Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 140/4221/25

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 28 січня 2026 рокуЛьвівСправа № 140/4221/25 пров. № А/857/36612/25 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого-судді Курильця А.Р., суддів Кузьмича С.М., Мікули О.І., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 28 липня 2025 року у справі № 140/4221/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,- суддя в 1-й інстанції Стецик Н.В., час ухвалення рішення 28 липня 2025 року, місце ухвалення рішення м.Луцьк, дата складання повного тексту рішення 28 липня 2025 року, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії. Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 28 липня 2025 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено. Не погоджуючись з таким рішенням, позивачка подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосуванням норм матеріального права, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове про задоволення позову. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що починаючи з 07.05.2012 по 01.03.2019 ОСОБА_1 перебувала на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області та отримувала пенсію за віком, призначену відповідно до Закону України «Про державну службу» №3723 від 16.12.1993. Починаючи з 01.03.2019 позивачку, без її погодження, а також будь-якого повідомлення, відповідачем-2 було переведено на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058. 28.06.2024 ОСОБА_1 звернулася до ГУ ПФУ у Волинській області із заявою про перерахунок пенсії на підставі оновлених довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця №8 та №9 від 27.06.2024, виданих Департаментом культури, молоді та спорту Волинської ОДА. Однак рішенням ГУ ПФУ в Запорізькій області №907640819099 від 05.07.2024 позивачці було відмовлено у перерахунку пенсії державного службовця з тих підстав, що вона не перебуває на пенсії державного службовця, яка була їй призначена відповідно до Закону №3723, а перебуває на пенсії за віком відповідно до Закону №1058.Вказує, що страховий стаж позивачки на момент призначення їй пенсії 07.05.2012 відповідно до Закону №3723 становив 37 років 6 місяців 1 день. Таким чином, вважає, що наявні правові підстави для переведення ОСОБА_1 з пенсії за віком, призначеної самостійно відповідачем-2 відповідно до Закону №1058 на пенсію державного службовця відповідно до Закону №3723, з урахуванням п. 10, 12 прикінцевих положень Закону №889 та здійснення перерахунку її пенсії на підставі поданих оновлених довідок про складові заробітної плати. Колегія суддів вважає можливим розглянути дану справу в порядку письмового провадження відповідно до п.3 ч.1 ст. 311 КАС України. З 07.05.2012 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було призначено пенсію по віку згідно із Законом №3723-XII «Про державну службу». При призначенні пенсії її загальний страховий стаж становив 37 років 6 місяців 4 днів, що підтверджується матеріалами пенсійної справи позивачки, в тому числі, довідкою Управління обслуговування громадян ГУ ПФУ у Волинській області № 4036 від 1107.2024 (а.с.13) та рішенням про призначення пенсії №907640819099 від 03.11.2017 (а.с.14). З 01.03.2019 ОСОБА_1 переведено на пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», що підтверджується копією рішення ГУ ПФУ у Волинській області про перерахунок пенсії №907640819099 від 03.11.2017 (а.с.23). 28.06.2024 позивачка звернулася до ГУ ПФУ у Волинській області із заявою, у якій просила перевести її на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу», надавши документи за переліком згідно із розпискою-повідомленням (а.с.18), зокрема, довідку про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) №8 від 27.06.2024 (а.с.15) та довідку про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка мат не менше як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорії посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби №9 від 27.06.2024 (а.с.16), видані Департаментом культури, молоді та спорту Волинської обласної державної адміністрації. Після реєстрації заяви та формування електронної пенсійної справи працівниками ГУ ПФУ у Волинській області заява ОСОБА_1 відповідно до принципу екстериторіальності була розглянута ГУ ПФУ в Запорізькій області з прийняттям рішення №907640819099 від 05.07.2024 про відмову в перерахунку пенсії. У вказаному рішенні зазначено, що ОСОБА_1 була призначена пенсія за віком відповідно Закону України 3723 «Про державну службу» з 07.05.2012. З 01.09.2019 було здійснено переведення, як більш доцільне, на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Отже, право на перехід на пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу» №889-VIIІ з урахуванням наданих довідок відсутнє (а.с.20). 15.07.2024 ОСОБА_1 звернулася до ГУ ПФУ у Волинській області із заявою у якій просила: повідомити коли та на підставі чого її було переведено із пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» на пенсію відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»; скасувати її переведення із пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» на пенсію відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та вчинити дії щодо відновлення її перебування на обліку як пенсіонера, пенсія якому призначена як державному службовцю, відповідно до Закону України «Про державну службу» (а.с.21). Листом №10117-9160/М-02/8-0300/24 від 12.08.2024 ГУ ПФУ у Волинській області повідомило позивачку, що оскільки Закон №889-VIIІ не передбачає проведення перерахунку пенсій, в тому числі, призначених згідно із Законом №3723-ІІІ, підстави для врахування при переведені на пенсію за віком відповідно до Закону 889-VIIІ згідно наданих довідок відсутні (а.с.22). 19.09.2024 ОСОБА_1 надіслала до ГУ ПФУ у Волинській області заяву про переведення на пенсію державного службовця та перерахунок пенсії на підставі оновлених довідок про складові заробітної плати (а.с.24). Листом №13519-12740/М-02/8-0300/24 від 16.10.2024 ГУ ПФУ у Волинській області вказало, що для вирішення питання права на переведення на пенсію за віком відповідно до Закону №889-VIIІ ОСОБА_1 необхідно звернутися до відділу обслуговування громадян (сервісного центру) з оригіналами документів (а.с.25). В грудні 2024 року позивачка звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України із скаргою на неправомірні дії ГУ ПФУ у Волинській області щодо автоматичного переведення з пенсії за віком відповідно до ЗУ «Про державну службу» на пенсію за віком відповідно до ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та рішення ГУ ПФУ в Запорізькій області від 05.07.2024 (а.с.26-27). Листом Департаменту пенсійного забезпечення, страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг Пенсійного фонду України №2800-030203-8/6442 від 30.01.2025 у задоволенні даної скарги ОСОБА_1 відмовлено (а.с.29). Незгода позивачки із відмовою у переведенні її із пенсії за віком відповідно до Закону №1058-ІV на пенсію відповідно до Закону №889-VІІІ стала підставою для звернення до суду із цим позовом. У ч. 1 ст. 46 Конституції України закріплено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом. Відповідно до ст. 55 Конституції України, права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Умови пенсійного забезпечення державних службовців до 01.05.2016 визначалися Законом України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-ХІІ (далі - Закон №3723-ХІІ). 01.05.2016 набрав чинності Закон України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII (далі - Закон №889-VIII), який визначає принципи, правові та організаційні засади забезпечення державної служби, зокрема порядок реалізації права на пенсійне забезпечення державних службовців. Відповідно до статті 90 Закону №889-VIII пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Згідно з пунктом 2 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII з 01.05.2016 втратив чинність Закон№ 3723-ХІІ, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу. Так, згідно з пунктом 10 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» згаданого Закону державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 попереднього Закону та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. За приписами пункту 12 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону №3723-ХІІ та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ в порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-XII, на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (1058-15), за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (1058-15), у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування. Отже, Прикінцевими та перехідними положеннями Закону №889-VІІІ передбачено, що за наявності у особи станом на 01.05.2016 певного стажу держслужби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років стажу держслужби незалежно від того, чи працювала особа станом на 01.05.2016 на держслужбі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ, але за певної додаткової умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Аналізуючи зазначені норми чинного законодавства, суд дійшов висновку, що обов`язковою умовою для збереження у особи права на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-ХІІ після 01.05.2016 є дотримання сукупності вимог, визначених частиною 1 статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-ХІІ і Прикінцевими та перехідними положеннями Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VІІІ, а саме щодо віку, страхового стажу, стажу державної служби. Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права була висловлена у зразковому рішенні Верховного Суду від 04.04.2018 у справі №822/524/18 та у постанові Верховного Суду від 18.03.2021 у справі № 500/5183/17. Не є спірною та обставина, що ОСОБА_1 у період з 07.05.2012 по 01.03.2019 отримувала пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» №3723-ХІІ. З 01.03.2019 позивачка отримує пенсію за віком згідно із Законом №1058-IV та цей спір виник через бажання позивача перейти на пенсію державного службовця та здійснити перерахунок пенсії на підставі довідок №8 та №9 від 27.06.2024, виданих Департаментом культури, молоді та спорту Волинської обласної державної адміністрації про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця. ГУ ПФУ в Запорізькій області оскаржуваним рішенням №907640819099 від 05.07.2024 у такому переведенні відмовив з тих підстав, що ОСОБА_1 була призначена пенсія за віком відповідно Закону України 3723 «Про державну службу» з 07.05.2012. з 01.09.2019 було здійснено переведення, як більш доцільне, на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Отже, право на перехід на пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу» №889-VIIІ з урахуванням наданих довідок відсутнє. Отже, ключовим у цій справі є питання права особи, яка бажає перейти з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону №1058-IV, на отримання пенсії державного службовця за віком, якщо їй вже призначалась така пенсія раніше, з проведенням перерахунку відповідно до статті 37 Закону №3723-XII на підставі нових довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця за посадою, з якої така особа вийшла на пенсію. Колегія суддів зазначає, що як Закон №889-VІІІ, так і Закон №1058-IV дійсно не передбачають підстав (умов) для перерахунку пенсії державного службовця у зв`язку зі збільшенням розміру заробітної плати працюючих службовців. Не передбачає таких підстав і стаття 37 Закону №3723-ХІІ. Зважаючи на те, що ОСОБА_1 вже було призначено пенсію за віком за нормами Закону України «Про державну службу», то відсутні підстави вважати, що в цьому випадку йдеться про призначення такого виду пенсії за вказаним Законом вперше. Верховний Суд у постанові від 19.03.2025 у справі №300/936/23 за подібних обставин вказав, що враховуючи пряму дію закону в часі, до правовідносин щодо перерахунку пенсій застосовується законодавство, чинне на час, коли здійснюється перерахунок, а не те, яке діяло на час призначення пенсії. Оскільки законодавством не передбачено підстав та умов перерахунку пенсій, призначених відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ, тому у відповідача не було правових підстав для здійснення перерахунку пенсії позивачки, на яку вона просила її перевести у зв`язку з підвищенням розміру заробітної плати працюючих державних службовців, а відтак не було підстав і для переведення на пенсію відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ через зменшення розміру отримуваної пенсії. Таким чином, за наявності права на отримання пенсії згідно зі статтею 37 Закону №3723-XII, проте за відсутності підстав для перерахунку такої пенсії у зв`язку із підвищенням заробітної плати працюючим державним службовцям, вирішальним є саме розмір пенсії, на який матиме право позивач в разі її переведення на таку пенсію у порівнянні із отримуваним нею розміром пенсії за Законом №1058-IV. При цьому Верховний Суд у постанові від 19.03.2025 у справі №300/936/23 вказав, що Рішенням Конституційного Суду України від 23.12.2022 №3-р/2022 визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), підпункт 1 пункту 2 розділу ХІ Прикінцеві та перехідні положення Закону №889-VIII у тім, що він унеможливив перерахунок розмірів пенсій, призначених на підставі статті 37 Закону №3723-ХІІ зі змінами. Конституційний Суд Україні звернув увагу на обов`язок Верховної Ради України внормувати перерахунок розмірів пенсій осіб, яким надано право на призначення пенсії на підставі статті 37 Закону №3723-ХІІ зі змінами, з урахуванням приписів Конституції України та цього Рішення. Таким чином, з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 23.12.2022 №3-р/2022, правове регулювання перерахунку пенсії у майбутньому зазнає змін. Однак до врегулювання Верховною Радою України питання перерахунку пенсій, призначених на підставі статті 37 Закону №3723-ХІІ, підстав для такого перерахунку немає. Аналогічні правові висновки щодо застосування зазначених норм права були викладені у постанові Верховного Суду від 28.02.2023 у справі №520/6418/21. Суд також зазначає, що відповідно до пункту 13 розділу ХV Прикінцеві та перехідні положення Закону №1058-ІV у разі якщо особі призначено пенсію відповідно до законів України «Про державну службу», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про статус народного депутата України», «Про наукову і науково-технічну діяльність», її виплата продовжується до переведення за бажанням особи на пенсію на інших підставах або за бажанням особи поновлюється у розмірі, який було встановлено до переведення. До такого переведення розмір пенсій, призначених відповідно до зазначених законів, не переглядається. Пенсії, призначені відповідно до зазначених законів, індексуються у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, з урахуванням коефіцієнта збільшення, що визначається відповідно до абзаців другого і третього частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Різниця між розміром пенсії, на який має право особа відповідно до законів України «Про державну службу», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про статус народного депутата України», «Про наукову і науково-технічну діяльність», та розміром пенсії із солідарної системи відповідно до цього Закону, а також видатки на індексацію зазначених пенсій фінансуються за рахунок коштів державного бюджету. Позивач, якій раніше була призначена пенсія за віком державного службовця, має право на переведення на таку пенсію. Як зазначило ГУ ПФУ в Запорізькій області у відзиві на позовну заяву розмір пенсії ОСОБА_1 відповідно до ЗУ «Про державну службу» становив 2792,15 грн. При переведенні на пенсію за віком відповідно до ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» розмір пенсії з 01.03.2019 склав 3191,97 грн, що є більшим ніж розмір пенсії за віком згідно із Законом України «Про державну службу». Станом на 01.03.2024 розмір пенсії позивачки за Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» становить 5768,90 грн. Оскільки позивачці вже призначалася пенсія за віком відповідно до Закону України «Про державну службу», то пенсія обчислюється на підставі раніше врахованих довідок про заробітну плату. Отже, переведення позивачки на пенсію за віком відповідно до Закону №889-VIIІ є недоцільним, розмір пенсії зменшиться. Таким чином, оскільки за результатами розгляду цієї справи суд дійшов висновку, що пенсія ОСОБА_1 не може бути перерахована згідно із Законом №3723-XII на підставі довідок Департаменту культури, молоді та спорту Волинської обласної державної адміністрації про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця, а у разі переведення на пенсію державного службовця за віком розмір пенсійної виплати буде меншим, ніж позивачка отримує на цей час відповідно до Закону №1058-ІV, то відсутні правові та фактичні підстави визнавати рішення ГУ ПФУ Запорізькій області №907640819099 від 05.07.2024 протиправним, оскільки воно не порушує права позивача на вибір пенсії на вигідніших умовах, що є метою будь-якого перерахунку пенсії. З аналогічних підстав відсутні підстави для визнання протиправною відмови ГУ ПФУ у Волинській області, викладену у формі листа №13519-12740/М-02/8-0300/24 від 16.10.2024, у переведенні ОСОБА_1 на пенсію по віку відповідно до Закону України «Про державну службу». Решта доводів та заперечень учасників справи, висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, зокрема у рішенні у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відображено принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п.29). Відповідно дост. 316 КАС Українисуд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні не спростовуються і підстав для його скасування немає. Враховуючи наведене вище, апеляційну скаргу ОСОБА_1 слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Керуючись ст.ст.308,315,316,321,322,325,328,329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 28 липня 2025 року у справі № 140/4221/25 - без змін. Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду лише з підстав, визначених ст. 328 КАС України, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Постанову разом із паперовими матеріалами апеляційної скарги надіслати до суду першої інстанції для приєднання до матеріалів справи. Головуючий суддя А. Р. Курилець судді С. М. Кузьмич О. І. Мікула Повне судове рішення складено 28 січня 2026 року.