Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 300/9694/24

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 28 січня 2026 рокуЛьвівСправа № 300/9694/24 пров. № А/857/25848/25 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого-судді Курильця А.Р., суддів Кузьмича С.М., Мікули О.І., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23 травня 2025 року у справі № 300/9694/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування наказу,- суддя в 1-й інстанції Боршовський Т.І., час ухвалення рішення 23 травня 2025 року, місце ухвалення рішення м.Івано-Франківськ, дата складання повного тексту рішення 23 травня 2025 року, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування наказу. Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23 травня 2025 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області № 3-С від 19.12.2024 Про накладення дисциплінарного стягнення на ОСОБА_1 , згідно якого на головного спеціаліста відділу профілактики та розслідування нещасних випадків управління контрольно-перевірочної роботи Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області ОСОБА_1 накладено дисциплінарне стягнення шляхом оголошення догани. Не погоджуючись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосуванням норм матеріального права, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове про відмову в задоволенні позову. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що в наказі від 19.12.2024 року № 3-С Про накладення дисциплінарного стягнення на ОСОБА_1 чітко зазначено стислий виклад обставин, вид дисциплінарного проступку та юридичну кваліфікацію. Представник відповідача зазначив, що в процесі проведення дисциплінарного провадження, комісією було встановлено, що позивач бачучи наявні документи та попередньо обговоривши ситуацію щодо розслідування спеціального розслідування із своїм керівником, яким було звернено увагу на відсутність відповідних документів, які необхідні відповідно до Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 квітня 2019 року М 337, проголосував за рішення про визнання нещасного випадку таким, що стався на виробництві. При цьому, таке рішення позивач прийняв з урахуванням того, що інші три члени проголосували «за», що публічно стверджував на засіданні дисциплінарної комісії. Порядком передбачено, що обставини, за яких нещасний випадок та / або гостре професійне захворювання (отруєння) визначаються пов`язаними з виробництвом є раптове погіршення стану здоров`я потерпілого, одержання травм або його смерть під час виконання трудових (посадових) обов`язків внаслідок впливу шкідливих і небезпечних факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу, що підтверджено медичним висновком. Проте, в матеріалах справи медичний висновок відсутній. Натомість, до акту додано довідку інформаційного характеру від 24.09.2024 № 286 видану КНП Солотвинська лікарня, згідно якої лікарсько-консультативна комісія прийшла до висновку, що смерть потерпілого настала внаслідок напруженості трудового процесу. Внаслідок голосування позивачем за рішення про настання нещасного випадку на виробництві, відповідачем має бути виплачено одноразову допомогу членам сім`ї потерпілого, що може свідчити про завдані ГУ ПФ України в Івано-Франківській області збитків. Колегія суддів вважає можливим розглянути дану справу в порядку письмового провадження відповідно до п.3 ч.1 ст. 311 КАС України. ОСОБА_1 з 26.12.2022 працює на посаді головного спеціаліста відділу профілактики та розслідування нещасних випадків управління контрольно-перевірочної роботи ГУ ПФ України в Івано-Франківській області. 30.08.2024 на адресу ГУ ПФ України в Івано-Франківській області надійшло повідомлення про нещасний випадок в приміщенні Солотвинської селищної ради, що стався з селищним головою Солотвинської селищної ради ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . На підставі наказу від 02.09.2024 № 806 «Про участь в розслідуванні нещасного випадку на виробництві» ОСОБА_1 включений до складу спеціальної комісії з розслідування нещасного випадку із смертельним наслідком у Солотвинській селищній раді Івано-Франківського району Івано-Франківської області, що стався із селищним головою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . 30.09.2024 проведено засідання з спеціального розслідування нещасного випадку із смертельним наслідком, що стався 30.08.2024 близько 09 год. 25 хв. з селищним головою Солотвинської селищної ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області Піцуряком Манолієм Васильовичем, на якому відповідно до проведеного голосування членів спеціальної комісії, прийнято рішення: нещасний випадок із смертельним наслідком, що стався 30.08.2024 близько 09 год. 25 хв. з селищним головою Солотвинської селищної ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області ОСОБА_2 , визнано таким, що пов`язаний з виробництвом (а.с. 76-77). За наслідками спеціального розслідування, комісією із розслідування складено та підписано акт розслідування за формою Н-1/П від 02.10.2024, який після затвердження Піденно-Західним міжрегіональним управлінням Державної служби з питань праці, надіслано сторонам. Згідно висновку комісії, відповідно до підпункту 7 пункту 52 «Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві» (зі змінами), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.04.2019 № 377, такий нещасний випадок вважається пов`язаний із виробництвом (а.с. 79-97). Акт спеціального розслідування нещасного випадку від 02.10.2024 затверджено 04.10.2024 начальником Південно-Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці. На підставі наказу ГУ ПФ України в Івано-Франківській області від 22.11.2024 № 1-С порушено дисциплінарне провадження стосовно ОСОБА_1 та на підставі наказу від 22.11.2024 № 2-С створено дисциплінарну комісію для здійснення дисциплінарного провадження (а.с. 45-47). 10.12.2024 ОСОБА_1 надав дисциплінарній комісії письмові пояснення (а.с. 102-106). 17.12.2024 дисциплінарна комісія ГУ ПФ України в Івано-Франківській області склала подання за результатами розгляду дисциплінарної справи стосовно ОСОБА_1 , згідно якого відповідно до підпункту 7 пункту 52 Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 квітня 2019 року № 337 (далі - Порядок), обставини, за яких нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння) визнаються пов`язаними з виробництвом, є: раптове погіршення стану здоров`я потерпілого, одержання травм або його смерть під час виконання трудових (посадових) обов`язків внаслідок впливу шкідливих і небезпечних факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу, що підтверджено медичним висновком, або у разі, коли потерпілий не пройшов обов`язкового медичного огляду відповідно до законодавства, а робота, що виконувалася, протипоказана потерпілому відповідно до медичного висновку. Під час прийняття рішення (голосування), щодо визнання нещасного випадку пов`язаним з виробництвом, ОСОБА_1 не враховано необхідності наявності медичного висновку. За таких обставин наявне допущення дисциплінарного проступку передбаченого пунктом 5 частини другої статті 65 Закону України Про державну службу (невиконання або неналежного виконання посадових обов`язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень), за який згідно частини третьої статті 66 Закону може бути оголошено догану (а.с. 122-124). 17.12.2024 ОСОБА_1 надав дисциплінарній комісії письмові пояснення (а.с. 125-126). 19.12.2024 ГУ ПФ України в Івано-Франківській області прийняло наказ від 19.12.2024 № 3-С «Про накладення дисциплінарного стягнення на ОСОБА_1 », згідно якого розглянувши подання дисциплінарної комісії Головного управління від 17.12.2024 за результатами розгляду дисциплінарної справи стосовно ОСОБА_1 , головного спеціаліста відділу профілактики та розслідування нещасних випадків управління контрольно-перевірочної роботи (наказ Головного управління від 22 листопада 2024 № 1-С Про порушення дисциплінарного провадження стосовно ОСОБА_1 ), з обставин дотримання вимог підпункту 7 пункту 52 Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 квітня 2019 року № 337, з врахуванням матеріалів дисциплінарної справи та пояснень ОСОБА_1 , відповідно до частини третьої статті 66, пункту 2 частини другої статті 68, статей 74, 77 Закону України Про державну службу, накладено на ОСОБА_1 , головного спеціаліста відділу профілактики та розслідування нещасних випадків управління контрольно-перевірочної роботи, у зв`язку з допущенням дисциплінарного проступку передбаченого пунктом 5 частини другої статті 65 Закону України Про державну службу, дисциплінарне стягнення шляхом оголошення догани (пункт 2 частина перша статті 66 Закону України Про державну службу) (а.с. 127). Вважаючи протиправним наказ ГУ ПФ України в Івано-Франківській області від 19.12.2024 року № 3-С Про накладення дисциплінарного стягнення на ОСОБА_1 , представник позивача звернувся з цим позовом до суду, в якому просить скасувати такий наказ. Принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях, визначено Законом України Про державну службу (далі - Закон № 889-VІІІ). Частиною першою статті 1 Закон № 889-VІІІ визначено, що державна служба - це публічна, професійна, політично неупереджена діяльність із практичного виконання завдань і функцій держави. Державний службовець - це громадянин України, який займає посаду державної служби в органі державної влади, іншому державному органі, його апараті (секретаріаті), одержує заробітну плату за рахунок коштів державного бюджету та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, безпосередньо пов`язані з виконанням завдань і функцій такого державного органу, а також дотримується принципів державної служби (частина друга статті 1 Закон № 889-VІІІ). Згідно з статтею 4 Закону № 889-VІІІ державна служба здійснюється з дотриманням таких принципів: 1) верховенства права - забезпечення пріоритету прав і свобод людини і громадянина відповідно до Конституції України, що визначають зміст та спрямованість діяльності державного службовця під час виконання завдань і функцій держави; 2) законності - обов`язок державного службовця діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 3) професіоналізму - компетентне, об`єктивне і неупереджене виконання посадових обов`язків, постійне підвищення державним службовцем рівня своєї професійної компетентності, вільне володіння державною мовою і, за потреби, англійською мовою, а також мовою корінних народів або мовою національних меншин, визначеною відповідно до закону; 4) патріотизму - відданість та вірне служіння Українському народові; 5) доброчесності - спрямованість дій державного службовця на захист публічних інтересів та відмова державного службовця від превалювання приватного інтересу під час здійснення наданих йому повноважень; 6) ефективності - раціональне і результативне використання ресурсів для досягнення цілей державної політики; 7) забезпечення рівного доступу до державної служби - заборона всіх форм та проявів дискримінації, відсутність необґрунтованих обмежень або надання необґрунтованих переваг певним категоріям громадян під час вступу на державну службу та її проходження; 8) політичної неупередженості - недопущення впливу політичних поглядів на дії та рішення державного службовця, а також утримання від демонстрації свого ставлення до політичних партій, демонстрації власних політичних поглядів під час виконання посадових обов`язків; 9) прозорості - відкритість інформації про діяльність державного службовця, крім випадків, визначених Конституцією та законами України; 10) стабільності - призначення державних службовців безстроково, крім випадків, визначених законом, незалежність персонального складу державної служби від змін політичного керівництва держави та державних органів. Основні права державного службовця визначені в статті 7 Закону № 889-VІІІ. Так, відповідно до частини першої статті 7 Закону № 889-VІІІ державний службовець має право на: 1) повагу до своєї особистості, честі та гідності, справедливе і шанобливе ставлення з боку керівників, колег та інших осіб; 2) чітке визначення посадових обов`язків; 3) належні для роботи умови служби та їх матеріально-технічне забезпечення; 4) оплату праці залежно від займаної посади, результатів службової діяльності, стажу державної служби, рангу та умов контракту про проходження державної служби (у разі укладення); 5) відпустки, соціальне та пенсійне забезпечення відповідно до закону; 6) професійне навчання, зокрема за державні кошти, відповідно до потреб державного органу; 7) просування по службі з урахуванням професійної компетентності та сумлінного виконання своїх посадових обов`язків; 8) участь у професійних спілках з метою захисту своїх прав та інтересів; 9) участь у діяльності об`єднань громадян, крім політичних партій у випадках, передбачених цим Законом; 10) оскарження в установленому законом порядку рішень про накладення дисциплінарного стягнення, звільнення з посади державної служби, а також висновку, що містить негативну оцінку за результатами оцінювання його службової діяльності; 11) захист від незаконного переслідування з боку державних органів та їх посадових осіб у разі повідомлення про факти порушення вимог цього Закону; 12) отримання від державних органів, підприємств, установ та організацій, органів місцевого самоврядування необхідної інформації з питань, що належать до його повноважень, у випадках, встановлених законом; 13) безперешкодне ознайомлення з документами про проходження ним державної служби, у тому числі висновками щодо результатів оцінювання його службової діяльності; 14) проведення службового розслідування за його вимогою з метою зняття безпідставних, на його думку, звинувачень або підозри. Основні обов`язки державного службовця визначені в статті 8 Закону № 889-VІІІ. Так, відповідно до частини першої статті 8 Закону № 889-VІІІ державний службовець зобов`язаний: 1) дотримуватися Конституції та законів України, діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) дотримуватися принципів державної служби та правил етичної поведінки; 3) поважати гідність людини, не допускати порушення прав і свобод людини та громадянина; 4) з повагою ставитися до державних символів України; 5) обов`язково використовувати державну мову під час виконання своїх посадових обов`язків, не допускати дискримінацію державної мови і протидіяти можливим спробам її дискримінації; 6) забезпечувати в межах наданих повноважень ефективне виконання завдань і функцій державних органів; 7) сумлінно і професійно виконувати свої посадові обов`язки та умови контракту про проходження державної служби (у разі укладення); 8) виконувати рішення державних органів, накази (розпорядження), доручення керівників, надані на підставі та у межах повноважень, передбачених Конституцією та законами України; 9) додержуватися вимог законодавства у сфері запобігання і протидії корупції; 10) запобігати виникненню реального, потенційного конфлікту інтересів під час проходження державної служби; 11) постійно підвищувати рівень своєї професійної компетентності та удосконалювати організацію службової діяльності; 12) зберігати державну таємницю та персональні дані осіб, що стали йому відомі у зв`язку з виконанням посадових обов`язків, а також іншу інформацію, яка відповідно до закону не підлягає розголошенню; 13) надавати публічну інформацію в межах, визначених законом. Державні службовці виконують також інші обов`язки, визначені у положеннях про структурні підрозділи державних органів та посадових інструкціях, затверджених керівниками державної служби в цих органах, та контракті про проходження державної служби (у разі укладення). Частиною першою статті 62 Закону № 889-VІІІ визначено, що державний службовець зобов`язаний виконувати обов`язки, визначені статтею 8 цього Закону, а також: 1) не допускати вчинків, несумісних із статусом державного службовця; 2) виявляти високий рівень культури, професіоналізм, витримку і тактовність, повагу до громадян, керівництва та інших державних службовців; 3) дбайливо ставитися до державного майна та інших публічних ресурсів. Згідно з частиною другою статті 62 Закону № 889-VІІІ державний службовець особисто виконує покладені на нього посадові обов`язки. Відповідно до частин першої та другої статті 64 Закону № 889-VІІІ за невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом. Для державних службовців можуть встановлюватися особливості притягнення до дисциплінарної відповідальності у випадках, визначених законом. Згідно з частиною першою статті 65 Закону № 889-VІІІ підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов`язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення. Частиною другою статті 65 Закону № 889-VІІІ дисциплінарними проступками є: 1) порушення Присяги державного службовця; 2) порушення правил етичної поведінки державних службовців; 3) вияв неповаги до держави, державних символів України, Українського народу; 4) дії, що шкодять авторитету державної служби; 5) невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень; 6) недотримання правил внутрішнього службового розпорядку 7) перевищення службових повноважень, якщо воно не містить складу кримінального або адміністративного правопорушення; 8) невиконання вимог щодо політичної неупередженості державного службовця; 9) використання повноважень в особистих (приватних) інтересах або в неправомірних особистих інтересах інших осіб; 9-1) порушення вимог Закону України "Про запобігання загрозам національній безпеці, пов`язаним із надмірним впливом осіб, які мають значну економічну та політичну вагу в суспільному житті (олігархів)" у частині подання, дотримання строків подання декларації про контакти державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії "А" або "Б"; 10) подання під час вступу на державну службу недостовірної інформації про обставини, що перешкоджають реалізації права на державну службу, а також неподання необхідної інформації про такі обставини, що виникли під час проходження служби; 11) неповідомлення керівнику державної служби про виникнення відносин прямої підпорядкованості між державним службовцем та близькими особами у 15-денний строк з дня їх виникнення; 12) прогул державного службовця (у тому числі відсутність на службі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин; 13) поява державного службовця на службі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп`яніння; 14) прийняття державним службовцем необґрунтованого рішення, що спричинило порушення цілісності державного або комунального майна, незаконне їх використання або інше заподіяння шкоди державному чи комунальному майну, якщо такі дії не містять складу кримінального або адміністративного правопорушення; 15) прийняття державним службовцем рішення, що суперечить закону або висновкам щодо застосування відповідної норми права, викладеним у постановах Верховного Суду, щодо якого судом винесено окрему ухвалу. Відповідно до частини третьої статті 65 Закону № 889-VІІІ державний службовець не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності, якщо минуло шість місяців з дня, коли керівник державної служби дізнався або мав дізнатися про вчинення дисциплінарного проступку, не враховуючи час тимчасової непрацездатності державного службовця чи перебування його у відпустці, або якщо минув один рік після його вчинення або постановлення відповідної окремої ухвали суду. Згідно з частиною першою статті 66 Закону № 889-VІІІ до державних службовців застосовується один із таких видів дисциплінарного стягнення: 1) зауваження; 2) догана; 3) попередження про неповну службову відповідність; 4) звільнення з посади державної служби. Відповідно до частини третьої статті 66 Закону № 889-VІІІ у разі допущення державним службовцем дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 4, 5, 12 та 15 частини другої статті 65 цього Закону, суб`єктом призначення або керівником державної служби такому державному службовцю може бути оголошено догану. Частиною четвертою статті 66 Закону № 889-VІІІ визначено, що у разі допущення державним службовцем дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 2 та 8 частини другої статті 65 цього Закону, а також вчинення систематично (повторно протягом року) дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 4 та 5 частини другої статті 65 цього Закону, суб`єкт призначення або керівник державної служби може попередити такого державного службовця про неповну службову відповідність. Згідно з частиною першою статті 67 Закону № 889-VІІІ дисциплінарне стягнення має відповідати характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку та ступеню вини державного службовця. Під час визначення виду дисциплінарного стягнення необхідно враховувати характер дисциплінарного проступку, обставини, за яких він був вчинений, настання тяжких наслідків, добровільне відшкодування заподіяної шкоди, попередню поведінку державного службовця та його ставлення до виконання посадових обов`язків. Відповідно до частини першої статті 68 Закону № 889-VІІІ дисциплінарне провадження порушується шляхом видання відповідного наказу (розпорядження): міністром - стосовно державного секретаря відповідного міністерства; суб`єктом призначення - стосовно інших державних службовців. Пунктом 2 частини другої статті 68 Закону № 889-VІІІ визначено, що дисциплінарні стягнення накладаються (застосовуються): на державних службовців, які займають посади державної служби категорій "Б" і "В": зауваження - суб`єктом призначення; інші види дисциплінарних стягнень - суб`єктом призначення за поданням дисциплінарної комісії. Згідно з частиною першою статті 71 Закону № 889-VІІІ порядок здійснення дисциплінарного провадження затверджується Кабінетом Міністрів України. Порядок здійснення дисциплінарного провадження визначає, зокрема: 1) повноваження та порядок роботи дисциплінарної комісії; 2) порядок формування дисциплінарної комісії; 3) порядок здійснення дисциплінарного провадження у разі неможливості утворення або функціонування дисциплінарної комісії у державному органі. Так, процедуру здійснення дисциплінарними комісіями з розгляду дисциплінарних справ дисциплінарних проваджень стосовно державних службовців, визначає Порядок здійснення дисциплінарного провадження затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 04.12.2022 № 1039. Відповідно до пункту 33 Порядку здійснення дисциплінарного провадження затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 04.12.2022 № 1039, комісія, дисциплінарна комісія розглядає належним чином сформовану дисциплінарну справу та за результатами такого розгляду приймає рішення про наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності, про що зазначається у протоколі засідання. Комісія, дисциплінарна комісія повинна встановити: чи мали місце обставини, на підставі яких порушено дисциплінарне провадження; чи містять дії державного службовця ознаки дисциплінарного проступку; чим характеризується дисциплінарний проступок, обставини, за яких він був вчинений, обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та його ставлення до державної служби; чи підлягає державний службовець притягненню до дисциплінарної відповідальності; який вид дисциплінарного стягнення може бути застосований до державного службовця. Гарантії прав державних службовців під час застосування дисциплінарного стягнення визначені статтею 74 Закону № 889-VІІІ:

1. Дисциплінарне стягнення має відповідати ступеню тяжкості вчиненого проступку та вини державного службовця. Під час визначення виду стягнення необхідно враховувати характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та його ставлення до служби.

2. Дисциплінарне стягнення може бути накладено тільки у разі встановлення факту вчинення дисциплінарного проступку та вини державного службовця. Вчинення державним службовцем діянь у стані крайньої потреби або необхідної оборони виключають можливість застосування дисциплінарного стягнення.

3. За кожне порушення службової дисципліни накладається лише одне дисциплінарне стягнення.

4. Дисциплінарне стягнення не може бути застосовано під час відсутності державного службовця на службі у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, під час перебування його у відпустці або у відрядженні.

5. Дисциплінарне стягнення до державного службовця застосовується не пізніше шести місяців з дня виявлення дисциплінарного проступку, без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування у відпустці, а також не застосовується, якщо минув один рік після його вчинення.

6. Державний службовець має право на ознайомлення з матеріалами дисциплінарної справи та на оскарження застосованого до нього дисциплінарного стягнення у визначеному цим Законом порядку.

7. Державний службовець може користуватися правовою допомогою адвоката або іншого уповноваженого ним представника. Відповідно до частин першої-третьої статті 77 Закону № 889-VІІІ рішення про накладення на державного службовця дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження приймає суб`єкт призначення протягом 10 календарних днів з дня отримання пропозицій Комісії, подання дисциплінарної комісії у державному органі. Рішення оформляється відповідним актом суб`єкта призначення. У рішенні, яке оформляється наказом (розпорядженням), зазначаються найменування державного органу, дата його прийняття, відомості про державного службовця, стислий виклад обставин справи, вид дисциплінарного проступку і його юридична кваліфікація, вид застосованого дисциплінарного стягнення. Якщо під час розгляду дисциплінарної справи у діях державного службовця не виявлено дисциплінарного проступку, суб`єкт призначення приймає рішення про закриття дисциплінарного провадження стосовно державного службовця, яке оформляється наказом (розпорядженням). Згідно з частиною п`ятою статті 77 Закону № 889-VІІІ пропозиція Комісії, подання дисциплінарної комісії є обов`язковими для розгляду суб`єктами призначення та враховуються ними під час вирішення питань щодо застосування дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження. Частиною першою статті 78 Закону № 889-VІІІ передбачено, що рішення про накладення дисциплінарного стягнення може бути оскаржено державними службовцями до суду. Верховний Суд в постанові від 03.10.2024 у справі № 260/5092/23 зазначив: «…

42. Стосовно правової оцінки правильності та обґрунтованості рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності, то така повинна фокусуватися насамперед на такому: - чи прийнято рішення у межах повноважень, у порядку та спосіб, встановлені Конституцією та законами України; - чи дійсно у діянні особи є склад дисциплінарного проступку; - чи є встановлені законом підстави для застосування дисциплінарного стягнення; - чи відповідає застосований вид стягнення вимогам закону…». Окрім цього, Верховний Суд у своїх постановах у справах про дисциплінарну відповідальність неодноразово вказував на необхідність визначення й розуміння складу дисциплінарного проступку державного службовця та наголошував на тому, що діяння державного службовця можна вважати дисциплінарним проступком тільки тоді, коли наявні всі обов`язкові ознаки складу такого проступку, який утворюють: об`єкт, об`єктивна сторона, суб`єкт, суб`єктивна сторона. В іншому ж випадку можливе необґрунтоване та несправедливе притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності (Такий висновок Верховного Суду зазначено в постанові від 20.03.2025 у справі № 520/5107/22). Об`єктом дисциплінарного проступку державного службовця, є відносини, які забезпечують нормальне функціонування державного апарату, а також відносини, що становлять зміст службової діяльності державного службовця (службовий обов`язок). Об`єктивною стороною дисциплінарного проступку державного службовця, як обов`язковою ознакою його складу, є зовнішнє вираження протиправної поведінки державного службовця. Об`єктивні риси дисциплінарного проступку виявляються у здійсненні діяння, що завдає або може завдати шкоди певним суспільним відносинам. Протиправне діяння дисциплінарного проступку може бути здійснено у формі дії або бездіяльності, яке несе негативні наслідки, що визначають як завдану шкоду об`єкту такого проступку. Суб`єктом дисциплінарного проступку є державний службовець. Суб`єктивну сторону дисциплінарного проступку характеризує вина, під якою розуміється психічне ставлення особи до вчинюваного протиправного діяння і шкідливих наслідків, виражене у формі умислу або необережності. Дисциплінарний проступок визнається вчиненим з умислом, якщо особа, що його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своїх дій чи бездіяльності, передбачала їх шкідливі наслідки і бажала або свідомо допускала їх настання. Дисциплінарний проступок визнається вчиненим з необережності, якщо особа, що його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своїх дій чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх запобігання або ж не передбачала можливості їх настання, хоча повинна була і могла їх передбачати. Як вірно встановлено судом першої інстанції, ГУ ПФ України в Івано-Франківській області прийняло наказ від 19.12.2024 № 3-С «Про накладення дисциплінарного стягнення на ОСОБА_1 », згідно пункту 1 якого на ОСОБА_1 накладено дисциплінарне стягнення у вигляді оголошення догани. Такий наказ від 19.12.2024 № 3-С прийнятий відповідачем на підставі подання дисциплінарної комісії ГУ ПФ України в Івано-Франківській області від 17.12.2024 за результатами розгляду дисциплінарної справи стосовно ОСОБА_1 , згідно якого комісія дійшла висновку про допущення позивачем дисциплінарного проступку передбаченого пунктом 5 частини другої статті 65 Закону України Про державну службу (невиконання або неналежного виконання посадових обов`язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень). В поданні дисциплінарна комісія ГУ ПФ України в Івано-Франківській області від 17.12.2024 зазначила, що відповідно до підпункту 7 пункту 52 Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 квітня 2019 року № 337, обставини, за яких нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння) визнаються пов`язаними з виробництвом, є: раптове погіршення стану здоров`я потерпілого, одержання травм або його смерть під час виконання трудових (посадових) обов`язків внаслідок впливу шкідливих і небезпечних факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу, що підтверджено медичним висновком, або у разі, коли потерпілий не пройшов обов`язкового медичного огляду відповідно до законодавства, а робота, що виконувалася, протипоказана потерпілому відповідно до медичного висновку. Під час прийняття рішення (голосування), щодо визнання нещасного випадку пов`язаним з виробництвом, ОСОБА_1 не враховано необхідності наявності медичного висновку (а.с. 122-124). Таким чином, об`єктом дисциплінарного проступку є порушення ОСОБА_1 посадових обов`язків та підпункту 7 пункту 52 Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 квітня 2019 року №

337. Так, ОСОБА_1 з 26.12.2022 працює на посаді головного спеціаліста відділу профілактики та розслідування нещасних випадків управління контрольно-перевірочної роботи ГУ ПФ України в Івано-Франківській області. Згідно з підпунктом 1 пункту 3 посадової інструкції позивача, затвердженої 27.09.2023 в.о. начальника ГУ ПФ України в Івано-Франківській області та з якою ОСОБА_1 ознайомлений під особистий підпис 13.10.2023, до основних обов`язків ОСОБА_1 входить участь у розслідування нещасних випадків на виробництві і професійних захворюваннях (а.с. 56-58). На підставі наказу від 02.09.2024 №806 «Про участь в розслідуванні нещасного випадку на виробництві» ОСОБА_1 включений до складу спеціальної комісії з розслідування нещасного випадку із смертельним наслідком у Солотвинській селищній раді Івано-Франківського району Івано-Франківської області, що стався із селищним головою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Процедуру проведення розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, що сталися з особами, визначеними частиною першою статті 29 Закону України Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначає Порядок розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.04.2019 № 337 (далі Порядок № 337). Відповідно до пункту 33 Порядку № 337 (в редакції, чинній на час виникнення спріних правовідносин) комісія (спеціальна комісія) зобов`язана: провести засідання комісії (спеціальної комісії) з розслідування нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), на якому розглянути інформацію про нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння), розподілити функції між членами комісії, провести зустріч з потерпілим (членами його сім`ї чи уповноваженою ними особою) та скласти протоколи засідання комісії згідно з додатком 4; обстежити місце, де сталися нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння), аварія, та скласти відповідний протокол згідно з додатком 5, розробити ескіз місця, де сталися нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння), аварія, згідно з додатком 6 і провести фотографування місця настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), аварії (у разі потреби та можливості); одержати письмові пояснення від роботодавця та його представників, посадових осіб, працівників підприємства (установи, організації), потерпілого (якщо це можливо) згідно з додатком 7, опитати осіб - свідків нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) та осіб, причетних до них, згідно з додатком 8; вивчити наявні на підприємстві документи та матеріали стосовно нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) та у разі потреби надіслати запити до відповідних закладів охорони здоров`я для отримання медичних висновків щодо зв`язку нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) з впливом на потерпілого небезпечних (шкідливих) виробничих факторів та/або факторів важкості та напруженості трудового процесу; визначити вид події, що призвела до нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), причини нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) та обладнання, устатковання, машини, механізми, транспортні засоби, експлуатація яких призвела до настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), відповідно до Класифікатора видів подій, причин, обладнання, устатковання, машин, механізмів, транспортних засобів, що призвели до настання нещасного випадку, гострого професійного захворювання (отруєння), аварії, згідно з додатком 9; визначити відповідність умов праці та її безпеки вимогам законодавства про охорону праці; визначити необхідність проведення лабораторних досліджень, випробувань, технічних розрахунків, експертизи тощо для встановлення причин настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння); з`ясувати обставини та причини настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння); визначити, пов`язані чи не пов`язані нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння) з виробництвом; установити осіб, які допустили порушення вимог нормативно-правових актів з охорони праці; вивчити документи, що дають змогу відстежити походження нехарчової продукції, під час використання (експлуатації) якої сталися нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння) або використання (експлуатація) якої могло стати їх причиною (договори, товарно-супровідну документацію тощо), і подати інформацію про таку продукцію та документи про її походження до відповідного органу державного ринкового нагляду (у разі проведення спеціального розслідування); розробити план заходів щодо запобігання подібним нещасним випадкам та/або гострим професійним захворюванням (отруєнням), у тому числі пропозиції щодо внесення змін до нормативно-правових актів з охорони праці; скласти акти за формою Н-1 (тимчасові акти за формою Н-1 у разі їх складення) згідно з додатком 11 у кількості, визначеній рішенням комісії (спеціальної комісії); у разі настання групових нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) скласти акти за формою Н-1 на кожного потерпілого; розглянути та підписати примірники актів за формою Н-1 (тимчасові акти за формою Н-1 у разі їх складення), а у разі незгоди члена комісії (спеціальної комісії) із змістом розділів 5, 7, 8 такого акта - обов`язково підписати ці акти з відміткою про наявність окремої думки, яка викладається членом комісії письмово, в якій він обґрунтовано викладає пропозиції до змісту розділів 5, 7, 8 акта (окрема думка додається до цих актів та є їх невід`ємною частиною); у разі виявлення гострого професійного захворювання (отруєння), пов`язаного з виробництвом, крім акта за формою Н-1, скласти картку обліку професійного захворювання (отруєння) за формою П-5 (далі - картка за формою П-5) згідно з додатком 22; передати не пізніше наступного робочого дня після підписання актів за формою Н-1 матеріали розслідування та примірники таких актів керівнику підприємства (установи, організації) або органу, що утворив комісію (спеціальну комісію), для їх розгляду та затвердження; дотримуватися вимог законодавства про інформацію щодо захисту персональних даних потерпілих та інших осіб, які зібрані в межах повноважень комісії (спеціальної комісії) під час проведення розслідування та задокументовані в акті за формою Н-1. Засідання комісії (спеціальної комісії) вважається чинним, якщо на ньому присутні більшість її членів. Участь голови комісії у засіданні комісії (спеціальної комісії) є обов`язковою. Інформування членів комісії щодо часу та місця проведення її засідань покладається на голову комісії (спеціальної комісії) та здійснюється з використанням усіх наявних засобів зв`язку, в тому числі електронною поштою. Прийняття рішень, складення та підписання документів за результатами засідання комісії (спеціальної комісії) здійснюється присутніми на її засіданні членами комісії. Про прийняті на засіданні комісії рішення голова комісії (спеціальної комісії) зобов`язаний повідомити тих членів комісії, що були відсутні, з використанням усіх наявних засобів зв`язку, в тому числі електронною поштою. Пунктом 52 Порядку № 337 визначено обставини, за яких нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння) визнаються пов`язаними з виробництвом. Так, згідно з підпунктом 7 пункту 52 Порядку до таких обставин віднесено раптове погіршення стану здоров`я потерпілого, одержання травм або його смерть під час виконання трудових (посадових) обов`язків внаслідок впливу шкідливих і небезпечних факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу, що підтверджено медичним висновком, або у разі, коли потерпілий не пройшов обов`язкового медичного огляду відповідно до законодавства, а робота, що виконувалася, протипоказана потерпілому відповідно до медичного висновку. На думку членів дисциплінарної комісії, нещасний випадок із смертельним наслідком у Солотвинській селищній раді Івано-Франківського району Івано-Франківської області, що стався із селищним головою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 може бути визнаним пов`язаними з виробництвом лише за умови підтвердження медичним висновком фактів про те, що раптове погіршення стану здоров`я потерпілого, одержання травм або його смерть під час виконання трудових (посадових) обов язків внаслідок впливу шкідливих і небезпечних факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу. З огляду на те, що спеціальній комісії не було надано такого медичного висновку, на думку представника відповідача, не було підстав для прийняття акту розслідування за формою Н-1/П від 02.10.2024, згідно якого нещасний випадок вважається пов`язаний із виробництвом (а.с. 79-97). Суд звертає увагу на те, що визначення терміну «медичний висновок», який вживається в Порядку № 337, міститься в пункті 3 цього Порядку. Так, медичний висновок це висновок у формі рішення лікарсько-консультативної комісії (лікарсько-експертної комісії) закладу охорони здоров`я (у разі нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) та висновок у формі рішення лікарсько-експертної комісії спеціалізованого профпатологічного закладу охорони здоров`я (у разі хронічного професійного захворювання (отруєння) за місцем амбулаторного обліку, лікування або обстеження потерпілого про встановлення зв`язку погіршення стану здоров`я працівника з впливом на нього важкості та напруженості трудового процесу, небезпечних, шкідливих виробничих факторів, психоемоційних причин або протипоказань за станом здоров`я виконувати роботу. Таким чином, рішення лікарсько-консультативної комісії (лікарсько-експертної комісії) закладу охорони здоров`я є медичним висновком в розумінні Порядку №

337. В спірному випадку, на підставі пункту 43 Порядку № 337, Південно-Західне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці звернулося до Комунального некомерційного підприємства «Солотвинська лікарня» Солотвинської селищної ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області із листом «Про надання інформації» від 06.09.2024, в якому просило надати комісії медичний висновок про встановлення причинно-наслідкового зв`язку раптового погіршення стану здоров`я потерпілого, що призвело до його смерті під час виконання трудових (посадових) обов`язків з пливом на нього шкідливих і небезпечних факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу (а.с. 69-70). Листом від 13.09.2024 № 273 Комунальне некомерційне підприємство «Солотвинська лікарня» Солотвинської селищної ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області повідомлено голову комісії з спеціального розслідування нещасного випадку Південно-Західного міжрегіонального управління державної служби з питань праці: «Піцуряк Манолій Васильович знаходився під спостереженням дільничого лікаря Солотвинської районної лікарні з 2000 р., з 2018 р. лікарів-терапевтів лікарської амбулаторії загальної практики сімейної медицини селища Солотвин. За станом здоров`я постійно знаходився під спостереженням, приймав медикаментозне лікування. Наявне захворювання у ОСОБА_2 могло призвести до раптового погіршення стану здоров`я та смерті внаслідок психоемоційного перенапруження». До листа від 13.09.2024 № 273 додано виписки з медичної картки амбулаторного хворого (а.с. 71-73). Південно-Західне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці звернулося до Комунального некомерційного підприємства «Солотвинська лікарня» Солотвинської селищної ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області із листом «Про надання інформації» від 20.09.2024, в якому просило додаткового надати комісії інформацію про те, чи перебував потерпілий на диспансерному («Д») обліку у сімейного лікаря та медичний висновок лікарсько-консультативної комісії про встановлення причинно-наслідкового зв`язку раптового погіршення стану здоров`я ОСОБА_2 , що призвело до його смерті під час виконання трудових (посадових) обов`язків, з впливом психоемоційного перенапруження на стан здоров`я потерпілого (а.с. 74). Листом від 24.09.2024 № 286 Комунальне некомерційне підприємство «Солотвинська лікарня» Солотвинської селищної ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області повідомлено голову комісії з спеціального розслідування нещасного випадку Південно-Західного міжрегіонального управління державної служби з питань праці: « ОСОБА_2 знаходився під спостереженням дільничого лікаря Солотвинської районної лікарні з 2000 р., з 2018 р. лікарів-терапевтів лікарської амбулаторії загальної практики сімейної медицини селища Солотвин, перебував на «Д» обліку в сімейного лікаря. Лікарсько-консультаційна комісія, вивчивши первинну медичну документацію, прийшла до висновку, що захворювання ОСОБА_2 внаслідок психо-емоційного перенапруження могло призвести до раптового погіршення стану здоров`я та смерті» (а.с. 75). Представник відповідача зазначив, що в матеріалах справи відсутній медичний висновок, а довідка КНП Солотвинська лікарня від 24.09.2024 № 286 має інформаційний характер. Відповідач, з огляду на вищевказані обставини, вважає, що Комунальне некомерційне підприємство «Солотвинська лікарня» Солотвинської селищної ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області фактично не надало комісії з спеціального розслідування нещасного випадку документ з найменуванням «медичний висновок». Згідно з пунктом 3 Порядку № 337 встановлено форму такого «медичного висновоку», а саме: рішення лікарсько-консультативної комісії (лікарсько-експертної комісії) закладу охорони здоров`я. Так, в листі від 24.09.2024 № 286 Комунальне некомерційне підприємство «Солотвинська лікарня» Солотвинської селищної ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області повідомило голову комісії з спеціального розслідування нещасного випадку Південно-Західного міжрегіонального управління державної служби з питань праці про те, що лікарсько-консультаційна комісія, вивчивши первинну медичну документацію, прийшла до висновку, що захворювання ОСОБА_2 внаслідок психо-емоційного перенапруження могло призвести до раптового погіршення стану здоров`я та смерті» (а.с. 75). Тобто лист Комунального некомерційного підприємство «Солотвинська лікарня» Солотвинської селищної ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області від 24.09.2024 № 286 містить інформацію, яка підтверджує факт вивчення лікарсько-консультаційною комісією первинної медичної документації щодо ОСОБА_2 та формування висновку. При цьому, основний зміст такого висновку - «захворювання ОСОБА_2 внаслідок психо-емоційного перенапруження могло призвести до раптового погіршення стану здоров`я та смерті», викладений в листі Комунального некомерційного підприємство «Солотвинська лікарня» Солотвинської селищної ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області від 24.09.2024 № 286 та є достатнім для отримання комісією з спеціального розслідування нещасного випадку Південно-Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці відповіді на поставлене запитання про причинно-наслідковий зв`язок раптового погіршення стану здоров`я ОСОБА_2 , що призвело до його смерті під час виконання трудових (посадових) обов`язків, з впливом психоемоційного перенапруження на стан здоров`я. Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що у спірному випадку зміст листа Комунального некомерційного підприємство «Солотвинська лікарня» Солотвинської селищної ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області від 24.09.2024 № 286 дає змогу зрозуміти суть висновку лікарсько-консультаційної комісії та сам факт прийняття вказаною комісією такого рішення. Вказане також підтверджується фактом проведення позачергового засідання лікарсько-консультаційної комісії Комунального некомерційного підприємство «Солотвинська лікарня» Солотвинської селищної ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області підтверджується копією протоколу від 23.09.2024 (а.с. 166). Також, у відповідь на звернення голови комісії з спеціального розслідування нещасного випадку Південно-Західного міжрегіонального управління державної служби з питань праці від 23.01.2025, Комунальне некомерційне підприємство «Солотвинська лікарня» Солотвинської селищної ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області надало Південно-Західному міжрегіональному управлінню державної служби з питань праці копію висновку лікарсько-консультативної комісії за № 2 від 27.01.2025, зміст якого відповідає змісту листа Комунального некомерційного підприємство «Солотвинська лікарня» Солотвинської селищної ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області від 24.09.2024 № 286 про те, що захворювання ОСОБА_2 внаслідок психо-емоційного перенапруження могло призвести до раптового погіршення стану здоров`я та смерті (а.с. 161). Отже, оцінивши в сукупності вказані докази, колегія суддів вважає, що лікарсько-консультативною комісією Комунального некомерційного підприємство «Солотвинська лікарня» Солотвинської селищної ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області 23.09.2024 було зроблено по суті відповідний висновок на запит комісії з спеціального розслідування нещасного випадку Південно-Західного міжрегіонального управління державної служби з питань праці, однак такий медичний висновок не було оформлено окремим документом у письмовій формі як відповідне рішення. Тобто допущено дефект форми, однак за наявності самого факту прийняття відповідного рішення та зрозумілої та однозначної суті такого рішення. В спірному випадку суд вважає, що буде доречним застосувати принцип «превалювання сутності над формою». Що стосується доводів представника відповідача про те, що листом від 31.10.2024 №3985/4Л/4.2-24а Державної служби України з питань праці надала ГУ ПФ України в Івано-Франківській області роз`яснення підпункту 7 пункту 52 Порядку № 337 про обов`язкову наявність медичного висновку, то суд звертає увагу на таке. Акт спеціального розслідування нещасного випадку від 02.10.2024 затверджено 04.10.2024 начальником Південно-Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці. Тобто акт спеціального розслідування нещасного випадку від 02.10.2024 фактично затверджено територіальним управлінням Державної служби України з питань праці без медичного висновку. Натомість, з метою отримання роз`яснення, ГУ ПФ України в Івано-Франківській області звернулося до Державної служби України з питань праці 18.10.2024, тобто після складення та затвердження акту спеціального розслідування нещасного випадку від 02.10.2024. При цьому, надання роз`яснення підпункту 7 пункту 52 Порядку № 337 про обов`язкову наявність медичного висновку та затвердження акту спеціального розслідування нещасного випадку від 02.10.2024 за відсутності такого медичного висновку може свідчити про непослідовність дій органів Державної служби України з питань праці. Окрім цього, лист від 31.10.2024 №3985/4Л/4.2-24а містить застереження Державної служби України з питань праці про те, що листи міністерств, інших центральних органів виконавчої влади не є нормативно-правовими актами, мають лише інформаційний характер та не встановлюють правових норм (а.с. 34-35). Щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу відповідного дисциплінарного проступку, то суд звертає увагу на таке. Щодо об`єктивної сторони дисциплінарного проступку, то представник відповідача зазначив, що позивач бачучи наявні документи та попередньо обговоривши ситуацію щодо розслідування спеціального розслідування із своїм керівником, яким було звернено увагу на відсутність відповідних документів, які необхідні відповідно до Порядку № 337, проголосував за рішення про визнання нещасного випадку таким, що стався на виробництві. Внаслідок голосування позивачем за рішення про настання нещасного випадку на виробництві, відповідачем має бути виплачено одноразову допомогу членам сім`ї потерпілого, що може свідчити про завдані ГУ ПФ України в Івано-Франківській області збитків. Як зазначено судом вище, об`єктивна сторона дисциплінарного проступку складається не лише з протиправної поведінки суб`єкта, але й шкідливих наслідків та причинного зв`язку між протиправною поведінкою суб`єкта та шкідливими наслідками. Відповідно до пункту 34 Порядку № 337 рішення щодо визнання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) пов`язаними чи не пов`язаними з виробництвом приймається комісією (спеціальною комісією) шляхом голосування простою більшістю голосів. У разі рівної кількості голосів членів комісії (спеціальної комісії) голос голови комісії (спеціальної комісії) є вирішальним. Згідно з пунктами 142 та 143 Порядку № 337 особи, які проводили розслідування нещасних випадків та/або гострих професійних захворювань (отруєнь), причин виникнення хронічних професійних захворювань (отруєнь), аварій, несуть відповідальність згідно із законодавством за своєчасність та об`єктивність їх розслідування, обґрунтованість прийнятих рішень та виконання інших обов`язків, визначених цим Порядком. Особи, які порушують або не виконують вимоги цього Порядку, створюють перешкоди розслідуванню або надають неправдиві свідчення, несуть відповідальність згідно із законодавством. Очевидним є те, що член спеціальної комісії самостійно приймає рішення як голосувати «за» чи «проти», при цьому усвідомлюючи можливі наслідки своїх дій в розрізі положень пунктів 142 та 143 Порядку №

337. Таке рішення приймається членом спеціальної комісії за результатом вчинених спеціальною комісією передбачених пунктом 33 Порядку № 337 дій, оцінки та обговорення зібраних документів та матеріалів стосовно нещасного випадку. Суд звернув увагу на те, що в спірному випадку акт спеціального розслідування нещасного випадку від 02.10.2024 затверджений 04.10.2024 начальником Південно-Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці, та не скасований, а, отже, презюмується його правомірність. Що стосується вказаних представником відповідача наслідків дисциплінарного проступку: необхідності виплати одноразової допомоги членам сім`ї потерпілого, то такі наслідки прямо передбачені Законом України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування». Відповідно до частини п`ятої статті 36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» у разі смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві його сім`ї виплачуються: 1) одноразова допомога його сім`ї у сумі, що дорівнює сорока розмірам мінімальної заробітної плати, встановленої законом на день настання права на страхову виплату; 2) одноразова страхова виплата кожній особі, яка мала право на одержання утримання від потерпілого, а також його дитині, яка народилася протягом не більш як десятимісячного строку після смерті потерпілого, у сумі, що дорівнює восьми розмірам мінімальної заробітної плати, встановленої законом на день настання права на страхову виплату. Передбачений Законом України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» обов`язок з виплати одноразової допомоги членам сім`ї потерпілого лежить саме на ГУ ПФ України в Івано-Франківській області та виникає за передбачених законодавством умов. В цьому випадку суд ще раз звертає увагу на те, що акт спеціального розслідування нещасного випадку від 02.10.2024 затверджено 04.10.2024 начальником Південно-Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці. Також, у спірному випадку, як встановлено судом вище, з огляду на наявність факту відповідного висновку лікарсько-консультативною комісією Комунального некомерційного підприємство «Солотвинська лікарня» Солотвинської селищної ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області від 23.09.2024 що захворювання ОСОБА_2 внаслідок психо-емоційного перенапруження могло призвести до раптового погіршення стану здоров`я та смерті, в діях ОСОБА_1 щодо голосування за затвердження акту спеціального розслідування нещасного випадку від 02.10.2024, відсутня протиправна поведінка та шкідливі наслідки. За вказаних обставин, суд висновує, що відсутній склад дисциплінарного проступку в діях ОСОБА_1 , а тому відсутні підстави для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності та накладення дисциплінарного стягнення у виді оголошення догани. Зважаючи на встановлені обставини в цій справі та наведені висновки, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що відповідач, при прийняті наказу від 19.12.2024 № 3-С Про накладення дисциплінарного стягнення на ОСОБА_1 , діяв: за відсутності законної підстави; необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; нерозсудливо. Тому такий наказ є протиправним та підлягає скасуванню. Решта доводів та заперечень учасників справи, висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, зокрема у рішенні у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відображено принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п.29). Відповідно до ст. 316 КАС Українисуд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні не спростовуються і підстав для його скасування немає. Враховуючи наведене вище, апеляційну скаргу оловного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Керуючись ст.ст.308,315,316,321,322,325,328,329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області залишити без задоволення, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23 травня 2025 року у справі № 300/9694/24 - без змін. Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду лише з підстав, визначених ст. 328 КАС України, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя А. Р. Курилець судді С. М. Кузьмич О. І. Мікула Повне судове рішення складено 28 січня 2026 року.