норм права без урахування висновків Верховного Суду щодо їх застосування. При цьому, обов`язковою умовою є подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду та у якій подається касаційна скарга). Подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи. Разом з тим, обставини, які формують зміст правовідносин і впливають на застосування норм матеріального права, а так само оцінка судами їх сукупності, не можуть вважатися подібністю правовідносин. Отже, в разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України недостатньо самого лише зазначення постанови Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права, необхідно указати конкретну норму права (пункт, частина, стаття), яка застосована судом без урахування висновку Верховного Суду Однак, посилаючись на неврахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду, заявник не вказує конкретну норму права, яку застосовано судом апеляційної інстанції без урахування висновку Верховного Суду. Скаржник лише зазначає постанову Верховного Суду, яку, на його думку, не було враховано судами попередніх інстанцій, що не є належним обґрунтуванням пункту 1 частини 4 статті 328 КАС України. Окрім того, скаржник посилається на пункт 3 частини 4 статті 328 КАС України як на підставу касаційного оскарження та зазначає, що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме щодо питання застосування підпунктів 2.3.1, 2.3.2 а 2.3.4 пункту 2.3 глави 2 розділу I Наказу №

402. З цього приводу Суд зазначає, що прохання скаржника надати висновок щодо застосування положень нормативно-правового акта є недоцільним, у зв`язку з тим, що вказані підстави не корелюються з обставинами справи. Так у постанові апеляційної інстанції зазначено наступне. Листом від 23 листопада 2024 року №598/4/26561 ЦВЛК повідомила позивача про те, що для оскарження дій чи бездіяльності посадових осіб щодо скасування постанови при ІНФОРМАЦІЯ_1 про ступінь придатності до військової служби, для проведення повторного медичного огляду необхідно звернутися письмово чи особисто до начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 . З огляду на викладене, колегія суддів зазначила, що позивач дотримався вимог Положення №402 щодо процедури оскарження результатів медичного огляду, звернувшись у письмовій формі безпосередньо до начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 з метою направлення його на повторне (контрольне) проходження ВЛК. Однак, у матеріалах справи відсутні докази про проходження позивачем у ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_2 . Як вбачається з матеріалів справи перешкодою у проведенні такої перевірки послугувала відсутність у позивача копії довідки військово-лікарської комісії та картки обстеження та медичного огляду (додатки 4 та 13, що передбачені Положенням №402). При цьому, як зазначає позивач, що неспростовно відповідачем, вказані додатки зберігаються за попереднім місцем проходження медичної комісії, тобто у ВЛК у ІНФОРМАЦІЯ_6 у місті Києві, яке безпосередньо надає їх до місця повторного проходження ВЛК, у цьому випадку ІНФОРМАЦІЯ_2 . Наведене підтверджується листом ІНФОРМАЦІЯ_2 від 22.11.2024 № 09/17770, яким позивачу повідомлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 надіслав до ІНФОРМАЦІЯ_1 розпорядження щодо видачі позивачу додатків 4 та 13, що передбачені Положенням №

402. Отже, вказані обставини стали підставою для звернення позивача до ЦВЛК зі скаргою від 20.11.2024 на постанову ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_1 , видану у формі довідки №5557 від 24.10.2024 № 12/292Т. У свою чергу, ЦВЛК повідомило позивачу, що для проведення повторного медичного огляду необхідно звернутися до начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 . Отже, скаржник просить надати висновок, який не узгоджується з обставинами справи і тому не матиме наслідків для останнього. З огляду на вищенаведене, Суд відхиляє посилання скаржника на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України. Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. Суд касаційної інстанції не може самостійно визначати підстави касаційного оскарження, такий обов`язок покладено на особу, яка оскаржує судові рішення, натомість, в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина третя статті 334 КАС України), а в подальшому саме в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення (частина перша статті 341 КАС України). Отже, відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження або їх некоректне (помилкове) визначення, або визначення безвідносно до предмета спору у конкретній справі, у якій подається касаційна скарга, унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження. Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку. При цьому, такий недолік касаційної скарги зумовлює її повернення одноособово суддею, без аналізу колегією суддів дотримання решти вимог, визначених статтею 330 КАС України. За таких обставин, касаційна скарга підлягає поверненню, як така, що не містить підстав касаційного оскарження. На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 328, 330, 332 КАС України, У Х В А Л И В : Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2025 року у справі № 320/62044/24 за позовом ОСОБА_1 до Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - повернути особі, яка її подала. Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом. Копію ухвали направити скаржнику та іншим учасникам справи за допомогою підсистеми ЄСІТС «Електронний кабінет» (у разі його відсутності - на офіційну електронну адресу або засобами поштового зв`язку), а касаційну скаргу та додані до неї матеріали - у спосіб їхнього надсилання до суду адресатом. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Суддя В. Е. Мацедонська