Постанова Харківський апеляційний суд № 646/3175/24

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД __________________________________________________________________ Справа № 646/3175/24 Головуючий суддя І інстанції Литвинов А. В. Провадження № 22-ц/818/359/26 Суддя доповідач Яцина В. Б. Категорія: про приватну власність, з них: П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 22 січня 2026 року м. Харків. Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: головуючого Яцини В.Б. суддів колегії Мальованого Ю.М., Тичкової О.Ю., за участю секретаря судового засідання Холод М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги представника ОСОБА_1 адвоката Апазіді Костянтина Юрійовича, представника ОСОБА_2 - адвоката Жмуркової Владислави Юріївни на рішення Основ`янського районного суду м. Харкова від 28 травня 2025 року по справі за позовом ОСОБА_3 , представник адвокат Апазіді Костянтин Юрійович до відповідачів: приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Цимбал Сергія Володимировича, приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Бабенко Дмитра Анатолійовича, Державного підприємства «Сетам», ОСОБА_4 , про визнання електронних торгів недійсними,- в с т а н о в и в : До Червонозаводського (тепер Основ`янського) районного суду м. Харкова звернувся представник позивача ОСОБА_1 адвокат Апазіді К.Ю. з позовом до відповідачів приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Цимбал Сергія Володимировича, приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Бабенко Дмитра Анатолійовича, Державного підприємства «Сетам», ОСОБА_4 про визнання електронних торгів недійсними. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 02.11.2021 представник АТ КБ «Приватбанк» звернувся до приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Бабенко Д.А. із заявою про відкриття виконавчого провадження по виконанню виконавчого листа №644/10136/20 виданого Орджонікіджевським районним судом м. Харкова від 23.06.2021 про стягнення з ОСОБА_3 на користь АТ КБ «Приватбанк» заборгованості в розмірі 276175,44 грн. 02.11.2021 приватним виконавцем виконавчого округу Харківської області Бабенко Д.А. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №67359352. Під час виконавчого провадження проведена оцінка майна, а саме: земельної ділянки кадастровий номер 6310138800:03:017:0062, площею 0,0991 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , станом на 29.12.2021 складає 178 370,00 грн.; житлового будинку загальною площею 85,4 кв.м., що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна : 1797080563101, станом на 29.12.2021 складає 230 300,00 грн. В подальшому ДП «Сетам» 08.02.2024 здійснило реалізацію вищевказаного майна шляхом проведення електронних торгів через веб-сайт у мережі Інтернет. 01.03.2024 приватним виконавцем виконавчого округу Харківської області Цимбалом С.В складено акт про проведені електронні торги за змістом відповідно до протоколу проведення електронних торгів №605410, сформованого 08.02.2024 ДП «Сетам» переможцем вищевказаних торгів по вказаному майну визнано учасника ОСОБА_4 . Позивач просить суд

1. «Визнати недійсними електронні торги з реалізації нерухомого майна: житлового будинку, загальною площею 85,4 кв. м., що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1797080563101 та земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), площею 0,0991 га, кадастровий номер 6310138800:03:017:0062, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна №1870589463101 від 08.02.2024 у виконавчому провадженні № 67264188.»

2. «Визнати недійсними та скасувати протоколи № 605410 проведених електронних торгів від 08.02.2024 та № 606267 від 23.02.2024, а також акт від 01.03.2024 про проведені електронні торги з реалізації арештованого майна, виданий та затверджений приватним виконавцем виконавчого округу Харківської області Цимбалом Сергієм Володимировичем у виконавчому провадженні № 67264188.

3. «Визнати недійсним та скасувати свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів), серія та номер: 334, виданий 08.03.2024, видавник: ПН ХМНО Межева І.М. щодо нерухомого майна: житлового будинку, загальною площею 85,4 кв. м., що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1797080563101 та земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), площею 0,0991 га, кадастровий номер 6310138800:03:017:0062, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна №1870589463101» на підставі того, що майно, що було реалізовано на електронних торгах 08.02.2024 року, а саме вищевказаний житловий будинок та земельна ділянка нібито здійснено без повідомлення позивача (боржника за виконавчим провадженням) про вартість проведеної оцінки як земельної ділянки, так і житлового будинку, без направлення повідомлення про оцінку приватним виконавцем та без роз`яснення права на оскарження результатів оцінки, та нібито матеріали виконавчого провадження не місять підтверджень відправки боржнику. Також позивач посилається, як на підставу свого позову, на своє непогодження з результатами оцінки майна визначеною у звітах: як про вартість земельної ділянки, так і про вартість житлового будинку на цій земельній ділянці, визначені суб`єктом оціночної діяльності від 29.12.2021 року з посиланням на те, що позивач вважає, що у зв`язку із введенням в країні воєнного стану, давністю звітів та розташування такого майна майже в центрі міста, ціна майна зазначена у звітах є значно заниженою. Позивач посилається, що в порушення законодавства в результаті того, що нібито він не був ознайомлений з результатами звітів, відповідно був позбавлений можливості оскаржити звіти в частині вартості майна. Позивач посилається на те, що нібито матеріали виконавчого провадження не містять доказів того, що приватний виконавець чи оцінювач звертались до позивача з вимогою забезпечити доступ оцінювача до об`єкта оцінки, тобто за аргументами позивача оцінка спірного нерухомого майна була проведена з порушенням закону, так як оцінювачем не були оглянуті об`єкти оцінки, та оцінка є очевидно заниженою, а тому не підлягає застосуванню на думку позивача Також позивач посилається на те, що у зв`язку з тим, що електронні торги вже відбулись та визначений новий власних спірного нерухомого майна (відповідач ОСОБА_4 ) є недоречним та неефективним (неправильним) способом захисту з його боку оскарження результатів оцінки та порядку оцінки, та є необхідність з`ясувати це питання саме під час розгляду його вимог про визнання електронних торгів від 08.02.2024 року недійсними у цій справі. Позивач посилається на те, що позовні вимоги № 2 та № 3 (про визнання недійсними та скасування двох протоколів проведення електронних торгів та акту від 01.03.2024 року та визнання недійсним та скасування свідоцтва виданого 08.03.2024 року на нерухоме майно на ім`я ОСОБА_4 ) є похідними вимогами позивача та їх задоволення залежить від задоволення основної заявленої позивачем вимоги, а саме вимоги про визнання електронних торгів недійними. Рішенням Основ`янського районного суду м.Харкова від 28 травня 2025 року у задоволенні позову відмовлено. Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, представник ОСОБА_1 адвокат Апазіді К.Ю. подав апеляційну скаргу, у якій просить рішення скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позов. Стягнути з позивача на користь відповідача понесені судові витрати. Апеляційна скарга мотивована тим, що листів щодо вартості проведеної оцінки та роз`яснення права на оскарження проведеної оцінки з можливістю ознайомитись із висновком експерта виконавцем направлено не було, а Позивачем не було отримано. Відомості ВП не містять підтвердження такої відправки. Дотримання нормативно встановлених правил призначення та проведення прилюдних торгів є обов`язковою умовою правомірності правочину. Так, із матеріалів виконавчого провадження вбачається, що відповідно звітів про оцінку майна від 29.12.2021, який складений оцінювачем, вартість земельної ділянки кадастровий номер 6310138800:03:017:0062, площею 0,0991 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , станом на 29.12.2021 складає 178 370,00 грн.; житлового будинку, загальною прощею 85,4 м2, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , станом на 29.12.2021 складає 230 300,00 грн, що еквівалентно 8460 дол. США. Позивач вважає, що у зв`язку з введенням в країні воєнного стану, давністю звіту та розташуванням такого майна майже в центрі міста, ціна, зазначена у звітах є значно заниженою. Окрім того, в порушення чинного законодавства, Позивач не був ознайомлений з результатами визначення вартості майна, а отже був позбавлений можливості оскаржити в цій частині зазначений висновок про вартість майна, а саме в частині заниження вартості. Скарги на дії приватного виконавця не є ефективним способом захисту прав, які заявник вважає порушеними, не призведе до відновлення прав Позивача на нерухоме майно, а фактично спрямована на встановлення у судовому рішенні обставин, які би не потрібно було надалі доказувати під час розгляду іншої справи, в даному випадку справи за позовом про визнання торгів недійсними. За встановлених обставин ефективним способом захисту прав заявника на нерухоме майно, які він вважає порушеними, є пред`явлення до суду відповідного позову про визнання недійсними торгів та витребування майна, із залученням до участі у справі, крім приватного виконавця, також стягувача, організатора та переможця торгів (нового власника нерухомого майна). В межах такої справи і буде надана оцінка, у тому числі діям приватного виконавця щодо передачі майна на реалізацію. Матеріали виконавчого провадження, не містять доказів того, що приватний виконавець чи оцінювач зверталися до Позивача з вимогою забезпечити доступ оцінювача до об`єкта оцінювання. Тобто, оцінка спірного нерухомого майна була проведена з порушенням норм чинного законодавства та зазначена сума є явно (очевидно) заниженою, а тому не підлягає застосуванню. Відповідно до правового висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 10.08.2021 у справі № 461/4240/17, оцінка майна без огляду майна, що підлягає оцінці, без наведення пояснень про неможливість особистого огляду об`єкта оцінки, обґрунтування застережень і припущень щодо використання результатів оцінки, здійсненої без особистого огляду, є безумовною підставою для визнання незаконними дій державного виконавця з проведення оцінки майна, а також визнання оцінки такою, що не підлягає застосуванню. Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного суду від 16.12.2019 у справі №211/2171/15-ц, від 07.04.2021 у справі №753/3055/18, від 27.02.2023 у справі №755/6058/20. Тобто, для визнання судом торгів недійсними необхідним є: наявність підстав для визнання торгів недійсними (порушення правил проведення торгів); встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб`єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду, що і було зазначено Позивачем при зверненні до суду з позовом. Підставою для пред`явлення позову про визнання електронних торгів недійсними є наявність порушення норм закону при проведенні торгів водночас із порушенням прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює. Такі порушення були наведені у позовній заяві. Вважає, що у разі визнання торгів недійсними вимога визнати недійсним протоколу проведення електронним торгів та акту реалізації і свідоцтва про придбання торгів є належним та ефективним способом захисту майна Позивача. В апеляційній скарзі представник ОСОБА_2 адвокат Жмурков В.Ю. подав апеляційну скаргу, у якій просить рішення скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позов. Стягнути з позивача на користь відповідача понесені судові витрати. Апеляційна скарга мотивована ти, що 01.10.2015 між громадянином України ОСОБА_3 (що є позивачем по справі № 646/3175/24) та громадянкою Республіки Вірменія ОСОБА_2 , що має посвідку на постійне проживання в Україні, було укладено шлюб Комінтернівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Харківського міського управління юстиції (копія свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 додається). У період зареєстровано шлюбу подружжям було набуто: житловий будинок, загальною площею 85,4 кв. м., що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1797080563101, на підставі договору купівлі-продажу від 07.06.2018, серія та номер: ННІ 045506, що зареєстрований в реєстрі за № 2551 та посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Кішкіною О.О. (копія договору купівлі-продажу додається) та земельна ділянка для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), площею 0,0991 га, кадастровий номер 6310138800:03:017:0062, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна №1870589463101, яка перебуває у власності на підставі рішення 27 сесії Харківської міської ради 7 скликання «Про передачу у власність та надання в оренду громадянам земельних ділянок» від 19.06.2019 № 1616/19. У розумінні Сімейного кодексу України житловий будинок та земельна ділянка є спільною сумісною власністю подружжя та належить їм у рівних частинах, проте право власності було зареєстровано на ім`я чоловіка - ОСОБА_3 . Згідно із виконавчим провадженням від 03.11.2021 № 67379909 з примусового виконання виконавчого листа № 644/10136/20, виданого Орджонікідзевським районним судом м. Харкова від 28.04.2021, про стягнення заборгованості за кредитним договором, за яким стягнуто з ОСОБА_3 на користь АТ КБ «ПРИВАТБАНК» заборгованість за кредитним договором б/н від 18.04.2019 у сумі 276175,44 грн., судових витрат в розмірі 4142,63 грн., які знаходяться на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Цимбала Сергія Володимировича, 08.02.2024 ДП «Сетам» на підставі поданих для проведення реалізації майна документів здійснило реалізацію арештованого майна (житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 та земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), площею 0,0991 га, кадастровий номер 6310138800:03:017:0062, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 ) шляхом проведення електронних торгів через вебсайт (https://setam.net.ua) у мережі Інтернет. 01.03.2024 приватним виконавцем виконавчого округу Харківської області Цимбалом Сергієм Володимировичем складено акт про проведені електронні торги, за змістом якого відповідно до протоколу проведення електронних торгів № 605410, сформованого 08.02.2024 ДП «СЕТАМ», переможцем торгів лоту № 537295 (житловий будинок загальною прощею 85,4 м2, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна №1797080563101) та протокол № 606267, сформованого 23.02.2024 ДП «СЕТАМ», переможцем торгів лоту №537295 (земельна ділянка для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), площею 0,0991 га, кадастровий номер 6310138800:03:017:0062, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна №1870589463101) визнано учасника ОСОБА_4 . Також, слід зазначити, що ОСОБА_2 є співвласником спірного майна, але не була учасником вищевказаного виконавчого провадження, не виступала поручителем по зобов`язанням ОСОБА_3 , не була стороною судових проваджень про стягнення заборгованості, не надавала згоди на розпорядження належним ним на праві спільної сумісної власності майном. Проте, спірне майно продали з електронних торгів разом із зазначеною часткою Позивача, яка не перебувала у договірних відносинах із банком і не має відповідати за заборгованість перед АТ КБ «ПРИВАТБАНК» свого чоловіка ОСОБА_3 . Не погоджуючись з проведеними електронними торгами, де було реалізоване спільне майно подружжя, ОСОБА_2 було подано позовну заяву до суду у справі № 646/3166/24 до Приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Цимбала Сергія Володимировича, Державного підприємства «Сетам», ОСОБА_4 про визнання недійсними електронних торгів, визнання недійсними та скасування протоколів електронних торгів та акту, визнання недійсним та скасування свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів. Скарги на дії приватного виконавця не є ефективним способом захисту прав, які заявник вважає порушеними, не призведе до відновлення прав ОСОБА_2 на нерухоме майно, а фактично спрямована на встановлення у судовому рішенні обставин, які би не потрібно було надалі доказувати під час розгляду іншої справи, в даному випадку справи за позовом про визнання торгів недійсними. За встановлених обставин ефективним способом захисту прав заявника на нерухоме майно, які він вважає порушеними, є пред`явлення до суду відповідного позову про визнання недійсними торгів та витребування майна, із залученням до участі у справі, крім приватного виконавця, також стягувача, організатора та переможця торгів (нового власника нерухомого майна). В межах такої справи і буде надана оцінка, у тому числі діям приватного виконавця щодо передачі майна на реалізацію. Враховуючи те, що ОСОБА_2 , не будучи учасником виконавчого провадження, не має права на оскарження дій державного виконавця, натомість, правомірно може скористатися одним із способів захисту свого права власності, визначеного ст. 15, 16 ЦК України, звернувшись до суду з позовом про визнання правочину недійсним. У разі вчинення одним із співвласників правочину щодо розпорядження спільним майном вважається, що він вчинений за згодою всіх співвласників, якщо інше не встановлено законом. Згода співвласників на вчинення правочину щодо розпорядження спільним майном, який підлягає нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, має бути висловлена письмово і нотаріально посвідчена. Співвласники мають право уповноважити одного з них на вчинення правочинів щодо розпорядження спільним майном. Правочин щодо розпорядження спільним майном, вчинений одним із співвласників, може бути визнаний судом недійсним за позовом іншого співвласника у разі відсутності у співвласника, який вчинив правочин, необхідних повноважень Натомість, приватний виконавець обмежився лише констатацією того факту, що спірне майно зареєстроване лише на боржника - чоловіка ОСОБА_2 . Проте, сам по собі факт реєстрації спірного майна на ім`я одного з подружжя не означає, що воно належить лише тій особі, на ім`я якої воно зареєстровано. Таке майно є спільною сумісною власністю подружжя, а тому відчуження частки цього майна на публічних торгах без згоди іншого з подружжя порушує право останнього як співвласника на вільне користування і розпорядження нерухомим майном. Здійснення продажу з електронних торгів частини майна ОСОБА_2 без вирішення питання щодо визначення частки не відповідає вимогам закону і тягне за собою недійсність проведених електронних торгів. На підставі наведеного, ОСОБА_2 вважає рішення Основ`янського районного суду м. Харкова від 28.05.2025 прийнятим на підставі неповного дослідження всіх обставин справи без участі сторони, чиї майнові права порушені. У відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_4 адвокат Гринченко Т.М. просить апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення залишити без змін. Відзив мотивовано тим, що рішення суду є законним і обгрнутованим, а доводи скарг висновків суду не спростовують. Суд правильно виснував, що вищевказані заявлені вимоги є неналежними та неефективними. Відповідно є очевидним, що вимоги про визнання недійсними протоколу проведення електронних торгів, акта реалізації та свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів є неналежними (неефективними) способами захисту. У зв`язку з цим у задоволенні вказаних вимог належить відмовляти саме з цієї підстави. (Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 21.08.2023 року у справі №727/5112/20). Жодні посилання ні за змістом позову, ні за змістом апеляційної скарги, що заявлені у цій частині позовні вимоги є похідними, та нібито їх задоволення залежить від задоволення первісної позовної вимоги «про визнання електронних торгів недійсними» в жодному випадку не спростовують висновку суду про необхідність у відмові в задоволенні таких позовних вимог з підстав саме неналежності та неефективності обраного способу захисту прав позивача. Позивач не надав суду жодних доказів того, що під час реалізації майна, що належало позивачу, під час електронних торгів оператором торгів була порушена процедура прилюдних торгів. Позивач не довів, що Державним підприємством «СЕТАМ» при проведенні електронних торгів з реалізації житлового будинку та земельної ділянки було порушено норми Порядку реалізації арештованого майна та права й інтереси позивача, способом захисту яких є саме визнання електронних торгів недійсними. Таким чином, законні підстави для задоволення позовних вимог були відсутні, що правильно встановлено судом 1 інстанції. Щодо посилання за змістом апеляційної скарги на вимоги ст. 388 ЦК України та висновки Верховного Суду у справах про витребування майна в особи, що придбала його в результаті електронних (публічних) торгів необхідно враховувати, що вимога про витребування майна з сторони позивача до суду не заявлялась, відповідно не була і не могла бути предметом розгляду судом першої інстанції, так як суд розглядає справи виключно в межах заявлених позовних вимог відповідно до принципу диспозитивності цивільного судочинства, що визначено ст.13 ЦПКУ. Таким чином відсутні будь-які підстави надавати заперечення з цього питання та відповідно не можуть аналізуватись на предмет законності рішення суду в цій частині, коли це не було предметом розгляду. ІV. Також за змістом апеляційною скарги зазначено про те, що нібито судом першої інстанції було допущено порушення норм матеріального права та процесуального законодавства, натомість зміст апеляційної скарги не містить обґрунтувань які саме норми порушено, та в чому полягає таке порушення Звертає увагу, що після укладання Договору про поділ житлового будинку, що є у спільній частковій власності від 13.09.2018 року режим спільної часткової власності між сторонами правочину від 13.09.2018 року відносно домоволодіння, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 було припинено та відповідно нерухоме майно, зазначене в договорі перейшло у приватну особисту власність кожної із сторін та відповідно до ОСОБА_3 . Таким чином, як житловий будинок так і земельна ділянка не зважаючи на придбання хоча і в період шлюбу - перебували у приватній особистій власності чоловіка заявниці, а саме у власності ОСОБА_5 (житловий будинок придбано в період шлюбу, але за власні його особисті кошти, що дружина підтвердила заявою нотаріусу та що знайшло підтвердження за змістом договору купівлі-продажу від 07.06.2018 року) та (земельна ділянка набута у власність її чоловіком на підставі приватизації майна), та відповідно жодних прав у апелянтки по цій справі ні на житловий будинок, ні на земельну ділянку - не було та не має, відповідно її права щодо вказаного майна не можуть бути порушені будь-якою особою, в тому числі і рішенням суду від 28.05.2025 року по справі № 646/3175/24. Таким чином, у справі відсутні належні та допустимі докази того, що оскаржуваним рішенням суду першої інстанції від 28.05.2025 року по справі № 646/3175/24 вирішувались питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки. Також вказав, що про існування справи 646/3175/24 за позовом її чоловіка, апелянтка знала з першого дня надходження цієї справи до суду першої інстанції, так як позов був поданий її чоловіком 21.03.2024 року, та саме в цей же день 21.03.2024 року подано і нею окрему позовну заяву де вона є позивачем з аналогіними вимогами до суду (справа № 646/3166/24 й досі перебуває на розгляді в Основ`янському районному суді м. Харкова у того ж самого складу суду), при цьому нею вказані ті самі відповідачі по справі та надані ті самі додатки до позовної заяви, що і позивачем у цій справі. Більш того, багато разів було так, що ці дві справи розглядались у день та час одна за одною, так як окрім позивачів у справах збігались інші учасники справи та відповідно так було зручно всім. Викладене може підтверджуватись відомостями судової влади та реєстром судових рішень. Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників справи, суд апеляційної інстанції відповідно до ст. 367 ЦПК України вивчив матеріали справи та перевірив законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, та вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з таких підстав. Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Згідно з положеннями ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Вказаним вимогам рішення суду відповідає. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з наступного. Велика Палата Верховного Суду зазначала, що реалізація майна на прилюдних торгах полягає у продажу цього майна, тобто у забезпеченні переходу права власності на нього до покупця - переможця прилюдних торгів. Тому, враховуючи передбачені законодавством щодо прилюдних торгів особливості, проведення таких торгів є правочином. Такий висновок узгоджується з приписами статей 650, 655 і частини четвертої статті 656 ЦК України, які відносять до договорів купівлі-продажу купівлю-продаж на публічних торгахі визначають, що до таких договорів застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті (постанови Великої Палати Верховного Суду від 2 листопада 2021 року у справі № 925/1351/19 (пункти 6.17-6.18) та від 7 липня 2020 року у справі № 438/610/14-ц (пункти 38-39), від 6 липня 2022 рокуу справі № 914/2618/16 (пункт 32), від 28 вересня 2022 року у справі № 483/448/20 (пункт 9.66)). Набуття майна за результатами електронних торгів є особливим видом договору купівлі-продажу, за яким власником відчужуваного майна є боржник, а продавцями, які мають право примусового продажу такого майна, - державна виконавча служба й організатор електронних торгів. Покупцем відповідно є їхній переможець. Виходячи з наведеного, сторонами договору, оформленого за результатами проведених електронних торгів, є продавці - державна виконавча служба й організатор цих торгів, та покупець - переможець торгів (див. постанови від 5 червня 2018 року у справі № 910/856/17 (пункти 40-41), від 7 липня 2020 року у справі № 438/610/14-ц (пункт 56)). Оскільки продаж майна на публічних торгах є правочином, то оскаржити останній можна за певних умов (зокрема, у разі ефективності такого способу захисту для позивача), а не протокол як документ, який засвідчує вчинення цього правочину. Вимоги про визнання недійсними протоколу публічних торгів є неналежним і неефективним способом захисту. Такий самий підхід слід застосовувати і щодо оскарження іншого документа - акта про проведені електронні торги (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2022 року у справі № 910/12525/20 (пункт 104), від 28 вересня 2022 року у справі № 483/448/20 (пункт 9.66)). З огляду на наведене неналежними та неефективними є відповідні дві вимоги позивача. Відповідно суд вважав, що вимоги про визнання недійсними протоколу проведення електронних торгів, акта реалізації та свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів є неналежними (неефективними) способами захисту. У зв`язку з цим у задоволенні вказаних вимог належить відмови саме з цієї підстави. (Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 21.08.2023 року у справі №727/5112/20). Таким чином суд прийшов до висновку, що позовна вимога під № 2 не підлягає задоволенню, так як вказані вимоги є неналежними та неефективними, та вказані документи, не є документами, що посвідчують вчинення правочину, а лише видаються та оформлюються за результатами вчиненого правочину, та їх навіть теоретичне скасування або визнання незаконними в жодному випадку не поновить будь-яких прав заінтересованої особи. Практика Верховного Суду є незміною в цій частині протягом багатьох років, та чітко зазначає, про необхідність відмовляти в задоволенні таких вимог позовних заяв. ІІ. Щодо позовної вимоги № 3 (визнати недійсним та скасувати свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів виданого 08.03.2024 року на ім`я ОСОБА_4 ), суд зазначив що вказана позовна вимога також не підлягає задоволенню на підставі наступного: Вимоги про визнання недійсними протоколу проведення електронних торгів, акта реалізації та свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів є неналежними (неефективними) способами захисту. У зв`язку з цим у задоволенні вказаних вимог належить відмовити саме з цієї підстави (Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 21.08.2023 року у справі №727/5112/20.) Належним способом захисту прав і законних інтересів позивача є визнання електронних торгів недійсними, а інші позовні вимоги про визнання недійсним та/або скасування протоколу проведення електронних торгів, акту реалізації, Свідоцтва про придбання майна, є неефективним способом захисту порушеного права, оскільки відновлення прав особи, яка оспорює правочин купівлі-продажу майна з електронних торгів, охоплюється вимогою про визнання торгів недійсними, відповідно при доведеності таких вимог та підстав. Відповідно позовна вимога № 3, а саме визнати недійсним та скасувати свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів виданого 08.03.2024 року на ім`я відповідачки ОСОБА_4 не підлягає задоволенню, так є неналежним та неефективним способом захисту, що є самостійною та достатньою підставою для відмови в задоволення позовних вимог в цій частині. ІІІ. Щодо позовної вимоги № 1 про визнання недійсними електронних торгів від 08.02.2024 року з реалізації нерухомого майна у виконавчому провадженні № 67264188, суд зазначив, що вказана позовна вимога також не підлягає задоволенню, на підставі наступного: В цій частині вимог необхідно аналізувати підстави, за якими позивач просить визнати електронні торги недійсними, а саме позивачем вказані наступні підстави: 1) Його непогодження з результатами оцінки майна визначеною у звітах: як про вартість земельної ділянки, так і про вартість житлового будинку на цій земельній ділянці, визначені суб`єктом оціночної діяльності від 29.12.2021 року з посиланням на те, позивач вважає, що у зв`язку із введенням в країні воєнного стану, давністю звітів та розташування такого майна майже в центрі міста, ціна майна зазначена у звітах є значно заниженою; 2) Позивач посилається, що в порушення законодавства в результаті того, що нібито він не був ознайомлений з результатами звітів, відповідно був позбавлений можливості оскаржити звіти про оцінку в частині вартості майна; 3) Позивач посилається на те, що нібито матеріали виконавчого провадження не містять доказів того, що приватний виконавець чи оцінювач звертались до позивача з вимогою забезпечити доступ оцінювача до об`єкта оцінки, тобто за аргументами позивача оцінка спірного нерухомого майна була проведена з порушенням закону так, як оцінювачем не були оглянуті об`єкти оцінки, та оцінка є очевидно заниженою, а тому не підлягає застосуванню на думку позивача 4) За текстом позовної заяви позивач посилається на те, що у зв`язку з тим, що електронні торги вже відбулись та визначений новий власних спірного нерухомого майна (відповідач ОСОБА_4 ) є недоречним та неефективним (неправильним) способом захисту з його боку оскарження результатів оцінки та порядку оцінки, та є необхідність з`ясувати це питання саме під час розгляду його вимог про визнання електронних торгів від 08.02.2024 року недійсними у цій справі з посиланням на постанови ВС. Отже, за змістом позову позивач взагалі не посилається на будь-які нібито порушення, що мали місце саме на момент проведення електронних торгів, та відповідно не посилається на порушення його чітко визначених прав на момент торгів, та в чому полягає таке порушення прав, що відповідно у цій частині вимог підтверджує обставину того, що ця заявлена ним вимога про визнання електронних торгів заявлена абсолютно безпідставно, так як відсутнє посилання на жодне нібито порушення саме Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року № 2831/5, який діяв на час проведення оспорюваних електронних торгів, та не вказано в чому саме полягає нібито таке порушення, та яким чином це порушення вплинуло саме на права позивачки у цій справі та на результат торгів. Єдине посилання за змістом позовної заяви ОСОБА_3 на п.3 розділу ІІ Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року № 2831/5 (станом на час формування заявки про проведення електронних торгів), де передбачено, наступне: Виконавець у строк не пізніше п`яти робочих днів після ознайомлення сторін із результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна готує проект заявки на реалізацію арештованого майна, який містить інформацію, передбачену абзацами третім шістнадцятим пункту 2 цього розділу. Разом з тим, матеріалами Виконавчого провадження, що долучені позивачем у фотокопіях, до матеріалів цивільної справи № 646/3175/24 підтверджується повне виконання Приватним виконавцем Бабенко Д.А. вимог, як п.2 так і п. 3 Розділу ІІ Порядку. Отже, дії державного виконавця у виконавчому провадженні, які не стосуються правил проведення прилюдних торгів, мають самостійний спосіб оскарження й не можуть бути підставою для визнання прилюдних торгів недійсними. (постанова Верховного Суду України від 24 жовтня 2012 р. у справі № 6-116цс12). Згідно з розділом VII ЦПК України боржники мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особою державної виконавчої служби під час виконання рішень суду або рішень інших органів (посадових осіб) порушені їх права чи свободи. В разі обґрунтованості скарги суд своєю ухвалою зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби задовольнити вимогу заявника та усунути порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи. Оскаржити оцінку майна можливо в порядку оскарження рішень та дій виконавців згідно з нормами Закону України «Про виконавче провадження» (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі № 821/197/18/4440/16 (провадження № 11-1200апп18) та від 12 червня 2019 року у справі № 308/12150/16-ц (провадження № 14-187цс19). Дії державного виконавця у виконавчому провадженні, які не стосуються правил проведення прилюдних торгів, мають самостійний спосіб оскарження й не можуть бути підставою для визнання прилюдних торгів недійсними (див. постанову Верховного Суду України від 26 серпня 2014 року у справі № 3-36гс14). Дії приватного виконавця щодо визначення оцінки нерухомого майна не стосуються правил проведення електронних торгів, мають самостійний спосіб оскарження і не можуть бути підставою для визнання електронних торгів у цій справі недійсними. Виконавець здійснює лише підготовчі дії з метою проведення електронних торгів, а самі електронні торги з реалізації нерухомого майна організовує і проводить організатор електронних торгів, у цьому випадку ДП «Сетам». Також необхідно враховувати, що перші електронні торги щодо спірного нерухомого майна були призначені ще на 26.05.2022 року (відповідно на момент перших електронних торгів оцінка нерухомого майна була дійсною, так як передача майна на електронні торги та перші електронні тоги призначались в рамках 6 місяців з моменту підготовки та складання звітів оцінювачем про ринкову вартість майна), відповідно після передачі майна на торги, чинність звітів про оцінку зберігає свою силу до вищевказаних вимог законодавства, та відповідно майно не підлягало переоцінці. Доводи позивача, що нібито вартість спірного майна під час оцінки занижена бездоказові, та посилання на наступні події, як то військовий стан, - є подіями які наступили в майбутньому після визначення вартості оцінювачем, та введення воєнного стану в державі внаслідок збройної агресії проти України, постійні обстріли, що тривають вже більше 2 років в місті Харкові та нестабільна відповідно економічна ситуація, жодним чином не стала причиною зростання цін на нерухоме майно в місті Харкові. На електронних торгах 08.02.2024 року щодо нерухомого майна боржника було зареєстровано 12 учасників, які приймали активну участь у торгах та робили свої ставки, відповідно майно на торгах було продано за максимально можливу вартість, яку можна було отримати шляхом продажу на електронних торгах щодо спірного нерухомого майна, з врахуванням великої кількості учасників таких торгів. Суд апеляційної інстанції погоджується з таким висновком суду, з огляду на наступне. Так матеріалами Виконавчого провадження, що долучені позивачем у фотокопіях, до матеріалів цивільної справи № 646/3175/24 підтверджується повне виконання Приватним виконавцем Бабенко Д.А. вимог, як п.2 так і п. 3 Розділу ІІ Порядку, а саме: 25.10.2021 року приватним виконавцем Бабенко Д.А. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, де стягувачем був АТ КБ «Приват Банк», боржником був ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_2 ). 25.10.2021 року Постанова про відкриття виконавчого провадження разом із супровідним листом (вих. № 9383) направлено ОСОБА_1 за адресою реєстрації його місця проживання, а саме : АДРЕСА_2 (та сама адреса яка зазначається позивачем і на теперішній час зі зверненням з цим позовом у справі № 646/3175/24) 27.10.2021 року виконавцем винесена постанова про арешт майна боржника, та цього дня відомості про заборону внесені до реєстру прав на нерухоме майна та направлено боржнику ОСОБА_1 , за вищевказаною адресою. Відомості про вжиті заходи вказано у заявці виконавця на реалізацію майна на електронних торгах. 09.11.2021 року винесена Постанова про опис та арешт майна боржника, які разом із супровідним листом за вих. № 10142 направлено 10.11.2021 року божнику ОСОБА_1 . В описі житловий будинок та земельна ділянка за адресою АДРЕСА_1 призначено відповідальним зберігачем представника стягувача АТ КБ «ПриватБанк» Ладікова О.Б. 22.11.2021 року Постановою виконавця про призначення суб`єкта оціночної діяльності суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні, а саме ТОВ «Експертна оцінка майнових прав». Вказана постанова разом із супровідним листом (вих. № 12159) направлена сторонам виконавчого провадження, в тому числі і боржнику, за вищевказаною адресою. 24.12.2021 року приватним виконавцем Бабенко Д.А. складено Акт приватного виконавця у ВП № 67264188 у присутності понятих для перевірки виконання рішення боржником, здійснено вихід за адресою: АДРЕСА_1 , в якому становлено: приватним виконавцем був здійснений виїзд за вказаною адресою для забезпечення проведення оцінки описаного майна суб`єкту оціночної діяльності. В ході проведення виконавчих дій було виявлено будинок в зруйнованому стані, боржника не виявлено, в акті містяться дані та підписи понятих). 29.12.2021 року суб`єктом оціночної діяльності ТОВ «Експертна оцінка майнових прав» підготовлено 2 звіти про оцінку: 1) Звіт про оцінку земельної ділянки кадастровий номер 631011388800:03:017:0062 площею 0,0991 га за адресою АДРЕСА_1 вартість якої оцінено в 178 370 гривень (станом на день оцінки 29.12.2021 року), мета оцінки саме для визначення початкової ціни лоту для проведення електронних торгів. Так, за змістом звіту про оцінку земельної ділянки в п.1.3. зазначено: «оцінка вартості здійснюється на підставі неупередженого його вивчення та у відповідності з існуючими нормами української та міжнародної практики оцінки майнових прав. З цією метою було проведено обстеження оцінюваних будівель, вивчена відповідна технічна документація, зібрана інформація про технічний стан об`єкту оцінки, відомості про його використання, ринок продажу та оренди подібного майна, виконаний відновлювальний аналіз вищевказаної інформації та здійснено розрахунки вартості» Оцінка має знімки кадастрової карти земельної ділянки та фотознімки на місцевості. Розділ 10 абз. 2 Звіту про оцінку земельної ділянки містить інформацію, цитую «оцінювачем проведено безпосередню інспекцію об`єкта». На звіті мається відмітка про отримання його приватним виконавцем Бабенко Д.А. 12.01.2022 року. 2) Звіт про оцінку житлового будинку загальною площею 85,4 м.кв., розташованого за адресою АДРЕСА_1 ринкова вартість якого визначена 230 300 гривень (станом на день оцінки 29.12.2021 року). Мета оцінки: визначення початкової ціни продажу для проведення електронних торгів описаного та арештованого майна боржника у ВП № 67264188. Так, за змістом звіту про оцінку житлового будинку в п.1.3. зазначено: « оцінка вартості здійснюється на підставі неупередженого його вивчення та у відповідності з існуючими нормами української та міжнародної практики оцінки майнових прав. З цією метою було проведено обстеження оцінюваних будівель, вивчена відповідна технічна документація, зібрана інформація про технічний стан об`єкту оцінки, відомості про його використання, ринок продажу та оренди подібного майна, виконаний відновлювальний аналіз вищевказаної інформації та здійснено розрахунки вартості». Оцінка має знімки кадастрової карти земельної ділянки та фотознімки житлового будинку на місцевості. Розділ 10 абз. 2 Звіту про оцінку земельної ділянки містить таку інформацію: «оцінювачем проведено безпосередню інспекцію об`єкта». На звіті мається відмітка про отримання його приватним виконавцем Бабенко Д.А. 12.01.2022 року. Так, Приватний Виконавець Бабенко Д.А, після отримання ним 12.01.2022 року Звітів про оцінку нерухомого майна, виготовлених ТОВ «Експертна оцінка майнових прав» від 29.12.2021, як житлового будинку так і земельної ділянки підготовлено 2 Повідомлення про результати оцінки майна (вих. № 194 та вих. № 195) та цього ж дня 12.01.2022 року були направлені боржнику ОСОБА_1 . Вказані повідомлення про результати оцінки майна від 12.01.2022 року, мали інформацію про визначену вартість об`єктів оцінки від 29.12.2021 року та містили інформацію про роз`яснення положення ч.5 ст. 57 ЗУ «Про виконавче провадження», згідно яких у разі якщо сторони виконавчого провадження не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки майна, вони мають право оскаржити їх в судовому порядку в 10-денний строк з дня отримання відповідного (цього) повідомлення. Після цього приватним виконавцем була сформована заявка на реалізацію арештованого майна з формою реалізації електронні торги. В заявці відображено всі данні що передбачені п.п. 3-16 пункту 2 Розлілу ІІ Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року № 2831/5, який діяв на час вчинення дій. Відповідно до вимог ч.ч.1-4 ст. 57 ЗУ «Про виконавче провадження» в редакції на час визначення вартості майна боржника. Оцінка майна боржника. Зазаначено, що визначення вартості майна боржника здійснюється за взаємною згодою сторонами виконавчого провадження. У разі якщо сторони виконавчого провадження, а також заставодержатель у 10-денний строк з дня винесення виконавцем постанови про арешт майна боржника не досягли згоди щодо вартості майна та письмово не повідомили виконавця про визначену ними вартість майна, виконавець самостійно визначає вартість майна боржника. Звіт про оцінку майна має бути складений не раніше дати винесення постанови про арешт такого майна. У разі якщо сторони виконавчого провадження не дійшли згоди щодо визначення вартості майна, визначення вартості майна боржника здійснюється виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для проведення оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден виконавець залучає суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання. У разі якщо визначити вартість майна (окремих предметів) складно, виконавець має право залучити суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для проведення оцінки майна Відповідно до ч.5 ст. 57 ЗУ «Про виконавче провадження» станом на 12.01.2022 року, зазначено, Виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам не пізніше наступного робочого дня після дня визначення вартості чи отримання звіту про оцінку. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки майна, вони мають право оскаржити їх у судовому порядку в 10-денний строк з дня отримання відповідного повідомлення. Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим виконавцем. Відповідно до вимог ч.6 ст. 57 ЗУ «Про виконавче провадження» Звіт про оцінку майна у виконавчому провадженні є дійсним протягом шести місяців з дня його підписання суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання. Після закінчення цього строку оцінка майна проводиться повторно. Якщо строк дійсності звіту про оцінку майна закінчився після передачі майна на реалізацію, повторна оцінка такого майна не проводиться Так відповідно до ст. 28 ЗУ «Про виконавче провадження» (в редакції на час спірних првовыдносин) встановлено, копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев`ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі. Документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі. У разі зміни стороною місця проживання чи перебування або місцезнаходження документи виконавчого провадження надсилаються за адресою, зазначеною у відповідній заяві сторони виконавчого провадження. Документи виконавчого провадження доводяться до відома або надсилаються адресатам не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення. Відповідно до ч. 3 ст. 58 ЗУ «Про виконавче провадження» встановлено, що державний виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки, вони мають право подати державному виконавцю заперечення в десятиденний строк з дня надходження повідомлення. Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна рекомендованим листом за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим державним виконавцем. Якщо позивач вважав, що виконавча служба (приватний виконавець) якимось чином порушив його права або інтереси щодо оцінки майна то необхідно обов`язково враховувати - що стосується порушень, допущених державним виконавцем (приватним виконавцем) при здійсненні своїх повноважень, передбачених Законом України № 606-XIV від 21 квітня 1999 р. "Про виконавче провадження" (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), до призначення прилюдних торгів, у тому числі щодо відкриття виконавчого провадження, накладення арешту на майно, визначення вартості чи оцінки майна тощо (ст. ст. 18, 24 - 27, 32, 33, 55, 57 цього Закону), то такі дії (бездіяльність) державного виконавця підлягають та підлягали оскарженню в порядку, передбаченому цим Законом (зокрема, ч. 7 ст. 24, ч. 4 ст. 26, ч. 3 ст. 32, ч. 3 ст. 36, ч. 2 ст. 57, ст. ст. 55, 85 Закону). Отже, дії державного виконавця у виконавчому провадженні, які не стосуються правил проведення прилюдних торгів, мають самостійний спосіб оскарження й не можуть бути підставою для визнання прилюдних торгів недійсними. (постанова Верховного Суду України від 24 жовтня 2012 р. у справі № 6-116цс12). Згідно з розділом VII ЦПК України боржники мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особою державної виконавчої служби під час виконання рішень суду або рішень інших органів (посадових осіб) порушені їх права чи свободи. В разі обґрунтованості скарги суд своєю ухвалою зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби задовольнити вимогу заявника та усунути порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи. Оскаржити оцінку майна можливо в порядку оскарження рішень та дій виконавців згідно з нормами Закону України «Про виконавче провадження» (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі № 821/197/18/4440/16 (провадження № 11-1200апп18) та від 12 червня 2019 року у справі № 308/12150/16-ц (провадження № 14-187цс19). Дії державного виконавця у виконавчому провадженні, які не стосуються правил проведення прилюдних торгів, мають самостійний спосіб оскарження й не можуть бути підставою для визнання прилюдних торгів недійсними (див. постанову Верховного Суду України від 26 серпня 2014 року у справі № 3-36гс14). Дії приватного виконавця щодо визначення оцінки нерухомого майна не стосуються правил проведення електронних торгів, мають самостійний спосіб оскарження і не можуть бути підставою для визнання електронних торгів у цій справі недійсними. Виконавець здійснює лише підготовчі дії з метою проведення електронних торгів, а самі електронні торги з реалізації нерухомого майна організовує і проводить організатор електронних торгів, у цьому випадку ДП «Сетам». У своїй Постанові від 11.01.2023 року в справі №522/18088/18 Верховний Суд вказав, що порушення, допущені державним виконавцем при здійсненні своїх повноважень, передбачених Законом України «Про виконавче провадження» до призначення прилюдних торгів, у тому числі щодо відкриття виконавчого провадження, накладення арешту на майно, визначення вартості чи оцінки майна тощо, підлягають оскарженню у порядку, передбаченому цим Законом. У постановах Верховного Суду від 21.06.2023 року в справі №369/5218/19 та від 07.06.2022 року в справі №487/4684/20 зазначено, що дії приватного виконавця у виконавчому провадженні мають самостійний спосіб оскарження та, відповідно, не можуть бути підставою для визнання електронних торгів недійсними. В даному випадку суд не надає оцінки рішенням, діям, бездіяльності приватного виконавця при здійсненні ним своїх повноважень, передбачених Законом України «Про виконавче провадження» до призначення прилюдних торгів, оскільки оцінка реалізації таких повноважень до призначення електронних торгів не може бути підставою для визнання електронних торгів недійсними. Також необхідно враховувати, що перші електронні торги щодо спірного нерухомого майна були призначені ще на 26.05.2022 року (відповідно на момент перших електронних торгів оцінка нерухомого майна була дійсною, так як передача майна на електронні торги та перші електронні тоги призначались в рамках 6 місяців з моменту підготовки та складання звітів оцінювачем про ринкову вартість майна), відповідно після передачі майна на торги, чинність звітів про оцінку зберігає свою силу до вищевказаних вимог законодавства, та відповідно майно не підлягало переоцінці. Доводи позивача, що нібито вартість спірного майна під час оцінки занижена бездоказові, та посилання на наступні події, як то військовий стан, - є подіями які наступили в майбутньому після визначення вартості оцінювачем, та введення воєнного стану в державі внаслідок збройної агресії проти України, постійні обстріли, що тривають вже більше 2 років в місті Харкові та нестабільна відповідно економічна ситуація, жодним чином не стала причиною зростання цін на нерухоме майно в місті Харкові. Право власності за ОСОБА_6 було зареєстровано як на житловий будинок і на вищевказану земельну ділянку, що підтверджується Витягом № 369078027 від 08.03.2024 року (про реєстрацію права власності на житловий будинок, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1797080563101), та Витягом № 369078220 від 08.03.2024 року (про реєстрацію права власності на земельну ділянку, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1870589463101). Завірені копії яких надаються до відзиву. На електронних торгах 08.02.2024 року щодо нерухомого майна боржника було зареєстровано 12 учасників, які приймали активну участь у торгах та робили свої ставки, відповідно майно на торгах було продано за максимально можливу вартість, яку можна було отримати шляхом продажу на електронних торгах щодо спірного нерухомого майна, з врахуванням великої кількості учасників таких торгів. Вказані грошові кошти в розмірі 1 429 486 гривень 76 копійок за придбання спірного нерухомого майна сплачені переможцем електронних торгів ОСОБА_4 (відповідно до протоколу № 606267 про проведення електронного аукціону (торгів) від 23.02.2024 року) а саме 23.02.2024 року в повному обсязі. Викладене підтверджується квитанціями, що знаходіться в матеріалах виконавчого провадження, копія якого долучена до матеріалів цивільної справи № 646/3175/24 позивачем по справі. Так відповідачкою ОСОБА_4 23.02.2024 року за платіжною інструкцією № 0.0.3492123068.1, код документу 9334-0719-0897-3204 перераховано грошові кошти в розмірі 1 000 000 гривень (один мільйон гривень), призначенні платежу: кошти за придбання на «Сетам» протокол № 606267 від 23.02.2024 року лот № 537295, ЄДРВП № 67679909, платник ОСОБА_4 . Також нею 23.02.2024 року за платіжною інструкцією № 0.0.3492161410.1, код документа № 9334-0734-6335-9647 перерахована грошова сума в розмірі 429 486 гривень 79 копійок, призначення платежу: кошти за придбання на «Сетам» протокол № 606267 від 23.02.2024 року, лот № 537295, ЄДРВП № 67679909, платник ОСОБА_4 . Окрім цього нею повністю сплачена винагорода організатору торгів «Сетам» в розмірі 60 932 гривень 70 копійок 23.02.2024 року, що підтверджується платіжною інструкцією № 0.0.3492098618.1, код документа № 9334-0709-5356-4088, призначення платежу : додаткова винагорода організатора, платник ОСОБА_4 . Залишок коштів між ціною продажу спірного нерухомого майна на електронних торгах та розміром стягнення за виконавчим документом на користь АТ КБ «ПриватБанк» та за вирахуванням виконавчого збору знаходиться на депозитному рахунку приватного виконавця Цимбал С.В., які боржник за виконавчим провадженням (відповідно позивач у цій справі) може отримати на свій банківський рахунок протягом року, якщо надасть реквізити свого рахунку виконавцю, та сума що залишилась для виплати боржнику складає 1 000 000 гривень. Вирішуючи спір, який виник між сторонами справи, суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив обставини справи та наявні у справі докази, надав їм належну оцінку, у результаті чого ухвалив законне й обґрунтоване судове рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права. Доводи скарг не доведені, висновків суду та наведених у відзиві на скаргу аргументів не спростували. На підставі вищевказаних обставин та правового обґрунтування колегія суддів визнає, що оскаржене рішення суду ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи скарги є недоведеними та висновків суду не спростували, що відповідно до статті 375 ЦПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення без змін. Відповідно до статті 141 ЦПК України, а також згідно із пунктом 35 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» № 10 від 17 жовтня 2014 року із змінами зазначено, що вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати положення статті 141 ЦПК України та керуватися тим, що судовий збір та інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Апеляційну скаргу залишено без задоволення, тому підстав для перерозподілу судових витрат за перегляд справи у апеляційному порядку не вбачається. Керуючись ст.ст. 259, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст.ст. 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, суд апеляційної інстанції п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Апазіді Костянтина Юрійовича, представника ОСОБА_2 - адвоката Жмуркової Владислави Юріївни залишити без задоволення. Рішення Основ`янського районного суду м. Харкова від 28 травня 2025 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня ухвалення, і протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду. Повний текст постанови складений 03 лютого 2026 року. Головуючий В.Б.Яцина. Судді колегії Ю.М.Мальований. О.Ю.Тичкова.