Постанова Третій апеляційний адміністративний суд № 160/16772/25

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 29 січня 2026 року м. Дніпросправа № 160/16772/25 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Лукманової О.М. (доповідач), суддів: Божко Л.А., Дурасової Ю.В., розглянувши у письмовому провадженні в м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.09.2025 року (суддя Серьогіна О.В., м. Дніпро, повний текст рішення виготовлено 15.09.2025 року) у адміністративній справі №160/16772/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов`язання здійснити перерахунок та виплату пенсії за віком, суд - в с т а н о в и в: У червні 2025 року ОСОБА_1 (далі по тексту позивач) звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі по тексту відповідач), в якому просила визнати протиправними дії відповідача щодо обчислення її пенсії за віком з 10.02.2025 року без застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2022, 2023 та 2024 роки; зобов`язати відповідача здійснити перерахунок та виплату (з урахуванням раніше виплачених сум) її пенсії за віком з 10.02.2025 року, застосувавши для обчислення пенсії показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2022, 2023 та 2024 роки, відповідно до ч.2 ст.40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.09.2025 року у задоволенні позовних вимог відмовлено. З рішенням суду першої інстанції не погодилася ОСОБА_1 та подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення суду, яким задовольнити позовні вимоги. Свої вимоги обґрунтувала тим, що рішення суду прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права. Апелянт зазначила, що суд помилково вважав, що її право на пенсію визначено відповідно до ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (пенсія на пільгових умовах) та призначено пенсію і обраховано її розмір відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»; суд вважав, що це пенсія одного і того ж виду (за віком), яка була призначена та неодноразово перерахована у 2012 році. Апелянт зазначила, що з 1812.2012 року вона отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення»; вона через 14 днів працевлаштувалася на посаду лаборанта токсикологічної лабораторії та з 02.01.2013 року виплату пенсії їй було зупинено; 21.12.2024 року після того як їй виповнилося 60 років, вона звернулася до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»; при призначенні пенсії за віком було застосовано показник середньої заробітної плати в Україні за 2014, 2015, 2016 роки, а не за 2022, 2023, 2024 роки, які передують року звернення за призначенням пенсії за віком відповідно до Закону. Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію за віком, до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». З 18.12.2012 року ОСОБА_1 була призначена пенсія за вислугу років, обчислена відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». За особистою заявою від 18.12.2025 року ОСОБА_1 було переведено з пенсії за вислугу років на пенсію за віком, відповідно до ст.26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». При переведенні на пенсію за віком була застосована середня заробітна плата (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2014, 2015 та 2016 роки збільшена на коефіцієнти 1,17 * 1,11 * 1,11 * 1,14 * 1,197, 1,0796 що складає 5276,78 грн. 29.04.2025 року ОСОБА_1 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровський області із заявою щодо здійснення з 10.02.2025 року перерахунку та виплату пенсії із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2022, 2023, 2024 роки. Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 22.05.2025 року №23615-1636-3-01/8-0400/25 ОСОБА_1 відмовлено у зв`язку з відсутністю підстав. Суд врахував, що з 12.09.2013 року ОСОБА_1 отримувала пенсію за вислугою років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення». Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції керувався частинами 1, 2 ст.40, частинами 3, 4 ст.45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та прийшов до висновку про те, що показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Суд зазначив, що положення Закону України «Про пенсійне забезпечення» застосовуються в частині визначення права на пенсію на пільгових умовах, а призначення та обчислення пенсії проводиться відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Суд врахував, що право ОСОБА_1 на пенсію визначено відповідно до ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (пенсія за віком на пільгових умовах) та призначено пенсію і обраховано її розмір відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Суд вважав, що ОСОБА_1 просить призначити пенсію того ж виду (за віком), яка вже була призначена та неодноразово перерахована; ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» для відповідних категорій осіб передбачено не окремий вид пенсійного забезпечення, а пільгові умови для призначення пенсії за віком, які полягають у зменшенні пенсійного віку. Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 2012 року перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує з 18.12.2012 року пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» як працівник охорони здоров`я. Згідно копії трудової книжки серії НОМЕР_1 ОСОБА_1 працювала з 02.04.1984 року в Дніпропетровській обласній санепідемстанції (ДУ «Дніпропетровський обласний лабораторний центр контролю та профілактики хвороб Міністерства охорони здоров`я України) лаборантом, фельдшером-лаборантом токсилогічної лабораторії. Встановлено, що 18.12.2025 року ОСОБА_1 згідно її заяви було переведено з пенсії за вислугу років на пенсію за віком відповідно до ст.26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». При переведенні на пенсію за віком була застосована середня заробітна плата (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2014, 2015 та 2016 роки. Встановлено, що 29.04.2025 року ОСОБА_1 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровський області із заявою щодо здійснення з 10.02.2025 року перерахунку та виплату пенсії із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2022, 2023, 2024 роки. Встановлено, що листом Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 22.05.2025 року №23615-1636-3-01/8-0400/25 ОСОБА_2 відмовлено у зв`язку з відсутністю підстав. Відповідно д ч.1 ст.9, ч.1 ст.10, ч.2 ст.40, ч.3 ст.45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника. Особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором. Заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп =с х (Ск : К), де: Зп заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується ПФУ за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Ск сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз 1 + Кз 2 + Кз 3 + ... + Кз n); К страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи. Переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду. При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії. Аналізуючи докази у справі та законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд апеляційної інстанції не погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що ОСОБА_1 18.12.2012 року було призначено пенсію відповідно до ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» і ОСОБА_1 просить призначити пенсію того ж виду (за віком), яка вже була призначена та неодноразово перерахована; ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» для відповідних категорій осіб передбачено не окремий вид пенсійного забезпечення, а пільгові умови для призначення пенсії за віком, які полягають у зменшенні пенсійного віку. Суд апеляційної інстанції зазначає, що коли особі було призначено пенсію згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення» за вислугу років, як працівнику охорони здоров`я, у подальшому, при розрахунку пенсії за віком за Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», такій особі показник середньої заробітної плати має враховуватися за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії, оскільки пенсія за віком передбачена іншим законом. Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, рішення суду першої інстанції слід залишити без змін, як таке, що прийняте з додержанням норм матеріального та процесуального права. Відповідно до ч.6 ст.139 КАС України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат. Встановлено, що ОСОБА_1 сплатила судовий збір за подачу позовної заяви у розмірі 1211,20 грн. та за подачу апеляційної скарги у розмірі 1816,80 грн., всього 3028 грн., які підлягають стягненню з власних бюджетних коштів Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області. Керуючись статтями 315, 317, 321, 322 КАС України, суд п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.09.2025 року у справі №160/16772/25 скасувати. Ухвалити нове рішення. Позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов`язання здійснити перерахунок та виплату пенсії за віком задовольнити. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо обчислення пенсії за віком ОСОБА_1 з 10.02.2025 року без застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2022, 2023 та 2024 роки. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплату (з урахуванням раніше виплачених сум) пенсії за віком ОСОБА_1 з 10.02.2025 року, застосувавши для обчислення пенсії показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2022, 2023 та 2024 роки, відповідно до ч.2 ст.40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Стягнути з власних бюджетних коштів Головного управління Пенсійного фонду України в дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) судовий збір у сумі 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн. Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення у порядку статей 328, 329 КАС України. Головуючий - суддя О.М. Лукманова суддя Л.А. Божко суддя Ю. В. Дурасова