Постанова Третій апеляційний адміністративний суд № 160/12480/25

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 28 січня 2026 року м. Дніпросправа № 160/12480/25 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Малиш Н.І. (доповідач), суддів: Баранник Н.П., Щербака А.А., розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 липня 2025 року (суддя 1-ї інстанції Луніна О.С.) в адміністративній справі №160/12480/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, - ВСТАНОВИВ: 30.04.2025 ОСОБА_1 звернувся до суду із адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі відповідач-1), Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (далі відповідач-2), в якому просив суд: - визнати протиправними та скасувати рішення про відмову в перерахунку пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.07.2024 року по справі №160/12318/24 викладене у листі №0400-010308-8/217926 від 30 жовтня 2024 року прийняте Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та рішення про відмову в перерахунку пенсії №045650018157 від 24.02.2025 року за результатами повторного розгляду заяви від 16.04.2024 року прийняте Головним управлінням пенсійного фонду України в Тернопільській області, згідно яких ОСОБА_1 , відмовлено в перерахунку пенсії за віком на пільгових умовах по Списку №1 як особі, яка працювала повний робочий день на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №1 в період з 01.02.2005 року по 10.02.2005 року, з 30.01.2011 року по 29.07.2012 року, та 30.07.2017 року в Приватному акціонерному товаристві «Дніпровський металургійний завод» та період роботи з 22.02.2005 року по 18.09.2006 року в Акціонерному товаристві «Дніпропетровський електровозобудівний завод» (АТ «ДЕВЗ»); - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області зарахувати ОСОБА_1 на день виникнення права на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1, на 31 січня 2024 року, до стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 періоди роботи з 01.02.2005 року по 10.02.2005 року, з 30.01.2011 року по 29.07.2012 року, та 30.07.2017 року в Приватному акціонерному товаристві «Дніпровський металургійний завод», як особі, яка працювала повний робочий день на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 1; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області зарахувати ОСОБА_1 на день виникнення права на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1, на 31 січня 2024 року, до стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 періоди роботи з 22.02.2005 року по 18.09.2006 року в Акціонерному товаристві «Дніпропетровський електровозобудівний завод» (АТ «ДЕВЗ» в металургійному цеху №20 підручним сталевара електропечей 3-го розряду у шкідливих умовах праці по Списку №1 на посаді підручним сталевара електропечей 3-го розряду виробництві Чорна металургія (сталеварне виробництво), що передбачено Списком №1, розділом III, підрозділом 2, пунктом - а, позицією - 3, 2-а (підручні сталеварів електропечей), затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 року №36, як особі, яка працювала повний робочий день на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №

1. Обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивач вказує про протиправність рішення ГУ ПФУ в Дніпропетровській області про відмову в перерахунку пенсії за віком від 31.10.2024р. за № 0400-010308-8/217926 та рішення ГУ ПФУ в Тернопільській області № 045650018157 від 24.02.2025р., та зазначає, що відповідачі протиправно відмовили йому у зарахуванні до його пільгового стажу періоди роботи з 01.02.2005 року по 10.02.2005 року, з 30.01.2011 року по 29.07.2012 року, та 30.07.2017 року в Приватному акціонерному товаристві «Дніпровський металургійний завод», періоди роботи з 22.02.2005 року по 18.09.2006 року в Акціонерному товаристві «Дніпропетровський електровозобудівний завод». Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 липня 2025 року позов задоволено. Відповідачем-2 на вказане рішення суду подана апеляційна скарга, в якій посилаючись на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити. В апеляційній скарзі пенсійний орган зазначає про правомірність прийнятого ним рішення №046350012326 від 10.04.2025. Наголошує на неможливості зарахування періодів роботи позивача з 22.02.2005 по 18.09.2006 до пільгового стажу роботи за Списком №1, згідно архівної виписки №37/0-141/У-15(3) від 13.03.2024, оскільки по-перше вона не відповідає вимогам пункту 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (додаток №5), по-друге відсутні накази про проведення атестації на відповідному робочому місці у спірний період. Аналогічно вважає про відсутність підстав щодо зарахування до пільгового стажу позивача, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1, періодів роботи з 01.02.2005 по 10.02.2005, з 30.01.2011 по 29.07.2012 та 30.07.2017 в Приватному акціонерному товаристві «Дніпровський металургійний завод», оскільки надані позивачем документи також не підтверджують проведення атестації робочих місць за умовами праці у вказаний період, як особі, яка працювала повний робочий день на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №

1. Позивач та відповідач-1 правом подання відзивів на апеляційну скаргу не скористались. В силу пункту 3 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Дослідивши матеріали справи, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги дотримання судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено, що позивач з 31.01.2024 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1. 13.03.2024 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного Фонду України в Дніпропетровській області з заявою про порядок обчислення стажу по Списку № 1 пенсії та вимогою врахувати весь пільговий стаж роботи по Списку № 1 відповідно до поданих довідок. Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Тернопільській області відмовлено позивачу в перерахунку пенсії № 045650018157 від 23.04.2024 року. Позивач вказане рішення пенсійного органу оскаржив до суду. Так, рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.07.2024 в справі №160/12318/24 позовну заяву задоволено частково. Визнано протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, оформлену листом № 22227-12962/К-01/8-0400/24 від 11.04.2024 року, щодо відмови позивачу у зарахуванні періодів роботи за Списком № 1 з 01.02.2005 року по 10.02.2005 року, з 30.01.2011 року по 29.07.2012 року, та 30.07.2017 року. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 13.03.2024 року та прийняти за результатом розгляду заяви відповідне рішення з урахуванням висновків суду щодо застосування пунктами 4.1, 4.2, 4.3, 4.7 Порядку №22-1. Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 06 лютого 2025 року в справі № 160/12318/24 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.07.2024 року в адміністративній справі №160/12318/24 скасовано та прийнято нову постанову. Адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо непередання заяви ОСОБА_1 від 13.03.2024 року за принципом екстериторіальності відповідному структурному підрозділу органу, що призначає пенсію, як то передбачено пунктом 4.2 постанови № 22-1. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області передати заяву ОСОБА_1 від 13.03.2024 року за принципом екстериторіальності відповідному структурному підрозділу органу, що призначає пенсію, як то передбачено пунктом 4.2 постанови № 22-1. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Тернопільській області про відмову в перерахунку пенсії № 045650018157 від 23.04.2024 року. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Тернопільській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 яка зареєстрована 16.04.2024 року за № 7005 з урахуванням висновків суду. На виконання постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 06 лютого 2025 року в справі № 160/12318/24 ГУ ПФУ в Тернопільській області розглянуло повторно заяву позивача, яка зареєстрована 16.04.2024р. за №7005 та прийнято рішення № 045650018157 від 24.02.2025р. відповідно до якого врахувати період роботи з 22.02.2005р. по 18.09.2006р. до пільгового стажу роботи за Списком №1, згідно архівної виписки 3 №37/0-141/V-15 (3) від 13.03.2024р. неможливо, оскільки виписка не відповідає вимогам пункту 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (додаток №5), а також відсутній наказ про проведення атестації на відповідному робочому місці за період з 22.02.2005р. по 18.09.2006р. В матеріалах справи міститься рішення ГУ ПФУ в Дніпропетровській області про відмову в перерахунку пенсії за віком від 31.10.2024р. за № 0400-010308-8/217926, в якому зазначено про відсутність підстав для зарахування до пільгового стажу періодів роботи за Списком №1 з 01.02.2005р. по 10.02.2005р., з 30.01.2011р. по 29.07.2012р. та 30.07.2017р. на підставі довідок від 02.05.2023р. №16.04./157 та №16.04/158. Позивач оскаржує рішення ГУ ПФУ в Дніпропетровській області про відмову в перерахунку пенсії за віком від 31.10.2024р. за № 0400-010308-8/217926 та рішення ГУ ПФУ в Тернопільській області № 045650018157 від 24.02.2025р., просить суд зобов`язати відповідачів зарахувати до його пільгового стажу періоди роботи з 01.02.2005 року по 10.02.2005 року, з 30.01.2011 року по 29.07.2012 року, та 30.07.2017 року в Приватному акціонерному товаристві «Дніпровський металургійний завод», періоди роботи з 22.02.2005 року по 18.09.2006 року в Акціонерному товаристві «Дніпропетровський електровозобудівний завод». Суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги дійшов до висновку про їх обґрунтованість. Переглядаючи судове рішення, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів суду апеляційної інстанції зазначає наступне. Згідно із положеннями частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Частиною першою статті 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Згідно із пунктом 6 частини першої статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення. Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян регулюються Законом України «Про пенсійне забезпечення» №1788-ХІІ від 05.11.1991 та Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003 (в редакціях, чинних на момент виникнення спірних правовідносин). Відповідно до частини першої статті 8 Закону №1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають, зокрема, громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом. Частина третя статті 4 Закону № 1058-IV визначає, що виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються: види пенсійного забезпечення; умови участі в пенсійній системі чи її рівнях; пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат; джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення; умови, норми та порядок пенсійного забезпечення; організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення. Частиною першою статті 9 Закону № 1058-IV передбачено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника. Відповідно до абзаців першого, другого пункту 2 розділу XV Прикінцеві положення Закону №1058-IV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону. Статтею 114 Закону № 1058-IV врегульовані питання щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах та за вислугу років для окремих категорій працівників. Так, згідно з частиною першою статті 114 Закону № 1058-IV право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону. Відповідно до пункту 1 частини другої статті 114 Закону № 1058-IV на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах. Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону: чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи. Відповідно до частини першої статті 24 Закону № 1058-IV №1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом (частина друга статті 24 Закону №1058-IV). Відповідно до частини третьої статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж враховується в одинарному розмірі, крім випадків, передбачених цим Законом. За кожний повний рік стажу роботи (врахованого в одинарному розмірі) на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, зайнятість на яких давала та дає право на пенсію на пільгових умовах, до страхового стажу додатково зараховується по одному року. Відповідно до частини четвертої статті 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом. Пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 1 січня 2004 року застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років. За приписами статті 48 Кодексу законів про працю України, положення якої кореспондуються зі статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України. Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637), передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. Документи, визначені цим Порядком, є підставою для внесення відомостей до частини персональної електронної облікової картки в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, що відображає трудову діяльність застрахованої особи, в тому числі за період до 1 січня 2004 року. Пунктом 3 зазначеного Порядку №637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи. Особливості підтвердження трудового стажу окремих категорій працівників визначені пунктом 20 Порядку № 637, згідно з яким у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування. У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінсоцполітики та Мінфіном. Колегія суддів зазначає, що в період з 17.01.2003 по 24.06.2016 діяли Списки виробництв, робіт; професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію на пільгових умовах, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 року №

36. Починаючи з 03.08.2016 - діють Списки виробництв, робіт; професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію на пільгових умовах, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 року №

461. Відповідно до пункту 4.2 Порядку № 383 результати атестації (як уперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, упродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінились докорінні умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умови і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація. Пунктом 10 Порядку № 383 визначено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 №

637. Системний аналіз наведених норм права свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 12 вересня 2022 року у справі №569/16691/16-а, від 20 лютого 2020 року у справі №415/4914/16-а, від 21 травня 2020 року у справі №550/927/17, від 16 червня 2020 року у справі №682/967/17 та від 19 червня 2020 року у справі №359/2076/17. Проте, якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. Аналогічна позиція неодноразово викладалась Верховним Судом, зокрема, у постановах від 04 липня 2023 року у справі № 580/4012/19, від 21 травня 2020 року у справі №550/927/17, від 20 лютого 2018 року у справі № 234/13910/17 та від 7 березня 2018 року у справі №233/2084/17. Предметом розгляду апеляційної скарги є визначення правових підстав для зарахування позивачу до його пільгового стажу за Списком № 1 періодів роботи з 01.02.2005 по 10.02.2005, з 30.01.2011 по 29.07.2012, та 30.07.2017 в Приватному акціонерному товаристві «Дніпровський металургійний завод», а також в Акціонерному товаристві «Дніпропетровський електровозобудівний завод» з 22.02.2005 по 18.09.2006. Дослідивши записи у трудовій книжці позивача серії НОМЕР_1 судом першої інстанції встановлено, що позивач у спірні періоди дійсно працював в Приватному акціонерному товаристві «Дніпровський металургійний завод» та в Акціонерному товаристві «Дніпропетровський електровозобудівний завод» на посадах зі шкідливими умовами, які дають право на призначення пенсії на пільгових умовах за Списком №

1. Трудова книжка позивача в частині спірного періоду оформлена у відповідності до вимог законодавства, в трудовій книжці містяться відомості про роботу позивача в Приватному акціонерному товаристві «Дніпровський металургійний завод» та в Акціонерному товаристві «Дніпропетровський електровозобудівний завод», вказані записи вчинені на підставі наказів по підприємству, завірені підписом уповноваженої особи та печатками підприємства. Також, матеріалами справи підтверджено та не заперечено відповідачами, що позивачем разом із трудовою книжкою надавались довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 02.05.2023 №16.4/157, №16.4/158 які підтверджують належність роботи до особливо шкідливих і особливо важких умов праві у спірний період і мають відомості про проведення атестації робочих місць позивача. З рішення про відмову в перерахунку пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.07.2024 по справі № 160/12318/24 викладене у листі №0400-010308-8/217926 від 30.10.2024 Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та рішення про відмову в перерахунку пенсії №045650018157 від 24.02.2025 за результатами повторного розгляду заяви від 16.04.2024 прийняте Головним управлінням пенсійного фонду України в Тернопільській області вбачається, що в якості підстави для відмови у зарахуванні до пільгового стажу за Списком №1 спірних періодів трудової діяльності позивача стала відсутність наказів про проведення атестації робочих місць. Суд апеляційної інстанції критично ставиться до означених тверджень скаржника та погоджується з висновками суду першої інстанції, що на працівника, зайнятого на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, не можна покладати відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації (в тому числі чергової) робочих місць за умовами праці. Також, колегія суддів вважає за необхідне зауважити, що атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України 01 серпня 1992 року №422 (далі Порядок №442), та Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України від 01 вересня 1992 року № 41 (далі Методичні рекомендації). Відповідно до зазначених нормативних актів основна мета атестації полягає в регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу в несприятливих умовах. Згідно з пунктом 4 Порядку № 442 та підпункту 1.5 пункту 1 Методичних рекомендацій атестація проводиться не рідше одного разу на 5 років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації. Так, згідно з статтею 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлено адміністративну відповідальність керівників суб`єктів господарювання. За порушення терміну проведення атестації робочих місць за умовами праці та порядку її проведення тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та громадян - суб`єктів підприємницької діяльності від тридцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі, якщо не проведення атестації мало своїм наслідком заподіяння шкоди здоров`ю працівнику, керівник підприємства може бути притягнутий до кримінальної відповідальності за статтею 271 Кримінального кодексу України. Атестація робочих місць відповідно до Порядку № 442 та Методичних рекомендацій передбачає: установлення факторів і причин виникнення несприятливих умов праці; санітарно-гігієнічне дослідження факторів виробничого середовища, важкості й напруженості трудового процесу на робочому місці; комплексну оцінку факторів виробничого середовища і характеру праці на відповідність їхніх характеристик стандартам безпеки праці, будівельним та санітарним нормам і правилам; установлення ступеня шкідливості й небезпечності праці та її характеру за гігієнічною класифікацією; обґрунтування віднесення робочого місця до категорії зі шкідливими (особливо шкідливими), важкими (особливо важкими) умовами праці; визначення (підтвердження) права працівників на пільгове пенсійне забезпечення за роботу у несприятливих умовах; складання переліку робочих місць, виробництв, професій та посад із пільговим пенсійним забезпеченням працівників; аналіз реалізації технічних і організаційних заходів, спрямованих на оптимізацію рівня гігієни, характеру і безпеки праці. За змістом пунктів 8 та 9 Порядку № 442 проведення атестації робочих місць відомості про результати атестації робочих місць заносяться до карти умов праці, форма якої затверджується Мінпраці разом з Міністерством охорони здоров`я України. Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників, який складається за результатами проведеної атестації робочих місць, після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку. Аналіз зазначених норм свідчить про те, що своєчасно проведена атестація робочих місць за умовами праці є одним із заходів соціального захисту працівників, який має сприяти реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах, пільгове пенсійне забезпечення тощо. При цьому особа, яка працює на посаді, віднесеній до Списку №1 чи Списку 2, робоче місце по якій підлягає атестації, відповідно до Порядку № 442, не наділена жодними правами (повноваженнями, обов`язками), які б могли вплинути на своєчасність проведення атестації робочих місць. Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 у справі №520/15025/16-а викладено правовий висновок, відповідно до якого непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах; відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не працівника, при цьому, контролюючу функцію у відносинах щодо проведення атестації робочих місць на підприємстві виконує держава в особі відповідних контролюючих органів, а не працівник. Також, колегія суддів критично ставиться до зауважень пенсійного органу про неможливість зарахування до пільгового стажу за Списком №1 спірних періодів роботи позивача згідно архівної виписки №37/0-141/У-15(3) від 13.03.2024, у зв`язку її невідповідністю вимогам пункту 20 Порядку № 637, оскільки вона містить всі необхідні відомості, достатні для прийняття позитивного рішення про зарахування вказаних періодів до пільгового стажу позивача та її відомості кореспондуються із трудовою книжкою в частині спірного стажу позивача. В контексті обставин цієї справи та доводів Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, покладених ним в основу свого рішення про відмову у врахуванні періодів роботи до пільгового стажу роботи за Списком №1 та апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції враховує й те, що за частиною третьою статті 44 Закону №1058-IV органи пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. Проте, в матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про вчинення скаржником дій, спрямованих на проведення перевірки відомостей зазначених в архівній випискі №37/0-141/У-15(3) від 13.03.2024, як і не доведено відсутності у трудовій книжці позивача, яка у даному випадку є основним документом, що підтверджує стаж відповідних записів чи неточностей. З огляду на викладене, з урахуванням наведених законодавчих норм, висновків Верховного Суду та встановлених обставин, колегія суддів суду апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дійшов до вірного висновку про протиправність прийнятих рішень пенсійних органів та з метою відновлення порушених прав та інтересів позивача, зобов`язав Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області зарахувати до його пільгового стажу спірні періоди роботи за Списком №1 в Приватному акціонерному товаристві «Дніпровський металургійний завод» та в Акціонерному товаристві «Дніпропетровський електровозобудівний завод». Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Враховуючи зазначене, суд першої інстанції вірно встановив обставини справи та ухвалив рішення з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, підстави для скасування судового рішення відсутні. Розподіл судових витрат не здійснюється у відповідності до норм ст. 139 КАС України. Керуючись ст.ст. 316, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області залишити без задоволення. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 липня 2025 року в адміністративній справі №160/12480/25 - залишити без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки визначені ст.ст. 328, 329 КАС України. Повне судове рішення складено 28 січня 2026 року. Головуючий - суддя Н.І. Малиш суддя Н.П. Баранник суддя А.А. Щербак