Ухвала КАС ВС № 640/18141/22

УХВАЛА 03 лютого 2026 року м. Київ справа № 640/18141/22 адміністративне провадження № К/990/4606/26 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Олендера І.Я., суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 31.12.2025 у справі №640/18141/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправною та скасування податкової вимоги, в с т а н о в и в: ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом Головного управління ДПС у м. Києві, в якому просив визнати протиправною та скасувати податкову вимогу Головного управління ДПС у м. Києві від 03.04.2020 №23665-10, у відповідності до якої позивач повинен сплатити суму коштів у розмірі 25223,80грн. Донецький окружний адміністративний суд рішенням від 19.08.2025 задовольнив позов. Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 31.12.2025 визнавши неповажними причини пропуску Головним управлінням ДПС у м. Києві, утвореним на правах відокремленого підрозділу ДПС України строку на апеляційне оскарження, відмовив у відкритті апеляційного провадження за його апеляційною скаргою на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 19.08.2025 у справі №640/18141/22. Не погодившись з рішенням суду апеляційної інстанції Головне управління ДПС у м. Києві, утворене на правах відокремленого підрозділу ДПС України, через підсистему «Електронний суд» 30.01.2026 звернулося з касаційною скаргою до Верховного Суду. Обґрунтовуючи касаційну скаргу скаржник посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права. Зокрема, контролюючий орган вказує на помилковість прийняття Шостим апеляційним адміністративним судом рішення, яке, зважаючи на відсутність законних підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження, перешкоджає подальшому провадженню у справі. При вирішенні питання щодо відкриття касаційного провадження у справі за касаційною скаргою Головного управління ДПС у м. Києві, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України, Верховним Судом з`ясовано наступні обставини. Донецький окружний адміністративний суд рішенням від 19.08.2025 (прийнятим у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (письмове провадження)) у справі №640/18141/22 задовольнив позов ОСОБА_1 . Вирішив питання щодо розподілу судових витрат. Рішення прийнято, складено та підписано в повному обсязі 19.08.2025. Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції про задоволення позову, Головне управління ДПС у м. Києві, утворене на правах відокремленого підрозділу ДПС України 09.12.2025 звернулося до Шостого апеляційного адміністративного суду з метою його оскарження. Одночасно з апеляційною скаргою відповідачем було подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, в обґрунтування поважності причин пропуску якого скаржник вказав, що відділ супроводження судових спорів щодо банкрутства та стягнення заборгованості знаходиться за адресою м. Київ, вул. Жилянська

23. У результаті наслідків масованого обстрілу 28.08.2025 призупинили роботу два центри обслуговування, один з яких: Центр обслуговування платників Центральної державної податкової інспекції Головного управління ДПС у м. Києві, що знаходиться на першому поверсі будівлі. Таким чином, протягом двох місяців тривали ремонтні роботи і доступ до деяких матеріалів справ було суттєво обмежено або втрачено, що унеможливило вчинення процесуальних дій, зокрема й тих, що стосуються апеляційного оскарження судових рішень в строк, передбачений нормами КАС України. Оцінивши наведені скаржником підстави пропуску строку на апеляційне оскарження, Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 16.12.2025 визнав їх неповажними у зв`язку з чим подану контролюючим органом апеляційну скаргу залишив без руху та запропонував скаржнику в десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали надати до суду обґрунтовану заяву (клопотання) про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших поважних причин пропуску строку, якщо такі є, з доданням до неї (нього) доказів на підтвердження вказаних у заяві (клопотанні) обставин. Окрім того, у зв`язку з невідповідністю апеляційної скарги вимогам статті 296 КАС України, суд апеляційної інстанції запропоновував скаржнику у визначений в цій же ухвалі строк надати документ про доплати суми судового збору за подання апеляційної скарги в цій справі. Залишаючи подану скаржником апеляційну скаргу без руху, з-поміж іншого, суд апеляційної інстанції керувався тим, що контролюючий орган у клопотанні про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, не навів поважних підстав пропуску такого строку, які могли б бути визнані судом поважними та не надав належних доказів на їх підтвердження. Суд звернув увагу скаржника, що за змістом процесуального закону поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами. Тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин. Крім цього, особа, яка заявляє клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, згідно з частиною першою статті 77 КАС України, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що пропуск такого строку дійсно пов`язаний з об`єктивно непереборними обставинами чи істотними перешкодами. Здійснивши за допомогою функціоналу Комп`ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду» витребування електронної справи, яка формувалася судом першої інстанції, суд апеляційної інстанції встановив, що у вкладці «Статус доставки в ЕС» рішення Донецького окружного адміністративного суду від 19.08.2025 у справі №640/18141/22 міститься запис щодо доставки рішення Головному управлінню ДПС у м. Києві із заповненою інформацією «Дата встановлення статусу» 19.08.2025 о 19:32год з відміткою «Доставлено». Разом з цим, апеляційну скаргу Головним управлінням ДПС у м. Києві було подано лише 09.12.2025, тобто після закінчення строку на апеляційне оскарження. Закон запроваджує оцінні, якісні параметри визначення таких причин - вони повинні бути поважними, реальними або непереборними і об`єктивно нездоланними на час плину строків звернення до суду або оскарження рішення. Ці причини (чи фактори об`єктивної дійсності) мають бути несумісними з обставинами, коли суб`єкт звернення до суду знав або не міг не знати про порушене право, ніщо правдиво йому не заважало звернутися до суду, але цього він не зробив і через власну недбалість, легковажність, байдужість, неорганізованість чи інші подібні за суттю ставлення до права на доступ до суду порушив ці строки. Інакшого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб`єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість строку, який пропущений; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв`язку із пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб`єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв, і чи пов`язані вони з готуванням до оскарження рішення тощо. Неналежна організація процесу з оскарження судового рішення з боку відповідальних осіб та невиконання відповідачем вимог процесуального закону не належать до об`єктивних обставин особливого і непереборного характеру, які можуть зумовити перегляд остаточного і обов`язкового судового рішення після закінчення строку його апеляційного оскарження, а тому не підтверджує наявність поважних підстав для поновлення цього строку. Органи державної влади, маючи однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків разом з іншими учасниками справи, мають діяти вчасно та в належний спосіб дотримуватися своїх власних внутрішніх правил і процедур, установлених, у тому числі нормами процесуального закону. Таким чином, Головне управління ДПС у м. Києві, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на апеляційний перегляд справи, повинне забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону і суду, зокрема, стосовно строку подання апеляційної скарги, її форми та змісту, для чого, як особа, зацікавлена у її поданні, повинна вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством. Неналежна організація процесу із оскарження судового рішення з боку відповідальних осіб, виникнення організаційних складнощів у суб`єкта владних повноважень для своєчасного подання апеляційної скарги є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Відповідач, що діє від імені держави, як суб`єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від організаційних складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо вчасного подання апеляційної скарги. До того ж, як встановив суд апеляційної інстанції, жодних доказів на підтвердження призупинення роботи внаслідок масованого обстрілу 28.08.2025 (зокрема наказу про зупинення роботи), а також доказів проведення протягом двох місяців ремонтних робіт (договорів, актів виконаних робіт тощо) скаржником до суду надано не було, що свідчить про безпідставність тверджень останнього щодо поважності причин пропуску ним строку на оскарження рішення Донецького окружного адміністративного суду від 19.08.2025 у справі №640/18141/22, яке набрало законної сили. Оцінивши посилання скаржника на обставини запровадження на всій території України правового режиму воєнного стану, суд апеляційної інстанції констатував, що дійсно, відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан, який у подальшому був продовжений відповідними Указами Президента України з затвердженням відповідними Законами України, дія якого триває й до сьогодні. Згідно з частиною другою статті 9 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в умовах воєнного стану Кабінет Міністрів України, інші органи державної влади, військове командування, військові адміністрації, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування здійснюють повноваження, надані їм Конституцією України, цим та іншими законами України. Тобто, органи державної влади продовжують здійснювати свої повноваження після введення воєнного стану. Введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків. Запровадження воєнного стану є підставою, яка відповідно до частини першої статті 121 КАС України враховується при вирішенні питання щодо поновлення процесуального строку, якщо пропуск строку знаходиться в прямому причинному зв`язку з такими обставинами. Питання поновлення строку на апеляційне оскарження судових рішень, у випадку його пропуску з причин пов`язаних із запровадженням воєнного стану в країні, вирішується у кожному конкретному випадку, виходячи з доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. При цьому, сам факт запровадження воєнного стану в Україні не може бути підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження судових рішень у всіх абсолютно випадках, тим більш, якщо апеляційну скаргу подає суб`єкт владних повноважень і не наводить належного обґрунтування причин, які унеможливили подання апеляційної скарги у більш стислий строк та не надає відповідних доказів того, як саме введення воєнного стану вплинуло на роботу цього державного органу, що в свою чергу обумовило пропуск строку на подання апеляційної скарги. Разом з тим, як установив суд апеляційної інстанції, посилаючись на факт запровадження на всій території України правового режиму воєнного стану, як форс-мажорну обставину, яка позбавила учасників справи можливості вільно користуватися своїми процесуальними права, обґрунтованих доводів, які б засвідчували вплив воєнного стану на можливість дотримання Головним управлінням ДПС у м. Києві, утвореним на правах відокремленого підрозділу ДПС України вимог статті 296 КАС України та процесуальних строків визначених статтею 295 цього ж Кодексу, скаржником не наведено та не надано доказів. Таким чином, за результатом розгляду клопотання скаржника про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження спірного в цій справі судового рішення, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необґрунтованість тверджень контролюючого органу щодо наявності достатніх правових підстав для його поновлення. Тобто, встановивши факт подання скаржником апеляційної скарги без дотримання вимог статті 296 КАС України, а також поза межами процесуального строку, визначеного законом для апеляційного оскарження рішення суду першої інстанції, без зазначення обставин та надання при цьому доказів, які б підтверджували, що скаржник дійсно не міг звернутися з апеляційною скаргою до суду в межах строку визначеного статтею 295 КАС України або інших доказів, які дають підстави для поновлення пропущеного строку звернення з апеляційною скаргою, Шостий апеляційний адміністративний суд дійшов висновку про необхідність залишення поданої скаржником апеляційної скарги без руху, з визначенням строку для виконання у порядку та в спосіб зазначених вище в ухвалі вимог. Суд роз`яснив скаржнику наслідки невиконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху. На виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху Головним управлінням ДПС у м. Києві, утвореним на правах відокремленого підрозділу ДПС України до суду апеляційної інстанції було подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження спірного в цій справі судового рішення. Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 31.12.2025 визнавши наведені скаржником підстави пропуску строку апеляційного оскарження неповажними, відмовив у відкритті апеляційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 299 КАС України. Відповідно до частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи. Верховний Суд дійшов висновку, що правильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права при постановленні ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження є очевидним, розумні сумніви щодо їх застосування чи тлумачення відсутні. Відповідно до частини третьої статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження (пункт 4 частини перша статті 299 КАС України). Враховуючи наведене, за результатами оцінки зазначених, у надісланому на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, клопотанні про поновлення строку апеляційного оскарження підстав, суд може визнати їх поважними та відкрити апеляційне провадження або визнати такі підстави неповажними, у зв`язку з чим відмовити у відкритті апеляційного провадження. Як зазначено вище, суд апеляційної інстанції ухвалою від 16.12.2025 визначив скаржнику достатній строк щодо реалізації права та надання, з-поміж іншого, обґрунтованої заяви (клопотання) про поновлення строку апеляційного оскарження із наведенням інших поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, якщо такі є, з доданням до неї (нього) доказів на підтвердження вказаних у заяві (клопотанні) обставин. Наведені контролюючим органом у клопотанні, надісланому на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, підстави пропуску строку апеляційного оскарження судом визнано неповажними, у зв`язку з чим у відкритті апеляційного провадження було відмовлено, що відповідає правильному застосуванню КАС України. Зокрема, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, Шостий апеляційний адміністративний суд не знайшов поважними причини пропуску процесуального строку, оскільки за результатом розгляду поданого скаржником на виконання вимог ухвали від 16.12.2025 про залишення апеляційної скарги без руху клопотання про поновлення пропущеного строку, судом апеляційної інстанції не встановлено обставин, що об`єктивно перешкоджали контролюючому органу звернутися до суду з апеляційною скаргою у цій справі у межах встановленого статтею 295 КАС України процесуального строку. На переконання суду апеляційної інстанції, подання скаржником апеляційної скарги лише 09.12.2025, не може бути розумним та оптимальним строком для реалізації права звернення до суду з апеляційною скаргою на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 19.08.2025 у справі №640/18141/22, яке набрало законної сили. Крім того, як установив суд апеляційної інстанції, обґрунтовуючи поважність підстав пропуску строку на апеляційне оскарження, контролюючий орган зазначив причини попуску аналогічні тим, що були наведені ним при поданні апеляційної скарги, та які судом в ухвалі від 16.12.2025 було визнано неповажними. Інших обґрунтованих доводів, які б підтверджували поважність підстав пропуску строку на апеляційне оскарження спірного в цій справі судового рішення скаржником не вказано; доказів, зокрема, тих, які б підтверджували вчинення скаржником регулярних, послідовних та активних дій з метою подання апеляційної скарги саме в цій справі з дотриманням вимог пункту 1 частини п`ятої статті 296 КАС України та в межах строку встановленого статтею 295 цього ж Кодексу, контролюючим органом до суду також не надано. Як висновок, суд зазначив, що у даному випадку, пропуск строку на апеляційне оскарження відбувся з суб`єктивних причин, які повністю залежали від волевиявлення суб`єкта владних повноважень - Головного управління ДПС у м. Києві, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України, оскільки дотримання вимог статті 296 КАС України, покладається на особу, яка звертається з апеляційною скаргою, а звернення особи з апеляційною скаргою на рішення суду, яке набрало законної сили, без дотримання часових обмежень визначених статтею 295 КАС України, свідчить виключно про намагання такої домогтися безпідставного поновлення судом строку на апеляційне оскарження та нівелювати принцип правової визначеності. З урахуванням правових позицій Європейського Суду з прав людини та Верховного Суду, апеляційний адміністративний суд дійшов висновку, що за відсутності у контролюючого органу інших обґрунтувань поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження, крім тих, яким вже апеляційним адміністративним судом було надано правову оцінку, а також враховуючи ту обставину, що зазначені скаржником доводи для поновлення строку на апеляційне оскарження не свідчать про наявність обставин, які є об`єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, підстави наведені скаржником для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції не можуть бути визнані поважними. За результатом вищезазначеного, суд касаційної інстанції вважає, що Шостий апеляційний адміністративний суд, визнавши за результатом оцінки доводів викладених у клопотанні про поновлення строку, надісланого на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, наведені скаржником підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження неповажними, дійшов правильного висновку про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у м. Києві, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 19.08.2025 у справі №640/18141/22. Доводи касаційної скарги щодо встановлення судом апеляційної інстанції неправомірних обмежень у реалізації скаржником права на апеляційне оскарження судового рішення не спростовують вищенаведених висновків про очевидне правильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права. При цьому, Верховний Суд вважає за необхідне зазначити, що звернення до апеляційного суду з апеляційною скаргою це право сторони, а не обов`язок, а тому, якщо особа вважає за необхідне скористатися своїм правом на апеляційне оскарження, реалізація зазначеного права повинна відбуватися із дотриманням порядку та строків встановлених положеннями КАС України. Зловживання процесуальними правами не допускається. Згідно з пунктом 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою. За змістом частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення. Враховуючи викладене, Верховний Суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження за поданою у цій справі касаційною скаргою. Керуючись пунктом 5 частини першої, частини другої статті 333 КАС України, Суд - у х в а л и в: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у м. Києві, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 31.12.2025 у справі №640/18141/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправною та скасування податкової вимоги. Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами особі, яка подала касаційну скаргу. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Судді І.Я. Олендер І.А. Гончарова Р.Ф. Ханова