Постанова Сумський апеляційний суд № 591/6603/25

Справа №591/6603/25 Головуючий у суді 1-ї інстанції - Янголь Є. В. Номер провадження 33/816/365/26 Суддя-доповідач Філонова Ю. О. Категорія 122-4 КУпАП ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 02 січня 2026 року суддя Сумського апеляційного суду Філонова Ю. О. ,з участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , її захисника - адвоката Верещагіна Д.Б., потерпілого ОСОБА_2 розглянувши у залі суду в місті Суми, справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника Верещагіна Д.Б. на постанову судді Зарічного районного суду м. Суми від 25 червня 2025 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає та зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винною у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. ст. 122-4, 124 КУпАП та накладено на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави в сумі 3 400 грн. Постановлено стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в розмірі 605 грн. 60 коп. В С Т А Н О В И В: Постановою судді Зарічного районного суду м. Суми від 25 червня 2025 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 3 400 грн. за те, що вона, 11 червня 2025 року о 13 год. 21 хв. в м. Суми по вул. Харківська в районі буд. 25, керуючи транспортним засобом Volkswagen ATLAS CROSS SPORT, д.н.з. НОМЕР_1 , виконуючи поворот ліворуч з відповідного крайнього положення на проїжджій частині даного напрямку (крайня ліва смуга, рухалася від перехрестя вул. Харківської по пр-ту М.Лушпи, котрий має по три смуги в кожному напрямку), не надала дорогу зустрічному транспортному засобу ВАЗ 217030, д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_2 , який рухався в крайній правій смузі свого напрямку (до перехрестя з вул.Харківською), в результаті чого відбулося зіткнення, транспортні засоби отримали механічні ушкодження. Після чого водій ОСОБА_1 залишила місце ДТП, до якого була причетна. Своїми діями ОСОБА_1 порушила вимоги п. п. 10.4, 2.10 «а» ПДР України та вчинила адміністративні правопорушення передбачені ст. 122-4, 124 КУпАП. Не погодившись з вказаним судовим рішенням, захисник Верещагін Д.Б., який діє в інтересах ОСОБА_1 , звернувся до апеляційного суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову судді суду першої інстанції, а провадження закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП. В обґрунтування доводів апеляційної скарги, захисник посилається на те, що в оскаржуваному рішення зазначено, що вина ОСОБА_1 у вчиненні ДТП підтверджується трьома фотоілюстаціями, хоча у протоколах ЕПР1 №358542 та серія ЕПР1 №358576 не зазначено, що у ході фіксації дорожньо-транспортної події застосовувалося фотозйомка, а відеозаписи отримані при застосуванні боді-камери (персональним відеореєстратором) MOTOROLA SOLLUTION VB 400 471953/471948, до адміністративних матеріалів взагалі долучено не було. Крім того, не може слугувати доказом дорожньо-транспортної події і складена співробітниками поліції схема, оскільки на ній не зображено положення автомобіля Volkswagen ATLAS CROSS SPORT, яким керувала ОСОБА_1 . Також, апелянт наголошує, що в основу прийнятого рішення суддя поклав виключно покази ОСОБА_2 , які не узгоджуються як з тим, що ОСОБА_1 сама викликала поліцію, так і з тим, що протоколи про вчинення адміністративних правопорушень за ст. 124 КУпАП та за ст. 122-4 КУпАП були складені о 15 год. 10 хв. і відповідно об 15 год. 33 хв., тобто у час безпосередньо наближений до часу ДТП, яка сталася об 13 год. 37 хв. Крім того, захисник наголошує, що на схемі ДТП наявні підписи ОСОБА_1 і в матеріалах справи містяться написані нею власноручно пояснення, а докази на підтвердження того, що працівники поліції розшукували останню, відсутні. В даному випадку, в її діях відсутній прямий умисел на залишення місця ДТП, що у свою чергу вказує на відсутність суб`єктивної сторони правопорушення, яка утворює його склад. Його підзахисна була вимушена на певний час відлучитися з місця ДТП, оскільки у салоні її автомобіля перебувала малолітня дитина 2023 року народження, яку ОСОБА_1 мала доставити у безпечне місце і заспокоїти. У протилежному випадку не здійснення таких дій могло б призвести до завдання шкоди дитині та інших тяжких наслідків, а тому такі дії ОСОБА_1 були виправданими та такими, що вчинені у стані крайньої необхідності. Вказані обставини, на думку апелянта, свідчать про те, що вчинення ОСОБА_1 правопорушень, передбачених ст.ст. 122-4, 124 КУпАП, є недоведеним, у зв`язку з чим вважати оскаржувану постанову законною та обґрунтованою підстави відсутні. Доповівши матеріали даної справи, заслухавши особу, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та її захисника - адвоката Верещагіна Д.Б. на підтримку апеляційних доводів та вимог, потерпілого ОСОБА_2 , який вважав постанову судді суду першої інстанції законною та обґрунтованою, просив залишити її без зміни, а апеляційну скаргу без задоволення, перевіривши матеріали даної справи, апеляційний суд дійшов наступних висновків. Так, у відповідності до ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Згідно вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. При розгляді справи про адміністративне правопорушення необхідно належно з`ясувати: чи було вчинене таке правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Апеляційний суд вважає, що при прийнятті оскаржуваної постанови судом першої інстанції вищезазначені вимоги було дотримано у повному обсязі. Так, зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що ОСОБА_1 у судовому засіданні надавала пояснення, в яких зазначала, що протокол за ст. 124 КУпАП відносно неї було складено вірно, але місце ДТП вона не залишала. В неї вдома маленька дитина, і після зіткнення, коли вийшов з автомобіля інший водій - ОСОБА_2 , який, через проблеми з зором, не одразу помітив пошкодження, вона йому повідомила, що піде до дитини поглянути як вона та повернеться, а також сказала останньому викликати поліцію. Однак, незважаючи на такі пояснення ОСОБА_1 , її винуватість за ст. 124 КУпАП та за ст. 122-4 КУпАП була встановлена суддею суду першої інстанції з врахуванням даних, зазначених у протоколах серії ЕПР1 №358542, серії ЕПР1 №358576 від 11 червня 2025 року, схеми місця ДТП від 11 червня 2025 року, пояснень учасників ДТП водіїв ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , а також фототаблиці. Зазначені докази зібрані у передбаченому законом порядку, і ставити під сумнів їх належність та допустимість апеляційний суд підстав не вбачає. При цьому, відсутність у протоколах, складених відносно ОСОБА_1 , даних про те, що у ході фіксації дорожньо-транспортної події застосовувалося фотозйомка, на що посилається захисник в апеляційній скарзі, не свідчить про незаконність та безпідставність складання відносно останньої протоколу за ст. 124 КУпАП, враховуючи, зокрема, і її пояснення, надані в суді, в яких вона не заперечувала законність складання саме відносно неї даного протоколу. Що стосується відсутності на схемі ДТП, складеної працівниками поліції, зображення положення автомобіля Volkswagen ATLAS CROSS SPORT, яким керувала ОСОБА_1 , на що, також вказує апелянт, то це пов`язано з тим, що після зіткнення з автомобілем ВАЗ 217030, д.н.з. НОМЕР_2 , остання місце події залишила. Крім того, ОСОБА_1 складену працівниками схему ДТП підписала особисто і щодо даних, зазначених в ній, своїх зауважень не склала. Крім того, на спростування доводів апелянта, апеляційний суд зауважує, що у своїх письмових поясненнях ОСОБА_1 сама зазначала, що після ДТП повідомила іншому водієві, учаснику ДТП, що вона поїде у двір до дитини, а потім повернеться на місце, і повернулась через 10-15 хв., коли вже там були присутні працівники поліції, що свідчить про те, що місце ДТП вона залишила. Також, апеляційний суд наголошує, що ст. 122-4 КУпАП чітко визначено, що адміністративна відповідальність настає за залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, без будь яких посилань на те, чи було пов`язано це з поважними причинами, чи ні, а тому, доводи захисника стосовно того, що в діях ОСОБА_1 відсутній прямий умисел на залишення місця, є безпідставними та такими, що не заслуговують на увагу. Крім того, апеляційний суд зауважує на суперечності у доводах апелянта та поясненнях ОСОБА_1 щодо перебування дитини, в яких остання вказувала на те, що з місця ДТП вона поїхала, щоб впевнитись, що з її дитиною, яка була сама вдома, все в порядку, а захисник зазначає, що його підзахисна залишила місце ДТП, оскільки її малолітня дитина 2023 року народження перебувала у салоні її автомобіля, яку вона мала доставити у безпечне місце і заспокоїти, які жодним чином усунені не були та що свідчить про те, що у такий спосіб особа намагається уникнути відповідальності за вчинене нею адміністративне правопорушення. Інших доводів, за яких можливо було б дійти висновку про безпідставність складання відносно ОСОБА_1 протоколів про адміністративні правопорушення та незаконність притягнення її до відповідальності за ст.ст. 122-4, 124 КУпАП, захисником не наведено. Таким чином, під час апеляційного перегляду даної справи не було здобуто доказів на підтвердження доводів апелянта про відсутність в діях ОСОБА_1 складу інкримінованих їй адміністративних правопорушень і підстави для висновку, що суддею суду першої інстанції вина останньої, відповідно до принципу «поза розумним сумнівом», зміст якого сформульований у п.43 рішення Європейського суду з прав людини ЄСПЛ у справі «Кобець проти України» від 14 лютого 2008 року, доведена не була, у апеляційного суду відсутні. Вказана справа про адміністративне правопорушення була розглянута повно, всебічно об`єктивно і будь-яких порушень при цьому апеляційним судом не встановлено. Враховуючи вказані обставини, всупереч доводам апеляційної скарги, апеляційний суд вважає оскаржуване рішення законним, обґрунтованим та вмотивованим, не вбачає підстав для його скасування, а тому, оскаржувану постанову судді районного суду слід залишити без зміни, а апеляційну скаргу - без задоволення. Керуючись ст. 294 КУпАП України, П О С Т А Н О В И В: Постанову судді Зарічного районного суду м. Суми від 25 червня 2025 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.122-4, 124 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 3400 грн. - залишити без зміни, а апеляційну скаргу захисника Верещагіна Д.Б. на цю постанову - без задоволення. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя Сумського апеляційного судуФілонова Ю. О.