Постанова 4851 № 520/22476/25

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 30 січня 2026 р. Справа № 520/22476/25 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Спаскіна О.А., Суддів: Присяжнюк О.В. , Любчич Л.В. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14.10.2025, головуючий суддя І інстанції: Заічко О.В., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, по справі № 520/22476/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі відповідач, ГУ ПФУ в Харківській області), в якому просила суд: - визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 , що отримує пенсію по втраті годувальника ОСОБА_2 , з 23.06.2025 року доплати до пенсії згідно постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року №713 «Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб»; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області нарахувати та виплатити з 23.06.2025 року ОСОБА_1 , що отримує пенсію по втраті годувальника ОСОБА_2 , щомісячну доплату у розмірі 2000 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року №713 «Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб» виходячи з розміру грошового забезпечення, встановленого на підставі рішення суду по справі №520/145/25 від 28.03.2025 року, з урахуванням раніше виплачених сум. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 14.10.2025 по справі № 520/22476/25 в задоволенні адміністративного позову відмовлено. Позивач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги. В обґрунтування вимог скарги зазначає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для нарахування та виплати позивачу щомісячної доплати у розмірі 2000 грн, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713, виходячи виключно з факту призначення пенсії після 01.03.2018. Вказує, що судом не враховано, що відповідно до абзацу другого пункту 1 Постанови №713 право на таку доплату мають також особи, яким пенсію призначено після 01.03.2018, за умови її обчислення з грошового забезпечення, визначеного станом на 01.03.2018 або до цієї дати, тоді як матеріалами справи підтверджується, що пенсію позивачу з 25.02.2020 призначено саме з грошового забезпечення, визначеного за нормами, чинними станом на 01.03.2018 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №704. Крім того, апелянт наголошує, що подальший перерахунок пенсії було здійснено відповідачем виключно на виконання судового рішення з метою усунення порушеного права на належний розмір пенсії, а не у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення на підставі нормативно-правового акта, а відтак такий перерахунок не є перерахунком у розумінні абзацу третього пункту 1 Постанови №713. Відповідач правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався. Відповідно до ч. 1 ст. 308, п.3 ч.1 ст.311 КАС України справа розглянута в межах доводів апеляційної скарги, в порядку письмового провадження. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області і отримує пенсію відповідно до Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262-ХІІ)по втраті годувальника ОСОБА_2 від 25.02.2020 року. На виконання судового рішення від 28.03.2025 по справі №520/145/25 відповідачем було проведено перерахунок пенсії позивача з 01.01.2022 року без врахування вищезазначеної доплати у сумі 2000 грн з 01.07.2021 року. Вважаючи такі дії пенсійного органу протиправними, ОСОБА_1 звернулася до ГУ ПФУ в Харківській області з заявою про нарахування та виплату їй щомісячної доплати до пенсії, передбаченою Постановою №713. Відповідач відмовив у задоволенні вказаної заяви, зазначивши про відсутність підстав для встановлення позивачу доплати до пенсії згідно із постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713, оскільки пенсія призначена після 01.03.2018 року. Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернулася до суду з позовом. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з правомірності відмови відповідача у встановленні позивачці доплати відповідно до Постанови №713, оскільки пенсія їй призначена після 01.03.2018, при цьому розмір такої пенсії не обчислено з грошового забезпечення, визначеного станом на 1 березня 2018 року або до цієї дати. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, колегія суддів виходить з наступного. Частиною 2 ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Приписами ст.46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували, в тому числі, в органах внутрішніх справ регулює Закон України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон № 2262-ХІІ ). Відповідно до ст. 63 Закону № 2262-XII перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв`язку із набуттям чинності цим Законом провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку. Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону. Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі, якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим зі служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій. З метою поетапного зменшення диспропорцій в розмірах пенсій, призначених військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), поліцейським та деяким іншим особам, та до прийняття Верховною Радою України законодавчих актів щодо пенсійного забезпечення військовослужбовців і деяких інших осіб прийнято постанову від 14.07.2021 №713 "Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб" (далі - Постанова № 713). Пунктом 1 Постанови № 713 установлено, що з 01.07.2021 особам, яким призначено пенсію до 01.03.2018 відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (крім військовослужбовців строкової служби), до розмірів їх пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону станом на 01.03.2018, щомісячну доплату в сумі 2000 гривень, яка враховується під час подальших підвищень розмірів пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону. Особам, яким призначено (поновлено) пенсію після 01.03.2018, розмір якої обчислено відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону (крім військовослужбовців строкової служби) з грошового забезпечення, визначеного станом на 01.03.2018 або до цієї дати, встановлюється щомісячна доплата, передбачена абзацом першим цього пункту. У разі коли пенсія особам, зазначеним в абзацах першому і другому цього пункту, переглядалася (перераховувалася) після 01.03.2018, щомісячна доплата, встановлена абзацами першим і другим цього пункту, не виплачується, крім випадків, коли розмір пенсії після такого перегляду (перерахунку) збільшився менше ніж на 2000 гривень. Якщо сума збільшення пенсії під час її перегляду (перерахування) не досягала 2000 гривень, щомісячна доплата, передбачена абзацом першим цього пункту, встановлюється в сумі, якої не вистачає до зазначеного розміру. Щомісячна доплата, передбачена цим пунктом, встановлюється у межах максимального розміру пенсії, визначеного Законом, починаючи з 01.07.2021. Пунктом 3 Постанови № 713 встановлено Пенсійному фонду України забезпечити встановлення з 01.07.2021 виплат, передбачених пунктами 1 і 2 цієї постанови, а також виплат, передбачених абзацом другим пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.07.2010 № 656 «Про встановлення щомісячної державної адресної допомоги до пенсії особам з інвалідністю внаслідок війни та учасникам бойових дій» для учасників бойових дій та постраждалих учасників Революції Гідності, за матеріалами пенсійних справ. З аналізу наведених норм права слідує, що право на щомісячну доплату, передбачену Постановою Кабінету Міністрів України №713, мають як особи, яким пенсію призначено до 01.03.2018, так і особи, яким пенсію призначено після цієї дати, за умови, що розмір такої пенсії обчислено відповідно до статей 13, 21, 36 Закону №2262-ХІІ з грошового забезпечення, визначеного станом на 01.03.2018 або до цієї дати. Водночас обставиною, яка виключає виплату зазначеної доплати, є не сам факт призначення пенсії після 01.03.2018 чи її подальший перегляд, а перерахунок пенсії, обумовлений підвищенням грошового забезпечення на підставі нормативно-правового акта, внаслідок якого розмір пенсії збільшився на суму 2000 грн або більше. Так, з матеріалів справи вбачається, що позивачу призначено пенсію з 25.02.2020 відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". При цьому з матеріалів справи колегією суддів встановлено, що при призначенні пенсії позивачу з 25.02.2020 її розмір було обчислено з грошового забезпечення, визначеного станом на 01.03.2018, що підтверджується наявною у пенсійній справі довідкою про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 від 21.03.2018 № 467, виданою Головним управлінням Національної гвардії України щодо ОСОБА_2 , яка враховувалася пенсійним органом під час призначення пенсії. Зазначена довідка складена відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України №704 та містить складові грошового забезпечення за нормами, чинними саме станом на 01.03.2018. За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що позивачка належить до кола осіб, на яких поширюється дія абзацу другого пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України №713, а відтак сам факт призначення пенсії після 01.03.2018 не може слугувати підставою для відмови у встановленні щомісячної доплати у розмірі 2000 грн, оскільки вирішальним у цьому випадку є не дата призначення пенсії, а дата, станом на яку визначено грошове забезпечення, з якого обчислено її розмір. Наведених обставин судом першої інстанції не враховано, внаслідок чого зроблено помилковий висновок про відсутність підстав для нарахування та виплати позивачу спірної доплати. Крім того, матеріалами справи підтверджено, що на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28.03.2025 у справі №520/145/25 відповідачем було здійснено перерахунок пенсії позивачки з 01.01.2022 на підставі довідки Головного управління Національної гвардії України від 29.08.2024 №27/13/4-1937 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_2 станом на 05.03.2019, відповідно до вимог статей 43, 51, 63 Закону №2262-ХІІ та постанови Кабінету Міністрів України №704, з урахуванням раніше виплачених сум. При цьому зазначений перерахунок був здійснений не у зв`язку з нормативним підвищенням грошового забезпечення, а з метою усунення порушеного права позивачки на належний розмір пенсії, що прямо випливає зі змісту судового рішення, на виконання якого його проведено. Верховний Суд у постанові від 08.11.2022 у справі №420/2473/22 дійшов висновку, що перерахунок пенсії, який відповідно до абзацу третього пункту 1 Постанови №713 може виключати виплату щомісячної доплати у розмірі 2000 грн, має бути обумовлений підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій осіб на підставі нормативно-правового акта, оскільки лише за таких умов досягається мета прийняття Постанови №713 поетапне зменшення диспропорцій у розмірах пенсій. Натомість перерахунок пенсії, проведений на виконання судового рішення з метою відновлення порушеного права на належний розмір пенсії, не є перерахунком у розумінні абзацу третього пункту 1 Постанови №713. Вказаний правовий висновок неодноразово підтверджувався Верховним Судом, зокрема у постановах від 02.03.2023 у справі №600/870/22, від 18.04.2023 у справі №560/6528/22, від 06.09.2023 у справі №580/5732/22 та від 11.06.2024 у справі №320/11742/22. Застосовуючи наведені правові висновки до обставин цієї справи, колегія суддів доходить висновку, що перерахунок пенсії позивачки, проведений Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області на виконання судового рішення, не є перерахунком пенсії у зв`язку зі зміною складових грошового забезпечення чи інших показників основного розміру пенсії, а відтак не може розглядатися як обставина, що виключає право на щомісячну доплату, передбачену Постановою №713. За таких умов позивачка має право на отримання щомісячної доплати до пенсії у розмірі, встановленому з 01.07.2021 відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №713, а відмова відповідача у її нарахуванні та виплаті є протиправною. Зважаючи на викладене, позовні вимоги щодо визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 , що отримує пенсію по втраті годувальника ОСОБА_2 з 23.06.2025 року доплати до пенсії згідно постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року №713 «Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб» підлягають задоволенню. З приводу позовних вимог щодо зобов`язання ГУ ПФУ в Харківській області нарахувати та виплатити з 23.06.2025 року ОСОБА_1 , що отримує пенсію по втраті годувальника ОСОБА_2 щомісячну доплату у розмірі 2000 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року №713 «Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб» виходячи з розміру грошового забезпечення, встановленого на підставі рішення суду по справі №520/145/25 від 28.03.2025 року, з урахуванням раніше виплачених сум, слід зазначити наступне. Так, за своєю правовою природою, відповідно до норм чинного законодавства, повноваження органів Пенсійного фонду України щодо визначення підстав, порядку та розміру пенсійних виплат, у тому числі встановлення щомісячних доплат до пенсії, є дискреційними та належать до виключної компетенції уповноваженого органу. Реалізація таких повноважень передбачає здійснення адміністративного розсуду з урахуванням фактичних обставин конкретної справи та вимог законодавства. Разом з тим, аналіз положень Кодексу адміністративного судочинства України свідчить, що завданням адміністративного судочинства є забезпечення дотримання суб`єктами владних повноважень вимог закону та захист порушених прав особи, а не підміна судом адміністративного органу при реалізації ним дискреційних повноважень. За таких умов, з урахуванням установленої судом протиправності відмови відповідача у нарахуванні та виплаті щомісячної доплати до пенсії, належним та ефективним способом захисту прав позивачки є зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про встановлення та виплату щомісячної доплати до пенсії відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №713, з урахуванням висновків суду. Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 317 КАС України неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права є підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення. З огляду на викладене, враховуючи, що суд першої інстанції, внаслідок неправильного застосування норм матеріального права та неповного з`ясування обставин у справі дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог у повному обсязі, колегія суддів вважає, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14.10.2025 по справі № 520/22476/25 підлягає скасуванню з прийняттям постанови про часткове задоволення позову. Питання судових витрат підлягає вирішенню в порядку ст. 139 КАС України. З матеріалів справи вбачається, що при зверненні до суду з адміністративним позовом позивачем сплачено судовий збір в сумі 1211,20 грн, при зверненні з апеляційною скаргою 1453,50 грн. Враховуючи часткове задоволення позовних вимог, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає стягненню сума судового збору в загальному розмірі 1332,35 грн (2664,7 грн / 2). Керуючись ч. 4 ст. 229, ч. 4 ст. 241, ст. ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 326-329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14.10.2025 по справі № 520/22476/25 - скасувати. Ухвалити постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити частково. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 , що отримує пенсію по втраті годувальника ОСОБА_2 , з 23.06.2025 року доплати до пенсії згідно постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року №713 «Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб». Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під.3, пов.2,м. Харків, Харківський р-н, Харківська обл., 61022, код ЄДРПОУ14099344) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про встановлення та виплату щомісячної доплати до пенсії відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №713, з урахуванням висновків суду в цій справі. В іншій частині позову ОСОБА_1 - відмовити. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під.3, пов.2,м. Харків, Харківський р-н, Харківська обл., 61022, код ЄДРПОУ14099344) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 1332 (одна тисяча триста тридцять дві) грн 35 коп. Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий суддя О.А. Спаскін Судді О.В. Присяжнюк Л.В. Любчич