Ухвала КАС ВС № 640/13287/22

УХВАЛА про відмову у відкритті касаційного провадження 02 лютого 2026 року м. Київ справа №640/13287/22 адміністративне провадження № К/990/1939/26 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Чиркіна С.М., суддів - Берназюка Я.О., Стародуба О.П., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 24.04.2024 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.12.2025, ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 05.03.2025 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.12.2025, ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 30.04.2025 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.12.2025 у справі № 640/13287/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління пенсійного фонду України в м. Києві, Державної казначейської служби України про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії, стягнення моральної шкоди, - в с т а н о в и в: ОСОБА_1 через підсистему Електронний суд звернувся до суду з позовом, в якому просив суд: - визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про зменшення щомісячної доплати до пенсії ОСОБА_1 за змістом постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві нарахувати і виплатити позивачу доплату з 01.07.2021 у розмірі 2000,00 гривень щомісячно із врахуванням попередніх виплат з виплатою компенсації втрати частини доходу до дати фактичного виконання судового рішення; - зобов`язати Державну казначейську службу України списати з єдиного казначейського рахунку Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 30000 гривень у відшкодування моральної шкоди за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві і Державну казначейську службу України подати до суду звіти про виконання судового рішення в цій справі. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 24.04.2024 позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про зменшення щомісячної доплати до пенсії ОСОБА_1 за змістом постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві нарахувати і виплатити позивачу доплату з 01.07.2021 у розмірі 2000,00 гривень щомісячно із врахуванням попередніх виплат з виплатою компенсації втрати частини доходу до дати фактичного виконання судового рішення. Стягнуто на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в сумі 992 грн. (дев`ятсот дев`яносто дві) 40 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві. Через систему Електронний суд від ОСОБА_1 до Київського окружного адміністративного суду надійшла заява про ухвалення додаткового судового рішення, яким просить стягнути на його користь з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві 47 гривень поштових витрат. Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 05.03.2025 у задоволенні вищезазначеної заяви відмовлено. Скаржник, не погодившись із ухвалою суду першої інстанції звернувся з апеляційною скаргою до Шостого апеляційного адміністративного суду, який своєю постановою від 11.12.2025 апеляційну скаргу задовольнив частково. Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 05.03.2025 у справі №640/13287/22 - змінено в мотивувальній частині, викладено її в редакції цієї постанови суду апеляційної інстанції. В іншій частині ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 05.03.2025 у справі №640/13287/22 - залишено без змін. Через систему Електронний суд від скаржника надійшла заява про встановлення судового контролю за виконанням рішення Київського окружного адміністративного суду, в якій просив суд: - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві подати звіт про виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2024 р. в адміністративній справі № 640/13287/22, за наслідками розгляду якого у відкритому судовому засіданні за участю його представника і ОСОБА_1 в разі невиконання цього рішення або неподання звіту про його виконання накласти на його керівника штраф у сумі сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; - постановити окрему ухвалу щодо порушення закону Головним управлінням Пенсійного фонду України в місті Києві і Пенсійним фондом України, яку направити Міністерству соціальної політики України для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону, і притягнення до відповідальності посадових осіб цих суб`єктів владних повноважень, в якій зазначити закони та інші нормативно-правові акти (у тому числі їх статтю, пункт тощо), вимоги яких порушено, і в чому саме полягає порушення. Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 30.04.2025, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.12.2025, у задоволенні заяви про встановлення судового контролю відмовлено. 13.01.2026 скаржник звернувся до Касаційного адміністративного суду зі скаргою, в якій просить: - скасувати рішення Київського окружного адміністративного суду від 24.04.2024, яке було залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.12.2025 в частині відмови у задоволенні позовної вимоги про відшкодування моральної шкоди; передати справу № 640/13287/22 в цій частині на новий розгляд до Київського окружного адміністративного суду в іншому складі суддів; - скасувати ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 05.03.2025, яка була змінена в мотивувальній частині постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.12.2025 щодо відмови у постановленні додаткового рішення про стягнення на користь ОСОБА_1 судових витрат за поштові послуги; передати справу № 640/13287/22 в цій частині на новий розгляд до Київського окружного адміністративного суду в іншому складі суддів; - скасувати ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 30.04.2025, яка була залишена без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.12.2025 щодо відмови у встановленні судового контролю над виконанням судового рішення; передати справу № 640/13287/22 в цій частині на новий розгляд до Київського окружного адміністративного суду в іншому складі суддів. Як на підставу касаційного оскарження покликається на те, що судами попередніх інстанцій допущено неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, невідповідність рішень обставинам справи, невірне тлумачення закону. Підставою касаційного оскарження зазначає підпункти «а» та «в» пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України. Відповідно до статті 129 Конституції України до основних засад судочинства належить забезпечення апеляційного перегляду справи. Касаційне оскарження судового рішення допускається лише у визначених законом випадках. Згідно з частиною 1 статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом. Відповідно до частини 4 статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу. Згідно з пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження). Виключні випадки, за яких судові рішення у справах незначної складності та інших, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження підлягають касаційному оскарженню передбачають, що: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.09.2022 відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати судовий розгляд справи в спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Таким чином, оскаржувані судові рішення прийнято у справі розглянутій за правилами спрощеного позовного провадження. Частиною другою статті 328 КАС України встановлено вичерпний перелік ухвал суду першої інстанції, які можуть бути оскаржені у касаційному порядку, після їх перегляду в апеляційному порядку. Зокрема, в касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду першої інстанції про забезпечення позову, заміну заходу забезпечення позову, ухвали, зазначені у пунктах 3 (повернення заяви позивачеві (заявникові), 4 (відмови у відкритті провадження у справі), 12 (залишення позову (заяви) без розгляду), 13 (закриття провадження у справі), 17 (відмови у відкритті провадження про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, відмови в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами), 20 (заміни сторони у справі (процесуальне правонаступництво) або сторони виконавчого провадження) частини першої статті 294 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку. Частиною третьої статті 328 КАС України передбачено, що у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову та заміни заходу забезпечення позову, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз`яснення рішення чи відмову у роз`ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали. Виходячи з того, що частини друга, третя статті 328 КАС України містять вичерпний перелік ухвал суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, які можуть бути оскаржені в касаційному порядку, ухвала суду першої інстанції про відмову у задоволенні заяви про встановлення судового контролю, а також постанова суду апеляційної інстанції за наслідками її перегляду, касаційному оскарженню не підлягають. Також з матеріалів касаційної скарги та відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що ухвала Київського окружного адміністративного суду від 05.03.2025 переглянута в апеляційному порядку. Водночас слід зауважити, що ухвала суду першої інстанції про відмову ухвалити додаткове рішення (після її перегляду в апеляційному порядку) не входить до вичерпного переліку ухвал, визначених частиною 2 статті 328 КАС України, які можуть бути оскаржені в касаційному порядку. За правилами пункту 1 частини першої статті 333 КАС України, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. Колегія суддів зауважує, що Верховний Суд неодноразово наголошував на неможливості касаційного оскарження постанов суду апеляційної інстанції, прийнятих за наслідками перегляду ухвал суду першої інстанції, що прийняті стосовно питань судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах та постановлені судом відповідно до статті 382 КАС України, зокрема, в ухвалах Верховного Суду від 25.10.2023 у справі №120/7917/22, від 01.05.2023 у справі №560/1530/21, від 29.03.2023 у справі №200/5055/19-а, від 25.05.2022 у справі № 815/2707/18, від 24.10.2022 у справі №2-а-3527/10/2270 та від 21.02.2023 у справі №344/5707/19 та від 15.03.2023 у справі №280/523/19. Колегією суддів не може бути прийнято до уваги посилання на існування обставин, визначених підпунктом "а" пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, оскільки скаржником не обґрунтовано в чому саме полягає фундаментальне значення саме даної справи для формування єдиної правозастосовчої практики із зазначенням новітніх, проблемних, засадничих, раніше ґрунтовно не досліджуваних питань права, відповідь касаційного суду на які мала б надати нового, уніфікованого розуміння та застосування права як для сторін спору, так і для невизначеного, але широкого кола суб`єктів правовідносин. Колегія суддів також відхиляє твердження скаржника про те, що справа має для нього виняткове значення, оскільки оцінка судом такої "винятковості" може бути зроблена виключно на підставі дослідження мотивів, відповідно до яких сам учасник справи вважає її такою, що має для нього виняткове значення. Винятковість значення справи для учасника справи можна оцінити тільки з урахуванням особистої оцінки справи таким учасником. Відтак, особа, яка подає касаційну скаргу має обґрунтувати наявність відповідних обставин у касаційній скарзі. Проте, в касаційній скарзі скаржник належних обґрунтувань не наводить. Крім того, використання оціночних чинників, як-то: "винятковість значення справи для скаржника", "значення для формування єдиної правозастосовчої практики", або "суспільний інтерес" тощо не повинні викликати думку про наявність певних ризиків, адже, виходячи із статусу Верховного Суду, у деяких випадках вирішення питання про можливість касаційного оскарження має відноситися до його дискреційних повноважень, оскільки розгляд скарг касаційним судом покликаний забезпечувати сталість судової практики, а не можливість проведення "розгляду заради розгляду". Щодо тверджень скаржника про те, що справа становить значний суспільний інтерес Суд зауважує, що вжите законодавцем словосполучення "значний суспільний інтерес" необхідно розуміти як серйозну, обґрунтовану зацікавленість, яка має неабияке виняткове значення для усього суспільства в цілому, певних груп людей, територіальних громад, об`єднань громадян тощо до певної справи в контексті можливого впливу ухваленого у ній судового рішення на права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб. Вказане поняття охоплює ті потреби суспільства або окремих його груп, які пов`язані із збереженням, примноженням, захистом існуючих цінностей девальвація та/або втрата яких мала б значний негативний вплив на розвиток суспільства. Наявність значного суспільного інтересу може мати місце й тоді, коли предмет спору зачіпає питання загальнодержавного значення, як от визначення і зміни конституційного ладу в Україні, виборчого процесу (референдуму), обороноздатності держави, її суверенітету, найвищих соціальних цінностей, визначених Конституцією України тощо. З огляду на вищевказане, Суд дійшов висновку що касаційна скарга не містить вагомих аргументів, які б свідчили про значний суспільний інтерес саме щодо цієї конкретної справи й вказували на те, що розгляд такої справи матиме фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, а також, що предмет даного спору стосується питань, які мають виняткове значення. Характер спірних правовідносин, предмет і категорія спору, коло учасників спірних правовідносин, правозастосовча практика, що склалася з приводу спорів цієї категорії, непоодинока кількість справ з подібними позовними вимогами, відсутність ознак, які роблять цю касаційну скаргу відмінною від інших, також дають підстави вважати, що судові рішення, які ухвалені у справі №640/13287/22, як у справі незначної складності, не підлягають касаційному оскарженню. На підставі вищенаведеного та з урахуванням того, що оскаржувані судові рішення прийняті у справі незначної складності, а виключних підстав для касаційного оскарження судових рішень у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження, передбачених частинами четвертою і п`ятою статті 328 КАС України скаржником у касаційній скарзі належним чином не обґрунтовано, Суд дійшов висновку, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити. Аналогічна позиція щодо віднесення вказаної категорії справ до справ незначної складності висловлена Верховним Судом, зокрема в ухвалах від 24 липня 2019 року у справі №160/1770/19, від 16 січня 2024 року у справі №560/11589/23, від 26 грудня 2024 року у справі №560/5176/24. Керуючись статтями 328, 333, 359 КАС України, УХВАЛИВ: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 24.04.2024 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.12.2025, ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 05.03.2025 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.12.2025, ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 30.04.2025 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.12.2025 у справі № 640/13287/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління пенсійного фонду України в м. Києві, Державної казначейської служби України про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії, стягнення моральної шкоди. Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження направити особі, яка подала касаційну скаргу. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та не оскаржується. Суддя-доповідач С.М. Чиркін Судді: Я.О. Берназюк О.П. Стародуб