Постанова Одеський апеляційний суд № 523/21297/24

Номер провадження: 22-ц/813/4330/26 Справа № 523/21297/24 Головуючий у першій інстанції Сувертак І.В. Доповідач Комлева О. С. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 30.01.2026 року м. Одеса Одеський апеляційний суд у складі: головуючого-судді Комлевої О.С., суддів: Коновалової В.А., Назарової М.В., розглянувши в порядку письмового провадження без виклику учасників справи цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Губська Христина Юріївна на рішення Пересипського районного суду м. Одеси від 14 липня 2025 року, постановленого під головуванням судді Сувертак І.В., у цивільній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором, - в с т а н о в и в: У грудні 2024 року товариство з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» (далі ТОВ «Факторинг Партнерс») звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якому просило стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором №0649-3660 від 15.03.2021 року у розмірі 16227,23 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 15.03.2021 року відповідач уклав з ТОВ «Укр Кредит Фінанс» кредитний договір, за умовами якого отримав кредит на суму 10000 грн. шляхом перерахування коштів на його банківську картку строком на 14 день з терміном платежу 28 березня 2021 року. 28 жовтня 2021 року ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ТОВ «Факторинг Партнерс» уклали договір факторингу, за умовами якого позивач набув право грошової вимоги до відповідача за кредитним зобов`язанням від 15 березня 2021 року. Оскільки, відповідач належним чином не виконав своїх зобов`язань щодо повернення кредитних коштів, за ним утворилася заборгованість у розмірі 16227,23 грн., з яких: - заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) - 8144,00 грн. - заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 7656,00 грн. - інфляційні збитки - 355,61 грн. - нараховані 3% річних - 71,62 грн. У зв`язку з викладеним вище, позивач просив стягнути з відповідача вказану суму заборгованості разом із понесеними судовими витратами, в тому числі і на професійну правову допомогу у розмірі 9000 грн. Рішенням Пересипського районного суду м. Одеси від 14 липня 2025 року позов ТОВ «Факторинг Партнерс» задоволений. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Факторинг Партнерс» заборгованість за договором № 0649-3660 від 15.03.2021 у загальному розмірі 16227,23 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Факторинг Партнерс» судовий збір у розмірі 2422 грн. 40 коп. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Факторинг Партнерс» витрати на правничу допомогу у розмірі 3000 грн. 00 коп. Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Губська Х.Ю. звернулася до суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати, ухвалити нове, яким відмовити у задоволені позовних вимог, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права. У обґрунтування своєї апеляційної скарги, апелянтзазначає, що суд першої інстанції не взяв до уваги, що розрахунки заборгованості позивача суперечать вимогам чинного законодавства та судовій практиці щодо можливості зміні процентної ставки за домовленістю сторін, передбаченої ч. 2 ст. 625 ЦК України. Апелянт вважає, що з наданих позивачем письмових доказів встановлено, що строк кредитування сплинув 28.03.2021 року, тобто є останнім днем виконання зобов`язання в повному обсязі, тобто саме після цієї дати настають правові підстави для застосування до відповідача наслідків, передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України. Також апелянт зазначив, що суд не звернув уваги, що відповідач надав свій розрахунок, з якого вбачається, що скаржник взагалі переплатила грошові кошти. Крім того, апелянт вважає, що сума витрат на правничу допомогу є непропорційною, несправедливою та неспівмірною до складності справи та обсягу виконаних робіт. У відзиві на апеляційну скаргу, представник ТОВ «Факторинг Партнерс» - Сердійчук Я.Я. просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду без змін, посилаючись на її безпідставність та необґрунтованість, оскільки наведені розрахунки та документи свідчать, що нарахування процентів та визначення загального розміру заборгованості здійснювалися виключно в межах чинного законодавства та умов кредитного договору, а доводи відповідача щодо протилежного не ґрунтуються на жодних належних доказах. За положеннями ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України. В силу вимог ч. 1 ст. 369 ЦПК України, апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (з 1 січня 2024 року це 90 840 грн., відповідно до Закону України «Про Державний бюджет на 2025 рік» з 1 січня 2024 року прожитковий мінімум для працездатних осіб складає 3 028 грн. (3028 грн. х 30 = 90 840 грн.), крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Відповідно п. 1 ч. 1 ст. 274 ЦПК України, у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються справи, зокрема, малозначні справи. Відповідно п. 1 ч. 6 ст. 19 ЦПК України, малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Апеляційний суд враховуючи, що ціна позову в даній справі становить 16227 грн. 23 коп., що не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, дійшов висновку, що зазначена справа відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 274 ЦПК України, може розглядатися в порядку спрощеного провадження та не належить до виключень із цієї категорії відповідно до ч. 4 ст. 274 ЦПК України. Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, за наступних підстав. У відповідності до ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення. У відповідності до ст. 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Рішення суду першої інстанції не в повній мірі відповідає вказаним вимогам закону, виходячи з наступного. Задовольняючи позовні вимоги ТОВ «Факторинг Партнерс», та стягуючи з ОСОБА_1 16227,23 грн., з яких: - заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) - 8144,00 грн. - заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 7656,00 грн. - інфляційні збитки - 355,61 грн. - нараховані 3% річних - 71,62 грн., суд першої інстанції виходив з того, що на день ухвалення судом рішення, доказів оплати відповідачем на рахунок позивача заборгованості в повному обсязі чи її частини за вищевказаним кредитним договором суду не надано, у зв`язку з чим суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню. Однак, з таким висновком суду колегія суддів не погоджується за наступних підстав. Судом встановлено та матеріалами справи підтверджується, що 15 березня 2021 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №0649-3660. Кредитний договір укладався за допомогою ІТС Товариства, електронна ідентифікація відповідача здійснювалася при вході клієнта в особистий кабінет шляхом перевірки Товариством правильності введення одноразового ідентифікатора, направленого на номер мобільного телефону відповідача, вказаний при вході. Текст договору, підписаний Товариством аналогом власноручного підпису уповноваженої особи та відтиску печатки Товариства, направлявся в особистий кабінет відповідача для ознайомлення та підписання. У паспорті споживчого кредиту, підписаного відповідачем у електронному вигляді за допомогою одноразового ідентифікатора A228, зафіксовані усі умови кредитування, а саме валюта кредиту, строк кредитування, відсоткова ставки та інші істотні умови договору. Підписаннями кредитного договору відповідачка підтвердила, що вона ознайомлена з усіма умовами Правил надання споживчих кредитів, які розміщені на вебсайті, повністю приймає їх умови, розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно дотримуватися цих Правил. Ці правила є публічною пропозицією (офертою) на укладення договору кредиту та визначають порядок і умови кредитування, права і обов`язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладення договору. Як вбачається із моніторингу дій ОСОБА_1 у інформаційно-телекомунікаційній системі Товариства при укладенні договору відповідачем здійснені дії, які чітко свідчать про його свідомий вибір щодо укладення договору, без чого його укладення було б неможливе. Свої зобов`язання за кредитним договором ТОВ «Укр Кредит Фінанс» виконало у повному обсязі, надавши відповідачу у розпорядження кредитні кошти на її картковий рахунок НОМЕР_1 , що підтверджується довідкою АТ КБ «ПриватБанка» про перерахунок грошових коштів 15.03.2021 року у розмірі 10000 грн. 28 жовтня 2021 року ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ТОВ «Факторинг Партнерс» уклали договір факторингу № 02/10/2021, за умовами якого ТОВ «Укр Кредит Фінанс» передає, а ТОВ «Факторинг Партнерс» приймає за плату та на умовах, визначених цим договором, право вимоги, у тому числі і до відповідача за кредитним договором № 0649-3660 від 15 березня 2021 року на суму 8144 грн. основного боргу та 7656 грн. нарахованих відсотків. Перелік боржників, підстави виникнення права вимоги та сума грошових вимог визначені у реєстрі боржників № 1, в якості додатку до договору факторингу від 09.11.2021 року, що є невід`ємною частиною договору факторингу. Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом. Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до ст. 1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Відповідно до ст. 1082 ЦК України, боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом. Відповідно до статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням. У частині другій статті 517 ЦК України передбачено, що боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні. Згідно Правової позиції, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 23 вересня 2015 року у справі №6-979цс15 «... боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору. ... неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі». При умові, що відповідач з будь-яких підстав не отримав вищезазначені повідомлення про відступлення права вимоги, має місце той факт, за яким відповідач не мав жодних перешкод для реалізації свого зобов`язання по сплаті кредитної заборгованості на рахунки первісних кредиторів, які вказані в кредитних договорах, і таке виконання було б належним відповідно до вимог ст. 516 ЦК України. Таким чином, в разі сплати відповідачем коштів на рахунок попереднього кредитора, вони були б перераховані на рахунок ТОВ «Факторинг Партнерс» та зараховані на погашення кредитної заборгованості. Відповідно до наданого розрахунку ОСОБА_1 здійснила сплату грошових коштів на рахунок ТОВ «Укр Кредит Фінанс», а саме 30.03.2021 року 3200 грн., 14.04.2021 року 3000 грн., 28.04.2021 року 4000 грн., 17.05.2021 року 4000 грн., а всього на погашення заборгованості за кредитним договором у розмірі 14200 грн. Відповідно до ст. 610 ЦК України порушення зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Крім того, боржник вважається таким що прострочив, якщо він не виконав його у строк, встановлений договором (ст.612 ЦК України). Відповідно до ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Таким чином, з укладанням вказаного договору факторингу до позивача ТОВ «Факторинг Партнерс» перейшло право вимоги виконання зобов`язання відповідачем за кредитним договором. Згідно зі ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Згідно зі ст.ст. 525, 526, 546 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов`язання. Відповідно до ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. У ст. 13 Закону України «Про споживче кредитування» зазначено, що Договір про споживчий кредит, договори про надання супровідних послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про електронну комерцію»). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами. Примірник договору про споживчий кредит, укладеного у вигляді електронного документа та додатки до нього надаються споживачу у спосіб, що дозволяє встановити особу, яка отримала примірник договору та додатків до нього, зокрема шляхом направлення на електронну адресу або іншим шляхом з використанням контактних даних, зазначених споживачем під час укладення договору про споживчий кредит. Обов`язок доведення того, що один з оригіналів договору (змін до договору) був переданий споживачу, покладається на кредитодавця. Відповідно до п. 2 кредитного договору вбачається, що ОСОБА_1 15.03.2021 року отримала кредит у розмірі 10000 грн., зі строком кредиту 14 днів, до 28.03.2021 року зі сплатою процентів за користування кредитом 2% щоденно у розмірі 2800 грн. Згідно договору факторингу № 02/10/2021 від 28 жовтня 2021 року, ТОВ «Факторинг Партнерс» набуло статусу кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками ТОВ «Укр Кредит Фінанс», включно і до ОСОБА_1 . Однак, на момент укладеного договору факторингу боргові зобов`язання ОСОБА_1 , відповідно до умов договору та наданому розрахунку про погашення заборгованості, були погашені в повному обсязі, але з порушенням терміну встановленим в договорі. Нарахування відсотків у розмірі 2% щоденних, ТОВ «Факторинг Партнерс» здійснив відповідно до ст. 625 ч. 2 ЦК України, за умовами договору. Відповідно до п. 11.1 умов кредитного договору, позичальник сплачує кредитодавцю відсотки за користування чужими грошовими коштами за ч. 2 ст. 625 ЦК України у розмірі 2% за кожний день фактичного користування суми кредиту по дату фактичного повернення всієї суми. За п. 15 умов кредитного договору, позичальник має право у будь-який час повністю або частково повернути кредит до спливу строку, що встановлений у пункті 2 кредитного договору, а у разі пролонгації до закінчення строку пролонгації. В такому випадку позичальник зобов`язаний сплатити проценти за ставкою(-ами), що діяла(-и) протягом відповідного періоду користування кредитом, за період фактичного користування кредитом. При цьому, якщо позичальник достроково поверне частину кредиту, кредитодавець зобов`язаний здійснити коригування зобов`язань позичальника у бік їх зменшення та, на вимогу позичальника, надати йому новий графік платежів. Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Відповідно до загальної заборгованості у розмірі 12800 грн., відсотки відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України складають: з 29.03.2021 року по 30.03.2021 року 2% за 2 дні від суми 12800 грн., складає 256 грн.; з 31.04.2021 року по 14.04. 2021 року 2% за 15 днів, з урахуванням часткової оплати 12800 грн. - 3200 грн. = 9600 грн., складає 2 880 грн.; з 15.04.2021 року по 28.04.2021 року 2% за 14 днів, з урахуванням часткової оплати 9600 грн. - 3000 грн. = 6600 грн., складає 1848 грн.; з 29.04.2021 року - 17.05.2021 року 2% за 19 днів, з урахуванням часткової оплати 6600 грн. - 4000 грн. = 2600 грн., складає 988 грн. та 17.05.2021 року сплата 4000 грн., було погашено остаточно заборгованість за кредитом. З урахуванням даного розрахунку відсотки за ст. 625 ч. 2 ЦК України складають 5 716 грн. З урахуванням встановленого колегія суддів приходить висновку про те, що ОСОБА_1 за користування кредитними коштами з урахуванням несвоєчасного повернення та за умовами договору сплати відсотків у відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України, повинна була сплатити 10000 грн. тіло кредиту, 2800 грн. відсотків за користування кредитними коштами за умовами договору за 14 днів, а також 5716 грн., що складають відсотки за умовами п. 11.1 договору, а всього - 18516 грн. Однак, суд розглядає справу в межах позовних вимог, які позивачем заявлені у розмірі 8144 грн. тіла кредиту та у розмірі 7656 грн. відсотків, а всього у розмірі 15800 грн. З урахування погашення кредитної заборгованості у розмірі 14200 грн., заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Факторинг Партнерс» підлягає стягненню 1600 грн. (15800-14200). Щодо позовних вимог про стягнення 3% річних, колегія суддів зазначає, що застосування ч. 2 ст. 625 ЦК України, не можливо за двома відсотковими ставками, а саме і за умовами договору, та одночасно 3% річних, з урахуванням розрахунку за умовами договору, а тому колегія суддів приходить висновку про відмову у задоволенні позовних вимог в частині стягнення 3% річних. Щодо стягнення інфляції у розмірі 355,61 грн., колегія суддів зазначає наступне. З розрахунку індексації, наданим позивачем, вбачається, що розрахунок проведено з березня 2021 року по 09.11.2021 року, та сума зазначена у розмірі 355,61 грн. Колегія суддів, звертає увагу, що при розрахунку інфляційних втрат у зв`язку із простроченням боржником виконання грошового зобов`язання до цивільних відносин, за аналогією закону, підлягають застосуванню норми Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» та приписи Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003р. Відповідно до ст. 4 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка. За період зазначений позивачем величина індексу споживчих цін не перевищувала поріг індексації у розмірі 103%, а тому сума боргу не може бути проіндексована. За таких підстав, колегія суддів приходить висновку про відмову у задоволенні позовних вимог в частині стягнення інфляційних збитків. З урахуванням наведеного вище, колегія суддів приходить висновку про те, що з ОСОБА_1 підлягає стягненню заборгованість за у розмірі 1600 грн. Відповідно до положень частини 1 статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення у відповідній частині або зміні судового рішення є недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважав встановленими, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. На підставі вищевикладеного апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, рішення суду скасуванню, з ухваленням нового судового рішення про часткове задоволення позовних вимог ТОВ «Факторинг Партнерс». Щодо судових витрат. Згідно з частинами першою, третьою статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Відповідно до ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Відповідно до ч. 10 ст. 141 ЦПК України при частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов`язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. У такому випадку сторони звільняються від обов`язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат. З огляду на те, що позовні вимоги ТОВ «Факторинг Партнерс», підлягають частковому задоволенню на суму 1600 грн. (9,8%), з урахуванням задоволених позовних вимог, сплаченого позивачем судового збору у суді першої інстанції, сплаченого апелянтом судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції та часткового задоволення позовних вимог, відповідно до ч. 10 ст. 141 ЦПК України на користь позивача підлягає стягненню з відповідача судовий збір за розгляд справи у суді першої інстанції у розмірі 237,39 грн., а на користь відповідача за розгляд справи у суді апеляційної інстанції підлягає стягненню з позивача 3277,51 грн., та з урахування взаємних розрахунків остаточно підлягає стягненню з позивача на користь відповідача судові витрати зі сплати судового збору з урахування пропорційно задоволених позовних вимог у загальному розмірі 3040,12 грн. Щодо правничої допомоги: Згідно ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Як вбачається з матеріалів справи, позивач просив стягнути з відповідача понесені витрати на правничу допомогу у розмірі 9000 грн. при розгляді справи в суді першої інстанції, та з урахуванням задоволення позовних вимог на 9,8 %, колегія суддів приходить висновку про стягнення з ОСОБА_1 витрат на правничу допомогу на користь позивача у розмірі 882 грн. З огляду на положення ст. 19 ЦПК України ця справа є малозначною, а тому згідно ст. 389 ЦПК України постанова суду апеляційної інстанції оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381-384, 389 ЦПК України, апеляційний суд, - у х в а л и в: Апеляційну скаргу скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Губська Христина Юріївна задовольнити частково. Рішення Пересипського районного суду м. Одеси від 14 липня 2025 року скасувати. Ухвалити постанову. Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором задовольнити частково. Стягнути зі ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» (код ЄДРПОУ 42640371, місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Ґедройця Єжи, буд. 6, офіс 521) заборгованість за договором № 0649-3660 від 15.03.2021 року у розмірі 1 600 (одна тисяча шістсот) гривень. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» (код ЄДРПОУ 42640371, місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Ґедройця Єжи, буд. 6, офіс 521) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) судовий збір у розмірі 3 040 (три тисячі сорок) гривень 12 копійок. Стягнути зі ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» (код ЄДРПОУ 42640371, місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Ґедройця Єжи, буд. 6, офіс 521) витрати на правничу допомогу у розмірі 882 (вісімсот вісімдесят дві) гривні. Постанова суду набирає законної сили з дня її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, встановлених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України. Повний текст судового рішення складений 30 січня 2026 року. Головуючий ______________________________________ О.С. Комлева Судді ______________________________________ В.А. Коновалова ______________________________________ М.В. Назарова